Постанова № 12326649, 31.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2010                                                                                           № 42/78

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           Кондратової І.Д.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Залерцов М.О.- представник, дов. № 170 від 01.07.2010,

Омельченко А.А.- представник, дов. № 172 від 01.07.2010;

від відповідача - Бородін А.Я.- директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.04.2010

у справі № 42/78 ( .....)

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація № 3"

про                                                   стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 64863,95 грн.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 № 01-23/1/5, В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 № 01-23/1/5 колегія суддів змінювалась.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 29.06.2010, 13.07.2010 розгляд справи було відкладено на 13.07.2010 та 31.08.2010, відповідно.

Згідно зі ст.ст. 69, 99 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/78 позов задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 39 106,24 грн. основного боргу, 7 219,59 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1 253,11 грн. три проценти річних з простроченої суми, 4 757,89 грн. витрат по оплаті державного мита, 173,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у позові в іншій частині відмовлено.

          Рішення мотивовано тим, що вимоги позивача згідно з поданим розрахунком у частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період грудня 2006р. – листопада 2009р. відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору № 05831/5-05, матеріалам справи, отже підтверджується факт надання позивачем відповідачу зазначених послуг на суму 107 797,54 грн.; матеріалами справи підтверджується факт оплати відповідачем одержаних послуг у розмірі 68 691,30 грн., за таких обставин підлягає стягненню сума основного боргу 39 106,24 грн. та, виходячи із цього розміру прострочення платежу, збитки внаслідок інфляції і три проценти річних; позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 504,33 грн. відповідно до вимог ст. 624 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що під час укладення спірного договору сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання зобов’язання по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у вигляді пені (не визначено з якої суми рахувати пеню); заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, поставленої після жовтня 2008р., задоволенню не підлягають, оскільки згідно з наявними доказами на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, таким чином, у позові про стягнення 13 792,31 грн. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом жовтня 2008 – листопада 2009рр. слід відмовити.

          Позивач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/78 скасувати з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

          Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

          Скаржник стверджує, що судом не було встановлено того факту, що за відповідачем обліковується п’ять зареєстрованих лічильників та бойлерів на балансі згідно із п.3.13 Правил № 190, хоча суду ці докази були надані до матеріалів справи актами про зняття показників з приладів обліку (водолічильників); виходячи зі змісту ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як один вид житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води.

          На думку скаржника, рішення суду не відповідає положенням Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 № 65, Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.06.2008 № 190 та умовам договору. укладеного між сторонами.

          Скаржник посилається на порушення ст.ст. 4, 4-3, 84 ГПК України.

          Позивачем надані документи відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 29.06.2010.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

          Позивачем до суду першої інстанції подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 52 898,55 грн. основного боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, за період з грудня 2006р. по грудень 2009р., згідно з договором № 05831/5-05 від 22.07.2005; у зв’язку з прострочкою платежу - 9 765,98 грн. інфляційних втрат, 1 695,09 грн. 3% річних, 504,33 грн. пені; судових витрат.

          Як вбачається із матеріалів справи, 22.07.2005 між сторонами укладено договір № 05831/5-05 від 22.07.2005 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, пунктом 1.1 якого встановлено, що позивач, за договором постачальник, зобов’язався надавати відповідачу, за договором абоненту, послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов’язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

          Позивач, наданими до матеріалів справи документами: дебетовими інформаційними повідомленнями, актами про зняття показань з водолічильника, платіжними вимогами-дорученнями, підтверджено надання відповідачу послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі згідно із договором № 05831/5-05 протягом періоду з грудня 2006р. до грудня 2009р. всього на загальну суму 121 589,85 грн.

          Протягом зазначеного періоду відповідачем сплачено позивачу за надані послуги, відповідно до договору № 05831/5-05, кошти у загальній сумі 72 973,82 грн., із яких сплачено в рахунок погашення боргу за попередній період - 4 282,52 грн. та за поточний – 68 691,30 грн.

          У п.2.2.2 договору № 05831/5-05 сторони погодили умову про те, що в разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від відповідача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується позивачем в погашення боргу.

          Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги згідно із договором № 05831/5-05 протягом періоду з грудня 2006р. - до грудня 2009р. склала суму 52 898,55 грн.

          Розмір суми боргу відповідачем не заперечується.

          У п.2.1.6 договору № 05831/5-05 сторони погодили умову про те, що облікові дані відповідача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов’язковому звірянню у позивача, при цьому ініціативу здійснення звіряння покладено на відповідача та передбачено, що у разі невиконання відповідачем цього пункту договору, облікові дані позивача щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених відповідачем розрахунків вважаються безумовно погодженими відповідачем.

          Також в п.2.2.4 договору № 05831/5-05 встановлено, що у разі незгоди щодо кількості та вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача, письмово повідомити про це позивача та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту; в іншому випадку відмова відповідача оплатити розрахунковий документ позивача вважатиметься безпідставною.

                    Керуючись ст. 99 ГПК України, ухвалою від 29.06.2010 у справі № 42/78 апеляційного господарського суду від відповідача витребовувались документи, складення яких передбачалось умовами п.п. 2.1.6 та 2.2.4 договору № 05831/5-05, однак відповідачем зазначені документи не надані.

           Згідно з п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України віл 27.06.2008 № 190, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627, суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення; обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності; обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

          Наданими позивачем документами: дислокаціями об’єктів водоспоживання та водовідведення споживачів, розпоряджень про реєстрацію, підтвердження даних щодо водолічильника та відкриття особового рахунку, схем водопостачання, переліком особових рахунків відповідача підтверджено наявність у відповідача в користуванні теплових пунктів (котелень).

          Відповідач витребувані документи в ухвалі апеляційного господарського суду від 29.06.2010 та довідки про адреси будинків та бойлерів, щодо яких надаються послуги згідно з договором № 05831/5-05, не надав.

          Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 13 792,31 грн. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих протягом жовтня 2008 - листопада 2009р.р., є таким, що не грунтується на матеріалах справи, тому із ним немає підстав погодитись.

          Відповідно до п. 3.3.5 договору № 05831/5-05 відповідач зобов’язався сплачувати вартість наданих йому позивачем послуг на умовах цього договору.

          Згідно із п.п. 2.2.2, 2.2.3 договору № 05831/5-05 оплата вартості послуг здійснюється відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача; в разі неотримання від позивача поточного щомісячного розрахункового документу, відповідач здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

          Оскільки у матеріалах справи відсутні докази дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи відповідача, то строком оплати відповідачем наданих послуг є підстави вважати - не пізніше 5-го числа наступного місяця.

          Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.

          Згідно із ч.ч. 2 та 4 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; платник зобов’язаний самостійно нараховувати пеню на прострочену суму платежу і давати банку доручення про її перерахування з наявних на рахунку платника коштів.

          Докази того, що відповідачем перераховано позивачу пеню за прострочку платежу, відсутні.

          В п.4.2 договору № 05831/5-05 сторони погодили умови про те, що у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу; нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 29.06.2010 позивачем надані розгорнуті розрахунки пені, інфляційних втрат, річних, із якими, перевіривши, суд погоджується.

          Із висновком суду першої інстанції про те, що договором не визначено з якої суми рахувати пеню, немає підстав погодитись, оскільки зі змісту пункту 4.2 договору видно, що пеня нараховується на прострочений платіж, крім того, у ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР зі змінами, вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу.

          Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги відповідають нормам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції – зміні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 у справі № 42/78 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація № 3" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4-А, кв. 186, код 33150060) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 52 898,55 грн. основного боргу, 9 765,98 грн. інфляційних втрат, 1 695,09 грн. 3% річних, 504,33 грн. пені, 648,64 грн. державного мита, 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація № 3" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4-А, кв. 186, код 33150060) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 86,43 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

          4. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

          5. Справу № 42/78 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Кондратова І.Д.

24.09.10 (відправлено)