Постанова № 12329009, 10.12.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

08 грудня 2008 року Справа № 2-22/7838-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Костюков Іван Миколайович, довіреність № 69 від 25.06.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Скальса";

відповідача: Кузнецов Костянтин Володимирович, довіреність № б/н від 01.12.08, приватне підприємство "РГС ГРУП";

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "РГС ГРУП" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 04.09.2008 у справі №2-22/7838-2008

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" (вул. Кавказська, 12,Київ,03035)

до          приватного підприємства "РГС ГРУП" (вул. Кубанська, 22,Сімферополь,95022)

про розірвання договору та стягнення 110000,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Скальса", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, приватного підприємства "РГС ГРУП", про розірвання укладеного сторонами договору купівлі-продажу товару №035/16/2008 від 18.03.2008 та стягнення з відповідача 110000,00 грн., перерахованих в якості передплати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги приписами статей 188, 193 Господарського кодексу України, статей 651, 653, 1212 Цивільного кодексу України, на підставі тих обставин, що після укладення договору позивачем були перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача, але останній, в порушення умов договору, не поставив позивачу товар, а також не повернув у повному обсязі отримані від позивача кошти.          

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2008 у справі №2-22/7838-2008 (суддя А.А. Калініченко) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" задоволено.

                    Судом розірваний договір купівлі-продажу №035/16/2008 від 18.03.2008, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" та приватним підприємством "РГС ГРУП". З приватного підприємства "РГС ГРУП" на користь позивача стягнуто 110000,00 грн., 1100,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції змінити шляхом стягнення з відповідача 90000,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

                    Скарга мотивована тим, що на момент звернення позивача до суду неповерненою за договором купівлі-продажу товару №035/16/2008 від 18.03.2008 залишилась сума в розмірі 90000,00 грн., адже 28.07.2008 на підставі платіжного доручення №14 відповідач здійснив повернення грошових коштів за договором купівлі-продажу товару №035/16/2008 від 18.03.2008 в сумі 20000,00 грн.                     

                    У зв’язку з відпусткою судді Черткової І.В. та зайнятістю в іншому судовому процесі судді Гонтаря В.І., на підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 здійснено їх заміну на суддів Голика В.С. та Гоголя Ю.М.

                    У судовому засіданні 08.12.2008 представники сторін у повному обсязі підтримали свої доводи та заперечення. Представник відповідача підтвердив, що грошові кошти в сумі 20000,00 грн. перераховані ним позивачу платіжним дорученням №14 від 28.07.2008 саме за договором купівлі-продажу товару №035/16/2008 від 18.03.2008. Представник позивача не заперечував проти часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення місцевого суду в частині розміру стягнутої суми з урахуванням повернутої відповідачем суми у розмірі 20000,00 грн. В частині висновків суду щодо розірвання договору купівлі-продажу просив залишити рішення без змін.

                    При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

                              18.03.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Скальса" (покупець) та приватним підприємством "РГС ГРУП" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу товару №035/16/2008, за умовами якого продавець прийняв на себе зобов’язання передати у власність покупцю товар (металопрокат) на загальну суму 640722,22 грн. в асортименті та кількості, встановлених у додатку до договору №1 (специфікації), а покупець зобов’язався прийняти товар та сплатити за нього визначену договором грошову суму (а.с. 7-11).

                              На вищезазначену суму відповідачем був виставлений рахунок №50 від 20.03.2008 (а.с. 12).

                              На виконання умов договору позивач платіжним дорученням №328 від 25.03.2008 перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 120000, 00 грн. за першу партію металопрокату (а.с. 13).

                              Пунктом 5.1 договору відповідач зобов’язаний доставити позивачу автомобільним транспортом металопрокат за реквізитами позивача не пізніше трьох календарних днів з моменту оплати товару.

                              Однак, відповідач, в порушення взятих на себе зобов’язань за договором, не передав позивачу товар, визначений у додатку №1 до договору.

                              З врахуванням вимог статті 188 Господарського кодексу України, позивач листом від 22.05.2008 (вих. № 57) звернувся до відповідача з пропозицією про надання згоди на дострокове розірвання договору з 01.07.2008 та повернення за ним грошових коштів в сумі 120000,00 грн. (а.с. 15).

                              25.06.2008 відповідач перерахував на поточний рахунок позивача грошові кошти в сумі 10000,00 грн., зазначивши призначення платежу як повернення грошових коштів за арматуру за рахунком №50 від 20.03.2008.

                              Вважаючи зазначені дії відповідача щодо часткового повернення грошових коштів такими, що підтверджують відсутність бажання виконати свої зобов’язання за договором, а також неповерненням всієї суми, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

                              Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення до неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні, виходячи з наступного.

                              Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського кодексу України та положення глави 54 Цивільного кодексу України.

                              Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                              До договору поставки, згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

                              За змістом статті 611 Цивільного кодексу України правовим наслідком порушення зобов'язання, є зокрема розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом.

                              За приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто істотним порушенням договору, слід визнати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору.

                              У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (стаття 655 Цивільного кодексу України).

                              Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, за якою воно було набуте, згодом відпала.

                              Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції цілком правомірно виходив з приписів статей 651, 655, 1212 Цивільного кодексу України та дійшов вірного висновку про порушення відповідачем своїх зобов’язань за договором, фактичним ухиленням від їх виконання, що є підставою для розірвання договору купівлі-продажу товару №035/16/2008 від 18.03.2008, укладеного між сторонами, та відсутності у відповідача законних підстав отримання перерахованих позивачем в рахунок оплати за металопрокат грошових коштів в сумі 110000,00 грн.

                              Відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовує, однак зазначає, що на момент звернення позивача до суду, неповерненою залишилась сума в розмірі 90000,00 грн., адже 28.07.2008 на підставі платіжного доручення №14 відповідач здійснив повернення грошових коштів за договором купівлі-продажу товару №035/16/2008 від 18.03.2008 в сумі 20000,00 грн.

                              Враховуючи те, що представник відповідача не приймав участі у розгляді справи у суді першої інстанції, судова колегія, встановивши, що дійсно, на даний час неповернутою відповідачем грошовою сумою, отриманою ним в рахунок передоплати за металопрокат, залишилась сума у розмірі 90000,00 грн., що не заперечувалось й представником позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції, який пояснив, що 20000 грн знаходяться на депозитних рахунках позивача, дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині та необхідності зміни рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої судом суми. Стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 90000,00 грн.

                              Сплачене відповідачем державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.

                              Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, Севастопольський апеляційний господарський суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "РГС ГРУП" задовольнити частково.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2008 у справі №2-22/7838-2008 змінити, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

                    Стягнути з приватного підприємства "РГС ГРУП" (95022, м. Сімферополь, вул. Кубанська, 22, ЄДРПОУ 33773309, р/р 26007300001278 АКБ „Форум” м. Сімферополь, МФО 384890) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Скальса" (03035,м. Київ, вул. Кавказська, 12, ЄДРПОУ 26568100, р/р 260094150 АКБ „Легбанк” м. Київ, МФО 300056) 90000,00 грн., 900,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    3. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

                    Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді