Постанова № 12326644, 21.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2010                                                                                           № 7/676

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача          Станько М.М. -юрист

від відповідача Каменчук В.О. - юрист

від третьої особи 1 Демчук О.В –юрист

від третьої особи 2 не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2010

у справі № 7/676 ( .....)

за позовом                               Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"

до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

третя особа позивача           Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"           Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Львівгазвидобування"

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості 27533177,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укргаз - Енерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», 2. Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії ГПУ «Львівгазвидобування» про стягнення заборгованості 27533177,77 гривень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 7/676 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» було задоволено частково.

Вирішено стягнути з відповідача: 18552692,25 гривень – основного боргу, 2208024, 52 гривні – пені, 5177871, 12 гривень – інфляційних збитків, 923227, 53 гривні – три проценти річних, 25500 гривень – державного мита та 236 гривень – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 7/676 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач заперечує проти вимог викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2010 у справі № 7/676 без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз - Енерго» без задоволення.

Іншими учасниками судового процесу не використане право передбачене статтею 96 Господарсько процесуального кодексу України та не надано суду апеляційної інстанції письмового відзиву на подану апеляційну скаргу.

В судове засідання, призначене на 21.09.2010 представник третьої особи 2 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи 2.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

25 липня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з транспортування природного газу № 54/66/Тр-07 (далі –Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що позивач зобов'язався відповідно до умов даного Договору протранспортувати природний газ (надалі - газ) системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні відповідача, від пунктів приймання-передачі газу (надалі - Пункти приймання-передачі) - пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі - ПВВГ), який транспортується шляхом заміщення, до Пунктів призначення: газопроводів Споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до позивача через Об'єднане диспетчерське управління ДК “Укртрансгаз” (ОДУ ДК “Укртрансгаз”) споживачам та/або Уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а відповідач зобов'язується відповідно до умов даного Договору оплатити надані позивачем послуги з транспортування газу.

Відповідно до п.п. 4.1. та 4.2. Договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (далі –Акт). Надання послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення.

Вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.1 Договору. Вартість наданих виконавцем замовнику послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах призначення у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.2 Договору (п. 6.1 Договору).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, шо замовник здійснює попередню оплату послуг за даним Договором на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем Замовнику в порядку:

- до 5 числа місяця надання послуг –40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць;

- до 10 числа місяця надання послуг –40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з наявними матеріалами справи, позивач протранспортував в період з лютого 2007 по квітень 2008 включно природний газ в обсязі –346 157,331 тисяч метрів кубічних і відповідно надав відповідачу послуг на загальну суму 32944 935,42 гривень.

Відповідачем надані послуги оплачені частково, у зв’язку з чим суму боргу відповідача складає 18593185, 12 гривень.

Відповідач проти суми заборгованості за транспортування природного газу не заперечує, але наголошує на тому, що її розмір є меншим, а заборгованість виникла на підставі невиконання позивачем умов договору передбачених в пунктах 4.1. та 4.2., а саме не надсилання на адресу відповідача актів здачі-прийомки послуг та рахунків фактур, в зв’язку з чим він був позбавлений можливості оплатити зазначенні послуги на умовах та в строки передбачені договором.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, колегія суддів дослідивши матеріали справи, подані апеляційну скаргу і відзив на неї, твердження відповідача про те, що він не отримував на свою адресу від позивача актів здачі-прийомки послуг та рахунків фактур, в зв’язку з чим він був позбавлений можливості вчасно оплатити зазначенні послуги на умовах та в строки передбачені договором, та беручи до уваги той факт, що позивачем належним чином не спростовано дану обставину, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язання задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції правильно встановив, що визначені позивачем обсяги наданих за договором послуг не відповідають обґрунтованим та документально доведеним фактичним обсягам наданих послуг. В той же час судом першої інстанції не надано оцінки тому факту, що позивач не обґрунтовано вимагав від відповідача оплати послуг в обсязі, в якому насправді послуги не надавались.

Крім того, не з'ясувавши правові підстави для здійснення відповідачем оплати послуг по транспортуванню природного газу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо прострочення відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з транспортування природного газу та послуг з технічного приймання-передачі газу в лютому 2007 - березні 2008 року.

Відповідно до пункту 4.1. Договору надання послуг з транспортування газу оформлюється відповідачем і позивачем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу.

Згідно пункту 4.2. Договору надання послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах Приймання-передачі та Пунктах призначення оформлюється відповідачем і позивачем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах Приймання-передачі та Пунктах призначення.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах Приймання-передачі та Пунктах призначення складаються Виконавцем, тобто позивачем.

У відповідності з пунктом 4.8. Договору саме зазначені вище акти є підставою для здійснення розрахунків.

Надані позивачем акти, які за його твердженням надсилалися на адресу відповідача не містять у собі погоджених, вірних обсягів протранспортованого газу, а тому з врахуванням інших протиріч, щодо обсягів протранспортованого газу, колегія суддів приходить до висновку про неможливість визначення дати, з якої слід обраховувати штрафні санкції.

Наданий позивачем розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи та правовідносинам сторін, а тому не може бути прийнятий до уваги, в зв’язку з чим в задоволені позовних вимог про стягнення штрафних санкцій слід відмовити, як у таких, що належним чином не доведені.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України, кредитор (Позивач) вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник (Відповідач) не міг виконати свого обов'язку.

Статтею 614 Цивільного кодексу України передбачено відповідальність сторони за договором за порушення зобов'язання за наявності її вини (умислу або необережності).

Таким чином, у зв'язку з відсутністю підписаних сторонами актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу та актів здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах Приймання-передачі та Пунктах призначення, а також у зв'язку з невиконанням позивачем своїх договірних зобов'язань - не виставленням рахунків-фактур, в діях відповідача відсутні ознаки вчинення порушення зобов'язання, тобто відсутня вина.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції по даній справі в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних слід змінити та в задоволені позовних вимог в цій частині відмовити, а в іншій частині рішення залишити без змін. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз - Енерго» задовольнити частково.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укргаз - Енерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 7/676 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 7/676 змінити та викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" ( адреса: 01001, м. Київ вул. Б.Хмельницького, 6, поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2 оф.G-1, код ЄДРПОУ 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) – 18552692 (вісімнадцять мільйонів п’ятсот п’ятдесят дві тисячі шістсот дев’яносто дві) грн. 25 коп. – основного боргу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. – державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.          

Матеріали справи № 7/676 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді