Рішення № 123272645, 11.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 рокуСправа №160/22782/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії (з урахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн) десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, не проведенні індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» й відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» при здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 09.02.2024 року №3420;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2024 року нарахування та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», а також із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000 гривень без обмеження максимальним розміром.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача, який після виконання відповідного судового акту не здійснює нарахування спірних індексацій, мотивуючи безпідставними посиланнями на те, що проведення перерахунку пенсії передувало року запровадження цих індексацій. На думку позивача, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у розумінні приписів спеціального законодавства, тим паче, що до цього ці індексації нараховувалися й виплачувалися, що за приписами статті 64 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» закріплювали за відповідачем імперативний обов`язок враховувати їх у подальшому. Зазначає позивач й про протиправний характер дій відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром попри те, що Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

12.09.2024 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року із застосуванням 79 відсотків відповідних сум грошового забезпечення 26461,50 грн, зазначених у Довідці від 09.02.2024 року №3420, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у зв`язку зі зміною 01.01.2023 року розміру складових грошового забезпечення, тому для встановлення до пенсії індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» немає законних підстав. Посилався й на те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/5989/24 не зобов`язано провести перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, у зв`язку з чим пенсію та доплату пенсії на виконання рішення суду обчислено з урахуванням вимог статті 43 Закону №2262.

07.10.2024 року позивачем подано клопотання про уточнення способу відновлення порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24, яке набрало законної сили, задоволений позов позивача.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо: відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 09.02.2024 року №3420, складеної на ім`я ОСОБА_1 ; відмови у здійсненні з 01.09.2023 року нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00 гривень відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зменшення відсоткового показника основного розміру грошового забезпечення з 79 до 70%.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 року із застосуванням 79 відсотків відповідних сум грошового забезпечення зазначених у Довідці від 09.02.2024 року №3420, складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, з урахуванням усіх складових та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) й премії, що містяться у довідці

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.09.2023 року щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Відповідачем виконано означене судове рішення суду, однак при здійсненні перерахунку пенсії виключено індексації пенсії, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, а також застосовані обмеження пенсії максимальним розміром, а саме: нараховано до виплати 24404,59 грн, фактично виплачується 23 610,00 грн, що підтверджується розрахунком пенсії позивача станом на 01.08.2024 року.

Мотиви та підстави відмови у проведенні спірних індексації наведені відповідачем у листі від 25.07.2024 року №42299-28966/Р-01/8-0400/24 та фактично зводяться до того, що право особи на проведення індексації пенсії виникає у особи лише у тому випадку, якщо її розмір пенсії не перераховувався у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому вона проводиться. Натомість, на виконання рішення суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24 позивачеві проведений перерахунок пенсії з 01.02.2023 року, тобто у тому календарному році, в якому в якому спірні індексації вже були запроваджені, що за правилами статті 64 Закон №2262-XII виключає можливість для їх проведення.

У цьому ж листі відповідач зазначив, що розмір пенсії та доплати на виконання рішення суду обчислено з урахуванням обмеження, передбаченого статтею 43 Закону N 2262-XII із посилання на те, що рішенням суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24 не зобов`язано провести обчислення пенсії а також щомісячної доплати без обмеження максимальним розміром.

Не згода із такими діями відповідача й слугувала підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

При вирішені спору суд виходить із того, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За змістом статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Закон №2262-XII визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 18 статті 43 Закону №2262-XII встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 01.03.2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14. Установлено, що з 01.03.2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим п.1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 року, №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Аналіз наведених норм у контексті спірних правовідносин свідчить про те, що особі, якій призначено пенсію до 31.12.2021 року включно, здійснюється перерахунок пенсії з 1 березня 2022 року та з 1 березня 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначених постановами КМУ №118 та №168, у випадку, якщо її розмір пенсії не перераховувався у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому вона проводиться.

Якщо ж особі, здійснено перерахунок пенсії з 1 березня 2022 року та з 1 березня 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначених постановами КМУ №118 та №168, суми індексації враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки складеної Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, за нормами, чинними станом на 01.01.2023 року, яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №160/34152/23.

При цьому, здійснюючи вказаний перерахунок відповідачем зі складу пенсії позивача виключено індексації пенсії, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році та від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році.

Ці дії відповідач обґрунтовує тим, що цей перерахунок проведений у тому календарному році, в якому в якому спірні індексації вже були запроваджені, що за правилами статті 64 Закон №2262-XII виключає можливість для їх проведення.

Між тим, такі твердження відповідача суд визнає безпідставними та з цього приводу враховує правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постановах від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 від 02.03.2023 року №600/870/22-а, відповідно до яких перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у розумінні приписів статті 64 Закону №2262-ХІІ.

Тим паче, відповідачем не заперечується й ті обставини, що спірні індексації до моменту проведення перерахунку пенсії виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24, нараховувалися й виплачувалися позивачеві, що за імперативними приписами статті 64 Закон №2262-XII покладало на відповідача обов`язок враховувати їх (індексації) під час подальших перерахунків пенсії.

Інших підстав для відмови у проведенні позивачеві спірних індексації відповідачем під час судового розгляду не наведено, а судом не встановлено.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.02.2023 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у розумінні приписів статті 64 Закону №2262-ХІІ, а також враховуючи те, що позивачеві вже здійснювалося нарахування індексації пенсії відповідно до пунктів 1, 2 постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році, які мають враховуватись у майбутньому, відповідач вчиняє протиправні дії щодо виключення цих індексацій із загального розміру пенсії під час виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24.

При цьому, суд погоджується із обраним позивачем способом відновлення порушеного права щодо нарахування та виплати цих індексацій, а також щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн без обмеження максимальним розміром зважаючи, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24 відповідач перерахунок пенсії позивача та надав розрахунок станом на 01.08.2024 року, із якого слідує, що підсумок пенсії складає 24404,59 грн, однак враховуючи максимальний розмір, виплачується 23 610,0 грн.

У листі від 25.07.2024 року №42299-28966/Р-01/8-0400/24 відповідач повідомив, що застосовуючи такі обмеження, він керувався статтею 43 Закону N 2262-XII.

З цього приводу суд зазначає, що згідно із Законом України від 24.12.2015 року №848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону №2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр,є нереалізованими.

Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах у постановах від 03.10.2018 року у справі №127/4267/17, від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 10.10.2019 року у справі №522/22798/17, від 08.08.2019 року у справі №522/3271/17, від 30.10.2020 року у справі №522/16881/17, від. 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 10.09.2021 року у справі №300/633/19, від 21.12.2021 року у справі №120/3552/21-а.

Суд не знайшов підстав для відступу від цього правового висновку, оскільки Законом №3668-VI, внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Водночас положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262-XII, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Крім того, у постанові від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що в разі наявності колізії між двома законами, які регулюють одне і те ж коло відносин і один з них визнано неконституційним, застосуванню підлягає підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році установлено, що з 1 березня 2024 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 року, №18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 року, №26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» передбачено установити з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

З системного аналізу означеної постанови Уряду слідує, що Кабінет Міністрів України встановив провести нарахування щомісячної доплати до пенсії, а також індексації пенсії 2024 році у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом

Однак, встановлений у означених постановах термін «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом» призводить до неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві. У свою чергу органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 та від 13.02.2019 року у справі №822/524/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи; у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Наведене свідчить про те, що під час виконання рішення суду від 23.04.2024 року у справі №160/5989/24 відповідачем протиправно застосовано норми статті 43 Закону N 2262-XII та обмежено пенсію позивача максимальним розміром, що підтверджується розрахунком пенсії позивача станом на 01.08.2024 року.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії (з урахуванням індексації та щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн) десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, не проведенні індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» й відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» при здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 09.02.2024 року №3420.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.08.2024 року нарахування та виплату пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», а також із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році без обмеження десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 з 01.08.2023 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, у розмірі 2000 гривень без обмеження максимальним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко