Постанова № 12328725, 29.11.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

24 листопада 2008 року Справа № 5020-5/294                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

13.10.2008

представник позивача, Шевчук Ольга Борисівна, довіреність № 1 від 17.10.08, Товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир";

представник відповідача, Гатіятулін Ерік Дамірович, довіреність № 407 від 06.02.08, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради;

представник відповідача, не з'явився, Севастопольська міська рада;

представник третьої особи, Березовський Сергій Вікторович, довіреність № 6/10 від 10.01.08, Відділ державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації;

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 28 серпня 2008 року у справі №5020-5/294

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" (вул. В. Морська, 8, місто Севастополь, 99011)

до           Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011)

за участю третьої особи: Відділу державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Радянська, 9, місто Севастополь, 99011)

про спонукання виконати певні дії,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом          до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради Севастопольської міської ради за участю третьої особи: Відділу державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 17 липня 1990 року № 11/915 "Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в місті Севастополі, незаконними дій Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви закритого акціонерного товариства "Витязь" (правонаступник якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир") про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Велика морська, 8, місто Севастополь, зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради здійснити інвентаризацію і приватизацію шляхом викупу позивачем вбудованих нежитлових приміщень - підвалу площею 237,9 кв. м, розташованих за вказаною адресою, а також укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" договір купівлі-продажу зазначених приміщень шляхом викупу.

Юридичними підставами позову визначені положення статей 17 Закону України „Про охорону культурної спадщини”, частини 2 статті 12 Закону України „Про приватизацію державного майна”, стаття 5 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 28 серпня 2008 року у справі №5020-5/294 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради за участю третьої особи: Відділу державної служби охорони культурної спадщини Управління культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації про спонукання виконати певні дії задоволено.

Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 17.07.1990 № 11/915 "Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в місті Севастополі, незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви закритого акціонерного товариства "Витязь" (правонаступник якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир") про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Велика морська, 8, місто Севастополь. Зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити інвентаризацію і приватизацію шляхом викупу позивачем вбудованих нежитлових приміщень - підвалу площею 237,9 кв. м, розташованих за вказаною адресою, а також укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" договір купівлі-продажу зазначених приміщень шляхом викупу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення мотивоване тим, що невиконання відповідними органами вимоги закону щодо складення і затвердження переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації, не може бути підставою для обмеження прав господарюючих суб’єктів, зокрема права позивача на приватизацію частини цілісного майнового комплексу.

Не погодившись з рішенням суду, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Cевастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням господарським судом міста Севастополя обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального права.

Так, відповідач вважає, що, зобов’язавши Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію комунального майна шляхом викупу, суд першої інстанції, на думку заявника апеляційної скарги, вийшов за межі своїх повноважень та обмежив права власника на реалізацію права на розпорядження належним йому майном.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2008 року суддю Антонову І.В. замінено на суддю Заплава Л.М.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2008 року суддю Градову О.Г. замінено на суддю Прокопанич Г.К.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Антонову І.В.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Витязь-Трактир»є правонаступником закритого акціонерного товариства «Витязь», реорганізованого шляхом перетворення на підставі рішення акціонерів 01 жовтня 2007 року (арк. с. 80, т.2).

Закрите акціонерне товариство «Витязь»було створено рішенням засновників від 15 серпня 1995 року(арк. с. 47, т.2) на підставі установчого договору фізичних осіб –членів організації орендного підприємства громадського харчування «Витязь»від 15 серпня 1995 року(арк. с. 50, т.2) шляхом його перетворення після приватизації.

14 червня 1995 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Севастополю та Радою орендарів Орендного підприємства громадського харчування «Витязь»був укладений договір купівлі-продажу державного майна № 23/40(арк. с. 34, т.2), згідно з умовами якого у власність покупця було передано державне майно єдиного майнового комплексу орендного підприємства громадського харчування «Витязь», розташованого у вбудованому приміщенні за адресою: місто Севастополь, вул. Велика Морська, 8, що підтверджується актом прийому - передачі державного майна цілісного майнового комплексу Орендного підприємства громадського харчування «Витязь»від 07 липня 1995 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 листопада 1993 року між Фондом комунальною майна міста Севастополя і Орендним підприємством громадського харчування «Витязь»були укладені договори оренди приміщень кафе „Пельменная” № 90, 92, яке знаходиться по вул. Велика Морська, 8 в місті Севастополі (арк. с. 123, 133, т.1), згідно з якими приміщення першого поверху та підвалу були передані в оренду за окремими договорами, виходячи з різниці в орендних ставках, встановлених для різного типу приміщень.

Між правонаступником Орендного підприємства громадського харчування «Витязь»- закритим акціонерним товариством «Витязь»та Управлінням майном міста Севастополя у 1999 та 2001 році повторно були переукладені договори оренди вбудованих приміщень кафе „Пельменная”, яке знаходиться по вул. Велика Морська, 8 в місті Севастополі(арк.. с. 71, 76, т.1).

24 січня 2003 року закрите акціонерне товариство «Витязь»звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради із заявою про включення у Програму приватизації на 2003-2006 рік нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Велика Морська, 8, у тому числі приміщень кафе, площею 180, 8 кв. м, які перебували в користуванні позивача на підставі договору оренди № 90/01 від 16 березня 2001 року, та підвальних приміщень, площею 237, 9 кв. м, які перебували в користуванні позивача на підставі договору оренди № 89/01 від 16 березня 2001 року (арк. с. 43, т.1).

Як вбачається з листа № 355 від 24 березня 2003 року, відправленого на адресу закритого акціонерного товариства «Витязь»Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради, відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 637 від 04 березня 2003 року, ухвалено рішення про включення у перелік об'єктів комунальної власності на 2003-2006 приміщень, розташованих за адресою: вул.. Велика Морська, 8 у місті Севастополі (арк. с. 12, т.1).

Згодом нежитлові приміщення, площею 180,8 кв. м, розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Велика Морська, 8, що використовувалися позивачем для розміщення залів кафе, були приватизовані, що підтверджується договором купівлі-продажу комунального майна від 12 січня 2005 року, зареєстрованого Севастопольською міською Радою за №261 від 17 січня 2005 року(арк. с. 136-137, т.1).

Проте, нежитлові приміщення, розташовані під торгівельними залами, площею 237,9 кв. м які використовувалися позивачем для розміщення цехів для виготовлення продуктів харчування, адміністративного приміщення, роздягальні, розміщення холодильних камер, вентиляційної камери, електрощітової та туалетів, до переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, безпідставно включені не були.

20 жовтня 2004 позивач звернувся до голови Севастопольської міської Ради про розгляд технічної помилки, в результаті якої до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації, не були включені спірні приміщення.

Згідно з листом голови Севастопольської міської ради від 20 грудня 2004 року(арк. с. 42, т.1), на засіданні сесії Севастопольської міської Ради, яке відбулось 09 грудня 2004 року, було розглянуто питання про збільшення площі об'єкту, що орендується закритого акціонерного товариства «Витязь»по вул. Велика Морська, 8 в місті Севастополі, рішення прийнято не було.

Листом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради від 16 червня 2007 року № 1952 у задоволенні заяви про включення в перелік майна, що підлягає приватизації орендованих позивачем нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Севастополь, вул. В.Морська, 8 було відмовлено у зв'язку з тим, що дані приміщення включені в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації рішенням Севастопольської міської Ради № 1926 від 15 травня 2007 року «Про внесення доповнень і змін у рішення міської ради № 359 від 11 грудня 2002 року «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини й об'єктів соціально значимих для міста (в тому числі нежитлових приміщень), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається».

Спір у даній справі виник у зв’язку з тим, що позивач вважає дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з відмови у задоволенні заяви про включення в перелік майна, що підлягає приватизації орендованих позивачем нежитлових приміщень незаконними, такими, що порушують право товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" на приватизацію нежитлових, підвальних приміщень, розташованих за адресою: місто Севастополь, вул. В.Морська, 8, які входять до складу цілісного майнового комплексу, який не здатний функціонувати окремо без підсобних приміщень, що знаходяться в цокольному поверсі. Крім того, позивач просить визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 17 липня 1990 року № 11/915 "Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в місті Севастополі з тих підстав, що рішенням Севастопольської міської ради від 637 від 04 березня 2003 року „Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки в місті Севастополі”, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. В.Морська, 8 було включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає зміні, а позовні вимоги частковому задоволенню виходячи з наступного.

Предметом доказування у даній справі є встановлення правомірності чи неправомірності відмови Фонду комунального майна Севастопольської міської ради у задоволенні заяви про включення в перелік майна, що підлягає приватизації орендованих позивачем нежитлових приміщень, наявності або відсутності права позивача на приватизацію спірних підвальних приміщень, а також підстав для визнання недійсним рішення міської ради щодо включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в місті Севастополі до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя.

До правового регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення Законів України “Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради.

Статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” встановлено, що приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування. Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

Відповідно до положень статті 7 Закону державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно зі статтею 8 Закону покупцями об'єктів приватизації можуть бути: юридичні особи, зареєстровані на території України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності.

Рішенням Севастопольської міської ради № 339 від 12 грудня 2002 затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, пунктами 6.19, 6.20 якого передбачалося, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об’єктам права комунальної власності, від імені та за дорученням ради укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.

Дана компетенція Фонду визначена також пунктом 9 Положення, затвердженим рішенням Севастопольської міської ради № 2070 від 12 червня 2007 року.

Відповідно до статті 4 Закону України „Про приватизацію державного майна” державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, розробляється Фондом державного майна України і затверджується Верховною Радою України.

Згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України “Про Державну програму приватизації” у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Як вбачається з вище викладених матеріалів справи, таке право на приватизацію було надано позивачу рішенням Севастопольської міської ради від 637 від 04 березня 2003 року „Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки в місті Севастополі”, яким нежитлове приміщення, розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. В.Морська, 8 було включено до переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Як свідчать матеріали справи кафе „Трактир”, що знаходиться у житловому будинку №8 по вул. В.Морська в місті Севастополь, є єдиним майновим комплексом, який згідно з нормами статті 191 Цивільного кодексу України визначається як всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію і т.і., що використовується для здійснення підприємницької діяльності, який займає торгові зали на першому поверсі (площею 181,8 кв. м) з виходом на літній майданчик і підсобних господарських приміщень, розташованих у підвалі будинку площею 237, 9 кв. м.

Дані обставини свідчать про те, що право на приватизацію на спірні нежитлові підвальні приміщення як на частину єдиного майнового комплексу виникло у позивача на підставі рішення Севастопольської міської ради від 637 від 04 березня 2003 року „Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки в місті Севастополі”, проте, через неправомірну діяльність органів, до компетенції яких входить реалізація політики в сфері приватизації комунального майна, і безпідставну відмову у розгляді питання щодо виправлення технічної помилки і внесення спірних приміщень до об’єктів, що підлягають приватизації, позивач досі не зміг реалізувати своє право.

У листі від 16 червня 2007 року № 1952 (арк. с. 13, т.1), яким Фонд комунального майна Севастопольської міської ради відмовив позивачу у задоволенні заяви про включення в перелік майна, що підлягає приватизації орендованих позивачем нежитлових приміщень, відповідач посилається на рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15 травня 2007 року „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11 грудня 2002 року „Про затвердження Переліку об’єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”, у відповідності до якого спірний об’єкт є таким, що не підлягає приватизації.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити те, що вказане рішення прийнято після того, як позивач придбав право на приватизацію спірного майна шляхом викупу.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно з абзацом 3 частини 2 цієї ж статті не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 5 статті 2 вказаного закону не підлягають приватизації визначені в установленому порядку спеціалізовані підприємства торгівлі, що обслуговують виключно громадян, які мають пільги згідно з чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2 статті 5 того ж закону приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.

Спірне майно не має ознак об'єкта, що має загальнодержавне значення, а тому правомірно буде зазначити те, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію орендованого об’єкту ніяких обмежень щодо приватизації даного об’єкту не існувало, у зв’язку з чим позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Перелік викладеного свідчить про те, що правових підстав для відмови позивачу у задоволенні заяви про включення в перелік майна, що підлягає приватизації орендованих позивачем нежитлових приміщень, у Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради не було, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконними дій Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви закритого акціонерного товариства "Витязь" про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Велика морська, 8, місто Севастополь, зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради здійснити інвентаризацію і приватизацію шляхом викупу позивачем вбудованих нежитлових приміщень - підвалу площею 237,9 кв. м, розташованих за вказаною адресою, а також укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" договір купівлі-продажу зазначених приміщень шляхом викупу є цілком правомірними і підлягають задоволенню.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне відзначити, що Закон України „Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини” втратив чинність на підставі Закону України „Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації N 574-VI від 23 вересня 2008 року.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 17 липня 1990 року № 11/915 "Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в місті Севастополі, судова колегія дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судовою колегією встановлено, що вказане рішення прийнято в межах повноважень виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів у сфері охорони і використання пам’ятників історії і культури, передбачених статтею 8 Закону Української РСР від 13 липня 1978 року № 3600-ІХ „Про охорону і використання пам’ятників історії і культури”, згідно з якою виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів , в межах прав, наданих законом, забезпечують виявлення, облік, охорону і використання пам’ятників місцевого значення (стаття 17), встановлюють зони їх охорони (стаття 29), а також вирішують інші питання у сфері охорони і використання пам’ятників, віднесених до їх відання законодавством.

Оскаржуване рішення було прийнято на підставі складеного Управлінням архітектури і містобудування переліку пам’ятників архітектури і містобудування, проте зі змісту позовної заяви не вбачається, у чому саме полягає незаконність даного рішення. Більш того, судова колегія вважає за необхідне відзначити, що даний перелік пам’ятників, затверджений спірним рішенням, не порушує права і інтереси позивача.

Також апеляційний суд відзначає протиріччя в діях позивача, які полягають у тому, що при приватизації нежитлових приміщень площею 180,8 кв. м, розташованих за адресою: місто Севастополь, вул. Велика Морська, 8, що використовуються для розміщення залів кафе, позивач не вважав рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 17 липня 1990 року № 11/915 "Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у частині включення будинку № 8 по вул. Велика Морська в місті Севастополі таким, що не порушує його прав в той час, що підстави його прийняття до теперішнього часу не змінились.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 4 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення першої інстанції - зміні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 4 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду міста Севастополя від 28 серпня 2008 року у справі №5020-5/294 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Севастопольської міської ради від 17 липня 1990 року № 11/915 "Про включення до Переліку пам'ятників архітектури й містобудування місцевого значення містобудівного комплексу міського кільця міста Севастополя" у позові відмовити.

3. Визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з розгляду заяви закритого акціонерного товариства "Витязь" (правонаступник якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир") про приватизацію шляхом викупу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Велика Морська, 8, місто Севастополь.

4. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011, код ЕДРПОУ 25750044) здійснити інвентаризацію вбудованих нежитлових приміщень - підвалу площею 237,9 кв. м, розташованих за адресою: вул. Велика Морська, 8, місто Севастополь.

5. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011, код ЕДРПОУ 25750044) здійснити приватизацію вбудованих нежитлових приміщень - підвалу площею 237,9 кв. м, розташованих за адресою: вул. Велика Морська, 8, місто Севастополь, шляхом викупу товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир".

6. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011, код ЕДРПОУ 25750044) укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Витязь-Трактир" договір купівлі-продажу вбудованих нежитлових приміщень - підвалу площею 237,9 кв. м, розташованих за адресою: вул. Велика Морська, 8, місто Севастополь."          

Головуючий суддя                                                  

Судді