Рішення № 123328953, 29.10.2024, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8821/23

2/214/211/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Чернової Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 214/8821/23 за позовною заявою представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.2023 року представник АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. звернувся до суду засобами поштового зв`язку «Укрпошта» із позовною заявою, отриманою та зареєстрованою судом 13.11.2023 року, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.06.2017 року у розмірі 80304,72 грн. станом на 27.09.2023 року, яка складається з наступного: 48 198, 67 грн. заборгованість за кредитом; 32 106, 05 грн. заборгованість по відсоткам; судові витрати у розмірі 2684, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22.06.2017 року ОСОБА_1 (надалі Відповідач) приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору в цілому. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 27.09.2023 року має заборгованість 80304,72 грн., яка складається з наступного: 48 198,67 грн. - заборгованість за кредитом; 32 106,05 грн. заборгованість по відсоткам. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК». Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору. У зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.12.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) (а.с.46-47).

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Шемет І.О. 26.03.2024 року подав відзив на позов шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», в якому просив позовні вимоги частково, стягнути суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30573, 46 грн., в решті позовних вимог відмовити. Свої заперечення по суті пред`явлених вимог мотивував тим, що сума використаних кредитних коштів (без урахування списаних відсотків за використання кредитного ліміту) становить 30573, 46 грн., що визначено шляхом арифметичного розрахунку із наданої позивачем виписки по картці. Крім того зазначив, що у заяві позичальника 18.02.2011 року процентна ставка не зазначена. У заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Вважає, що в даному випадку не можливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим позивачем в період часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Крім того зазначив, оскільки в заяві-анкеті строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, процентна ставка не узгоджена, вважає, що позивач неправомірно та безпідставно нарахував на тіло кредиту відсотки за користування кредитними коштами, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише сума заборгованості за тілом кредиту, яка складається із фактично отриманих та використаних відповідачем коштів у розмірі 30573, 46 грн.

Правом на подання відповіді на відзив в межах встановленого судом строку позивач не скористався, клопотань про надання додаткового часу від представників позивача не надходило.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії у вигляді забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову або інші судом у справі не проводились.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки жоден із учасників справи не заявив про свою участь у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.06.2017 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що дана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, укладають між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. Також відповідач ознайомилась з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, зобов`язалась виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на банківському сайтіwww.а-bank.ua, що підтверджується підписом відповідача у заяві (а.с. 9 зворот).

До анкети-заяви позивачем додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», розміщених на офіційному веб-сайтіhttps://a-bank.com.ua/termsв розділі «Умови та правила» та Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», які не містять підпису ОСОБА_1 (а.с. 24-31).

Довідкою за картами, виданою головою правління АТ «А-Банк» ОСОБА_2 б/н та дати, підтверджується, що за укладеним кредитним договором відповідачу ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до березня 2021 року; № НОМЕР_3 строком дії до червня 2027 року (а.с. 22).

Відповідно до довідки за лімітами клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 22.06.2017 року за період з 22.06.2017 року по 27.09.2023 року на платіжні картки встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 8000 грн., який у подальшому було збільшено до 50000 грн. (а.с. 23).

Факт користування відповідачем кредитними коштами підтверджений доданою до матеріалів справи випискою по картці відповідача за період з 22.06.2017 року по 27.09.2023 року (а.с. 11-21).

Станом на 27.09.2023 року за відповідачем рахується прострочена заборгованість перед АТ «Акцент-Банк» за кредитним договором № б/н від 22.06.2017 року, яка становить 80304,72 грн., яка складається з наступного: 48 198, 67 грн. - заборгованість за кредитом; 32 106, 05 грн. заборгованість по відсоткам, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с. 5 зворот-8).

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Між сторонами виник спір щодо неналежного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку.

Вирішуючи спір в межах заявлених вимог з дотриманням принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістомст. 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за кредитом (тіло) 48 198, 67 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом 32 106, 05 грн.Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку та Тарифи, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, відсоткова ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-Анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ «Акцент-Банк», у теперішній час АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та штрафу, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

АТ «А-БАНК» не надало суду жодного доказу щодо типу виданої відповідачу кредитної картки, при цьому здійснено нарахування відсотків, виходячи з відсоткової ставки 46,8 % щомісячно, та її зниженням до 40,8%, з наданням суду Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, які розміщені на сайті:https://a-bank.com.ua/termsв розділі «Умови та Правила». Довідка за картками містить лише інформацію про видані ОСОБА_1 картки, однак за яким саме типом з кредитних продуктів, що надаються банком, не зазначено.

Так, наданий позивачем Витяг містить лише виклад умов використання кредитної картки «Універсальна» та не підписаний позичальником. Що стосується тарифів користування картками «Універсальна» та «Універсальна Gold», то вони не містять інформації про позичальника, визначені саме для нього умови кредитування, розмір наданого йому кредитного ліміту та актуальність тарифів для ОСОБА_1 з урахуванням дати укладення кредиту та строку кредитування.

Отже, у даному випадку відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату відсотків за конкретною ставкою, тому доводи відповідача з цього приводу заслуговують на увагу.З огляду на зазначене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «А-БАНК» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «А-БАНК» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсоткамиза користування кредитом в розмірі 32 106, 05 грн.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 48 198, 67 грн. суд зазначає наступне.

Так, виписка з банківського рахунку позичальника містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної картки відповідача баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної з коштами операції). Банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року №578/5, згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання держоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Позивач, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту, зарахованого на картковий рахунок із видачею картки позичальникові, виконав свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач, користуючись кредитними коштами, належним чином та своєчасно не виконував свої зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 48 198, 67 грн.

Однак суд не погоджується із розміром заборгованості за тілом кредиту в сумі 48 198, 67 грн., оскільки сума використаних кредитних коштів (без урахування списаних відсотків за використання кредитного ліміту) складає 30573, 46 грн., що визначено шляхом арифметичного розрахунку із наданої позивачем виписки по картці.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню, із стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.06.2017 року в розмірі 30573 грн. 46 коп., яка є заборгованістю за тілом кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.141 ЦПК України, суд враховує часткове задоволення позовних вимог (38, 07%), а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» 1021 грн. 79 коп. в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.06.2017 року в розмірі 30573 грн. 46 коп., яка є заборгованістю за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства«Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 1021 грн. 79 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_4 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено та підписано 29 жовтня 2024 року

Суддя Н.В. Чернова