СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
14 лютого 2008 року м. Севастополь Справа № 2-22/17547-2006А Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЧерткової І.В.,
суддів,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Кульський Леонід Семенович, довіреність № б/н від 01.02.08;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 06 грудня 2007 року у справі №2-22/17547-2006А
за позовом відкритого акціонерного товариства "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий" (вул. Ліманна, 1, село Молочне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96552)
до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, місто Саки, Автономна Республіка Крим, 96500) (вул. Северна, 1, місто Саки, Автономна Республіка Крим, 96000)
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007 у справі № 2-22/17547-2006А позов відкритого акціонерного товариства "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий" задоволено частково.
Скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 22.06.2006 № 0000872301/0, від 01.08.2006 № 0000872301/1 у частині нарахування податку на землю в сумі 7 077,68 грн та застосування фінансових санкцій у сумі 3 538,82 грн. Скасовано податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 22.06.2006 № 0000862301/0, від 31.07.2006 № 000862301/1. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 03,70 грн судового збору та 4 507,50 грн вартості експертизи. В іншій частині позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що оскільки фізичні особи-підприємці ОСОБА_1, ОСОБА_2 сплачують орендну плату з 18.04.2006 та з 01.10.2007 відповідно, то донарахування земельного податку та застосування фінансових санкцій правомірно лише в загальній сумі 2607, 35 грн.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що донарахування податку на землю та податку на додану вартість і застосування фінансових санкцій до позивача є обґрунтованим та відповідно до норм чинного законодавства.
У судовому засіданні 11.02.2008 відповідач підтримав свої вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2008 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Горошко Н.П.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.02.2008 до 14.02.2008.
Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим проведено перевірку відкритого акціонерного товариства "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 7/23-1/05521086 від 15.06.2006 (т. 1, а. с. 55).
На підставі зазначеного акту Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 22.06.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0000862301/0, № 0000872301/0 (т. 1, а. с. 70, 71).
Рішенням Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 968/10/23-1 від 31.07.2006 залишені без змін податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000862301/0, № 0000872301/0 від 22.06.2006 (т. 1, а. с. 75).
За результатами адміністративного оскарження Сакська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 31.07.2006 прийняла та надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 000862301/1, № 0000872301/1 (т. 1, а. с. 79-80).
Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим № 1868/10/25-007 від 29.08.2006 залишені без розгляду податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 000862301/1, № 0000872301/1 від 31.07.2006 (т. 1, а. с. 87).
Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000862301/0, № 0000872301/0 від 22.06.2006, № 000862301/1, № 0000872301/1 від 31.07.2006.
Податковим повідомленням-рішенням Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000862301/0 від 22.06.2006 (№ 000862301/1 від 31.07.2006) позивачу за порушення пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” донарахований податок на додану вартість у сумі 22457 грн та застосовані фінансові санкції в сумі 11228, 50 грн на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (т. 1, а. с. 70, 79).
Як зазначається в акті перевірки, „відкрите акціонерне товариство "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий" у періоді, що перевірявся, здійснювало реалізацію дитячих путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей. Відповідно до підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість” не є об'єктом оподатковування поставка путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб до 18 років. Платник податків мав право на застосування цієї пільги. Проте, застосовувати пільгу згідно з підпунктом 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість” підприємство почало з липня 2005 року. До цього часу платник податків реалізовував путівки на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей з нарахуванням податку на додану вартість, включаючи його в повному обсязі до книги обліку продажі товарів (робіт, послуг) та декларації з податку на додану вартість. У декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року в загальному обсязі продажу відображено пільговий оборот у сумі 539 513 грн. Податковий кредит у декларації відбитий з урахуванням підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закони України „Про податок на додану вартість”, а саме: "... товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду ". У цей же звітний період платник податків проводить корегування попередніх періодів з наданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із самостійним виправленням. У результаті чого загальний обсяг продажів зменшується на 205 905 грн, а податкові зобовязання - на 41 181 грн. Подібними корегуваннями платник податків підтверджує своє право на застосування у фінансово-господарській діяльності пільги відповідно до підпункту 5.1.9 пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Згідно з розрахунками з корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які були враховані в декларації за липень 2005 року як корегування попередніх періодів, внесені зміни шляхом зняття з податкових зобов'язань сум податку на додану вартість, сплаченого у вартості дитячих путівок.
Відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” у суму податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їхньому виготовленні або придбанні, що відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду, а значить варто розраховувати суму податкового кредиту, на який мав право платник податків, у зв'язку зі здійсненням операцій, звільнених від оподатковування. У порушення підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закони України „Про податок на додану вартість” необґрунтовано до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість включені суми податку, сплачені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), які використалися в операціях, звільнених від оподатковування в сумі 18 153 грн.”
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач влітку 2005 року здійснював реалізацію путівок дорослим та дітям, не використовуючи права, передбаченого підпунктом 5.1.9 пункту 1 статті 5 Закону України „Про податок на додану вартість”. Позивач самостійно виявив зазначену помилку, що відобразив у податковому уточнюючому розрахунку (вх. № 19101 від 11.08.2005). Згідно з розрахунком позивач здійснив корегування сум податку на додану вартість за операціями з поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок фізичних осіб віком до 18 років, зменшивши суму податкового зобов'язання на суму 23783 грн, а також у січні 2006 року (вх. № 1866 від 20.02.2006) - на 23 315 грн. Саме ці акти визначені відповідачем у акті перевірки .
Надані позивачем документи свідчать про те, що він, діючи відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, самостійно розрахував у січні 2006 року уточнені суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2005 року з урахуванням даних про вік відпочиваючих, які придбали путівки у значений період часу. Різниця між показниками раніше поданих декларацій та правильними сумами згідно з зазначеними вище положеннями Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” було відображено в рядках 8 та 16 чергових декларацій з податку на додану вартість, а саме, в декларації за січень 2006 року податкові зобовязання були відкориговані в бік зменшення податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2005 року, в декларації за лютий 2006 року - в бік збільшення податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2005 року, в декларації за березень 2006 року в бік збільшення податкових зобовязань та податкового кредиту за серпень 2005 року. Ці корегування були зроблені до початку перевірки позивача.
Отже, дії позивача не суперечать вимогам пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону.
Доводи відповідача про те, що позивачем було зроблено коригування лише податкових зобовязань, не підтверджуються матеріалами справи. Як вбачається із розрахунків коригування сум податку на додану вартість до податкових декларацій за січень березень 2005 року (т. 1, а. с. 10-12), позивачем здійснено й коригування податкового кредиту. Висновком експертизи № 149/06 від 20.09.2007 встановлено, що документами податкового та бухгалтерського обліку позивача не підтверджується факт заниження податку на додану вартість у сумі 22457 грн (т. 2, а. с. 22).
Таким чином, донарахування податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах є неправомірним, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000862301/0 від 22.06.2006, № 000862301/1 від 31.07.2006 підлягають задоволенню.
Податковим повідомленням-рішенням Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000872301/0 від 22.06.2006 (№ 0000872301/1 від 31.07.2006) позивачу за порушення статей 2, 13 Закону України „Про плату за землю” донарахований податок на землю в сумі 8815, 89 грн та застосовані фінансові санкції в сумі 4407, 94 грн на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, статті 26 Закону України „Про плату за землю” (т. 1, а. с. 71, 80).
Підставою для донарахування податку на землю та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах стали наступні обставини.
Відповідно до державного акту серії КМ-САК № 0000010 міжгосподарському пансіонату "Береговий" (правонаступник відкрите акціонерне товариство "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий") на праві постійного користування належить 16, 14 гектарів землі (т. 1, а. с. 98).
Проте, розрахунок податку на землю за 2005 рік (вх. № 257 від 28.01.2005) був поданий позивачем до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим, виходячи з фактично займаної площі 13, 46 га.
Відповідно до статті 5 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Стаття 13 того ж Закону встановлює, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з даними державного земельного кадастру у 2005 року (спірний звітний період) у користуванні позивача знаходилася земельна ділянка розміром 16, 14 га. (т. 1, а. с. 147), а тому донарахування податку на землю та застосування фінансових санкцій у зазначених сумах є правомірним.
Доводи позивача про те, що при проведенні перевірки не враховані ті обставини, що відкрите акціонерне товариство "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий" фактично використовує лише 13, 46 га, не приймаються судовою колегією, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 15 Закону України „Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Статті 125, 126 Земельного кодексу України встановлюють, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Згідно з даними Сакського районного відділу земельних ресурсів (т. 2, а. с. 79) договори оренди землі Молочненської сільської ради з фізичними особами-підприємцями Варданяном Е.В., Барканом В.А., зареєстровані лише 18.04.2006 та 03.08.2007 відповідно. Молочненською сільскою радою надані документи, які свідчать про те, що в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі укладених з ним договорів оренди сплачує орендну плату з 18.04.2006, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2- з 01.10.2007. Коростенська дирекція залізничних перевезень Південної залізної дороги та пансіонат „Лісова пісня” не мають права власності або права користування.
Таким чином, зазначені особи не набули права власності чи права користування землею за перевіряємий період, а тому відповідно до статті 5 Закону України „Про плату за землю” не є субєктами плати за землю (платниками) і на них не може бути покладено обов'язок щодо сплати земельного податку.
Таким чином, підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000872301/0 від 22.06.2006, № 0000872301/1 від 31.07.2006 немає.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанова господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає скасуванню, апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2007 у справі № 2-22/17547-2006А скасувати.
3.Прийняти нову постанову.
4.Позов задовольнити частково.
5.Скасувати податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 0000862301/0 від 22.06.2006, № 000862301/1 від 31.07.2006.
6.У решті позову відмовити.
7.Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Пансіонат для лікування батьків з дітьми "Береговий" (96552, Автономна Республіка Крим, Сакський район, село Молочне, вул. Ліманна 1, код ЄДРПОУ 05521086, п/р 260062417 в КРД АППБ „Аваль”, місто Сімферополь, МФО 324021) 01, 70 грн судового збору та 2 500 грн вартості експертизи.
8.Господарському суду Автономної Республіки Крим надати виконавчий документ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуючий суддяІ.В. Черткова
Судді
Судове рішення № 12327051, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 20.02.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-22/17547-2006а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: