Постанова № 12326893, 07.08.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

2 серпня 2007 року С права № 2-13/5661-2007

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Сотула В.В.,

Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

представник позивача - не з'явився - відкрите акціонерне товариство "Бахчисарайський райагрохім";

відповідач - не з'явився - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 19.06.2007 у справі №2-13/5661-2007

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім" (вул. Промислова, 2,Бахчисарай,98400)

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - відкрите акціонерне товариство "Бахчисарайський райагрохім" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 та просив суд розірвати договір від 28.04.2004 та зобов'язати відповідача повернути автокран - ЗІЛ- 133ГЯ, № НОМЕР_3, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, голубого кольору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої обов'язки за договором від 28.04.2004, а саме відповідач своєчасно не вносить орендну плату за користування автомобілем.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007 (суддя А.І. Жукова) позов задоволено.

Розірвано договір оренди автомашини від 28.04.2004, укладений між сторонами.

Суд зобов'язав відповідача повернути позивачу автомобіль ЗІЛ-133ГЯ (автокран), державний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, голубого кольору.

З відповідача на користь позивача стягнуто 170грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду скасувати.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду прийнято при порушенні норм матеріального та процесуального права, а також при порушенні господарських та договірних правовідносин.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

28.04.2004 між сторонами у справі було укладеного договір оренди автомашини.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування автомобіль (автокран) - ЗИЛ - 133 ГЯ, № НОМЕР_3, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, голубого кольору.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що автомобіль є власністю орендодавця.

Згідно з пунктом 2.1 договору оренди за оренду автомобіля орендатор щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі вісімсот гривень.

Господарським судом встановлено, що у період з 01.01.2006 по дійсний час відповідач не здійснює оплату за оренду автокрана, що підтверджується бухгалтерською довідкою № 192 від 18.06.2007, а також листом КРД "ОСОБА_3 Аваль" від 19.06.2007 за вих. № 09-11/0924, у якому вказано, що на рахунки відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім" від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 кошти за оренду автокрану не надходили.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 Цивільного кодексу передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Судовою колегією встановлено, що відповідач не вносив орендну плату за користування автокраном з 01.01.2006, тобто більш ніж 18 місяців поспіль.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія не може погодитись з думкою господарського суду Автономної Республіки Крим про задоволення позову в повному обсязі, а саме в частині розірвання договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2006, відкритим акціонерним товариством "Бахчисарайський райагрохім" на адресу відповідача було направлено повідомлення про розірвання договору оренди автокрану від 28.04.2004 (а.с.7-8, 11-14), у зв'язку з тим, що орендна плата не сплачувалась відповідачем з січня 2006 року та на підставі статті 782 Цивільного кодексу України, частина 2 якої гласить, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Факт отримання вказаного повідомлення відповідачем підтверджується поштовими квитанціями з описом вкладення.

Отже, позивач сам в односторонньому порядку розірвав договір від 28.04.2004 оренди автокрану, а тому, судова колегія вважає безпідставним задоволення позову в цій частині.

В решті частині, судова колегія погоджується з висновками господарського суду.

З урахуванням всього вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тобто рішення господарського суду підлягає зміні.

Судові витрати по оплаті держмита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, апеляційна інстанція вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду зміні.

Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007 у справі №2-13/5661-2007 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, банківські реквізити не відомі) на користь відкритого акціонерного товариства "Бахчисарайський райагрохім" (вул. Промислова, 2, Бахчисарай, 98400, ЗКПО 05489655, банківські реквізити не відомі) 170грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) повернути відкритому акціонерному товариству "Бахчисарайський райагрохім" (вул. Промислова, 2, Бахчисарай, 98400) автомобіль ЗІЛ 133 ГЯ (автокран), державний номер НОМЕР_3, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, голубого кольору.

В частині розірвання договору оренди автомашини від 28.04.2004, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством "Бахчисарайський райагрохім" - в позові відмовити.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя

Судді