Рішення № 123246508, 22.11.2024, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1862/24

Номер провадження 2/573/427/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Черкашиної М.С.

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі заочно цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позивних вимог

20 вересня 2024 року до Білопільського районного суду в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка обгрунтована наступним.

08 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та фінансовою установою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір №5509762 про надання споживчого кредиту у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів, тобто до 03 лютого 2023 року на умовах, затверджених наказом товариства №19- ОД від 05 січня 2021 року.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн (п. 1.3. Кредитного договору);

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (03.02.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 10 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача, що підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» про перерахування коштів.

Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах:

«1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

1.5.2. Знижена процентна ставка 0,299 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 10.03.2022 р. або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Стандартна процентна ставка, відсотків річних (застосовується протягом строку кредиту, крім періоду зстосування зниженої процентної ставки, якщо виконані умови для її застосування.

Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (08.11.2022 - 06.01.2023) в межах строку договору відповідно до наступного: 120 000 грн * 1,99% = 199 грн*60 календарних днів = 11 940 грн.

П.п.3 п. 4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення повідомлення на електронну пошту .

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 10 000 грн - тіло кредиту та 26 564 грн - нараховані проценти та проценти за 60 календарних днів - 11 940, всього - 48 504 грн.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі, судовий збір 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 24 вересня 2024 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 04 листопада 2024 року. У п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву (а. с. 36).

Ухвалою від 04 листопада 2024 року задоволено клопотання представника позивача від 20 вересня 2024 року, яке було подано разом з позовною заявою в системі електронний суд про витребування в АТ КБ «ПриватБанк» інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_2 та зарахування на цю платіжну картку коштів у сумі 10 000 грн від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (а. с. 7).

Заяви (клопотання) учасників справи

Від представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримує (а. с.4 зв.б.).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився повторно без повідомлення причин. Про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації (а. с. 40, 47). В установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд установив наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

08 лютого 2022 року між ОСОБА_2 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства був укладений договір №5509762 про надання споживчого кредиту в сумі 10 000 грн із встановленим строком кредитування 360 днів.

У п. 1.5.1 означеного договору передбачена фіксована процентна ставка, яка залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить: стандартна процентна ставка 1,99% в день від суми кредитування, застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка 1,299% в день застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 10.03.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу

У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому. споживач розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для споживача лише як для учасника програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим договором.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: п.1.8 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 81640,00 грн; 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду зниженої процентної ставки 765655,50 грн. (а. с. 8-10).

Зазначений вище договір підписаний 08 лютого 2022 року електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора С935088.

Якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв`язку з чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період та загальна вартість кредиту складе 71 740 грн, з них 23 880 грн - проценти за користування кредитом, реальна річна процентна ставка - 29653,85% річних.

25 вересня 2023 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклало з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» договір факторингу №25.09/23-Ф, за яким за плату передало (відступило) належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі (а. с. 5 зворотній бік).

Актом прийому-передачі реєстру боржників від 25 вересня 2023 року підтверджений факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості (а. с. 5).

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» повідомило ОСОБА_2 шляхом направлення листа на електронну адресу, вказану останнім при укладенні кредитного договору - ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення (а. с. 13 зворотній бік).

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства та враховуючи встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд приходить до висновку, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір укладений у формі електронного документу, із застосуванням одноразового пароля-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем не був би укладений. Таким чином, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Щодо отримання відповідачем кредитних коштів

Переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору, здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто в заяві на отримання кредиту, що підтверджується копією довідки платіжного провайдера АТ «ПУМБ» (а. с. 28-31).

Платіжна банківська картка містить захищені та притаманні лише конкретній особі обов`язкові реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Надання кредитору відомостей щодо захищеного номера банківської карти для здійснення переказу грошових коштів, які відомі лише позичальнику, свідчить що попередньо (до зарахування коштів) сторонами були узгоджені всі істотні умови договору, в тому числі і спосіб здійснення перерахування кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору.

Таким чином, кредитні кошти відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб, обумовлений умовами кредитного договору, на банківську картку № НОМЕР_1 .

Щодо відступлення права вимоги

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

У п.п. 3 п. 5.1 договору про надання споживчого кредиту №6332518 від 03 лютого 2023 року передбачено, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача

Отже, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за договором факторингу №25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року набуло прав нового кредитора за кредитним договором №5509762 від 08 лютого 2022 року, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 .

Щодо стягнення заборгованості

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення відповідачем ОСОБА_2 узятих на себе зобов`язань щодо своєчасної сплати кредитного боргу у строк, передбачений договором про надання споживчого кредиту №5509762 від 08 лютого 2022 року. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростований.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення з ОСОБА_2 основної заборгованості за кредитним договором у сумі 10 000 грн є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості встановлено, що проценти за користування кредитними коштами відповідачу ОСОБА_2 нараховувалися за стандартною процентною ставкою 1,99% в день в межах строку в сумі 26 564 грн. та проценти за 60 календарних днів за період із 08.11.2022 по 06.01.2023 в межах строку договору в сумі 11 940 грн.

Таким чином, стягненню ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» підлягають проценти за користування кредитом, нараховані за період в загальному розмірі 38 504 ( тридцять вісім тисяч п"ятсот чотири) грн, який підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, доказів протилежного відповідачем не надано.

Щодо судових витрат.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. Задовольняючи позов, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 422,40грн.

Також стороною позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, на що суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст.137ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Частиною 5 ст.137ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У вже згаданій справі №755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Так розгляд матеріалів справи показав, що 26.08.2024 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. укладено Договір про надання правничої допомоги №26/08-2024 (а.с.23). 06.08.2024 року сторони погодили розмір гонорару адвоката за надання правової (правничої) допомоги у даній справі, а саме 10 000 грн, складено детальний опис наданих послуг (а.с. 13).

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу обгрунтовані та стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 207, 512, 526, 527, 599, 610, 611, 625, 638, 639, 1048, 1049, 1054, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідадьністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна»» (ЄДРПОУ 44559822, місце знаходження: м.Київ, вул. Загородня, буд.15 оф.118/2) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна»»( ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту №5509762 від 08.02.2022 p., в розмірі 48 504 ( сорок вісім тисяч п"ятсот чотири ) грн. з яких : 10 000 грн (десять тисяч гривень) грн. - сума кредиту, 26 564 грн (двадцять шість тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. - відсотки за користування кредитом, 11 940 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок) грн. - нараховані проценти за 60 календарних днів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ Україна»»( ЄДРПОУ 44559822) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн; витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя