Постанова № 12326534, 14.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2010                                                                                           № 7/821

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача Сиротинко В.В. – за дов. № 01/395 від 11.02.2010

Щербуха Ю.О. – за дов. № 26/1438 від 04.06.2010

від відповідача Ященко Р.Ю.- за дов. № 14-58 від 19.03.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.03.2010

у справі № 7/821 ( .....)

за позовом                               ВАТ по газопостачанню та газифікації "Кременчукгаз"

до                                                   Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про                                                   стягнення штрафних санкцій у розмірі 428618,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 428618,02 грн. штрафних санкцій за Договором № 14/1043/08 про надання послуг із транспортування природного газу розподільними газопроводами від 29.12.2008, в тому числі 255756,11 грн. пені, 124295,12 грн. сума на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 48566,79 грн. 3% річних, крім того 4286,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, 04.02.2010 позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано доповнення до позовної заяви № 19/300 від 03.02.2010, відповідно до яких позивач збільшив позовні вимоги до 914193,06 грн. та просив стягнути з відповідача 255756,11 грн. пені, 124295,12 грн. інфляційних, 48566,79 грн. 3% річних, 485575,04 грн. штрафу, крім того 9141,93 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.03.2010 позивачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву № 19/701 від 12.03.2010 про уточнення позовних вимог, відповідно до яких позивач просив стягнути з відповідача штрафних санкцій у сумі 832576,79 грн., з яких: 229443,39 грн. пені, 39060,54 грн. 3% річних, 439777,74 грн. штрафу, 124295,12 грн. інфляційних, крім того, судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 у справі № 7/821 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз» 229443,39 грн. пені, 439777,74 грн. штрафу, 124295,12 грн. індексу інфляції, 48566,79 грн. 3% річних, 8325,77 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 у справі № 7/821 мотивовано тим, що у зв’язку з простроченням відповідачем оплати за поставлену продукцію, на підставі пункту 7.5. Договору, з відповідача підлягає стягненню 229443,39 грн. пені та 439777,74 грн. штрафу, а також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача стягнуто 124295,12 грн. індексу інфляції та 48566,79 грн. 3% річних.

          Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 у справі № 7/821 повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження матеріалів справи та з’ясування усіх фактичних обставин, що мають важливе значення для винесення рішення, а тому підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти доводів, викладених у скарзі заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва – залишенню без змін.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

          29 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кременчукгаз» (позивач у справі) та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (відповідач у справі) був укладений Договір № 14/1043/08 про надання послуг із транспортування природного газу розподільними газопроводами (надалі - Договір), відповідно до умов якого за завданням відповідача позивач зобов’язується, відповідно до умов Договору, прийняти газ з ресурсів відповідача та пунктах приймання-передачі газу (газорозподільних станцій на магістральних трубопроводах та/або пунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) і протранспортувати його системою газопроводів, що знаходиться в зоні обслуговування та/або користування позивача, до пунктів призначення – вхідної запірної/відключаючої арматури газопроводів та/або ГРП споживача (суб’єкт господарювання – промислове підприємство, підприємство комунальної теплоенергетики, ТЕЦ, ТЕМ, ТЕС, ТЦ, комунально-побутове підприємство, крім населення) в обсягах, затверджених відповідачем, відповідно до Планового розподілу поставок природного газу (надалі - газ), доведених до позивача об’єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз», а відповідач зобов’язується оплатити надані позивачем послуги.

Згідно пункту 11.1. Договору, останній вважається укладеним з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу - до їх повного здійснення.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи щомісячних актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу, позивач, на виконав умов Договору, протягом 2009 року протранспортував відповідачу природний газ на загальну суму 11 239 944,58 грн.

Відповідно до пункту 6.2. Договору оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем протягом 20 банківських днів з дати підписання акту приймання передачі послуг по транспортуванню газу.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак, відповідач у порушення умов Договору, свої зобов’язання щодо своєчасної оплати за транспортування природного газу не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що у випадку не проведення у встановлені Договором строки, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення платежу, від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 3% від суми простроченого платежу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо своєчасної оплати за протранспортований газ, з відповідача підлягає до стягнення пеня урозмірі 229 443,39 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Заявлені до стягнення з відповідача 439777,74 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення з відповідача 124295,12 грн. індексу інфляції розраховані у відповідності до норм чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 48 566,79 грн. 3% річних, оскільки, судом першої інстанції не була врахована заява № 19/701 від 12.03.2010 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, позивач просив стягнути з відповідача, крім того 39060,54 грн. 3% річних, які підлягають задоволенню.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі щодо розгляду 25.03.2010 справи без участі відповідача та без надання змоги відповідачу викласти своє бачення обставин справи, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки відповідно до вимог статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 було порушено провадження у справі № 7/821 та призначено розгляд справи на 04.02.2010.

04.02.2010 у судовому засіданні було оголошено перерву до 15.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2010 розгляд справи було відкладено до 15.03.2010 та зобов’язано відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.12.2009..

Судове засідання призначене на 15.03.2010 не відбулось у зв’язку з хворобою судді.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 розгляд справи було призначено на 25.03.2010 та зобов’язано відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.12.2009.

          Вищезазначені копії ухвал суду було направлено на адреси сторін, що зазначені у позовній заяві, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

          У разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні одного представника, позивач мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

25.03.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки Господарський суд міста Києва не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази неотримання відповідачем копій ухвал суду, а саме поштові конверти, повернуті поштовим відділенням.

У відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України, 25.03.2010 Господарським судом міста Києва було здійснено розгляд справи за наявними в ній матеріалами та прийнято рішення.

          Заперечення скаржника, викладені в апеляційні скарзі щодо зменшення штрафних санкцій, колегією суддів до уваги не приймається з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Згідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При зменшенні розміру штрафних санкцій суд має враховувати: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарських суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Як зазначено у роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань» господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.

Колегія суддів не вбачає, що загальні посилання відповідача у апеляційній скарзі на постійну несплату вартості отриманого природного газу споживачами, є винятковим випадком на підставі якого господарських суд, мав би право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені). Крім того, у матеріалах справи відсутні заява відповідача про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та будь-які докази у підтвердження складного фінансового становища відповідача.

Також пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України не передбачає зменшення розміру інфляційних витрат та 3% річних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, а саме в частині стягнення з відповідача 39060,54 грн. 3% річних. Апеляційна скарга відповідача - Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 4 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 у справі № 7/821 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2010 у справі № 7/821 змінити.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кременчукгаз» (39601, м. Кременчук, пров. Г. Бресту, 46, код ЄДРПОУ 03351734) 229 443 (двісті двадцять дев’ять тисяч чотириста сорок три) грн. 39 коп. пені, 439777 (чотириста тридцять дев’ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 74 коп. штрафу, 124295 (сто двадцять чотири тисячі двісті дев’яносто п’ять) грн. 12 коп. індексу інфляції, 39 060 (тридцять дев’ять тисяч шістдесят) грн. 54 коп. 3% річних, 8 325 (вісім тисяч триста двадцять п’ять) грн. 77 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 7/821 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді