Рішення № 12324277, 15.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.10                                                                                 Справа № 16/3

За позовом Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ

до Приватного акціонерного товариства "Луганськкомуншляхбуд", м. Луганськ

про стягнення 110918 грн. 88 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Меженська О.О., дов. від 08.06.10 №6;

від відповідача - Грибанова Ю.П., довіреність від 22.02.2010,

Марінченко Д.Ф., дов. від 04.11.10,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь держави шкоди у сумі 110918 грн. 88 коп., заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідач відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні 14.10.2010, заперечив проти позову, посилаючись на недоведеність факту спричинення відповідачем шкоди, причинно-слідчого зв'язку між діями відповідача та заподіяною шкодою. Відповідач також заперечує щодо розрахунку розміру шкоди, заявленої до стягнення та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Державною екологічною інспекцією в Луганській області, м. Луганськ (позивач) проведено перевірку в період 17-18 листопада 2008 року дотримання відповідачем в ході своєї господарської діяльності вимог природоохоронного законодавства, за підсумками якої складено акт від 17-18 листопада 2008 року.

          Актом зафіксовано, що в процесі ведення своєї господарської діяльності на території м. Луганська по перевулку «Краснодонському», 1 (юридична і фактична адреса відповідача), відповідачем засмічено земельну ділянку площею 36,8м.кв. відходами будівництва, що є порушенням ст.17 Закону України «Про відходи», ст.ст.35,46 Закону України «Про охорону земель», у зв’язку з чим керівника підприємства-відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол та постанова про адміністративне правопорушення від 18.11.08 (а.с.14-15).

          Державна екологічна інспекція в Луганській області, м. Луганськ (позивач) звернулась з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача збитки в сумі 110918,88грн. на підставі вимог ст.ст.2,35,56 Закону України «Про охорону земель»та акту перевірки від 17-18 листопада 2008 року.

          Розмір шкоди розраховано за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171, зареєстрованою в Мін’юсті України від 05.05.98 №285/2725 (в редакції наказу мінохорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 №149, зареєстрованого в Мін’юсті України від 25.04.07 №422/13689).

          Відповідач вимоги позову заперечив, посилаючись на відсутність доказів того, що земельна ділянка засмічена в ході діяльності саме відповідача, адже, як стверджує відповідач, по вказаній адресі –м. Луганськ, пер. «Краснодонський», 1 –веде діяльність не тільки підприємство-відповідач. Також представник відповідача зауважив на те, що заміри сміття виконані позивачем, на думку відповідача, не належним чином. Крім того, відповідачем вказано, що сміття знаходилось не на відкритому ґрунті, а на забетонованій поверхні.           

          Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства позивач зобов’язаний здійснювати у відповідності до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. N 1520, якою затверджено Положення «Про державну екологічну інспекцію України»та інших законодавчих актів.

Згідно п.5 Положення державний екологічний інспектор при проведенні перевірки діяльності суб’єкта господарювання складає акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.

З матеріалів справи вбачається, що актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ "Луганськкомуншляхбуд" (організаційно-правова форма власності відповідача на дату перевірки) від 17-18 листопада 2008 року встановлено факт засмічення відповідачем земельної ділянки площею 36,8м.кв. відходами будівництва. Акт складено в межах повноважень фахівцями Державної екологічної інспекції в Луганській області, м. Луганськ (позивач) з дотриманням вимог закону.

Акт не оскаржений і є чинним на день вирішення даного спору. Тобто, вказаний акт є підставою позовної вимоги матеріально-правового характеру –стягнення збитків за порушення природоохоронного законодавства.

Обов’язок по відшкодуванню збитків за засмічення земельних ділянок встановлює Закон України «Про охорону земель», в ст. 56 якого вказано, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Актом перевірки встановлено, що саме відповідач зареєстрований і веде господарську діяльність на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Луганськ, пер. «Краснодонський», 1, яка була засмічена будівельним сміттям. За таких обставин відповідач зобов’язаний відшкодувати збитки у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі. Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Так, обов’язок по відшкодуванню збитків настає для суб’єктів господарювання у разі порушення господарського зобов’язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов’язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)          протиправної поведінки,

2)          збитків,

3)          причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,

4)          вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до правил ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень до суті спору. Згідно з вимогами ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказами.

З акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17-18 листопада 2008 року, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, вбачається, що відповідач порушив правила ст.ст.35,46 Закону України «Про охорону земель»при веденні своєї господарської діяльності засміченням земельної ділянки. Таким чином, акт позивача є належним доказом складу правопорушення в сфері природоохоронного законодавства –відповідачем порушено Закон України «Про охорону земель»та Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Розмір шкоди правомірно розрахований відповідно до факту правопорушення та у відповідності до правил Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171, зареєстрованою в Мін’юсті України від 05.05.98 №285/2725 (в редакції наказу мінохорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 №149, зареєстрованого в Мін’юсті України від 25.04.07 №422/13689).

Слід вказати, що термін «засмічення земель»вживається в Методиці як «наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів», що призводить до забруднення навколишнього середовища (пункти2 і 3.2 Методики). Відтак, доводи відповідача, про те, що сміття знаходилось не на відкритому ґрунті, а на бетонній поверхні, не є слушними, адже сам факт знаходження сміття на земельній ділянці, на якій працює особа і яка надана в користування, є спричиненням шкоди навколишньому природному середовищу і є порушенням Закону України «Про охорону земель»та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»(ст.ст.5,68 Закону). З огляду на приписи даних норм права та з урахуванням правил пункту 1.3 Методики винна особа має бути притягнена до цивільної відповідальності за спричинення шкоди навколишньому природному середовищу шляхом засмічення земельної ділянки.

Доводи відповідача щодо невірного заміру об’єму відходів, відсутності у позивача картографічної викопіювки земельної ділянки при складенні акту та щодо невстановленої винної особи не підтверджені жодним належним доказом з матеріалів справи і не спростовують фактів, викладених в акті перевірки. Як було вказано вище, акт є чинними документом, і відповідачем не оскаржений, в тому числі і в частині винної особи і в частині проведених замірів.

За таких підстав склад вчиненого правопорушення та розмір збитків доведений позивачем належним чином, підтверджений допустимими та належними доказами, нормативно обґрунтований і позов слід визнати таким, що підлягає до задоволення.

Судові витрати слід покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст.19 Основного закону держави –Конституції України, Закону України «Про охорону земель», Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Луганськкомуншляхбуд", м. Луганськ, провулок «Краснодонський», 1, ід. код 03329611 на користь місцевого бюджету Ленінського району м. Луганська на балансовий р№33115331700006 спеціального фонду місцевого бюджету, код 24046582, код платежу 24062100, банк одержувач –УДК у Луганській області, МФО 804013 збитки в сумі 110918,88грн. Видати наказ.

3.           Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Луганськкомуншляхбуд", м. Луганськ, провулок «Краснодонський», 1, ід. код 03329611 на користь

- державного бюджету витрати по держмиту у сумі 1109,19грн. на поточний рахунок 31118095700006, банк ГУДК у Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ У Луганській області, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, видати наказ Державній податковій інспекції в Ленінському районі м. Луганська;

-          державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 236грн., р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264, видати наказ.          

Рішення підписане 16.11.10.

Суддя                                                                                 Р. Шеліхіна