Постанова № 12326331, 14.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2010                                                                                           № 16/219

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Онищенко Т.М.- пред. за дов. № б/н від 31.08.2010р.;

від відповідача - Колчанов О.С.- пред. за дов. № б/н від 14.06.2010р.; Пермяков О.М.- директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товарної біржі "АвтоЦентр"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2010

у справі № 16/219 ( )

за позовом                               ТОВ "АвтоЦентр-Київ"

до                                                   Товарної біржі "АвтоЦентр"

про                                                   стягнення 43000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" до Товарної біржі "АвтоЦентр" про стягнення 43000,00 грн. заборгованості за договором оренди №2/0109 від 01.01.2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 р. у справі № 16/219 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 р. у справі № 16/219 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутністю представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 р. апеляційну скаргу Товарної біржі "АвтоЦентр" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.08.2010 р.

25.06.2010 р. представник відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав доповнення до апеляційної скарги.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. та 09.09.2010 р. оголошувалась перерва у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.06.2010 р. у справі № 16/219 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін рівних можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

В силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право брати участь у судових засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

При вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати вказані процесуальні права, оскільки розглянув справу за відсутності його повноважного представника.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року № 16/219 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.06.2010 року.

Згідно статті 87 Господарського процесуального кодексу України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Для ухвал про порушення провадження у справі передбачено особливості розсилання.

Так, відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.6 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Колегією суддів встановлено, що копію ухвали про порушення провадження у справі від 14.05.2010 року № 16/219 відповідач отримав 31.06.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 3, т.), тобто після проведення судового засідання 15.06.2010 року.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду враховує, що стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадянських прав і обов'язків незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Відкритий характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

Зазначені процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи були порушені місцевим господарським судом стосовно відповідача через несвоєчасну поінформованість останнього про дату і час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки при розгляді справи 15.06.2010 року суд першої інстанції не з'ясував причини неявки відповідача у судове засідання та взагалі не перевірив факт отримання ним ухвали про порушення провадження у справі № 16/219 від 14.05.2010 року.

Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, і, зокрема, такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін.

Дану норму процесуального права судом першої інстанції не враховано.

Таким чином, в даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідача не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду, а розгляд справи за відсутності відповідача призвів до прийняття судового рішення з порушенням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не врахована позиція відповідача, не заслухано його доводів, не розглянуто доказів, які підтверджують його правову позицію.

Відповідно до п. 11 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 6 частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України приймає нове рішення.

З огляду на вищевикладене та враховуючи порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню у відповідності пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України незалежно від того, що воно є по суті правильним і обґрунтованим.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" (надалі - орендодавець) та Товарною біржою "АвтоЦентр" (надалі - орендар) виникли внаслідок укладеного договору № 2/0109 від 01.01.2009 р. (далі-договір), відповідно якого сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежиле приміщення площею 8,3 м2, що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Братиславська, 52 другий поверх.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення підтверджується актом прийому - передачі приміщення від 01.01.2009 року.

Колегією суддів встановлено, що причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 43000,00 грн. за період користування майном березень – червень 2009 р.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Даний договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 283 Господарського кодексу, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно пункту 4.1 договору розмір щомісячної орендної плати за користування орендованим приміщенням складає 22000,00 грн. Розмір орендної плати враховує експлуатаційні витрати (п. 4.3 договору). Додатковою угодою № 1 від 01.04.2009р. до договору оренди № 2/0109 від 01.01.2009р. розмір щомісячної орендної плати змінено за згодою сторін і встановлено, що орендар сплачує за користуванням об’єктом оренди 15000,00 грн. щомісячно.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4.4 договору сторони погодили, що орендодавець щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця протягом усього строку оренди приміщення за договором виставляє орендарю рахунок-фактури на оплату орендної плати за наступний місяць з урахуванням індексації. Орендар зобов’язаний сплатити наданий рахунок-фактуру не пізніше 28 числа поточного місяця. У разі відсутності у орендаря з будь-яких причин рахунку на оплату орендної плати, орендар зобов’язаний сплатити орендну плату у зазначений в цьому пункті термін на підставі цього договору в розмірі орендної плати за попередній місяць оренди приміщення за договором.

Таким, чином в розумінні статті 530 Цивільного кодексу України відповідач в строк до 28 числа поточного місяця зобов’язаний був сплачувати щомісячно оренду плату за наступний місяць в розмірі 22000,00 за користування майном в січні – березні 2009 року та 15000,00 грн. за користування майном в квітні - червні 2009 року.

Крім того, як встановлено судовою колегією, сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 01.04.2009р. до договору оренди № 2/0109 від 01.01.2009р., пунктом 2 якої сторони встановили, що в результаті несплати орендарем орендної плати за лютий - 6000 грн., за березень –22000,00 грн., за квітень –15000,00 грн. у нього виникла заборгованість у розмірі 43000,00 грн. Сторони домовились, що орендар зобов’язується погасити заборгованість по оплаті орендної плати у сумі 43000,00 грн. частинами, а саме: до 31 квітня 2009р. –в сумі 14333,33 грн., до 31 травня 2009р. –14333,33 грн., до 31 червня 2009р. –14333,33 грн.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 1 від 01.04.2009р. орендар зобов’язаний вчасно сплачувати поточну орендну плату та сплачувати заборгованість згідно графіку погашення заборгованості, вказаного в п.2 договору.

Відповідач умови додаткової угоди не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Предметом спору у даній справі є заборгованість по орендній платі за березень - червень 2009 р. в розмірі 43000,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що у відповідності до умов договору відповідач за січень – червень 2009 р. зобов’язаний сплати орендну плату в сумі 111000,00 грн. (січень 2009 р. – 22000,00 грн., лютий 2009 р. – 22000,00 грн., березень 2009 р. – 22000,00 грн., квітень - 15000,00 грн., травень – 15000,00 грн., червень – 15000,00 грн.). З наданих відповідачем копій платіжних доручень та виписок з банківського рахунку вбачається, що останній сплатив кошти в сумі 68000,00 грн. (плат. дор. № 163 від 09.01.2009 р. на суму 8000,00 грн., плат. дор. № 164 від 30.01.2009 р. на суму 14000,00 грн., плат. дор. № 38 від 13.03.2009 р. на суму 6000,00 грн., плат. дор. № 175 від 16.02.2009 р. на суму 10000,00 грн., плат. дор. № 43 від 14.04.2009 р.(а також виписка з банківського рахунку від 02.07.2010 р.) на суму 6000,00 грн., плат. дор. № 45 від 05.05.2009 р. на суму 6000,00 грн., плат. дор. № 62 від 02.06.2009 р. на суму 6000,00 грн., плат. дор. № 63 від 01.07.2009 р. на суму 6000,00 грн., виписка з банківського рахунку від 07.07.2010 р. (часткова оплата за квітень 2009 р.), що свідчить про наявність у відповідача заборгованості в сумі 43000,00 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі, покладені на нього договором. Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем. При цьому, колегією суддів враховано, що навіть під час розгляду в суді апеляційної інстанції апелянт не надав будь-які докази по суті спору, які б спростовували позовні вимоги (ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2010 р. у справі № 20/80 відповідачу було запропоновано надати заперечення щодо обставин, які викладені у позовній заяві). Надані відповідачем копії платіжних доручень, як встановлено судом апеляційної інстанції, жодним чином не спростовують факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи доведений факт передачі позивачем відповідачу в оренду нежитлового приміщення за договором оренди від 01.01.2009 р. № 2/0109, а також враховуючи ту обставину, що відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів сплати останнім орендної плати за період: березень - червень 2009 року, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 43000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи в господарському суді першої та апеляційної інстанціях, покладаються на сторони у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 4. ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товарної біржі "АвтоЦентр" задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі № 16/219 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" задовольнити повністю.

4.          Стягнути з Товарної Біржі "АвтоЦентр" (02660, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52, код ЄДРПОУ 35140178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЦентр-Київ" (02660, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52, код ЄДРПОУ 33549796) 43 000 (сорок три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання п. 4 зазначеної постанови суду.

6.          Матеріали справи № 16/219 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.09.10 (відправлено)