Постанова № 12326773, 16.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2010                                                                                           № 46/288

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

Від прокуратури Лиходид О.С. – прокурор відділу прокуратури міста Києва

від позивача: 1)           Кіхтенко О.С. – представник за дов.

2)          Фечишак В.А. – представник за дов.

3)          Бучацька О.М. – представник за дов., Тарасенко Є.Л. – представник за дов., Пранік С.А. – Головний лікар

від відповідача: 1) Полковська Д.Е. – представник за дов.,

          Кішинський Д.Г. – представник за дов.,

2) не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.08.2010

у справі № 46/288 ( .....)

за позовом                               Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави особі:

1)          Фонду державного майна України

2)          Міністерства охорони здоров’я України

3)          Державного закладу „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України

до                                                   Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"

                                                  Головне управління комунальної власності м.Києва

про                                                   визнання права власності, визнання недійсними свідоцтв про право власності

ВСТАНОВИВ:

          У липні 2010 року Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (позивач-1), Міністерства охорони здоров’я України (позивач-2), Державного закладу „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України” (позивач-3) звернувся з позовом до Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” (відповідач-1), Головного управління комунальної власності міста Києва (відповідач-2) про визнання права власності та визнання недійсними свідоцтв про право власності. В позовній заяві Заступник прокурора міста Києва просить визнати недійсними свідоцтва про право власності, видані Головним управлінням комунальної власності міста Києва АСК „Укррічфлот” 14.10.2002 серії НБ №010005673 на нежитлову будівлю літера А загальною площею 3930,40 кв. м по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в м. Києві та серії НБ №010005674 на нежитлову будівлю літера Б загальною площею 522,80 кв. м по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в м. Києві; визнати право власності держави в особі Фонду державного майна України на нежитлові будівлі по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 будівля літера А, загальною площею 1409,3 кв. м та будівля літера Б, загальною площею 522,80 кв. м у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 порушено провадження у справі № 46/288.

Разом з позовною заявою Заступником прокурора міста Києва подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерній судноплавній компанії „Укррічфлот” чи будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлової будівлі літера Б загальною площею 522,80 кв. м по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 та нежитлових приміщень загальною площею 1409,3 кв. м в нежитловій будівлі літера А по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5, в яких розміщується Державний заклад “Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України”.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відчуження спірного майна у подальшому може утруднити виконання рішення в частині визнання права власності держави на спірні нежитлові приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у справі № 46/288 заяву Заступника прокурора міста Києва про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Акціонерній судноплавній компанії „Укррічфлот” (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, код 00017733) вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлової будівлі літера Б загальною площею 522,80 кв. м по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 та частини нежитлових приміщень загальною площею 1409,3 кв. м в нежитловій будівлі літера А по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5, що належать їй на праві власності (свідоцтво про право власності на нежилий будинок серії НБ № 010005673 від 14.10.2002 та свідоцтво про право власності на нежилий будинок серії НБ № 010005674 від 14.10.2002), в яких розміщується Державний заклад „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України”.

Ухвала суду від 27.07.2010 мотивована тим, що вивчивши подану заяву і матеріали позовної заяви, приймаючи до уваги пов’язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, суд знайшов обґрунтованими припущення позивача про те, що без вжиття заходів забезпечення позову виконання судового рішення у разі задоволення позову може бути утруднено чи взагалі неможливим.

30.07.2010 Заступником прокурора міста Києва подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу-1 або будь-яким іншим особам до набрання рішенням у справі за даним позовом законної сили чинити перешкоди Державному закладу „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства здоров’я України” у користуванні приміщенням нежитлової будівлі літера Б, загальною площею 522,80 кв. м по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 та нежитловими приміщеннями загальною площею 1409,3 кв. м в нежитловій будівлі літера А по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5, в яких розміщується (які використовує) зазначений державний заклад.

Зазначена заява Заступника прокурора мотивована тим, що у спірних приміщеннях, у тому числі до їх приватизації, розміщувався Державний заклад „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України”, просив вжити вказані в заяві заходи забезпечення позову, враховуючи, що відповідачем та іншими особами можуть вчинятися дії, спрямовані на перешкоджання Державному закладу Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства здоров’я України” використовувати спірні приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 у справі № 46/288 заяву Заступника прокурора міста Києва про забезпечення позову задоволено.

Заборонено Акціонерній судноплавній компанії „Укррічфлот” та будь-яким іншим особам чинити дії щодо перешкоджання Державному закладу „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України” (04053, м. Київ, вул.Ю. Коцюбинського, 9, ідентифікаційний код 01981856) у користуванні приміщеннями нежитлової будівлі № 10/5, літера Б по вул. Сагайдачного/Ігорівській, у м. Києві загальною площею 522,80 кв.м. та приміщеннями нежитлової будівлі № 10/5, літера А по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5, загальною площею 1409,3 кв.м.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 у справі № 46/288 мотивовано тим, що вивчивши подану заяву і матеріали позовної заяви, приймаючи до уваги пов’язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, суд знайшов обґрунтованими припущення заступника прокурора про те, що без вжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення, у разі задоволення позову, може бути утруднено чи взагалі неможливим. Крім того, суд врахував, що наявність заборони щодо вчинення відповідачем-1 дій, спрямованих на відчуження спірних приміщень (ухвала від 27.07.2010), а також заборона відповідачу-1 та будь-яким іншим особам чинити перешкоди Державному закладу „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України” у користуванні зазначеними приміщеннями, не обмежує можливості відповідача-1 у фактичному володінні таким нерухомим майном, а лише встановлює певні обмеження щодо розпорядження ним, тобто не перешкоджає здійсненню господарської діяльності, а тому не може призвести до незворотних наслідків.

          Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у справі № 46/288, АСК „Укррічфлот” (відповідач-1) звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в які просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не в повному обсязі були з’ясовані та досліджені обставини справи. Апелянт, зокрема, зазначив, що судом задоволено заяву про забезпечення позову, яка не містила обґрунтованого припущення щодо можливості відчуження майна чи існування наміру відчужити це майно.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 АСК „Укррічфлот” звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 у справі № 46/288 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не в повному обсязі були з’ясовані та досліджені обставини справи. Апелянт, зокрема, зазначив, що заява про забезпечення позову не містила обґрунтованого припущення щодо вчинення відповідачем-1 дій щодо перешкоджання позивачу-3 у користуванні приміщенням, крім того, судом не було встановлено зв’язку між вжитим заходом до забезпечення позову і предметом позову.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 було порушено апеляційне провадження за апеляційними скаргами Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” на ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 та від 02.08.2010.

          Як зазначено у роз’ясненні Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/366 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України”, якщо рішення місцевого господарського суду оскаржено в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК декількома особами, апеляційний господарський суд приймає до провадження всі апеляційні скарги, які відповідають вимогам ГПК, та розглядає в одному апеляційному провадженні. По кожній з них виноситься ухвала про прийняття до провадження або про її повернення.

У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 позивач-3 просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, зазначивши, зокрема, що сам відповідач-1 визнав, що реалізуючи своє право власності, він протягом 2002-2003 років відчужив на користь юридичних та фізичних осіб частину нежитлових приміщень, що підтверджується даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, отже, невжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна, можуть в подальшому призвести до неможливості виконання судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 позивач-3 також просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Позивач-3, зокрема, зазначив, що відповідач-1 направив позивачеві-3 лист № 07-02-03/136 від 22.07.2010, яким попередив, що доступ до приміщень буде обмежено з 28.07.2010, що фактично перешкоджає позивачеві-1 у користуванні спірним приміщенням.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційні скарги, відзиви на них, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія вважає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 та від 02.08.2010 про забезпечення позову підлягають залишенню без змін, а апеляційні скарги Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” без задоволення з огляду на наступне.

Нормами статті 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з положеннями статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” заявник повинен з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вказано в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов’язані з заявленими вимогами, вибір способу забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними свідоцтв про право власності, видані відповідачу-1 на нежитлову будівлю, літера А, загальною площею 3930,40 кв.м. по вул. Сагайдачного/Ігоревській, 10/5 та нежитлову будівлю, літера Б, загальною площею 522/80 кв.м. по вул. Сагайдачного, 10/5 в м. Києві, про визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на вказані будівлі.

Як вбачається з поданих документів, відповідач-1, за даними Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, здійснив відчуження частини приміщень за адресою по вул. Сагайдачного, 10 в м. Києві на користь юридичних та фізичних осіб.

Отже, Заступник прокурора міста Києва, звернувшись з позовом в інтересах держави в особі позивачів про визнання права власності на нежитлову будівлю, літера А, загальною площею 1409,30 кв.м. по вул. Сагайдачного/Ігоревській, 10/5 та нежитлову будівлю, літера Б, загальною площею 522,80 кв.м. по вул. Сагайдачного, 10/5 в м. Києві просив заборонити Акціонерній судноплавної компанії „Укррічфлот” чи будь яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження саме цих нежитлових приміщень, визнання права власності на які є предметом даного спору, отже захід до забезпечення позову є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Як зазначено в позовній заяві та не заперечувалось іншими учасниками судового процесу, з 1948 року в зазначених приміщеннях по вул. Сагайдачного, 10/5 (в період з 1955-1989 років вулиця мала назву Жданова) у м. Києві розташовувалось поліклінічне відділення Республіканської клінічної лікарні з обслуговування водників МОЗ УРСР, яка відповідно до наказу вказаного Міністерства № 86 від 17.02.1984 реорганізована в Київську центральну басейнову клінічну лікарню МОЗ УРСР, на даний час Державний заклад „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я, який займає площі: поліклінічне відділення площею 1409,3 кв.м. (будівля літера А) та лабораторний корпус площею 522,8 кв.м. (будівля літера Б) по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в м. Києві.

Позовні вимоги, зокрема, мотивовано тим, що згідно чинних на час проведення приватизації документів та законодавства, приватизації не підлягали об’єкти державної власності, які необхідні для виконання державою своїх функцій.

В матеріалах справи міститься лист Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” від 22.07.2010 № 07-02-03/136, в якому остання повідомила Державний заклад Київська центральна басейнова клінічна лікарня МОЗ України про закінчення договору оренди та звільнення позивачем -3 приміщень в триденний термін після закінчення дії договору, а також про те, що доступ до орендованих приміщень для відвідування пацієнтами буде обмежено з 28.07.2010, а приміщення будуть відключені від водо- та енерго- постачання, співробітниками АСК „Укррічфлот” будуть проведені заходи щодо заміни замків та опечатування приміщень за адресою м.Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, після чого буде припинено допуск будь-яких осіб та розпочато підготовку до ремонтних робіт.

Таким чином, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача-1 про те, що вжитий захід щодо заборони перешкоджати у користуванні приміщенням одній особі поряд с предметом позову про встановлення права власності на зазначений об’єкт іншої особи виключає існування причинного зв’язку між вжитим заходом та предметом позовної заяви, адже, позов був також заявлений в інтересах Державного закладу „Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоров’я України”, який має статус позивача (позивач-3) та використовує ці приміщення, визнання права власності на які за державою є предметом позову, отже захід до забезпечення позову є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оскільки інститут забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, колегія суддів вважає, що за наведених обставин існує реальна загроза, що невжиття таких заходів утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 та від 02.08.2010 у справі № 46/288 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, прийняті у відповідності до чинного законодавства України, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд:

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” на ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 та від 02.08.2010 у справі № 46/288 залишити без задоволення.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 та від 02.08.2010 у справі № 46/288 залишити без змін.

Матеріали справи № 46/288 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді