Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2010 № 40/346
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача – Донець Т.М.;
відповідача – Зозуля О.Б.;
третьої особи – не зявилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТЗТ "Міжрегіональна академія управління персоналом"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.05.2010
у справі № 40/346 ( .....)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області
до АТЗТ "Міжрегіональна академія управління персоналом"
третя особа позивача Державне підприємство "Львіввугілля"
про стягнення неустойки, повернення орендованого майна та виселення
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (далі – позивач) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом» (далі – відповідач) про стягнення з останнього неустойки в розмірі 12 907,31 грн., зобов’язання відповідача повернути по акту приймання-передачі орендоване майно – нежитлові вбудовані приміщення в будівлі «Червоноградського учбово-курсового комбінату» ДП «Львіввугілля», загальною площею 270,9 кв. м., які розташовані на четвертому поверсі чотири-п’ятиповерхової будівлі, що містяться за адресою: Червоноград, вул. В. Стуса, 15, по акту приймання-передачі балансоутримувачу (ДП «Львіввугілля»), виселити Відповідача з орендованих приміщень –нежитлових вбудованих приміщень в будівлі «Червоноградського учбово-курсового комбінату»ДП «Львіввугілля», загальною площею 270,9 кв. м., які розташовані на четвертому поверсі чотири-п’ятиповерхової будівлі, що містяться за адресою: Червоноград, вул. В. Стуса, 15.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі 40/346. Також, вказаною ухвало до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державне підприємство «Львіввугілля».
Рішенням господарського суду м. Києва від 13.05.2010 у справі № 40/346 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 13.05.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 40/346.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:
Між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 29.12.2006 було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 27 (далі - Договір), відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме державне майно – нежитлові вбудовані приміщення в будівлі «Червоноградського учбово-курсового комбінату» ДП «Лівіввугілля», загальною площею 270,9 м. кв., які розташовані на четвертому поверсі чотири-п’ятиповерхової будівлі, що міститься за адресою: м. Червоноград, вул. В. Стуса, 15, та перебуває на балансі ДП «Львіввугілля» (п. 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна.
На виконання умов вказаного Договору між позивачем та відповідачем 13.03.2006 складено акт прийому – передачі нерухомого державного майна загальною площею 270,9 м. кв., за адресою: м. Червоноград, вул. В.Стуса, 15.
У разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 2.4. Договору).
Відповідно до п. 5.6. Договору у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов’язується повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
Договір набирає чинності з дня підписання і діє протягом 364 днів з 13 березня 2006 року по 11 березня 2007 року включно (п. 10.1. Договору).
Пунктом 10.10. Договору передбачено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства Відповідача та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
Спір між сторонами виник в наслідок того, що на думку позивача, відповідач не виконав умови договору належним чином, а саме не повернув орендоване за договором приміщення третій особі після закінчення строку дії Договору, в зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення приміщення, зобов’язати відповідача повернути майно та виселити останнього.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно – правовими актами (ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що строк Договору оренди закінчився відповідно до встановленої договором дати (11.03.2007), а відповідач в порушення п. 5.6 договору та ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендоване майно балансоутримувачу не повернув.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.02.2010, у господарській справі № 30/214, що набуло чинності 22.02.2010 (РФ ФДМУ у Львівській області не оскаржувалось) між тими ж сторонами що є учасниками даного судового розгляду, встановлено що договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить державі від 13.03.2006 № 27 був пролонгований сторонами до 08.07.2009. З 09.07.2009 РФ ФДМУ у Львівській області не зверталося до відповідача із заявою про припинення або зміну Договору оренди посилаючись на відсутність договірних відносин взагалі, а відтак договір є пролонгованим на тих самих умовах, які були передбачені Договором.
В силу приписів ст. 35 ГПК України зазначені факти не підлягають доведенню в межах вирішення даного спору.
Отже, укладений між сторонами 13.03.2006 договір оренди є продовженим від 09.07.2009 на той самий строк та на тих самих умовах. Оскільки згідно п.10.1 термін дії договору становить 364 дні, відповідно договір є продовженим до 07.07.2010 та на час звернення позивача до суду був чинним, а такі правові підстави для звільнення відповідачем приміщення, як закінчення строку дії договору, відсутні.
Наведеним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Позивачем не доведено наявність правових підстав для виселення відповідача із займаного приміщення та стягнення неустойки за прострочення звільнення. В свою чергу, факт закінчення терміну дії договору та відсутність підстав для користування орендованим майном, відповідачем спростовано належними та допустимими доказами, а за таких обставин, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, судом першої інстанції були з’ясовані не в повному обсязі, порушено норми процесуального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 13.05.2010 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом» задовольнити.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 13.05.2010 скасувати та прийняти нове.
В задоволенні позову відмовити.
3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (одержувач коштів: Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача: 23949066, банк одержувача: ГУДКУ у Львівській області МФО 825014, рахунок № 31114092702002 код рахунку 22080200) на користь Державного бюджету України 107,04 грн. (сто сім гривень 04 коп.) витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання даної постанови суду доручити господарському суду м. Києва.
5. Справу № 40/346 повернути до господарського суду м. Києва.
6. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 12326674, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 21.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 40/346. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: