Постанова № 12327232, 07.04.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

31 березня 2008 року С права № 20-2/543

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Кріліченка Максима Миколайовича, довіреність №017/09 від 18.02.2008, Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк";

відповідач: не з'явився, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3;

відповідач: не з'явився, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Кримська дирекція" акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 04 лютого 2008 року у справі №20-2/543,

за позовом Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (вул. Пушкінська, 42/4,Київ 4,01004)

в особі філії "Кримська дирекція" Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (вул. Куйбишева, 1-а,Сімферополь,95034)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

про стягнення 12365,91 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 лютого 2008 року у справі №20-2/543 (суддя Шевчук Н.Г.) частково задоволено позов акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Кримська дирекція" акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про стягнення 12365,91грн.

Суд стягнув з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" заборгованість у сумі 11183,28грн., у тому числі: заборгованості з кредиту у сумі 8983,10грн., несплачених відсотків у сумі 1678,21грн., пені за несплачений кредит та відсотків у сумі 521,97грн., 111,83грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судове засідання призначене до розгляду на 31 березня 2008 року відповідачі не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, не надали суду доказів поважних підстав своєї відсутності та не скористались своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

Судова колегія, порадившись на місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності відповідачів з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.

Позивач - акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк” в особі філії "Кримська дирекція” акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" звернувся до суду з позовом до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 та субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про стягнення 12365,91грн., з яких: заборгованість за кредитом 8983,10грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом 1678,21грн., пеня 521,97грн., відсотки, нараховані на позабалансовий рахунок 1182,63грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором № 09/14-116 від 23.05.2006 та на норми статей 549, 625, 1054 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції було залишено без задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача з урахуванням норми статті 66 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю доказів в підтвердження викладених у клопотанні обставин.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" і субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 23.05.2006 уклали Кредитний договір №09/14-116 (далі - Договір), відповідно до якого, відповідачу було надано кредит у сумі 11900,00грн. з виплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 31,4% річних з кінцевим строком повернення кредиту до 23.11.2007 (а. с. 8-9).

Згідно з умовою пункту 8.6 цього Договору, він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань.

Сторонами пунктом 1.1 Договору встановлено, що погашення кредиту здійснюється частинами у сумі 661,00грн. щомісячно до 20 числа, починаючи з червня 2006 року.

Сплата відсотків за кредитом здійснюється щомісячно до 15 числа (пункт 2.9 Договору).

Також, 23.06.2006 між сторонами та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 було укладений договір поруки № 09/14-116-П, відповідно до пункту 1.2 якого, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед позивачем відповідати за зобовязаннями відповідача, які виникають з умов Кредитного договору №09/14-116 від 23.05.2006 в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або відсотками за кредит, а також штрафів та пені, в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором.

Пунктом 3.1 Договору поруки було встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 несуть солідарну відповідальність перед позивачем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовних вимог.

Проте, відповідачем умови Договору виконувались не в повному обсязі, у звязку з чим у нього станом на 22.11.2007 утворилась заборгованість за кредитом 8983,10грн., заборгованості по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом 1678,21грн.

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.2003, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З тих підстав, що матеріалами справи підтверджується той факт, що вказана заборгованість на день прийняття рішення відповідачем не сплачена, то на думку судової колегії, суд першої інстанції правомірно визнав, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати кредиту у сумі 8983,10грн. та нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 1678,21грн. також є обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з пунктом 4.1 Договору, при несвоєчасному погашенні заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у той період, від суми прострочення зобовязання.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за кредитом у сумі 521,97грн., розрахунок якої, здійснений з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та перевірений судом першої інстанції, у звязку з чим позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та погашення відсотків за кредитом, також підлягають задоволенню.

Відмовляючи у частині стягнення 1182,63грн. - відсотків, нарахованих на позабалансовий рахунок, суд першої інстанції посилався на те, що дана вимога є необґрунтованою.

Проте, судова колегія не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 8.4. Кредитного договору №09/14-116, при виконанні даного договору, разом з його умовами, сторони керуються чинним законодавством України і нормативними документами Національного банку України.

Згідно з абзацом 2 пункту 10.1 розділу 10 постанови Правління Національного Банку України від 06.07.2000 року №279 "Про затвердження Положення про порядок формування і використовування резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" встановлено - Нараховані доходи за активними операціями Банків вважаються сумнівними для отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений більше 180 днів або відсотки за ними прострочені більш ніж на 60 днів.

Враховуючи, що заборгованість у відповідача значно перевищує 60 днів, згідно вищеназваної постанови Національного банку України заборгованість даного клієнта є сумнівною.

З тієї миті як кількість днів заборгованості перевищила 60 і вона згідно законодавства підпала під статус сумнівної, облік такої заборгованості регламентується спеціальним законодавством, а саме: Постановою Правління Національного Банку України від 18.06.2003 року №255 "Про Затвердження правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України".

Пунктом 1.15 глави 1 розділу 3 Постанови Національного банку України №255 встановлено, якщо заборгованість за нарахованими доходами визнана сумнівною і враховується на відповідних рахівницях сумнівної заборгованості, то подальше нарахування доходів і їх облік банк здійснює на позабалансовому рахунку групи 960 "не сплачені в строк доходи" до моменту їх погашення клієнтом (поручителем).

Таким чином, згідно вказаного нормативного документа, у випадках, якщо клієнт банку, не сплачує передбачені договором відсотки, внаслідок чого заборгованість визнається сумнівною, то дані прострочені відсотки, що є доходами банку, враховуються на відповідному позабалансовому рахунку. Причому, на вказаному позабалансовому рахунку продовжують нараховуватися відсотки аж до повного їх погашення клієнтом.

Відповідно, в рамках чинного законодавства і згідно з умовами кредитного договору, укладеного між Банком і відповідачем, відповідачу нараховувались передбачені договором відсотки. Нарахування і облік прострочених відсотків здійснюється на позабалансовому рахунку. Вказані відсотки підлягають нарахуванню аж до повного погашення боргу клієнтом, а відповідно підлягають стягненню в повному обємі.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 виступила поручителем перед Банком за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_3, відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого поручительством, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

При таких обставинах, судова колегія вважає, апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає зміні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Кримська дирекція" акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 04 лютого 2008 року у справі №20-2/543 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції.

Позов акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" в особі філії "Кримська дирекція" акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про стягнення 12365,91грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) як солідарних боржників на користь акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк" (01004, Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код в ЕДРПОУ 14361575) заборгованість у сумі 12365,91грн., у тому числі: заборгованості з кредиту у сумі 8983,10грн., несплачених відсотків у сумі 1678,21грн., пені за несплачений кредит та відсотків у сумі 521,97грн., 1182,63грн. відсотків, нарахованих на позабалансовий рахунок, 123,66грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду міста Севастополя видачу наказу.

Головуючий суддя

Судді

І.В. Черткова