Ухвала суду № 12332876, 03.09.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"03" вересня 2010 р. Справа № Б-39/69-08

Судова колегія господарського суду у складі :

головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судового засідання Яновській А.С.

за участю представників сторін:

Представник АТ "Сбербанк Росії" - Дударь Е.В.;

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Тукман Ю.В.;

Ліквідатор - Долич О.В.;

Представник ТОВ "Юридична агенція Правових Експертиз "Діксі" - Чепурін;

Представник ліквідатора, Матвєєва О.І.

розглянувши : ТОВ "Трейд-Джи", м. Сімферополь

до ТОВ "Консалтінг - Плюс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 12.08.2008 року по справі №Б-39/69-08 ТОВ «Консалтинг Плюс» (код ЄДРПОУ 33119429) було визнано банкрутом та призначено ліквідатором по справі арбітражного керуючого Долича О.В.

У відповідності до ч.5 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1990 року №2343-XII ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

З метою реалізації ліквідатором закріпленого Законом N2343-XII порядку здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором Доличем О.В. на виконання вимог ч. 5 ст. 52 Закону №2343-XII було повідомлено кредиторів ТОВ «Консалтинг Плюс» про визнання господарським судом останнього банкрутом шляхом публікації відповідного оголошення в газеті «Голос України №155(4505) від 16.08.2008 року, а також шляхом направлення ліквідатором письмового повідомлення відомим йому кредиторам: ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ», ТОВ «ВВН-2007», ТОВ «Нікольська», ТОВ «Трейд-Джи», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «ОТП Банк».

В місячний строк з дня одержання повідомлення ліквідатора, ліквідатору надійшли заяви з вимогами до банкрута від ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ», ТОВ «ВВН-2007», ТОВ «Нікольська», ТОВ «Трейд-Джи», ПАТ «ОТП Банк».

За результатами розгляду вимог кредиторів ТОВ «Консалтинг Плюс», що надійшли ліквідатору протягом встановленого Законом N2343-XII місячного строку, ліквідатором розглянуті та визнані вимоги ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ» в загальній сумі 4754146,25 грн., ТОВ «ВВН-2007» в загальній сумі 13724767,00 грн., ТОВ «Нікольська» в загальній сумі 31665975,00 грн., ТОВ «Трейд-Джи» в загальній сумі 2643414,67 грн., ПАТ «ОТП Банк» в повному обсязі згідно заяви.

Окрім того, після закінчення місячного строку з заявою від 27.10.2008 р. вих. №12-1/14-50900 про визнання майнових вимог до ліквідатора звернулось ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», з заявою від 10.08.2009 р. вих. №262 про визнання кредиторських вимог банку до ліквідатора звернулось ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії».

За результатами розгляду заяв ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що надійшли з пропущенням граничного строку на їх подання, ліквідатор звернувся до суду з листом , в якому вказав, що заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» є такими, що відповідають нормам Закону N2343-XII, щодо вимог кредитора до банкрута, в той же час, заяви про визнання вимог надійшли з порушенням встановленого строку для їх подання, що є підставою для відмови у розгляді заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», оскільки, на думку ліквідатора, положення Закону №2343-XII не надають ліквідатору повноважень самостійно приймати рішення про відновлення пропущеного кредиторами строку на подання заяв з вимогами до банкрута. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2009 року по справі №Б-39/69-08 суд поновив ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» строк на звернення з вимогами до банкрута та визнав вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» як вимоги забезпечені заставою майна боржника, відомості про яку відносно банкрута не внесені до державного реєстру застав.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010 року по справі №Б-39/69-08 ухвалу господарського суду Харківської області від 02.10.2009 року про визнання вимог ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в сумі 19963570,67 грн. та вимог ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в сумі 13689256,30 грн. по справі №Б-39/69-08 скасовано, справу в частині визнання кредиторських вимог Банків направлено на новий розгляд.

27.10.2008 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» Долича О.В. з заявою про визнання майнових вимог вих. №12-1/14-50900 в якій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визначає загальну суму вимог у розмірі 13689256,30 грн. Свою заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтовує наступним:

18.09.2002 року між АППБ «Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ВАТ «Агроекспорт» було укладено кредитний договір №010/08-11/259, згідно умов якого Банк відкрив ВАТ «Агроекспорт» мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, у сумі еквівалентній 1500000,00 доларів США із сплатою за користування кредитом 18% річних при кредитуванні у національній валюті і 12% річних при кредитуванні у доларах США, строком до 18.09.2005 р.

У подальшому умови кредитного договору змінювались і, згідно додаткової угоди №13 від 28.10.2004 р. до зазначеного договору, ліміт кредитування встановлено у розмірі 8 000 000,00 доларів США, а згідно додаткової угоди №14 від 23.11.2004 р. 27.07.2004 р. між тими ж сторонами укладено генеральну кредитну угоду №010/08-11/137СR, до якої додатковою угодою №2 від 27.07.2004 р. внесені зміни, а саме, ліміт активних операцій для ВАТ «Агроекспорт» встановлено у розмірі 13 155 730,00 доларів США, а термін дії генеральної кредитної угоди продовжено до 25.10.2005р., за умови повного погашення заборгованості за всіма договорами, укладеними в рамках генеральної кредитної угоди, у т.ч. за кредитним договором №010/08-11/259 від 18.09.2002 р.

Також, у рамках згаданої генеральної кредитної угоди, укладено договір про надання акредитиву №019/08-14/001 від 28.10.2004 р. на суму 5 155 729,17 США.

Згідно поданої ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заяви, Банк вважає, що заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами станом на 08.10.2008 року складає:

- по кредитному договору № 010/08-11/259 від 18.09 2002 року: основний борг: 11 219 936, 80 грн., 1 070 302, 43 дол. США; відсотки: 831 316,95 грн., 128 825,24 дол.США, 45019,95 євро.; пеня 138 777,37 грн., 128 825,20 дол. США, 8 152,54 євро.

- по договору про надання аккредитиву №019/08-14/001 від 28.10.2004 року складає 5 153 020,83 млн. дол. США та невиплаченої комісії 165 689,60 дол. США.

Дослідивши заяву про визнання майнових вимог вих. №12-1/14-50900 від 27.10.2008 року та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що сума заборгованості за кредитними договорами у вигляді суми основного боргу, відсотків та пені не відповідає загальній сумі вимог у розмірі 13689256,30 грн. зазначеній Банком у заяві.

04.12.2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до ліквідатора банкрута з заявою №94-0-0-00/7-777 про додаткові вимоги до боржника у сумі 27531974, 16 грн., забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника. У заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» просить визнати його кредитором банкрута ТОВ «Консалтинг Плюс» на загальну суму 27531974, 16 грн., як вимоги забезпечені заставою. Свою заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтовує наступним:

18.09.2002 року між АППБ «Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції АППБ «Аваль» та ВАТ «Агроекспорт» було укладено кредитний договір №010/08-11/259. В якості забезпечення виконання зазначеного договору між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено договори застави/іпотеки наступного нерухомого майна:

-          8899/1000 частини нежитлового об’єкту, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, заставна вартість 1150884,00 доларів США, що еквівалентна 9195563, 16 грн. за курсом НБУ 7,99 грн/дол. США; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441470).

-          Комплекс, розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89 (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441624) та 24/25 частини комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57, заставна вартість об’єктів 3060501,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек 20441536).

-          Нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, заставна вартість 12161170,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441833)

-          Комплекс будівель, розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, заставна вартість 2208000,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441717)

-          Нежитлова адміністративна будівля, розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, заставна вартість 906740,00 грн.(Витяг з Державного реєстру іпотек №20441922)

Дослідивши заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про додаткові вимоги до боржника від 04.12.2009 року за №94-0-0-00/7-777 та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що Банк визначив загальну суму кредиторських вимог до ТОВ «Консалтинг Плюс» шляхом додавання заставної вартості нерухомого майна, переданого в заставу/іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якості забезпечення основного боргу ВАТ «Агроекспорт» перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором №010/08-11/259 від 18.09.2002 року. Такий розрахунок вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зроблений виходячи із заставної вартості нерухомого майна не відповідають чинному законодавству України, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Відповідно ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. Таким чином, відповідно до законодавства України розмір зобов’язання боржника перед кредитором встановлюється виходячи з основного зобов’язання (кредитного договору), а не з похідного зобов’язання (договору іпотеки).

Також, суд звертає увагу на те, що заставна вартість нерухомого майна не встановлює обов’язок боржника сплатити суму боргу, а лише встановлюється сторонами договору іпотеки для закріплення вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Згідно цієї ж статті Закону N2343-XII, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі №17/119/07 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ «Агроекспорт», ТОВ «Юридична фірма «ОСНОВА», ТОВ «Крат-296», ТОВ «ВВН-2007» звернено стягнення на предмет іпотеки – 8899/10000 частини нежитлового об’єкту, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шостаково, вул. Елеваторна, 1, а також обладнання, встановлене за вищевказаною адресою; Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі № 17/118/07 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ «Агроекспорт», ТОВ «Юридична фірма «ОСНОВА», ТОВ «Крат-296», ТОВ «ВВН-2007» звернено стягнення на предмет іпотеки – комплекс перевалки зернових культур, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кірова, 89, а також обладнання що знаходиться за вищевказаною адресою; 24/25 частини комплексу будівель, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, № 57; Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі №17/116/07 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ «Агроекспорт», ТОВ «Юридична фірма «ОСНОВА», ТОВ «Крат-296», ТОВ «Нікольська» звернено стягнення на предмет іпотеки – нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7; Рішенням господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі № 17/115/07 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ «Агроекспорт», ТОВ «Юридична фірма «ОСНОВА», ТОВ «Крат-296», ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ» звернено стягнення на предмет іпотеки – адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40/1.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07 лютого 2006 року у справі №11/381/05 за позовом АППБ «Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції до ВАТ «Агроекспорт», ТОВ «Агропродукт» звернено стягнення на предмет іпотеки – комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р-н., с. Новогригорівка, вул. Садова, 1 б; адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40/1; нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7.

Також ліквідатором ТОВ «Консалтинг Плюс» було надано суду рішення господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2010 року по справі №11/5/10 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ВАТ «Агроекспорт» про стягнення відсотків за кредитним договором. Даним рішенням встановлено, що основна сума заборгованості за кредитним договором, укладеним між АППБ «Аваль» та ВАТ «Агроекспорт» складає:

- основний борг: 11 219 936, 80 грн., 4 058 240, 53 доларів США, 1418213, 24 євро;

- відсотки: 8803807, 96 грн., 1460937, 21 доларів США, 380181, 51 євро.

Як вбачається з заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та підтверджується матеріалами справи, іпотекодавцем за договорами застави є ВАТ «Агроекспорт», договірних відносин між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та боржником ТОВ «Консалтинг Плюс» не існувало та не існує.

Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1 Тимчасового порядку про реєстр іпотек затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 2004 року №410 державна реєстрація іпотек здійснюється з метою: реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки; надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Згідно п.п. 6, 8 положення внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Відповідно до Витягів з Державного реєстру іпотек №20441470, №20441624, №20441536, №20441833, №20441717, №20441922 іпотекодавцем відносно іпотекодержателя АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», є ВАТ «Агроекспорт», а не ТОВ «Консалтинг Плюс». З цього випливає, що іпотека ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не зареєстрована за банкрутом ТОВ «Консалтинг Плюс», як того вимагає законодавство України для реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог.

Звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку» та Законом України «Про заставу» окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку. Виконання рішень про звернення стягнень на майно банкрута має здійснюватись за правилами встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до ч. 6 ст. 14 Закону N2343-XII розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що забезпечені заставою майна боржника вимоги задовольняються в першу чергу.

Враховуючи викладене, суд, розглянувши заяву про визнання вимог кредитора від 27.10.2008року, заяву про додаткові вимоги до боржника №№94-0-0-00/7-777, рішення господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі №17/119/07, рішення господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі № 17/118/07, рішення господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі №17/116/07, рішення господарського суду Миколаївської області від 02 червня 2008 року у справі № 17/115/07, рішення господарського суду Миколаївської області від 07 лютого 2006 року у справі №11/381/05; рішення господарського суду Миколаївської області від 23 лютого 2010 року по справі №11/5/10, вважає, що підлягають визнанню вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі: основний борг: 11 219 936, 80 грн., 4 058 240, 53 доларів США, 1418213, 24 євро; відсотки: 8803807, 96 грн., 1460937, 21 доларів США, 380181, 51 євро; як вимоги забезпечені заставою майна боржника, відомості про яку відносно банкрута не внесені до державного реєстру застав.

ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що є правонаступником всіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та Закритого акціонерного товариства «Банк НРБ», звернулось до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Плюс» Долича О.В. з заявою від 10.08.2009 р. вих. №262 про визнання кредиторських вимог банку.

В заяві ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» посилається на те, що його вимоги забезпечені заставою майна банкрута, а саме:

-          комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1. (Витягу з Державного реєстру іпотек №20441365)

З вказаної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 13.06.2005 року між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №233-ВН/05, із змінами та доповненнями. Відповідно до п.1.2. Кредитного договору ліміт кредитної лінії складає 1900000 доларів США. Заборгованість станом на 22.07.2009 року по вказаному кредитному договору, забезпеченому заставою, складає 2569380,25 дол. США, з яких:

-          загальна заборгованість за користування Кредитною лінією (кредит) 1793425,00 доларів США;

-          процентів за користування Кредитною лінією за період з 01.01.2006 року по 21.07.2009 року 775 955,25 доларів США.

Станом на 08.08.2009 року офіційний курс долару США до гривні України складав 1долар США=7,7698 грн. Таким чином, в гривневому еквіваленті заявлені вимоги до боржника складають 19963570,67 гривень, з яких:

-          загальна заборгованість за користування Кредитною лінією (кредит) 1793425,00доларів США x 7,7698 = 13934553,57 грн.;

-          процентів за користування Кредитною лінією за період з 01.01.2006 року по 21.07.2009 року 775955,25 доларів США x 7,7698 = 6029017,10 грн.

В забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Барсковим А.В. за реєстровим №141, на підставі якого ВАТ «Агроекспорт» передав банку в іпотеку ЦМК Андрієво-Зоряний ХПП, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Бережанський район, сщ. Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

Як вбачається з заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та підтверджується матеріалами справи, іпотекодавцем за договором застави є ВАТ «Агроекспорт», договірних відносин між Банком та боржником ТОВ «Консалтинг Плюс» не існувало та не існує.

Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1 Тимчасового порядку про реєстр іпотек затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 31 березня 2004 року № 410 державна реєстрація іпотек здійснюється з метою: реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки; надання в інтересах фізичних чи юридичних осіб інформації про обтяження нерухомого майна іпотекою або про відсутність такого обтяження.

Згідно п.п. 6, 8 положення внесення до Реєстру відомостей про обтяження майна іпотекою здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру іпотек №20441365 іпотекодавцем відносно іпотекодержателя ЗАТ «Банк НРБ-Україна», правонаступником якого є ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», є ВАТ «Агроекспорт», а не ТОВ «Консалтинг Плюс». З цього випливає, що іпотека ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» не зареєстрована за банкрутом ТОВ «Консалтинг Плюс», як того вимагає законодавство України для реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог.

Звернення стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку» та Законом України «Про заставу» окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку. Виконання рішень про звернення стягнень на майно банкрута має здійснюватись за правилами, встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У відповідності до ч. 6 ст. 14 Закону N2343-XII розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що забезпечені заставою майна боржника вимоги задовольняються в першу чергу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підлягають визнанню вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі: основний борг: 13934553,57 грн.; відсотки: 6029017,10 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника, відомості про яку відносно банкрута не внесені до державного реєстру застав.

22 жовтня 2009 р. ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 року про визнання відсутнього боржника ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом за нововиявленими обставинами.

          Заява обґрунтована тим, що, у зв’язку зі скасуванням 24 вересня 2009 року Вищим господарським судом України ухвали Господарського суду Харківської області по справі №29/250-08 від 26 травня 2008 р., вимоги ініціюючого кредитора – ТОВ «Трейд-Джи» не є безспірними і підстави для порушення справи про банкрутство Боржника відсутні.

          24 червня 2010 року ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» подав до суду доповнення до заяви про перегляд постанови про визнання відсутнього боржника ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом за нововиявленими обставинами, де зазначив, що ініціюючого кредитора вилучено з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви з доповненнями за таких підстав.

          Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

          При цьому, нововиявленими обставинами є матеріально правові факти, що входять до підстав заяви або висунутих проти неї заперечень іншої сторони та інші юридичні факти, що мають значення для вирішення спору, які характеризуються наявністю вищезазначених ознак у сукупності. Тобто, це факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків осіб, які беруть участь у справі.

          Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час виникнення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду , що розглядав справу.

          Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці факти мають бути належним чином засвідчені.

          При розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

          Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Трейд-Джи», звернувшись до суду з заявою про визнання відсутнього боржника банкрутом, надав на підтвердження своїх вимог до ТОВ «Консалтиг Плюс», зокрема, рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у справі № 61/11, наказ Господарського суду Харківської області виданого 26 травня 2008 року та постанову Старшого державного виконавця Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 09.07.2008 року № 276/11-08 Бакшеєва С.М. про повернення виконавчого документу, у зв’язку з неможливістю його виконання.

          Згідно п. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

          Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

          Стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно із ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

          Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, зокрема, безспірності вимог кредитора, підтверджених виконавчим документом.

          Згідно ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

          Таким чином, підтвердженням безспірних вимог кредитора може бути, зокрема, наказ суду, виданий на підставі рішення.

          Порядок видачі виконавчого документу – наказу на підставі рішення третейського суду здійснюється відповідно до ст. 56 Закону України «Про третейські суди», а саме через винесення судом ухвали про видачу виконавчого документа.

          Дана ухвала не є документом, що підтверджує вимоги ТОВ «Трейд-Джи» та не є виконавчим документом. Отже, ухвала про видачу виконавчого документа жодним чином не впливає на підтвердження безспірності вимог кредитора до боржника.

          Скасування даної ухвали не спростовує фактів, які було покладено в основу постанови суду про визнання відсутнього боржника ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом, та не впливає на винесення судом даної постанови.

          Крім того, наказ може бути скасований лише в порядку передбаченому статтею 117 ГПК України, а саме: господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника, зокрема, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. На даний час, наказ Господарського суду Харківської області від 26 травня 2008 року не скасований, а, отже, не скасовані підстави, відповідно до яких було винесено постанову суду про визнання відсутнього боржника банкрутом.

          Також не можна вважати нововиявленою обставиною в розумінні діючого законодавства вилучення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ініціюючого кредитора. Оскільки, вилучення ініціюючого кредитора з ЄДРЮО та ФОП через два роки після винесення постанови про визнання відсутнього боржника ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом не спростовує факти, які було покладено в основу постанови, тобто не є істотними для вирішення спору в цілому.

          Отже, факт скасування ухвали про видачу виконавчого документу та факт вилучення ініціюючого кредитора з ЄДРЮО та ФОП не є нововиявленими обставинами, а тому відсутні підстави для перегляду постанови про визнання відсутнього боржника банкрутом.

          Згідно пункту 6 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

          За приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права переважають в застосуванні над загальними нормами ГПК України.

          Згідно з частиною 21 статті 1 Закону сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та кредитори.

          Справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника – ініціюючого кредитора, який до затвердження реєстру (списку) кредиторів є представником однієї із сторін у процедурі банкрутства.

          Після подання оголошення до друкованого органу про визнання відсутнього боржника банкрутом та виявлення кредиторів, сторону кредиторів представляє вже не єдиний ініціюючий кредитор, а всі кредитори.

          Отже, виключення з ЄДРПОУ ініціюючого кредитора після подання оголошення до друкованого органу про визнання відсутнього боржника банкрутом та виявлення кредиторів не впливає на подальший розгляд справи про банкрутство.

          Таким чином, клопотання ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про припинення провадження у даній справі на підставі п. 6 ч.1 ст. 80 ГПК України не підлягає задоволенню.

ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернувся до суду з клопотанням щодо припинення процедури ліквідації ТОВ «Консалтинг-Плюс», переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном ТОВ «Консалтинг Плюс» строком на 6 місяців.

Боржник ТОВ «Консалтинг плюс» на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Український правовий союз” від 13.05.2008 р. мав у власності майно: Андрієво-Зоряний ХПП, яке знаходиться за адресою Миколаївська область, Березанський район, селище Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

Вказане майно було продане в процедурі ліквідації ТОВ «Консалтинг-Плюс», у відповідності до положень ст. 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” згідно із Законом України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, інший порядок реалізації майна банкрута шляхом публічного продажу обраному суб'єкту господарювання було застосовано ліквідатором лише після того як майно залишилось непроданим, через відсутність пропозицій, за результатами повторного аукціону, що не суперечить Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та задоволені вимоги визнаних на той момент кредиторів.

Відповідно до норми ч.2 п.3 ст. 52 Закону України «Про банкрутство та відновлення платоспроможності боржника» у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Нормою ж п.6 цієї статті передбачено, що за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом. Як свідчить, системний аналіз зазначених норм законодавства перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство є можливим та може бути застосований за умови, якщо вбачається необхідність формування вимог кредиторів. Також такий перехід є доцільним коли не вчинено всі дії для повного переліку кредиторських вимог та їх необхідно виявити, а також коли є можливість відновлення платоспроможності боржника.

Тобто такі дії обумовлюються необхідністю формування повноцінного пасиву боржника, за наявності майна, шляхом виявлення всіх кредиторів боржника через публікацію оголошення в офіційному друкованому органі, оскільки спрощена процедура банкрутства обмежує участь у справі інших кредиторів, крім тих, що були відомі ліквідатору (ч. 5 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Отже застосування загальних процедур є доцільним, у разі виявлення майна відсутнього боржника, реалізаційна вартість якого дає можливість відновити платоспроможність боржника, в такому випадку до боржника не може застосовуватися спрощена процедура банкрутства.

Як встановлено судом заявлені та визнані кредиторські вимоги до боржника становлять 133401179, 70 грн., а згідно наявних в матеріалах справи договорів застави та іпотеки майна загальна його вартість складає – 45780616,52 грн., тобто вартість зобов’язань боржника майже у 3 рази перевищує його активи, внаслідок чого, навіть за умови застосування судом переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство ТОВ «Консалтинг-Плюс», у боржника відсутня можливість відновити свою платоспроможність.

Також суд вважає, що застосування переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство не спричинить виявлення нових кредиторів банкрута, оскільки у відповідності до вимог Постанови Господарського суду Харківської області від 12.08.2008року в газеті «Голос Україна» №155(4505) від 16 серпня 2008 року було опубліковано оголошення про визнання ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури, що підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2010р., згідно якої вказане оголошення відповідає всім вимогам чинного законодавства. Тобто, всі передбачені законодавством дії спрямовані на виявлення кредиторів боржника були зроблені, оскільки було надано можливість всім потенційним кредиторам заявити до господарського суду про свої вимоги до боржника.

Тобто, навіть в разі застосування переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство склад кредиторів боржника змінено не було, тому що спосіб іх виявлення залишився б тим би самим – публікація оголошення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при порушенні справи про банкрутство вимоги щодо інформування всіх можливих кредиторів ТОВ «Консалтинг-Плюс» були дотримані, майно боржника було відчужене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідно до норм ст.ст. 25,26 Закону тільки на ліквідаторі банкрута лежить обов’язок щодо формування ліквідаційної маси, здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута, а також повноваження, спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута віднесені виключно до повноважень ліквідатора.

Згідно із нормою ст. 6 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подання клопотання про перехід до загальних процедур у справі про банкрутство відноситься до виключної компетенції ліквідатора, інші ж особи, в т.ч. кредитори боржника, не наділені правом звертатись до суду із таким клопотанням.

Як випливає з пояснень ліквідатора ТОВ «Консалтинг-Плюс» Доліча О.В. та як підтверджується поданими до суду доказами, на даний момент за боржником жодного рухомого чи нерухомого майна на праві власності не зареєстровано, тому ліквідатор боржника не вбачає доцільності в поданні до суду клопотання про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутств.

Тобто чинне законодавство не наділяє кредитора у справі про банкрутство - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» правом на звернення до суду із клопотанням про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство, відповідно таке клопотання кредитора не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, про недоцільність застосування переходу до загальних судових процедур для боржника ТОВ «Консалтинг-Плюс», оскільки метою застосування такого переходу є відновлення платоспроможності боржники, а враховуючи, що зобов’язання боржника значно перевищують вартість відчужених активів, то відновлення платоспроможності боржника у справі про банкрутство ТОВ «Консалтинг-Плюс» не вбачається можливим.

Отже, суд не знайшов підстав для припинення процедури ліквідації, передбаченої нормою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство.

Крім того, суд зазначає, що винесення ухвали про перехід до загальних процедур банкрутства є правом господарського суду, а не його обов’язком.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до суду зі скаргою на дії ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» Долича О.В. № 94-0-0-00/7-82 від 29.01.2010 року.

В своїй скарзі банк вказує на порушення допущені ліквідатором Доличем О.В. під час продажу нерухомого майна банкрута, яке знаходиться в іпотеці у банку, та неналежне виконання ліквідатором своїх обов’язків у зв’язку з тим, що останній не повідомив банк про результати розгляду заяви банку про розірвання договорів купівлі-продажу майна банкрута № 94-0-0-00/7-709 від 16.11.2009 року та не повідомив банк про результати розгляду зави банку про додаткові вимоги до банкрута № 94-0-0-00/7-777 від 04.12.2009 року.

Постановою господарського суду Харківської області від 12.08.2008 року по справі №Б-39/69-08 ТОВ «Консалтинг Плюс» (код ЄДРПОУ 33119429) було визнано банкрутом та призначено ліквідатором по справі арбітражного керуючого Долича О.В.

Цією ж постановою суд постановив, у відповідності до положень ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», скасувати всі арешти накладені на майно банкрута і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкова застава. Накладання нових арештів або обмежень на щодо розпорядженням майном банкрута не допускається.

Отже, з моменту визнання ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом скасовуються всі арешти накладені на майно банкрута і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі іпотека (застава) майна банкрута.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Отже, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено іншого способу задоволення вимог кредиторів, окрім як за рахунок грошових коштів отриманих від продажу майна банкрута в порядку визначеному нормами вказаного закону, в тому числі, й майна що обтяжене заставою (іпотекою).

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором було виявлено наступне майно, що належить на праві власності банкруту та включено до ліквідаційної маси останнього, надалі – нерухоме майно:

-          Нежитловий об’єкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1;

-          Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б;

-          Нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, (до складу об’єкту входять наступні земельні ділянки, за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, на яких розташований об’єкт та які необхідні для його обслуговування: площею 16348 (шістнадцять тисяч триста сорок вісім) кв.м., площею 3 000 (три тисячі) кв.м., площею 6 750 (шість тисяч сімсот п’ятдесят) кв.м.);

-          Нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1;

-          Комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89;

-          Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а;

-          Комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1;

-          Комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13.

-          Склади, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Рішенням ліквідатора від 24 вересня 2008 року вих. № 10/09/08 було прийнято рішення про проведення конкурсу (аукціону) в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з продажу майна банкрута.

25 вересня 2008 року в газеті «ЕКО – Панорама» № 9 універсальною біржею «Гермес» (ліцензія ФДМ України №605 від 15.12.2008р.) було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс» 31 жовтня 2008 року на який було виставлено нерухоме майно банкрута.

31 жовтня 2008 року було проведено аукціону з продажу нерухомого майна банкрута, в той же час, аукціон не відбувся у зв’язку з відсутністю пропозицій щодо придбання вищевказаного майна.

15 січня 2009 року в газеті «ЕКО – Панорама» № 14 універсальною біржею «Гермес» (ліцензія ФДМ України №605 від 15.12.2008р.) було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс» 27 лютого 2009 року.

З протоколу №1 аукціонних торгів на «Універсальній біржі «Гермес» від 27.02.2009 року, судом встановлено, що вказаний аукціон відбувся, ТОВ «Олсідз Груп Менеджмент» придбано майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а, інше нерухоме майно банкрута залишилось нереалізованим у зв’язку з відсутність пропозицій щодо його придбання.

20.03.2009 р. між ТОВ «Консалтинг Плюс» та ТОВ «Олсідз Груп Менеджмент» було укладено договір купівлі-продажу майна розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а.

Отже твердження банку про те, що ліквідатором не було проведено аукціону з продажу нерухомого майна банкрута в порядку ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.

          Виходячи із змісту ст. 16 та ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в процедурі банкрутства відсутнього боржника за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» комітет кредиторів не створюється.

Таким чином, у разі якщо після оповіщення, через засоби масової інформації, про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, надійшло дві або більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор має провести конкурс (аукціон) в порядку визначеному Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», отже у разі якщо після оповіщення, через засоби масової інформації, про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна надійшла всього одна пропозиція щодо придбання майна банкрута ліквідатор не має правових підстав проводити конкурс (аукціон) з продажу майна банкрута, а має укласти договір купівлі-продажу майна банкрута з особою що направила таку пропозицію.

Судом встановлено, що після проведення повторного аукціону з продажу нерухомого майна, щодо вказаного нерухомого майна не надійшло жодної пропозиції про його придбання, у зв’язку з чим ліквідатором було прийняте рішення про продаж нерухомого майна через проведення відкритих торгів відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», шляхом розміщення пропозиції – оферти (в порядку ст. 641 Цивільного кодексу України) про придбання нерухомого майна в загальнодержавних та місцевих друкованих виданнях України.

З матеріалів справи вбачається, що для проведення відкритих торгів ліквідатором розроблено Положення про порядок проведення відкритих торгів з продажу майна банкрута, з яким були ознайомлені всі кредитори, визнані на той час ліквідатором.

Пунктом 2.2. положення визначено, що ліквідатор за погодженням з кредиторами Банкрута має право зменшити ціну продажу майна на 30 % від його оціночної вартості у відповідності до ст. 21 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 21 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», в якій зазначено, що орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта тощо. Об'єкт приватизації може бути запропонований для продажу на аукціоні, за конкурсом не більше двох разів, якщо власник майна або уповноважений ним орган не прийме іншого рішення. У разі повторного проведення аукціону, конкурсу можлива зміна умов продажу, включаючи початкову вартість. В цьому разі початкову вартість може бути зменшено до початку торгів не більш як на 30 відсотків.

Рішенням ліквідатора від 10 квітня 2009 року було зменшено вартість нерухомого майна, та встановлена в наступному розмірі:

Нежитловий об’єкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, за ціною 853610 грн. 80 коп.;

Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, за ціною 181903 грн. 40 коп.;

Нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, за ціною 1908233 грн. 60 коп. (до складу об’єкту входять наступні земельні ділянки, за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, на яких розташований об’єкт та які необхідні для його обслуговування: площею 16348 кв.м., площею 3 000 кв.м., площею 6 750 кв.м.);

Нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, за ціною 191136 грн. 40 коп.;

Комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89, за ціною 926000 грн. 00 коп.;

Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а, за ціною 255068 грн. 80 коп.;

Комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1, за ціною 356656 грн. 30 коп.;

Комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13, за ціною 490000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором, на виконання норм ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було розміщено оголошення - пропозиція про придбання нерухомого майна банкрута в загальноукраїнському друкованому виданні - газеті «Правда України» 16 (18070) за 16 – 22 квітня 2009 року, та місцевому друкованому виданні (за місцезнаходженням банкрута) – газеті «Премьер Дайджест» № 84 (3649) від 13 квітня 2009 року.

Отже, ліквідатором була забезпечена можливість придбати нерухоме майно банкрута будь-якими особами.

З акту про надходження повідомлень про укладання договорів купівлі-продажу нерухомого майна ТОВ «Консалтинг Плюс» від 27 квітня 2009 року судом встановлено, що пропозицію про укладення договорів купівлі-продажу нерухомого майна було прийнято тільки ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз», повідомлень інших осіб про прийняття пропозиції ліквідатору не надходило.

21 серпня 2009 року та 01 вересня 2009 року між ТОВ «Консалтинг Плюс» та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз» було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що продаж майна банкрута через проведення прилюдних торгів, шляхом укладання договору купівлі-продажу майна банкрута з тією єдиною особою, що прийняла пропозицію придбати майно банкрута, дозволяється нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені ліквідатором з ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз» у відповідності до вищезазначених норм законодавства України.

Доводи банку щодо необхідності розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна укладених з ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз» також не відповідають нормам законодавства України та матеріалам справи, адже, відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ліквідатор не має правових підстав розривати договори купівлі-продажу нерухомого майна, які, як зазначалось вище, повністю відповідають нормам законодавства України, в тому числі щодо порядку їх укладання.

В своїй скарзі банк також посилається на те, що ліквідатор, у випадку виявлення майна банкрута зобов’язаний заявити клопотання про припинення процедури ліквідації і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Отже, перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство особи, визнаної банкрутом за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», означає перехід до судових процедур, що мають на меті відновлення платоспроможності банкрута.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що сума вимог кредиторів до банкрута в декілька разів перевищує вартість майна банкрута, яке було виявлено ліквідатором, господарської діяльності банкрут не здійснював, а тому перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство є економічно недоцільним.

З наведеного суд приходить до висновку, що неподання ліквідатором клопотання про перехід до загальних судових процедур у справі про банкрутство є правомірним. Крім того, подання вказаного клопотання ліквідатором є правом останнього, а не обов’язком.

Вказаної правової позиції притримується Вищий господарський суд в своїй постанові від 13.05.2009 року у даній справі.

Судом встановлено, що 27.10.2008 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з заявою №12-1/14-50900 від 27.10.2008 про визнання майнових вимог банку в розмірі 13689256,30 грн. Розмір своїх вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтував розміром боргу по кредитним договорам, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ВАТ Агроекспорт» станом на момент подання заяви.

02.10.2009 року ухвалою суду вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» визнані в заявленому розмірі – 13689256,30 грн.

04.12.2009 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до ліквідатора з заявою про додаткові вимоги до боржника у сумі 27531974,16 грн., забезпечені заставою (іпотекою) майна боржника. Свої вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» обгрунтував тим, що відповідно до іпотечних договорів, укладених між АППБ «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ВАТ «Агроекспорт» заставна вартість нерухомого майна, яке належало ВАТ «Агроекспорт» (а тепер є власністю банкрута) складає 27531974,16 грн. На момент подання заяви про визнання майнових вимог банку №12-1/14-50900 від 27.10.2008 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області №11/381/05, яким було звернено стягнення на заставлене майно ВАТ «Агроекспорт», яке зараз належить банкруту ТОВ «Консалтинг Плюс». Тому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» розраховували отримати задоволення своїх вимог через вищевказане виконавче провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно норм ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Отже, зобов’язанням, яке забезпечене іпотекою майна банкрута, є розмір боргу по кредитним договорам, укладеним між АППБ «Аваль» та ВАТ «Агроекпорт».

Таким чином, розмір вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до банкрута ТОВ «Консалтинг Плюс», як до власника нерухомого майна, має бути визначений відповідно до розміру заборгованості по кредитним договорам, укладеним між АППБ «Аваль» та ВАТ «Агроекспорт».

Відповідно до абз. 5 ч.1 ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відповідно до абз. 6 ч.1 ст. 1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Отже, заставна вартість нерухомого майна не встановлює обов’язок боржника сплатити суму боргу, а лише встановлюється сторонами договору іпотеки для закріплення договірної вартості предмета іпотеки.

24 серпня 2008 р., ліквідатором ТОВ «Консалтинг Плюс» було подано до суду заяву про зобов’язання Харківської філії ДП Інформаційний центр внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 7675564, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 767442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401, 4532633, зняття арешту та інших обмежень з усього майна ТОВ «Консалтинг Плюс» де б воно не находилось.

          В обґрунтування поданої заяви ліквідатор боржника посилається на вжиття ним у відповідності до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заходів щодо виявлення майна боржника, його оцінки та подальшій реалізації, за результатами проведення яких встановлено, що все майно боржника по справі перебуває в іпотеці.

          Розглянувши заяву ліквідатора боржника, оцінивши докази по справі та надавши їм належну правову оцінку, суд виходить з наступного.

          Ліквідатором ТОВ «Консалтинг Плюс» в процесі здійснення ліквідаційної процедури боржника було виявлено нерухоме майно, а саме:

-          Нежитловий об’єкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1;

-          Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б;

-          Нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7;

-          Нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1;

-          Комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89;

-          Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а;

-          Комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1;

-          Комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13.

-          Склади, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а, (надалі - Майно).

          Право власності ТОВ «Консалтинг Плюс» на Майно підтверджувалось витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19663311 від 25.07.2008 р., №22393425 від 06.04.2009 р., №20118932 від 04.09.2008 р., №22036488 від 02.03.2009 р., №22038828 від 02.03.2009 р., №19954037 від 20.08.2008 р., №19954172 від 20.08.2008 р., №20118817 від 04.09.2008 р., №19683458 від 28.07.2008 р.

ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що є правонаступником всіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» та Закритого акціонерного товариства «Банк НРБ», звернулось до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Плюс» Долича О.В. з заявою від 10.08.2009 р. вих. №262 про визнання кредиторських вимог банку.

В заяві ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» посилається на те, що його вимоги забезпечені заставою майна банкрута, а саме:

-          комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП, розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1. (витяг №20441365).

          З вказаної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 13.06.2005 року між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №233-ВН/05, із змінами та доповненнями.

В забезпечення виконання вищезазначеного кредитного договору між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Барсковим А.В. за реєстровим №141, на підставі якого ВАТ «Агроекспорт» передав банку в іпотеку ЦМК Андрієво-Зоряний ХПП, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Бережанський район, сщ. Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

-          Згідно витягу №20441365: комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1, запис №1 боржник за основним зобов’язанням – ВАТ «Агроекспорт», запис №2 боржник за основним зобов’язанням – ТОВ «Консалтинг Плюс».          

18.09.2002 року між АППБ «Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та ВАТ «Агроекспорт» було укладено кредитний договір №010/08-11/259. В якості забезпечення виконання зазначеного договору між Банком та ВАТ «Агроекспорт» було укладено договори застави/іпотеки наступного нерухомого майна:

          8899/1000 частини нежитлового об’єкту, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, заставна вартість 1150884,00 доларів США, що еквівалентна 9195563, 16 грн. за курсом НБУ 7,99 грн/дол. США; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441470). Згідно витягу №20441470: нежитловий об’єкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1; запис №1 іпотекодавець - ВАТ «Агроекспорт»; запис №2 боржник за основним зобов’язанням - ТОВ «Консалтинг Плюс».

          Комплекс, розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89 (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441624) та 24/25 частини комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57, заставна вартість об’єктів 3060501,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек 20441536). Згідно витягу №20441624: комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89, запис №1 іпотекодавець – ВАТ «Агроекспорт», витягу №20441536: комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а, запис №1 боржник за основним зобов’язанням – ТОВ «Консалтинг Плюс».

          Нежитлові будівлі, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, заставна вартість 12161170,00 грн. Згідно витягу №20441833: нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, запис №1 іпотекодавець – ВАТ «Агроекспорт», запис №2 боржник за основним зобов’язанням - ТОВ «Консалтинг Плюс».

          Комплекс будівель, розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, заставна вартість 2208000,00 грн.; (Витяг з Державного реєстру іпотек №20441717). Згідно           витягу №20441717: комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р.,--- с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, запис №1 іпотекодавець – ВАТ «Агроекспорт», запис №2 боржник за основним зобов’язанням - ТОВ «Консалтинг Плюс».

          Нежитлова адміністративна будівля, розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, заставна вартість 906740,00 грн.(Витяг з Державного реєстру іпотек №20441922). Згідно витягу №20441922: нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, запис №1 іпотекодавець – ВАТ «Агроекспорт», запис №2 боржник за основним зобов’язанням - ТОВ «Консалтинг Плюс».

          В той же час, згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

          Таким чином, ТОВ «Консалтинг Плюс», отримавши право власності на майно, набув статус іпотекодавця і має всі його права, і несе всі його обов'язки за іпотечним договорами у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

На виконання положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор банкрута звернувся до господарського суду Харківської області з заявою зняти арешти та інші обмеження з належного банкруту ТОВ «Консалтинг Плюс» майна.

          З огляду наведеного та з метою належного виконання боржником вимог кредиторів, суд вважає за доцільне задовольнити подану ліквідатором боржника заяву про зобов’язання Харківської філії ДП Інформаційний центр внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 7675564, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 767442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401, 4532633 зняття арешту та інших обмежень з усього майна ТОВ «Консалтинг Плюс» де б воно не находилось.          

Постановою від 12.08.2009 року ТОВ «Консалтинг Плюс» було визнано банкрутом на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі – Закон), відкрита ліквідаційна процедура, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Долича Олександра Володимировича.

03.08.2010р. ліквідатор надав до суду з ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, прохає їх затвердити та припинити провадження у справі у зв’язку з закінченням граничного строку на проведення ліквідаційної процедури та закінченням всіх дій що передбачаються Законом в процедурі банкрутства.

Відповідно до вимог постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 року у даній справі в газеті «Голос Україна» №155(4505) від 16 серпня 2008 року було опубліковано оголошення про визнання ТОВ «Консалтинг Плюс» банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

Виявлені наступні кредитори: ТОВ «Трейд-Джи», ТОВ «Нікольска», ТОВ «ВВН-2007», ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ПАТ «ОТП Банк».

          Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сформовано повноцінний пасив боржника, виявлено всі кредитори банкрута.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором було виявлено наступне майно, що належить на праві власності банкруту та входить до ліквідаційної маси останнього:

-          Нежитловий об’єкт, розташований за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1;

-          Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б;

-          Нежитлові будівлі зернового перевантажувального комплексу (залізобетон, цегла), розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, (до складу об’єкту входять наступні земельні ділянки, за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, на яких розташований об’єкт та які необхідні для його обслуговування: площею 16348 (шістнадцять тисяч триста сорок вісім) кв.м., площею 3 000 (три тисячі) кв.м., площею 6 750 (шість тисяч сімсот п’ятдесят) кв.м.);

-          Нежитлова адміністративна будівля (камінь), розташована за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1;

-          Комплекс, перевалка зернових культур (цегла, залізо), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89;

-          Комплекс (цегла, камінь), розташований за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а;

-          Комплекс, Андрієво-Зоренський ХПП (камінь, метал), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1;

-          Комплекс, Новоселівський елеватор (камінь, метал, цегла), розташований за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13;

-          Склади, розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3а.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Відповідно до норм ст. 29 Закону майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

          З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором було проведено інвентаризацію (інвентаризаційні описи №1-9 від 27.08.2008 року) та оцінку майна банкрута (звіти про оцінку майна надані до матеріалів справи).

25.09.2008 року в друкованому засобі масової інформації - Бюлетені «Еко - Панорама» №9 було опубліковано оголошення Універсальної біржі «Гермес» (ліцензія ФДМ України №732 від 17.12.2007 року) про проведення 31.10.2008 року аукціону з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс». Вказаний аукціон не відбувся у зв’язку з відсутністю пропозицій щодо придбання майна ТОВ «Консалтинг Плюс».

          15 січня 2009 року в друкованому засобі масової інформації - Бюлетені «Еко - Панорама» №14 було опубліковано оголошення Універсальної біржі «Гермес» (ліцензія ФДМ України №605 від 15.12.2008 року) про проведення 27.02.2009 року аукціону з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс». 17 лютого 2009 року в друкованому засобі масової інформації рекламно-інформаційної газети «Город Інформ» №15 було опубліковано оголошення Універсальної біржі «Гермес» (ліцензія ФДМ України №605 від 15.12.2008 року) про проведення 27.02.2009 року аукціону з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс».

Як вбачається з протоколу №1 аукціонних торгів на «Універсальній біржі «Гермес» від 27.02.2009 року аукціон (конкурс) відбувся, ТОВ «Олсідз Груп Менеджмент» було придбано лот №6, що складається з наступного майна: склади, що розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, 3-а. За іншими лотами аукціон не відбувся у зв’язку з відсутністю пропозицій щодо придбання майна.

За результатами проведеного аукціону 20.03.2009 року між ТОВ «Консалтинг Плюс» та ТОВ «Олсідз Груп Менеджмент» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежитлового об’єкту, розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Проектна, буд. 3а.

Згідно норм ч. 3 ст. 30 Закону порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Відповідно до ч. 1 – 2 ст. 21 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації складає переліки об'єктів, не проданих або знятих з аукціонів, конкурсів, та приймає рішення про повторний їх продаж на аукціоні, за конкурсом або про їх приватизацію шляхом викупу іншими покупцями, продажу часток (акцій, паїв), ліквідацію об'єкта тощо.

03.04.2009 року, після проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута, на адресу ліквідатора надійшов лист від ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз», в якому останнє виразило намір придбати нереалізоване майна банкрута.

З метою виявлення покупця, що запропонує найвищу ціну за нереалізоване на попередніх аукціонах майно банкрута, та проведення конкурсу з продажу вказаного майна, ліквідатором було подані оголошення про проведення відкритих торгів:

- 13.04.2009 року в друкованому засобі масової інформації - «Прем’єр Дайджест» №84 (3849) було опубліковано оголошення ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» про проведення відкритих торгів з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс»;

- 16.04.2009 року в газеті загальноукраїнському друкованому засобі масової інформації - «Правда України» №10 (18070) було опубліковано оголошення ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» про проведення відкритих торгів з продажу майна ТОВ «Консалтинг Плюс» та визначено, що пропозиція про продаж майна банкрута діє до 12 годин 00 хвилин 24.04.2009 року.

          20.04.2009 року на адресу ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» надійшли листи від ТОВ «Юкрейн Бізнес Солюшнз» про прийняття пропозицій, в порядку визначеному ст. 642 Цивільного Кодексу України, укласти договори купівлі-продажу на умовах визначених в оголошенні про проведення відкритих торгів з продажу майна банкрута – ТОВ «Консалтинг Плюс». Інших пропозицій щодо придбання майна ТОВ «Консалтинг Плюс» на адресу ліквідатора ТОВ «Консалтинг Плюс» не надходило.

За результатами проведених відкритих торгів ліквідатором було укладено наступні договори:

-           Договір купівлі-продажу нежитлового об’єкту, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Миколаївський р., с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., с. Новогригорівка, вул. Садова, буд. 1 б, від 01.09.2009, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу нежитлових будівель зернового перевантажувального комплексу, розташованих за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Проектна, буд. 7, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3000 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, вул. Проектна, буд. 7, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 16 348 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, вул. Проектна, буд. 7, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 6750 кв.м., розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський район, вул. Проектна, буд. 7, від 21.08.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу нежитлової адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 40/1, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу комплексу, перевалка зернових культур, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Кірова, буд. 89, від 01.09.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу комплексу, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, буд 57а, від 21.08.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу комплексу, Андрієво-Зоренський ХПП, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., сщ Елеваторне, вул. Елеваторна, буд. 1, від 30.06.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз»;

-          Договір купівлі-продажу комплексу, Новоселівський елеватор, розташованого за адресою: Миколаївська обл., Березанський р., с. Новоселівка, вул. Елеваторна, буд. 13, від 30.06.2009 року, укладений між банкрутом та ТОВ «Юкреін Бізнес Солюшнз».

          Таким чином, ліквідатор виявив та реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси. За результатами продажу майна банкрута на рахунок банкрута поступило 10062609,30 грн.

Представником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було заявлене клопотання про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом м. Києва пов’язаної з нею справи №34/676 (про визнання недійсними вищезазначених договорів купівлі-продажу, укладених між ТОВ «Консалтинг Плюс» та ТОВ «Юкрейн бізнес солюшнз». Розглянувши дане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки факт розгляд господарським судом м. Києву справи №34/676 ніяким чином не унеможливлює здійснення господарським судом Харківської області провадження по справі Б-39/69-08, оскільки, надаючи оцінку діям ліквідатора під час здійснення ліквідаційної процедури, суд по справі № Б-39/69-08 самостійно досліджує і договори купівлі-продажу, що укладалися ліквідатором від імені ТОВ «Консалтинг Плюс».

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону майно банкрута є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

За частиною 1 ст. 31 Закону в першу чергу, зокрема, задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Частиною 6 ст. 14 Закону передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, зі змісту цієї норми Закону вбачається, що кредиторські вимоги, забезпечені заставою майна боржника, відомості про яке містяться у державному реєстрі застав, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів відповідного боржника окремо та мають різний статус щодо їх погашення.

З витягів з Державного реєстру іпотек, що мітяться в матеріалах справи вбачається, що іпотека кредиторів ТОВ «Трейд-Джи», ТОВ «Нікольська», ТОВ «ВВН-2007», ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ» зареєстрована за банкрутом. Так, у вказаних витягах зокрема зазначено, що іпотекодержателями майна банкрута є кредитори ТОВ «Трейд-Джи», ТОВ «Нікольська», ТОВ «ВВН-2007», ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ», іпотекодавцем майна та боржником за основним зобов’язанням є ТОВ «Консалтинг Плюс».

Іпотека кредиторів ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» не зареєстрована за банкрутом, натомість іпотекодавцем вказаних кредиторів та боржником за основним зобов’язання вказаний ВАТ «Агроекспорт».

Зважаючи на вищевикладене, з урахуванням відомостей Державного реєстру іпотек, грошові кошти отримані від реалізації майна банкрута направлені ліквідатором на погашення кредиторської заборгованості згідно встановленої черговості наступним чином:

- ТОВ «ВВН-2007» 30.03.2009р. направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою 4900000,00 грн. 01.07.2009 р. направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою 2034679,60 грн. Вимоги задоволено частково, у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- ТОВ «ЮАПЕ «Діксі» 01.07.2009р. направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою майна 191136,40 грн. Вимоги задоволено частково, у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- ТОВ «Нікольська» 01.07.2009р. направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою майна 2090137,00 грн. Вимоги задоволено частково, у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

- ТОВ «Трейд-Джи» 01.07.2009р. направлено в рахунок погашення кредиторських вимог першої черги, забезпечених іпотекою цього майна 846656,30 грн. Вимоги задоволено частково, у зв’язку з недостатністю майна банкрута.

Вимоги кредиторів першої черги - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», не задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута.

Відповідно до ст. 1 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Згідно цієї ж статті Закону, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно ст. 1 Закону погашені вимоги кредиторів це задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними. Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. Згідно ч. 5 ст. 31 Закону вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, погашеними є вимоги ТОВ «Трейд-Джи», в тому числі, не задоволені за недостатністю майна банкрута.

Погашеними є вимоги ТОВ «Нікольська», в тому числі, не задоволені за недостатністю майна банкрута.

Погашеними є вимоги ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ», в тому числі, не задоволені за недостатністю майна банкрута.

Погашеними є вимоги ТОВ «ВВН-2007», в тому числі, не задоволені за недостатністю майна банкрута.

Погашеними є вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції, не задоволені за недостатністю майна банкрута, а саме:

- вимоги, що випливають з іпотечного договору укладеного між АППБ «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ВАТ «Агроекспорт», зареєстрованого 08.11.2004 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Машковою С.М. в реєстрі за № 4990, яким передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції нежитлову будівлю, адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 40/1;

- вимоги, що випливають з договору застави укладеного між АППБ «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ВАТ «Агроекспорт», зареєстрованого 23.09.2003 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Лактіоновою С.А. в реєстрі за № 2201, яким передано в заставу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції 8899/10000 частини нежитлового об’єкту, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Шостакове, вул. Елеваторна, буд. 1, а також обладнання, встановлене за вищевказаною адресою; додатковий договір до договору застави № 2201 від 23.09.2003 року зареєстрований 12.10.2004 року приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Миколаївської області Лактіоновою С.А. в реєстрі за № 1388;

- вимоги, що випливають з договору застави укладеного між АППБ «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ВАТ «Агроекспорт», зареєстрованого 07 грудня 2002 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В. в реєстрі за № 2410, яким передано в заставу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції комплекс перевалки зернових культур, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Кірова, 89, а також обладнання що знаходиться за вищевказаною адресою, 24/25 частини комплексу будівель, що знаходяться за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Карла Маркса, № 57 (з урахуванням додаткового договору до договору застави № 2410 від 07 грудня 2002 року укладеного 15.10.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В.; додаткової угоди до договору застави № 2410 від 07 грудня 2002 року укладеної 06 березня 2003 року посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Плющ С.В.);

- вимоги, що випливають іпотечного договору укладеного між АППБ «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ВАТ «Агроекспорт», зареєстрованого 09 грудня 2004 року приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Машковою С.М. в реєстрі за № 5555 яким передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 7, об’єкт незавершеного будівництва що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 7;

- вимоги, що випливають з договору іпотеки укладеного між АППБ «Аваль» (правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ВАТ «Агроекспорт», зареєстрованого 30 липня 2004 року приватним нотаріусом Жовтневого районного нотаріального округу Сапегою О.П. в реєстрі за № 743, яким передано в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції комплексбудівель, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р-н., с. Новогригорівка, вул. Садова, 1 б.

Погашеними є вимоги ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», не задоволені за недостатністю майна банкрута, а саме: вимоги що випливають з іпотечного договору укладеного між ЗАТ «Комерційний банк НРБ-Україна» (правонаступником якого є ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») та ВАТ «Агроекспорт», посвідченого приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області Барсковим А.В. від 13 травня 2005 року за реєстровим № 141, яким передано в заставу ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» Андрієво-Зоряний ХПП, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Березанський район, сщ. Елеваторне, вул. Елеваторна, 1.

Отже, погашеними є вимоги наступних кредиторів, в тому числі, не задоволені за недостатністю майна банкрута: ТОВ «Трейд-Джи», ТОВ «Нікольська», ТОВ «Юридична агенція правових експертиз «ДІКСІ», ТОВ «ВВН-2007», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Миколаївської обласної дирекції, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії».

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 04.06.2010 року кредитори ТОВ «Трейд-Джи» та ТОВ «Нікольська» є припиненими як юридичні особи.

В той же час, припинення вказаних кредиторів не впливає на подальший розгляд даної справи, адже їх припинення відбулось після публікації оголошення про визнання банкрутом ТОВ «Консалтинг Плюс» 16.08.2008 року та виявлення кредиторів останнього, вимоги вказаних кредиторів були частково задоволені, в іншій частині не задоволені за недостатністю майна банкрута, до моменту їх припинення.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону у разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Вимоги ПАТ «ОТП Банк» до банкрута були визнані ліквідатором та судом, в той же час, зважаючи на заяву ПАТ «ОТП Банк» від 23.10.2009 року останнє відмовилось від своїх грошових вимог до банкрута, а тому ліквідатор та суд не враховують суму грошових вимог цього кредитора.

Ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора свідчать про продаж всього виявленого майна банкрута в порядку визначеному нормами ст. 29 – 30 Закону, відсутність у банкрута основних та оборотних засобів для ведення господарської діяльності, відсутність можливості відновити платоспроможність.

Ліквідатор виконав вимоги ст. ст. 32, 52 Закону.

Розглянувши звіт ліквідатора суд вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і припинити провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам — правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до статті 609 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86 ГПК України, ст. 1, ст. 3, ст. 23, Закону України «Про іпотеку», ст. 14, ст. 23, ст. 26, ст. 31, ст. 32, ст. 40, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд

УХВАЛИЛА:

1.          Визнати вимоги ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі: основний борг: 13934553,57 грн.; відсотки: 6029017,10 грн., як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Визнати вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі: основний борг: 11 219 936, 83 грн., 4 058 240, 53 доларів США, 1418213, 24 євро; відсотки: 8803807, 96 грн., 1460937, 21 доларів США, 380181, 51 євро, як вимоги забезпечені заставою майна боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

2.          Відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» про перегляд постанови Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 року у справі №Б-39/69-08 за нововиявленими обставинами. Постанову Господарського суду Харківської області від 12 серпня 2008 року у справі №Б-39/69-08 залишити без змін.

3.          Відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в задоволені скарги від 29.01.2010 р. на дії ліквідатора по справі №Б-39/69-08 Долича О.В.

4.          У задоволенні клопотання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про припинення процедури ліквідації ТОВ «Консалтинг-Плюс» щодо переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном ТОВ «Консалтинг Плюс» строком на 6 місяців відмовити.

5.          Заяву ліквідатора задовольнити. Зобов’язати Харківську філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (м. Харків, пр.-т Гагаріна 20а) внести зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна про виключення записів №№4532606, 1486748, 7672117, 4532708, 1536712, 767554, 4532688, 1552082, 7675564, 4532245, 1552093, 2154400, 7676442, 1552060, 7674236, 4383275, 4389583, 4474410, 2125401, 4532633 зняти арешт та інші обмеження з усього майна ТОВ «Консалтинг Плюс» (код ЄДРПОУ 33119429) де б воно не знаходилось, у відповідності до постанови господарського суду Харківської області від 12.08.2008 р. по справі №Б-39/69-08.

6.          Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 33119429, місцезнаходження якого: 61022, м. Харків, пр. Правди, 7, літ. А-6, приміщення 30А-IVА).

7.          Ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Плюс» (ідентифікаційний код 33119429, місцезнаходження якого: 61022, м. Харків, пр. Правди, 7, літ. А-6, приміщення 30А-IVА).

8.          Припинити провадження у справі.

Дану ухвалу для виконання направити органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи – банкрута – Виконавчому комітету Харківської міської ради, органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

Зобов’язати ліквідатора повідомити державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.

Зобов’язати ліквідатора повідомити Державного реєстратора про завершення ліквідаційної процедури.

Зобов'язати ліквідатора забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Повноваження ліквідатора припинити після виконання даної ухвали.

Головуючий суддя

суддя

суддя