Ухвала суду № 123305829, 26.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/36925/24

Провадження № 1-кс/947/15972/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 її захисника адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Широке Скадовського району Херсонської області, громадянки України, одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, яка на момент вчинення кримінального правопорушення проходила військову службу за контрактом на посаді начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 (у процесі переміщення на посаду начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 ), у військовому званні «капітан медичної служби».

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407, ч.3 ст.413 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .П

Згідно вказаного клопотання вбачається, що 07.02.2019 громадянкою України ОСОБА_4 укладено з Міністерством оборони України в особі Міністра оборони України контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 25.01.2019 №41 лейтенанта запасу ОСОБА_4 прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України та призначено на посаду начальника медичної служби начальником медичного пункту військової частини НОМЕР_3 .

У подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_4 призначено на посаду начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 .

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом для військовозобов`язаних вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Відтак, з 12.10.2020, тобто з моменту зарахування ОСОБА_4

до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_4 набула статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочала виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_8 . Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-ІX введено воєнний стан на всій території України.

В останній раз, згідно Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 на 90 діб, тобто до 08.02.2025.

Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов`язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов`язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом капітан медично служби ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо). Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3, 7 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» військове майно це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною воно набуває статусу військового майна. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону притягаються до відповідальності згідно із законом.

Будучи військовослужбовцем, капітан медичної служби ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», ст. ст. 9, 11, 13, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", п. 14 розділу І "Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України", затвердженої наказом МО України від 29.06.2005 року № 359, ст.ст. 144, 146, 148 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, був зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; досконало знати й вміло володіти зброєю і технікою відділення, забезпечувати їх правильне зберігання та експлуатацію.

Проте, капітан медичної служби ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентують порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби та маючи реальну можливість належно їх виконувати, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, свідомо, допустила їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.

06.04.2022 за ОСОБА_4 закріплено наступну зброю, а саме: АКС 74У, № НОМЕР_4 , 9 мм пістолет ПМ, № НОМЕР_5 та бойові припаси до них а саме: 120 (сто двадцять) набоїв калібру 5,45мм та 16 (шістнадцять) набоїв калібру 9мм. Про отримання вказаної зброї та боєприпасів ОСОБА_4 здійснено підписи у відомості закріплення зброї за особовим складом управління військової частини НОМЕР_1 та накладній №57 від 06.04.2022. Зброю видавав 06.04.2022 начальник РАО ОСОБА_9 .

У подальшому, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_4 призначено на посаду начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 та розпочався процес переміщення на вказану посаду.

Так, встановлено, що в проміжок часу з 08 год. 30 хв. 11.01.2023 по 13 год. 30 хв. 11.01.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим, перебуваючи на території місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 , діючи із кримінальною протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити, не забезпечила збереження ввірених їй для службового використання зброї та бойових припасів до неї, втратила ввірені у службове користування - АКС 74У, №403301 залишкова вартість якого складала 4566,32 грн. (чотири тисячі п`ятсот шістдесят шість гривень та тридцять дві копійки) та 9 мм пістолет ПМ, № НОМЕР_5 , залишкова вартість якого складала 1789,28 грн. (одна тисяча вісімдесят дев`ять гривень та двадцять вісім копійок) та бойові припаси до них а саме: 120 (сто двадцять) набоїв калібру 5,45мм вартістю 24 грн. (двадцять чотири) і 16 (шістнадцять) набоїв калібру 9мм вартістю 15 грн. (п`ятнадцять), які перебували в нормальному, якісному стані та були придатними для використання за призначенням, залишивши їх без нагляду у металевій шафі, у приміщенні, яке перебуває в розпорядженні підрозділу, що привело до їх втрати, внаслідок порушення правил їх зберігання.

Згідно довідок-розрахунків від 17.10.2024, про вартість безповоротних втрат держави, внаслідок втрати майна служби ракетно-артилерійського озброєння стрілецької зброї та боєприпасів, загальна вартість втраченої зброї та бойових припасів складає 6 394,6 грн. (шість тисяч гривень триста дев`яносто чотири гривні та шістдесят копійок), без урахування кратності.

Продовжуючи свій злочинний умисел на порушення діючого законодавства, 11.01.2023 о 13 год. 30 хв. капітан медичної служби ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов`язків військової служби, за відсутності поважних причин, самовільно залишила місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою: АДРЕСА_2 .

Незаконно перебуваючи поза місцем служби, капітан медичної служби ОСОБА_4 проводила час вільно, на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби (крім періоду перебування у ІНФОРМАЦІЯ_2 13.01.2023).

Надалі, 19.10.2023 о 10 год. 00 хв., капітан медичної служби ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибула до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 зі з`явленням із зізнанням та повідомила про себе та вчинений нею злочин, чим закінчила вчиняти триваючий злочин.

30.10.2024року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, ч.3 ст.413 КК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Захисник та підозрювана проти задоволення клопотання заперечували та просили застосувати більш м`який запобіжний захід, обґрунтовуючи свої доводи тим, що підозрювана не ухилялася від проведення досудового розслідування, покинула військову службу через конфлікт з керівництвом.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема протоколами допитів свідків копіями наказів тощо.

На даному початковому етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми, щоб стверджувати, що ОСОБА_4 має певне відношення до вказаного злочину.

Таким чином, слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності досліджених під час розгляду клопотання доказів, які об`єктивно вказують на обґрунтованість припущення про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри у кримінальному провадженню за №62023150020000070 від 02.02.2023 року відносно ОСОБА_4 .

Слідчий суддя приходить до висновку, що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

- ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні умисного тяжкого військового злочину, що пов`язаний із залишенням військової частини, вчиненного в умовах воєнного стану. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. Зазначений ризик суттєво підвищений внаслідок того, що відповідно до положень ст.ст.69,75 КК України, у разі визнання підозрюваного винним до нього неможливо буде застосувати звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також призначення більш м`якого покарання ніж передбачене законом. При цьому слідчий суддя враховує, тривалий час залишення військової частини, а також відсутність міцних соціальних зв`язків за місцем досудового розслідування. Отже, зазначений ризик є надзвичайно високим.

- ОСОБА_4 може вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, зокрема, у зв`язку з тим, що обгрунтовано підозрюється у тому, що будучі військовослужбовцем, в умовах воєнного стану, допустив грубе порушення військової дисципліни, як одного із основних принципів будови Збройних Сил України. В той же час, самостійно до військової частини не з`явився та добровільно порушення дисципліни не припинив.

Щодо ризиків, передбачених п.2-4 ч.1 ст.177 КПК України, то вони є незначними, а тому слідчий суддя не враховує їх при обранні запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків, відсутності міцних соціальних зв`язків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з його утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 строком до 10січня 2025 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № НОМЕР_6 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1