Рішення № 12324279, 15.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.10 Справа № 6/284

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгтехносервіс", м. Луганськ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

про стягнення 19 397 грн. 13 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Ковальчук О.Є., дов. № 5 від 01.02.2010;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 19 397 грн. 13 коп., у тому числі: борг у сумі 15 292 грн. 65 коп., пеню у сумі 2 689 грн. 08 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 000 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 414 грн. 48 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання жодного разу не зявився, але про дату та час їх слухання був повідомлений належним чином. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

19.11.2009 р. між сторонами у справі був підписаний договір № 29/ст-09, за умовами якого ТОВ «Торгтехносервіс»- «Постачальник»(позивач у справі) зобовязується поставити і передати у власність, а ФОП ОСОБА_1 - «Покупець»(відповідач у справі) зобовязується прийняти і оплатити відповідний товар, за накладними.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, який останній в повній мірі не оплатив, у звязку з чим залишилась заборгованість, яка за розрахунком позивача, на момент звернення до суду складає 15 292 грн. 65 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь. Також позивачем до стягнення заявлені пеню у сумі 2 689 грн. 08 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 000 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 414 грн. 48 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, 19.11.09 між сторонами у справі було укладено договір поставки товару № 29/ст-09. За умовами вказаного договору відповідач постачає відповідачу певний товар, а останній приймає та оплачує його на умовах договору та специфікації до нього.

Як свідчать матеріали справи, позивач, на виконання умов договору за накладними (арк. справи 14-26) поставив відповідачу відповідний товар який відповідач оплатив частково, у звязку з чим залишилась за розрахунком позивача залишилась заборгованість у сумі 15 292 грн. 65 коп.

Згідно п. 4.2 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочення платежу на 5-ть банківських днів з моменту поставки товару.

За доводами позивача рахунки надавалися відповідачу разом з накладними та іншими документами.

Відповідачем вказаний факт не спростований.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорені відповідачем, що позивач поставив, а відповідач в повному обсязі не оплатив відповідний товар.

В той же час, позивачем до суду надані додаткові документи, в тому ячи солі акти-приймання грошових коштів та акти звірення, за якими вбачається наступне.

Позивач звернувся із позовом 17.09.2010 та не врахував сплачену відповідачем заборгованість в період з 10.09.10 по 15.09.10 в сумі 400 грн. 00 коп. Тобто, фактично на момент звернення позивачем до суду за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 14892 грн. 65 коп.

Зазначена сума є обгрунтованою, підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

В той же час, після подачі позову, відповідач також частково оплатив заборгованість в сумі 2900 грн. 00 коп., у звязку з чим на момент розгляду справи залишилась заборгованість в сумі 11925 грн. 00 коп.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості слід задовольнити частково в сумі 11992 грн. 65 коп., щодо вимог про стягнення 400 грн. 00 коп. у задоволені слід відмовити, в решті провадження у справі припинити на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмет спору).

Щодо стягнення з відповідача інфляційних за період з жовтня 2008 по січень 2010 в сумі 1 000 грн. 92 коп. і 3% річних за період з 30.11.2009 по 10.09.2010 в сумі 414 грн. 48 коп. слід зазначити наступне. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач інфляційні та відсотки нарахував правомірно, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2 689 грн. 08 коп. слід вказати на наступне.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення 4.2 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 6.1 сторони визначили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

В даному випадку нарахування пені є обґрунтованими і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 11992 грн. 65 коп., інфляційні у сумі 1 000 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 414 грн. 48 коп., пеню у сумі 2 689 грн. 08 коп. Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволений вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємстця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтехносервіс», м. Луганськ, кв. Еременко, 7, код 23488955, заборгованість у сумі 11992 грн. 65 коп., інфляційні у сумі 1 000 грн. 92 коп., 3% річних у сумі 414 грн. 48 коп., пеню у сумі 2 689 грн. 08 коп., витрати по оплаті держмита у сумі 160 грн. 97 коп., витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу у сумі 195 грн. 84 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 400 грн. 00 коп. відмовити.

4. Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 19.11.2010.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Цибулько