Постанова № 12326838, 09.11.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р.Справа № 9/148-10-3019 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:                                                                       ЛашинаВ.В. Суддів:                                                                                 Єрмілова Г.А.                                                                                  Воронюка О.Л.

При секретарі:                                                                       Хом'як О.С.

За участю представників сторін:

Від ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"- Недяк А.В., довіреність № 18-05/01, дата видачі : 18.05.10;

Від ДП "Клінічний санаторій ім.Пирогова" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - Богинський В.А., довіреність № 90/03-1, дата видачі : 10.04.10;

Від ПП "Український шлях" - Салогорник А.В., довіреність № б/н, дата видачі : 17.03.10;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Клінічний санаторій ім. Пирогова “Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпофоздоровниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010 року

зі справи № 9/148-10-3019

за позовом Приватного підприємства “Український шлях”

до дочірнього підприємства “Клінічний санаторій ім. Пирогова “Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпофоздоровниця”

про стягнення 168448,9 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.10.2010р. до 09.11.2010р

ВСТАНОВИЛА:

08 липня 2010 року Приватне підприємство «Український шлях»(далі –ПП «Український шлях») звернулося до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(в подальшому –ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова») про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 100000 грн., індексу інфляції в розмірі 59490 грн., 3 відсотків річних на суму 8958,90 грн. та судових витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.12.2006 р. господарським судом Одеської області було винесено рішення, яким було визнано право власності позивача та виселення відповідача з нежитлових споруд загальною площею 1526,30 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3. 06.03.2007 р. позивачем було перераховано відповідачу 100000 грн. з призначенням платежу як «погашення заборгованості за нежитлові споруд згідно рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2006 р.». Однак постановою Вищого господарського суду від 12.07.2007 р. згадане судове рішення було скасоване, а рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2007 р. у позові було відмовлено з тих підстав, що відчуження відповідачем майна могло відбутися лише за згодою власника –Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця».

          Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2010 р. (суддя Меденцев П.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. З ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»на користь позивача стягнуто 100000 грн. основного боргу, 59490 грн. інфляційних втрат, 3 відсотків річних в сумі 8958,90 грн., а також 1684,49 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з цим рішенням, ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки між сторонами не існувало будь-яких договірних правовідносин, а тому строк позовної давності починає свій відлік з моменту настання події, тобто перерахування грошових коштів, а саме з 06.03.2007 р., тоді як позов заявлений суду 08.07.2010 р. з пропущенням строку позовної давності. Апелянт вказує на те, що судом необґрунтовано застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права: ст. ст. 11, 625, 651 ЦК України і ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, які регулюють правовідносини між сторонами за умови наявності договорів або угод, а також просить стягнути з позивача судові витрати у розмірі 824,25 грн.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів підряду на виконання робіт №№ 12, 13, 15, 19, 20, 21, 22, 24, укладених між позивачем та відповідачем, у ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»перед ПП «Український шлях»утворилася заборгованість, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій, в сумі 395221,14 грн.

Листом від 12.07.2006 р. за № 353/1 /а.с. 102/ відповідач повідомив позивачу, що внаслідок відсутності грошових коштів він не має можливості здійснити погашення існуючої заборгованості за виконані будівельні роботи та запропонував передати у власність позивачу нежитлові споруди з устаткуванням, які розташовані за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, при цьому вказавши, що ПП «Український шлях»необхідно провести ринкову оцінку цих об’єктів та компенсувати відповідачу різницю між вартістю існуючого боргу та фактичною (ринковою) вартістю нежитлових споруд.

          Погодившись з пропозицією відповідача, ПП «Український шлях»замовило незалежну ринкову оцінку. Ринкова вартість вказаних споруд визначена на рівні 514450 грн., а тому зазначена вище різниця між сумою боргу відповідача та ринковою вартістю складала 119 228,86 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.2006 р. по справі № 22/488-06-13402 позовні вимоги ПП «Український шлях»задоволені частково. Визнано право власності позивача на індивідуально визначене майно у вигляді нежитлових споруд з устаткуванням загальною площею 1562,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дуга, 3, що складаються з: адміністративної будівлі, медичної і технічної служби, ангару, складу, боксу, мощення і огородження. ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»з вказаних споруд виселено.

06 березня 2007 р. ПП «Український шлях»платіжними дорученнями №№ 36, 37 /а.с. 23, 24/ перерахувало на користь ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»100000 грн. з призначенням платежу: «Погашення заборгованості за нежитлові споруди згідно рішення господарського суду по справі № 22/488-06-13402 від 28.12.2006 р.».

          Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2007 р. зазначене судове рішення було скасоване, а справу направлено на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2007 р. по справі № 30-22/488-06-13402 у задоволенні позову ПП «Український шлях»було відмовлено в повному обсязі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі по цій справі, місцевий господарський суд, керуючись ст. ст. 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 625, 651, 1212, 1214 ЦК України, виходив з того, що відповідач зобов’язаний повернути безпідставно набуті грошові кошти, так як строк позовної давності не сплинув та почав свій перебіг з моменту скасування Вищим господарським судом рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2006 р. по справі № 22/488-06-13402, тобто з 12.07.2007 р.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції були неповно з’ясовані усі обставини справи в їх сукупності та до спірних правовідносин неправильно застосовані норми матеріального права.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти в сумі 100000 грн. за платіжними дорученнями №№ 36, 37 від 06 березня 2007 року.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Згідно з ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, перебіг строку позовної давності почався з 07.03.2007 р. та закінчився 07.03.2010 р., тоді як позов був заявлений лише 08.07.2010 року.

Зазначення ПП «Український шлях»в якості підстави платежу: «Погашення заборгованості за нежитлові споруди згідно рішення господарського суду по справі № 22/488-06-13402 від 28.12.2006 р.», судова колегія оцінює критично, оскільки вказане судове рішення жодним чином не зобов’язувало позивача здійснювати будь-які розрахунки з ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова».

          Крім цього, позивач також жодним чином не довів, що перерахування спірної суми грошей грунтувалось на домовленості сторін згідно листа відповідача від 12.07.2006 р. за № 353/1.

          На цей висновок також наводить й те, що за домовленістю сторін позивач повинен був перерахувати відповідачу різницю між ринковою вартістю споруд та сумою боргу ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова», яка склала 119 228,86 грн., тоді як перераховано було всього 100000 грн.

На застосуванні до спірних правовідносин позовної давності ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова»наполягав при вирішенні спору в суді першої інстанції, що відображено у його відзиві від 06.08.2010 р. /а.с. 44-47/.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Позивач не наводив будь-якого обґрунтування причин пропуску строків позовної давності та не надавав клопотання про їх відновлення.

          Оскільки вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, тому й в цій частині позову також слід відмовити.

          За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким у задоволені позову ПП «Український шлях»слід відмовити у повному обсязі, а також у відповідності до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2010 р. по справі № 9/148-10-3019 –скасувати, в позові відмовити у повному обсязі.

          Стягнути з Приватного підприємства «Український шлях»( 65005, м. Одеса, вул. Бабеля, 24, ідентифікаційний код 32271804) на користь Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(65051, м. Одеса, курорт «Куяльник», ідентифікаційний код 32416773) держмито за апеляційний розгляд справи в сумі 824,25 грн.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя                                                            В.В. Лашин

Суддя                                                                                Г.А. Єрмілов

Суддя                                                                                О.Л. Воронюк

Повний текст постанови підписано 11.11.2010р.