Рішення № 12324231, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/49410.11.10 За позовомПриватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»

Простягнення 29054,84 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача:           Дорошев Г.П. –директор

від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»про стягнення 24071,95 грн. основного боргу та 4982,89 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.10 р. було порушено провадження у справі № 37/494, розгляд справи призначено на 10.11.10 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 10.11.10 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 04.10.10 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, також надав суду заяву про відмову від стягнення пені, яка була судом прийнята до розгляду.

До позовної заяви позивач додав заяву про вжиття запобіжних заходів, згідно з якою просив з метою забезпечення позову накласти арешт на банківський рахунок відповідача –р/р 26004301009893 у відділенні КРД ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДРПОУ 33745560, ІНН 337455626559 в обсязі 29581,84 грн.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні 10.11.10 р. надав заяву про забезпечення позову, згідно з якою просив з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «АРМ ГРУП УКРАЇНА», у розмірі основного боргу перед ПП «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»24071,95 грн., а також на грошові кошти у розмірі 4982,89 грн. пені за прострочення оплати.

Розглянувши дані клопотання Приватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС», суд їх відхилив, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.06р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач свої клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову належним чином не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суду не надав, а також нічим не підтвердив припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись.

За таких обставин судом не вбачаються підстави для задоволення клопотань Приватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»та не визнано необхідності накладати арешт на майно і грошові кошти відповідача.

Представник відповідача у судове засідання 10.11.10 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень № 01030 1153207 5 та № 01030 1153215 6 від 14.10.10 р., згідно з якими відповідач отримав ухвалу про порушення 18.10.10 р. та 19.10.10 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність, а покупець зобов’язується оплатити та прийняти товар в асортименті, кількості, одиницях виміру, за ціною, що вказана в узгоджених сторонами специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору, за умовами доставки, зазначеними в окремих пунктах цього договору.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 2.3. договору купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р., загальна вартість даного договору складається із сум вартостей поставлених партій товару, вказаних у всіх накладних (специфікаціях).

У відповідності до п. п. 2.4., 2.5. та 2.7. договору купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р., оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунку у відповідності до п. 1.1. даного договору; розрахунки здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, за умови відстрочки платежу 10 (десять) банківських днів у розмірі 100 % від вартості партії товару; датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника в повному обсязі вартості товару.

Згідно з п. 3.7. вищевказаного договору, постачання товару здійснюється за умовами: DDU –склад покупця (Інкотермс-2000); за адресою: 04071, м. Київ, вул. Електриків, 12; протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами узгодженої заявки (п. п. 3.2. –3.5. даного договору)

Відповідно до п. 4.4. договору купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р., право власності на товар, вказаний у даному договорі, переходить від постачальника до покупця після оплати вартості товару; ризики випадкової втрати або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару.

Згідно з п. 4.5. вищевказаного договору, факт постачання та передачі постачальником товару покупцю сторони фіксують шляхом підписання відповідного двостороннього акту прийому-передачі або видаткової накладної, в яких зазначають асортимент, комплектність та кількість товару, який передається покупцю

Позивач пояснив суду, що ним на виконання умов договору купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р. було передано відповідачу товар на загальну суму 97217,80 грн. згідно з видатковими накладними № РН-046 від 06.04.09 р. на суму 5936,16 грн., № РН-066 від 08.05.09 р. на суму 8570,94 грн., № РН-082 від 01.06.09 р. на суму 7864,57 грн., № РН-092 від 16.06.09 р. на суму 7892,46 грн., № РН-096 від 17.06.09 р. на суму 8402,35 грн., № РН-139 від 13.08.09 р. на суму 18072,46 грн., № РН-198 від 26.10.09 р. на суму 4637,90 грн., № РН-199 від 26.10.09 р. на суму 1267,39 грн., № РН-208 від 30.10.09 р. на суму 1267,42 грн., № РН-212 від 05.11.09 р. на суму 8337,05 грн., № РН-229 від 26.11.09 р. на суму 5985,40 грн., № РН-246 від 16.12.09 р. на суму 6963,80 грн., № РН-0000003 від 14.01.10 р. на суму 5002,49 грн., № РН-0000005 від 19.01.10 р. на суму 7017,41 грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується підписами представників, засвідченими печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»та довіреностями № АРМ-060409-01 від 06.04.09 р., № АРМ-110809-01 від 11.08.09 р., № АРМ-191109-02 від 19.11.09 р., № АРМ-261009-01 від 26.10.09 р., № АМ-300109-01 від 30.10.09 р., № АРМ-061109-01 від 06.11.09 р., № АРМ-261109-03 від 26.11.09 р., № АМ-1671209-02 від 16.12.09 р.

Однак, відповідач зобов’язання щодо оплати за отриманий товар здійснив частково в сумі 73145,86 грн., у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 24071,94 грн.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»про стягнення 24071,95 грн. основного боргу, 4982,89 грн. пені, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Оскільки судом, при перевірці наданого позивачем розрахунку основного боргу, було виявлено помилку, щодо зазначення суми поставки за накладною № РН-199 від 26.10.09 р. у розмірі 1267,40 грн., тоді як у даній накладній вказана сума поставки –1267,39 грн., то сума основного боргу відповідача за договором купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р. становить 24071,94 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 24071,94 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Приватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»суми основного боргу за договором купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р. у розмірі 24071,94 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Приватне підприємство «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»просило суд також стягнути з відповідача 4982,89 грн. пені за порушення договірного зобов’язання.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.10 р. надав заяву про відмову від вимог про стягнення пені, яка була судом прийнята.

У відповідності до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4982,89 грн. пені за порушення грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу № 02/04-09 від 03.04.09 р. підлягає припиненню в зв’язку з відмовою позивача від стягнення пені, яка була прийнята судом.

Враховуючи вищевикладене, позов Приватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП УКРАЇНА»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

При подачі даного позову Приватним підприємством «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»було сплачено державне мито відповідно до квитанції № 13 від 23.09.10 р. в сумі 291,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 290,55 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 0,45 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ГРУП-УКРАЇНА»(01601, м. Київ, провулок Музейний, 10, кв. 606, код ЄДРПОУ 33745560) на користь Приватного підприємства «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, код ЄДРПОУ 35935410) 24071 (двадцять чотири тисячі сімдесят одну) грн. 94 коп. боргу, 240 (двісті сорок) грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4982,89 грн. пені припинити.

4.          В решті позовних вимог відмовити.

5.          На підставі даного рішення повернути Приватному підприємству «ДНІПРО ЮГ СЕРВІС»(49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, код ЄДРПОУ 35935410) з Державного бюджету України державне мито в сумі 0,45 грн., що перераховане квитанцією № 13 від 23.09.10 р. (оригінал якої залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

6.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

7.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.