Рішення № 12332884, 25.10.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2010 р. Справа № 43/259-10

вх. № 9014/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Колісніченко П.Ю. довіреність №32/39/801 від 04.01.10 року,

Харітонова К.П., довіреність №96/29/801 від 03.08.10 року

відповідача - Чумак Ю.О., довіреність №568 від 25.08.10 року

розглянувши справу за позовом КП ВТП "Вода", м. Харків

до КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області, м. Лозова

про зобов'язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" звернувся до господарського суду з позовною заявою до КП "Лозоваводоканал" Лозівської міської ради Харківської області (відповідач по справі), про зобов"язання відповідача укласти договір на відпуск та споживання питної води №16478 від 01.08.2010 року.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що, з метою реалізації державної політики по забезпеченню питною водою населення м. Лозова, встановленою ст. 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", КП "ВТП "Вода" не припиняє відпуск води до м. Лозова та вимагає укладення договору на умовах, що відповідають діючому законодавству. До того ж, позивач зазначає що, склалася ситуація, коли КП "ВТП "Вода", враховуючи інтереси мешканців м. Лозова, вимушено здійснювати бездоговірний відпуск води відповідачеві, а КП "Лозоваводоканал", користуючись цим, навмисне зволікає з укладанням договору на відпуск та споживання води, посилаючись на необгрунтовані підстави. Такі дії відповідача призводять, на думку позивача, до порушення його прав та законних інтересів, у зв"язку з чим він вимушений нести збитки, пов"язані з відмовою КП "Лозоваводоканал" сплачувати за відпущену в його мережі воду, відповідно до тарифу, встановленому з урахуванням витрат, визнаних Державною комісією з контролю за цінами в Харківській області, та є економічно обгрунтованими. До того ж, позивач звертає увагу суду на те, що при офіційній оферті про укладання договору з урахуванням тарифу 3,02 грн./м.3, КП "Лозоваводоканал" не відмовилось від послуги та продовжує її отримувати, тобто, фактично здійснює дії, що свідчать про прийняття умов договору, в тому числі, й ціни -3,02 грн./м3, які запропоновані КП "ВТП "Вода".

Через канцелярію господарського суду позивач 22 жовтня 2010, згідно супровідного листа вх.№ 24104 надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25 жовтня 2010 року позивач наполягав на позовних вимогах, з підстав зазначених в позовній заяві та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в призначеному 25 жовтня 2010 року судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву, наданий через канцелярію господарського суду 25 жовтня 2010 року за вх.№ 24309, який долучений судом до матеріалів справи. В наданому відзиві відповідач погодився з редакцією договору на відпуск та споживання води від 01.08.2010 року, запропонованою КП «ВТП «Вода» (позиач) за №16478 , окрім п.4.2., який стосується тарифів на питну воду, та зазначає, що на момент укладання договору, тариф повинен становити 0,83 грн/м3 з ПДВ, з наступних підстав:

1. В Законі "Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" №2479, не визначено, якими має бути тариф на послуги з централізованого водопостачання у випадку надання таких послуг на території інших адміністративно- територіальних одиниць. "Водоканал" в своїй редакції п.4.2 Договору лише пропонує, що тарифи на надання послуг мають бути розраховані відповідно до порядку, затвердженому Законом України "Про нацональну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" №2479, про що, прямо вказано в п.2 ч.1 ст.6 цього Закону.

2. "Водоканал" вважає, що відпуск води КП "ВТП "Вода" КП "Лозоваводоканал" є послугою з централізованого водопостачання, порядок надання якої регламентується Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" і "Про житлово-комунальні послуги" та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок надання послуг з водопостачання.

3. "Водоканал" вважає, що ціну (тариф) на відпуск води споживачам, в тому числі "Водоканалу", КП «ВТП «Вода» не може встановлювати самостійно.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

На адресу КП «ВТП «Вода» 11.08.2010 року надійшов лист (вих. № 440 від 09.08.2010 року) від Комунального підприємства «Лозоваводоканал» Лозівської міської ради Харківської області, який містив прохання направити на адресу відповідача проект договору на відпуск та споживання води.

02.09.2010 року КП «ВТП «Вода» на адресу КП «Лозоваводоканал» направив проект договору № 16478 від 01.08.2010 року на відпуск та споживання води.

КП «Лозоваводоканал» з укладенням договору на запропонованих умовах не погодилось та направило на адресу КП «ВТП «Вода» протокол розбіжностей до договору на відпуск та споживання води № 16478 від 01.08.2010 року.

У судовому засіданні представник відповідача визнав умови договору, запропановані позивачем, крім п.4.2.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. На підставі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а істотними умовами договору є: предмет договору, ціна, порядок розрахунків тощо.

Відповідно до частини першої статті 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, законодавство України передбачає обов'язковість укладення договорів на відпуск та постачання води з усіма споживачами води.

Стосовно спірного п.4.2 договору щодо визначення тарифів слід зазначити наступне.

Згідно ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи самоврядування встановлюють виконавців послуг з централізованого водопостачання. Відповідачем не надані докази того, що КП «ВТП «ВОДА» є виконавцем послуг з централізованого водопостачання для м. Лозова. В зв'язку з цим, висновок відповідача про те, що відпуск води для КП «Лозоваводоканал» є послугою з централізованого водопостачання не може бути прийнятий судом до уваги. Тим більш, що згідно правовстановлюючих документів відповідача, що надані до матеріалів справи, та враховуючи терміни ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуга з централізованого водопостачання на території м. Лозова надається саме відповідачем - КП «Лозоваводоканал» за допомогою комплексу об'єктів розподільчих водопровідних мереж, які знаходяться на балансі останнього. Щодо розміру ціни договору, запропонованої відповідачем, то в його обґрунтування останній не надав доказів. Щодо ціни, запропонованої позивачем, то її розрахунок підтверджений висновком Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області, як спеціально уповноваженим державним органом зі спеціальними повноваженнями по цінах. Виходячи з цього, вимоги позивача про укладення договору по тарифу на покупну воду є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Згідно приписів статті ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частину другу Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Статтею 10 ГПК України прямо визначено, що спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

За приписами ч. 3 ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір у разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов’язані укласти договір, але одна із сторін ухиляється від цього.

Матеріалами справи та представниками сторін підтверджено, що підприємство КП "ВТП"Вода" надає покупцю воду на адресу КП "Лозоваводоканал".

Таким чином, судом встановлено, що правовідношення, в силу якого сторони зобов’язані укласти договір існують.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов"язання відповідача укласти договір в редакції позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про поширення дії договору на відпуск та споживання питної води № 16478 від 01.08.2010 року, суд вважає за необхідне зазначити що, відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Визначене вказує, що позивачем невірно обрано спосіб захисту його права, тому в цій частиі позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16,207, 208, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст.4,20,179,193, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.7 Закону України "Про Житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 4, 12, 15,22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Вважати укладеним договір на відпуск та споживання води в редакції позивача - Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" від 01.08.2010 року № 16478.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства "Лозоваводоканал" Лозівськоїміської ради Харківської області (64600, Харківська область, м. Лозова, вул Степова, 3, Код ЄДРПОУ: 37048692) на користь Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (61052, м. Харків, вул.Червоножовтнева, 90, код ЄДРПОУ 33206804) 85, 00грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 28 жовтня 2010 року.