Постанова № 12326792, 15.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2010 № 38/184

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пашкіної С.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_1 .

Від відповідача - Зеленюх В.Р. довіреність №23 від 15.01.10р. ;

Від третьої особи Тромса Є.В. довіреність № 1 від 0801.10р. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2010

у справі № 38/184 ( .....)

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-Лізинг”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. у справі №38/184 в позові відмовлено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що на час вирішення спору не передбачено такого способу захисту, як визнання виконавчих написів (актів чи дій) такими, що не підлягають виконанню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обємі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом були порушені норми матеріального права ст. 88,89 Закону України „Про нотаріат” , ст.ст. 284, 287, 288 „Інструкції про порядок вчинення нотаріальний дій нотаріусами України”, ст. 15 Цивільного кодексу України”, ст. 12, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2010р. розгляд апеляційної скарги призначено на 25.08.2010р.

У звязку з залученням до участі у справі третьої особи розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.09.2010р.

Позивачем через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подано заяву про відвід колегії суддів.

Ухвалою від 08.09.10р. заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про відвід колегії суддів залишено без задоволення, у розгляді справи оголошено перерву до 15.09.2010р.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання, яке відбулося 15.09.10р. не зявились не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить розписка від 08.09.2010р. (а.с.123, т.3).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін та третьої особи у засідання апеляційної інстанції не визнана обовязковою, колегія вважає можливим закінчити перевірку рішення суду першої інстанції без представника відповідача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем 08.04.08р. укладено договір фінансового лізингу №781, відповідно до якого відповідач передав позивачу, а позивач отримав від відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби у відповідності з замовленням на транспортні засоби.

Відповідно до п.5.1. договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати позивачем лізингових платежів відповідачу встановлюється в плані та інших додатках.

02.02.10р. відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення №781 ФЛ про заборгованість та пеню.

11.03.10р. відповідач звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. з заявою про вчинення виконавчого напису.

11.03.10р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. вчинив виконавчий напис №207 про повернення від позивача на користь Відповідача майно, транспортні засоби, що передані в користування на умовах фінансового лізингу №781 від 08.04.08р. за невиплачену в строк за період 08.04.08р. по 11.03.10р. заборгованість у розмір, що становить 3020336,87 грн.

11.03.10р. Відділом Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №207 виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною

В квітні 2010р. позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції з вимогами визнати виконавчий напис, здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною 11.03.10р. таким, що не підлягає виконанню.

У задоволенні зазначеної вимоги позивача суд першої інстанції позивачу відмовив, проте, виходячи з обставин справи та наявних в матеріалах справи документальних доказів, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу України (ЦК України) законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором фінансового лізингу.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Частиною 2 ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно п.п.3,4 ч.1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

У п.5.5 розділу 5 договору сторони погодили, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причини пошкодження технічних засобів або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Відповідно до п.5.6 розділу 5 договору у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше ніж 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріусу.

Отже, відповідно до вимог закону та умов договору право вимоги відповідача щодо повернення предмету лізингу у безспірному порядку за виконавчим написом нотаріуса від позивача обумовлено і є правовим наслідком відмови від договору чи його розірвання.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України (ЦК України) до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6. Лізинг ЦК України та законом.

Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений порядок відмови від договору чи його розірвання, повинні застосовуватися загальні норми, зокрема, про найом.

Згідно ч. 2 ст.782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно ч. 3 ст.7 ЗУ „Про фінансовий лізинг” відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Пунктом 13.1, п.п.13.1.1 та 13.1.2 договору сторони погодили, що дія договору може бути достроково припинена, зокрема, за взаємною згодою сторін, про що укладається додаток до цього договору; з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого зі своїх зобовязань за цим договором. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про припинення дії цього договору.

В матеріалах справи відсутні належні документальні докази на підтвердження виконання відповідачем зобовязання щодо письмового повідомлення позивача про прийняте відповідачем рішення про дострокове припинення договору внаслідок його розірвання в односторонньому порядку, що дало б йому право вимагати повернення предмета лізингу від позивача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Отже, на дату вчинення виконавчого напису договір фінансового лізингу №781 від 08.04.08р. діяв.

Крім того, листом від 02.02.2010р. ТОВ „Євро-Лізинг” повідомило позивача про існуючу заборгованість в частині сплати лізингових платежів, з урахуванням наявності якого 11.03.2010р. нотаріус вчинив спірний виконавчий напис, та вимагав від позивача сплатити не пізніше 09.02.2010р. загальну суму боргу та пені, проте доказів вручення зазначеного листа позивачу відповідачем до матеріалів справи не надано.

Отже, відповідач звернувся до нотаріуса з заявою про безспірне вилучення предмету лізингу за відсутності факту відмови позивача від виконання зобовязання по сплаті заборгованості по лізинговим платежам у встановлені строки.

За таких обставин, у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. були відсутні правові підстави вважати заборгованість, через наявність якої відповідач вимагав повернення предмету лізингу за виконавчим написом нотаріуса, безспірною в розумінні ст. 88 ЗУ „Про нотаріат”.

Суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у задоволенні вимог, а тому рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 38/184 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача по справі, в тому числі на подачу апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 38/184 задовольнити .

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. у справі № 38/184 скасувати.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2010 року у справі № 38/184 в наступній редакції:

„ 1. Позов задовольнити .

2.Визнати виконавчий напис №207 від 11.03.2010р., здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко Мариною Анатоліївною на договорі фінансового лізингу № 781 від 08.04.2008р. таким, що не підлягає виконанню”.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро-Лізинг” (03680, м.Київ, вул.Лепсе,4 код ЄДРПОУ 32774741 р/р 26003030836400 в АКІБ „Укрсиббанк”, м.Харків, МФО 351005 , або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1, поштовий індекс 52071, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2) 127,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги, 236,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу”

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 38/184 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

28.09.10 (відправлено)