Рішення № 12324252, 22.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/39122.10.10 За позовом                     Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан

          дівелопмент холдінг"

про          стягнення 17 906,84 грн.

                                                                                           Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           не з'явився;

від відповідача:           не з'явився;

від прокуратури:          Тєлічко І.В. –предст. за довір. № б/н від 10.03.2010 р.                                        

У судовому засіданні 22.10.2010 р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан дівелопмент холдінг" про відшкодування шкоди у розмірі 19 479,39 грн., завданої внаслідок самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки площею 1000 кв.м. у місті Києві по вул. Верхній Вал, 30-32.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010р. порушено провадження у справі № 35/391, розгляд справи призначено на 11.08.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2010 р. надав письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов заступника прокурора.

Відповідач у судове засідання, призначене на 11.08.2010 р., свого представника не направив, про поважні причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою суду від 11.08.2010 р. розгляд справи відкладено на 08.09.2010 р.

У судове засідання, призначене на 08.09.2010р., відповідач свого представника не направив, 07.09.2010 р. через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його неможливістю прибути у судове засідання.

У судовому засіданні 08.09.2010 р. клопотання відповідача судом було задоволено, розгляд справи відкладено на 15.09.2010 р.

У судовому засіданні 15.09.2010 р. заступником прокурора була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заступник прокурора просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 17 906,84 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.09.2010 р. подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом було задоволено, строк розгляду спору продовжено.

У судовому засіданні 15.09.2010 р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 24.09.2010 р.

Ухвалою суду від 24.09.2010 р. розгляд справи було відкладено на 04.10.2010 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання ним витребуваних судом документів.

У зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, ухвалою суду від 04.10.2010 р. розгляд справи відкладено на 18.10.2010 р.

У наданих письмових поясненнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на недоведеність позовних вимог, оскільки земельна ділянка, про самовільне зайняття якої стверджує заступник прокурора та позивач, належним чином за допомогою даних державного земельного кадастру не ідентифікована, відсутні докази того, що саме відповідач здійснив самовільне зайняття земельної ділянки та володіє майном, яке знаходиться на ній.

У судовому засіданні 18.10.2010 р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 22.10.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Пунктом б) ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, державний контроль за використанням і охороною земель.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1524 від 02.11.2006 р., Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема, з питань охорони навколишнього природного середовища та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Згідно з абзацом 4 пункту 3 Положення одним із основних завдань Мінприроди є здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Свої повноваження Мінприроди здійснює безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що належать до сфери його управління (п. 6 Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди № 548 від 19.12.2006 р., Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.

Згідно із п.п. 4, 5 зазначеного Положення інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом, а також давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень.

Як встановлено судом, 16.12.2009 р. Державною екологічною інспекцією в м. Києві була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при проведенні ТОВ "Юкрейніан дівелопмент холдінг" будівництва на земельній ділянці за адресою: вул. Верхній Вал, 30-32, Подільський район, м. Київ.

Перевіркою було встановлено, що дана земельна ділянка площею приблизно 1000 кв.м. огороджена парканом і на ній ведуться будівельні роботи на площі близько 500 кв.м. Роботи проводяться без дозвільних документів, які підтверджують право на проведення будівельних робіт, а також без документів, що підтверджують право власності, користування, в тому числі на правах оренди, зазначеною земельною ділянкою, про що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища була складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

За результатами проведення перевірки 21.01.2010 р. керівнику ТОВ "Юкрейніан дівелопмент холдінг" було винесено припис, яким зобов'язано останнього 05.02.2010 р. прибути до Державної екологічної інспекції в м. Києві та надати копії рішення Київської міської ради про надання у власність чи користування земельної ділянки по вул. Верхній Вал, 30-32 у Подільському районі м. Києва, документів, що посвідчують право власності та право користування в т.ч. на умовах оренди, дозволу на проведення будівельних робіт, дозволу на порушення благоустрою (встановлення огорожі), свідоцтва про реєстрацію Товариства.

Листом за вих. № 04-16/262 від 01.02.2010 р. зазначені акт та припис були направлені відповідачу, про що свідчить список № 09 згрупованих рекомендованих поштових відправлень від 02.02.2010 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Однак, у вказаний у приписі термін керівник ТОВ "Юкрейніан дівелопмент холдінг" до Державної екологічної інспекції в м. Києві не з'явився та не надав витребуваних документів.

Прокурор у поданому позові зазначає, що внаслідок самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 1000 кв.м. на вулиці Верхній Вал, 30-32 у Подільському районі м. Києва державі було завдано шкоди на суму 17 906,84 грн., розмір якої розраховано відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грантового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 №963.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України N3-рп/99 від 08.04.1999р. під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як передбачено ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно із ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування; прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Документами, що посвідчують право на земельні ділянки, відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, є державний акт про право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, встановленої форми, договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням зазначеного, використання відповідачем земельної ділянки площею 1000 кв.м. на вулиці Верхній Вал, 30-32 у Подільському районі м. Києва можливо лише за наявності у нього документу, що посвідчує право на цю земельну ділянку та державної реєстрації цього документу (ст. 125 та 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміються будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до листа Держкомзему України № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 р. "Щодо застосування терміну “Самовільне зайняття земельної ділянки" зайняття земельної ділянки не вважається самовільним, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь - яких інших рішень зазначених органів (наприклад про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об’єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту – м. Києва, а тому розпорядження вказаною земельною ділянкою, передача її у власність чи користування громадян та юридичних осіб належать до повноважень Київської міської ради.

Листом № 071/07-7-07/436 від 09.02.2010 р. Головне управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформувало, що станом на 05.02.2010 р. до ГУ екології та охорони природних ресурсів не надходило клопотань щодо підготовки проекту розпорядження Київської міської державної адміністрації про надання ТОВ "Юкрейніан дівелопмент холдінг" дозволу на видалення зелених насаджень за адресою: вул. Верхній Вал, 30-32 у Подільському районі м. Києва.

Згідно із листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 03-52/6097 від 01.03.2010 р. за даними автоматизованої системи ПК "Кадастр" реєстрація земельної ділянки за адресою вул. Верхній Вал, 30-32 відсутня, рішення Київської міської ради про відведення зазначеної земельної ділянки за поданням ГУ земельної ресурсів не приймалось, а документи, що посвідчують право користування (оренди, власності) у ГУ земельних ресурсів не зареєстровані.

У наданих поясненнях представник Київської міської ради зазначив, що Київська міська рада не приймала рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування ТОВ "Юкрейніан дівелопмент холдінг".

Відповідачем в ході розгляду справи не було надано жодних доказів правомірності використання ним земельної ділянки за адресою вул. Верхній Вал, 30-32 у Подільському районі м. Києва.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як передбачено ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок.

Пунктом 12 Постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач самовільно користується земельною ділянкою земельною ділянкою площею 0,1 га, що розташована по вул. Верхній Вал, 30-32 у Подільському районі м. Києва, що тягне за собою відповідальність, визначену законодавством.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий прокурором розрахунок шкоди, завданої відповідачем внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки, у розмірі 17 906,84 грн., який здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів правомірного використання відповідачем земельної ділянки або компенсації відповідачем шкоди у розмірі 17 906,84 грн., завданої ним внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, а тому суд вважає вимоги прокуратури, підтримані позивачем, про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 17 906,84 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

З огляду на задоволенням позову у повному обсязі витрати по сплаті державного мита згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача повністю.

Відповідно до пп. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог, ціна позову, вказана прокурором, складає 17 096,84 грн., а, отже, розмір державного мита, яке підлягає стягненню з відповідача, становить 170,97 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 152, 211 Земельного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан дівелопмент холдінг" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 22, інформація про банківські рахунки відсутня, ідентифікаційний код 35847686) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, інформація про банківські рахунки відсутня, ідентифікаційний код 22883131) 17 096 (сімнадцять тисяч дев'яносто шість) гривень 84 коп. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан дівелопмент холдінг" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 22, інформація про банківські рахунки відсутня, ідентифікаційний код 35847686) в доход Державного бюджету України 170 (сто сімдесят) гривень 97 коп. державного мита.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.11.2010