Ухвала суду № 12327129, 17.03.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

13 березня 2008 року Справа № 2-23/16389-2007А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І. ,

суддів                                                                      Борисової Ю.В. ,

                                                                                          Сотула В.В. ,

секретар судового засідання                     Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

представник позивача - Одинцов Андрій Валентинович, довіреність № б/н від 28.02.08 - Відкрите акціонерне товариство "Полівтор";

представник відповідача - Літовченко Ігор Володимирович, довіреність № 7424/10/10-0 від 28.12.07 - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим;

представник відповідача - Кудрявцев Євгеній Анатолійович, довіреність № 786/10/10-0 від 12.03.08 - Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 07.01.2008 у справі №2-23/16389-2007А

за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Полівтор" (вул. Тавричеська, 2а, Красноперекопськ,96000)

до           Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,96000)

про скасування податкових повідомлень-рішень

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Полівтор» звернулось до господарського суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2007 №0000022304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 380402,00грн. Також, позивач просив заборонити Красноперекопській об'єднаній державній податковій інспекції в Автономній Республіці Крим здійснювати будь-які дії щодо стягнення податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 24.02.2007 №0000022304/0, оскільки дане рішення є неузгодженим, (а.с.7).

В процесі розгляду справи, від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, згідно якої він просив скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 24.02.2007 №0000022304/0, від 28.04.2007 №0000022304/1, від 13.07.2007 №0000022304/2, від 18.09.2007 №0000022304/3, а також заборонити Красноперекопській об'єднаній державній податковій інспекції в Автономній Республіці Крим здійснювати будь-які дії щодо стягнення податкового боргу, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 24.02.2007 №0000022304/0, від 28.04.2007 №0000022304/1, від 13.07.2007 №0000022304/2, від 18.09.2007 №0000022304/3, оскільки дані рішення є неузгодженими, (а.с.17).

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 07.01.2008 у справі №2-23/16389-2007А позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 24.02.2007 №0000022304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 380402,00грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 28.04.2007 №0000022304/1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 380402,00грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 13.07.2007 №0000022304/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 380402,00грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 18.09.2007 №0000022304/3, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 380402,00грн.

          Заборонено Красноперекопській об'єднаній державній податковій інспекції в Автономній Республіці Крим здійснювати будь-які дії щодо стягнення податкового боргу, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 24.02.2007 №0000022304/0 від 28.04.2007 №0000022304/1, від 13.07.2007 №0000022304/2, від 18.09.2007 №0000022304/3. оскільки дані рішення є неузгодженими. З Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»3,40грн. судового збору.

          Не погодившись з вказаним судовим актом, Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову господарського суду скасувати.

          Заявник апеляційної скарги посилається на порушення господарським судом норм законодавства, а саме Закону України "Про податок на додану вартість".

          Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

          За результатами невиїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариств «Полівтор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень місяць 2006 року з врахуванням отриманих матеріалів з питань правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Євромережа»по ланцюгу постачання складено акт №100/23-0/00426408 від 20.02.2007 (а.с.54).

          Перевіркою встановлено, що відповідно до пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підлягає зменшенню розмір відшкодування податку на додану вартість за березень 2006року на суму 380402,00грн.

          Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

          Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки, у якому згідно з пунктом 1.7 розділу 1 та пунктом 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.08.2005 №327, зазначено, що факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.

          Лише за умови дотримання контролюючим органом зазначених вимог щодо фіксування факту виявлених порушень є підстави для визначення платнику податкових зобов'язань.

          24.02.2007, відповідачем на підставі неіснуючого акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення №0000022304/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 380402,00грн., (а.с.22).

          За результатами апеляційного оскарження відносно позивача винесені податкові повідомлення-рішення: від 24.02.2007 №0000022304/0, від 28.04.2007 №0000022304/1, від 13.07.2007 №0000022304/2, від 18.09.2007 №0000022304/3, які теж оспорюються позивачем. (а.с.19-21).

          Судова колегія вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»підлягають задоволенню виходячи з наступного.

          Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до частини 1 статті 6 цього ж Закону, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з частиною 3 зазначеної статті, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору, можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

          Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Перевіркою встановлено, що основним постачальником Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»у березні 2006 року було Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Євромережа», по операції з продажу поліетилену. Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006 року та додатку 3 до декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» не підтверджено правомірність включення до бюджетного відшкодування на загальну суму 380402,00грн. у зв'язку з не підтвердженням сплати вказаних сум до бюджету підприємством - постачальником за результатами зустрічних перевірок.

          Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим не враховано, що сума бюджетного відшкодування прямо залежить від вірності визначення суми податкового зобов'язання та податкового кредиту.

          Відповідач не прийняв до уваги, що згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, яка визначена згідно даному Закону.

          Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та /або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

          Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

          У податкових накладних, які були надані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Євромережа»в графі «місцезнаходження продавця»зазначалось «місто Київ, вул. Пестеля, будинок, 11», тобто, податкова накладна була оформлена належним чином.

          Судовою колегією не приймається до уваги твердження відповідача про те, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Євромережа» не встановлено, оскільки чинне законодавство не передбачає обов'язок покупця перевіряти і визначати місцезнаходження продавця. Отже, сума бюджетного відшкодування, відображена в податковій декларації за березень 2006 року, визначена вірно.

          Що стосується посилань Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на порушення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(тільки в акті перевірки вказано, а не в спірних податкових повідомленнях-рішеннях), то слід зазначити що, спірним за даною справою є питання про право Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»на податковий кредит, а вказаний пункт 1.8 дає тільки визначення терміну «бюджетне відшкодування»і не визначає ніяких підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

          Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених даним Законом. Вказаний пункт дає загальне розуміння поняттю «бюджетне відшкодування»і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм даного Закону.

          Іншою такою нормою Закону України «Про податок на додану вартість»є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який передбачає, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з якою-небудь поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 даного Закону відшкодуванню платнику податку із Державного бюджету України належить сума, яка при її визначенні згідно підпункту 7.7.1 має від'ємне значення. Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань і податкового кредиту, але не навпаки.

          Судова колегія не приймає до уваги доводи Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про те, що Відкритим акціонерним товариством «Полівтор»не доведено факт сплати податку на додану вартість до бюджету виходячи з наступного.

          Згідно статті 19, статті 67 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

          Діюче законодавство України, зокрема, і Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлюють зобов'язань покупця сплачувати податок на додану вартість ще і до бюджету, якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе зобов'язання по сплаті даного податку до бюджету.

          У даному випадку таке зобов'язання покладено Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим на Відкрите акціонерне товариство «Полівтор», що суперечить вимогам діючого законодавства.

          Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів про правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 380402,00грн.

          Отже, невірне застосування відповідачем норм матеріального права спричинило прийняття неправильних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

          Позивач також просить заборонити Красноперекопській об'єднаній державній податковій інспекції в Автономній Республіці Крим здійснювати будь-які дії щодо стягнення податкового боргу, визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях: від 24.02.2007 №0000022304/0, від 28.04.2007. №0000022304/1, від 13.07.2007 №0000022304/2. від 18.09.2007 №0000022304/3, оскільки дані рішення є неузгодженими.

          Як свідчать матеріали справи, у листопаді 2007 року на підставі пунктів 1 та 6 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення позивачем податкового законодавства, за результатами якої складений акт перевірки від 16.11.2007 №835/15-02/00426408, у якому зазначалося, що Відкрите акціонерне товариство «Полівтор»несвоєчасно узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що є порушенням вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          Тому, 28.09.2007 до картки особового рахунку було проведено податкове зобов'язання з податку на додану вартість після адміністративного оскарження, яке донараховано за результатами позапланової перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в граничні терміни, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф (підпункт 17.1.3 пункт 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

          Враховуючи те, що ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим про відкриття провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення станом на 22.11.2007 до відповідача не надходила, Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим була проведена невиїзна документальна перевірка.

          Однак, поза увагою відповідача залишився той факт, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, податкове зобов'язання вражається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення (абзац 5 підпункт 5.2 4 пункт 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

          Оскільки у даний час в господарському суді Автономної Республіки Крим знаходиться адміністративна справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полівтор»про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 13.07.2007 №0000022304/2. то податкове зобов'язання з податку на додану вартість вважається неузгодженим до розгляду судом даної справи по суті та прийняття відповідного рішення. Тобто, будь-які стягнення даного неузгодженого зобов'язання або нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

          Відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення позову може зобов'язати відповідача утриматися від вчинення певних дій.

          Частиною 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування. їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полівтор» є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

          Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

          На підставі висловленого, апеляційна інстанція вважає, що постанова господарського суду прийнята при правильному застосуванні норм діючого законодавства, при повно встановлених обставинах справи, у зв’язку з чим вона підлягає скасуванню.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.01.2008 у справі №2-23/16389-2007А залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        

Судді