Постанова № 12326588, 07.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2010                                                                                           № 25/472

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Кривенда М.В. - юрист

від відповідача : Продан А.В, - юрист

від Прокуратури Солом»янського району м.Києва: Коваль О.М. – помічник прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура Солом"янського району м. Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2010

у справі № 25/472 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Український промисловий банк"

до                                                   ТОВ "МДН-БУД"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості в сумі 2524598,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 18.05.2010р.. у справі № 25/472 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 827083, 90 грн. та судові витрати в розмірі 8348,72 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на неповне з‘ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що станом на 15.02.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 2523598,21 грн. Відповідно до п. 6.1.3. кредитного договору позичальник зобов'язався достроково повернути всю заборгованість за договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним договором, у випадках та у порядку, передбачених пунктом 9.2. договору. Відповідно до умов п 9.2. кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачених договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов даного договору. За таких обставин апелянт вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Прокурор Солом»янського району м.Києва не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого суду, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційним поданням, просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норма матеріального права, неповне з»ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідач в порушення умов укладеного кредитного договору № 42/КВ-08 не виконував взяті на себе зобов»язання, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 2523598,21 грн. Згідно п.9.2. позивач має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокове повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених договором, а також сплати збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору. Пунктом 6.1.3. укладеного договору сторони погодили, до відповідач зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за договором: суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним договором, у випадках та у порядку, передбачених пунктом 9.2. договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

13.06.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Кредитний договір №42/КВ-08 в іноземній валюті, згідно умов якого Банк надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту - 310 543,00 доларів США, кінцева дата повернення кредиту - 12 червня 2013 року, процентна ставка - 15 %.

В забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між позивачем та ТОВ «МДН-БУД» було укладено договір застави транспортного засобу № 42/Z-08 від 13.06.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сніговою К.В. за реєстровим № 1552 за умовами якого в заставу банку було передано транспортні засоби, а саме: транспортний засіб – марки FIAT, модель DOBLO, тип – вантажний малотонажний фургон-В, 2008р. випуску, номер шасі (кузова, рами) № ZFA 22300005611012, реєстраційний номер АА 2124 ЕЕ4 машина навантажувач телескопічний, марки JCB 540-140, 2008 року випуску, заводський номер JCB5ALIJL81509072, двигун номер SD320/40216U0593908, реєстраційний номер 45072 АА; машина екскаватор гусеничний, марки JCB JS240LC, 2008 року випуску, заводський номер JCBJS24CC81504867, двигун номер 431482, реєстраційний номер 45111АА.

На виконання умов укладеного договору позивач перерахував відповідачу кредит в сумі 310 543,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 13.06.2008.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту здійснюється відповідачем шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок Банку. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (Додаток №1 до цього Договору, надалі - Графік повернення кредиту), а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше кінцевої дати повернення кредиту, передбаченої п. 1.1 цього договору.

Графіком повернення кредиту (Додаток №1 до Договору) визначена щомісячна сплата по 5 180,00 доларів США частин кредиту починаючи з 31.07.2008.

У відповідності до п. 4.4 Кредитного договору сплата відповідачем процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, починаючи з березня 2009 року відповідач не погашав кредит та з січня 2009 року не сплачує відсотки за користування кредитом.

До винесення рішення по суті спору позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути поточну заборгованість за Кредитним договором у розмірі 212123,00 долари США , прострочену заборгованість за кредитом 62160,00 доларів США, прострочену заборгованість по процентам ( за період з 28.02.2009р. по 31.10.2009р.) 33263,32 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів становить 7929, 87 доларів США, а всього в гривневому еквіваленті 2524598,21 гривень, 25245,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно з п 6.1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції, а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним Договором, у випадках та у порядку, передбачених пунктом 9.2. цього Договору.

Відповідно до п 9.2. Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним Договором, а також відшкодування збитків, завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов даного Договору.

Статтями 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Обчислення розміру збитків здійснюється у валюті, в якій провадилися або повинні бути проведені розрахунки між сторонами, якщо інше не встановлено законом.

У разі висунення вимог щодо відшкодування збитків в іноземній валюті кредитором повинен бути зазначений грошовий еквівалент суми збитків у гривнях за офіційним курсом Національного банку України на день висунення вимог.

Пунктом 8.1. Кредитного договору передбачена відповідальність Відповідача за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідно положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Пункт 1 статті 623 ЦК України зазначає що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 1056 ЦК України кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернутий.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

У відповідності до п. 4.4. Кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця. Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. цього Договору, проценти з розрахунку 17 % процентів річних, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати повного її погашення.

Аналізуючи вищенаведене колегія не може погодитися із посиланням в рішенні суду першої інстанції на необхідність направлення Відповідачу вимоги відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки дана норма законодавства взагалі не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки вона стосується тих випадків, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, а умовами кредитного договору чітко визначені строки повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Отже, із вищезазначених обставин можна зробити висновок про те, що при дослідженні обставин справи судом було порушено норми матеріального та процесуального права, судом також не враховані умови Кредитного договору, норми цивільного та господарського законодавства України, відповідно до яких позов мав бути задоволено в повному обсязі - стягнуто всю суму заборгованості, атому апеляційна скарга та апеляційне подання підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та апеляційне подання Прокурора Солом»янського району м.Києва на рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2010 р. у справі № 25/472 задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва від 18.05.2010 р. у справі № 25/472 змінити, резолютивну частину викласти у наступній редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДН-БУД»(ідентифікаційний код 33492106, адреса: 03028, м.Київ, вул.. Керченська,7/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код 19357325, адреса: 01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, к/р32000175001 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області, МФО 321024) 2524598,21 грн. (два мільйони п»ятсот двадцять чотири тисячі п»ятсот дев»яносто вісім гривень двадцять одна копійка), 25245,98 гривень витрат по сплаті державного мита та236,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МДН-БУД»(ідентифікаційний код 33492106, адреса: 03028, м.Київ, вул.. Керченська,7/7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(ідентифікаційний код 19357325, адреса: 01133, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, к/р32000175001 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області, МФО 321024) 12623,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Господарському суду м.Києва видати накази.

Матеріали справи повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді