Рішення № 12324145, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/32011.11.10

За позовом Відкритого акціонерного товариства «БГ БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»

про стягнення невикористаного гарантійного платежу у розмірі 20503,00 грн.

суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Коваленко М.Ю. –представник (дов. № 428 від 15.10.2010р.);

від відповідача: Стасюк В.П. –представник (дов. від 11.01.2010р.)

11.11.2010р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           Відкрите акціонерне товариство «БГ БАНК»(надалі ВАТ «БГ БАНК», позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон»(надалі ТОВ «Юкон», відповідач) невикористаного гарантійного платежу у розмірі 20503,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання п. 4.2 договору від 01.07.2007р. позивач сплатив гарантійну суму у розмірі 41006,00 грн. Згідно з умовами п. 4.2 договору, у разі належного виконання позивачем умов договору оренди, гарантійний платіж зараховується за останній місяць оренди приміщення. За додатковою угодою від 20.02.2009р. сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди від 01.07.2007р. з 16.03.2009р., та згідно п.п. 3.5 та 3.6 договору, сторони підписали акт прийому-передачі від 15.03.2009р. нежитлового приміщення.

Оскільки, протягом дії договору оренди позивач виконував сумлінно свої зобов’язання за договором № 01/07/07 від 01.07.2007 року, враховуючи, що строк користування приміщенням за останній місяць (березень 2009р.) становить 15 днів, позивач просить суд стягнути з відповідача частину невикористаного гарантійного платежу у розмірі 20503,00 грн.

Ухвалою від 31.08.2010р. порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 13.09.2010р.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому проти доводів позивача заперечив, оскільки відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 28.03.2009р., який наданий до матеріалів справи, позивач звільнив орендоване приміщення саме 28.03.2009р., а не 15.03.2009р., як зазначає позивач. Тому, враховуючи зазначене, відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 18.10.2010р. суд продовжив строк вирішення спору відповідно до статті 69 ГПК України, за клопотанням відповідача.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2007р. між ТОВ «Юкон»(орендодавець за договором) та ВАТ «Універсальний Банк Розвитку та Партнерства»(орендар за договором), правонаступником його прав та зобов’язань є Відкрите акціонерне товариство «БГ БАНК», був укладений договір оренди № 01/07/07, за яким орендодавець зобов’язується передати, а орендар прийняти в оплатне строкове користування приміщення (далі –приміщення) площею 101,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська/Димитрова, 84/20 літера А.

Відповідно до п. 3.1 договору, приймання-передача приміщення сторонами по акту приймання-передачі здійснюється в момент підписання цього договору. Приміщення вважається фактично переданим орендодавцем орендарю в день складання двохстороннього акту приймання-передачі приміщення та підписання його уповноваженими на те представниками сторони, що передбачено п. 3.2 договору.

Положеннями п. 4.5 договору передбачено, що у разі, якщо орендне користування здійснювалось не повний календарний місяць, орендна плата розраховується пропорційно фактичному строку користування.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне.

На виконання п. 3.1 та п. 3.2 договору сторони підписали двосторонній акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.07.2007р., копія якого наявний в матеріалах справи.

20 лютого 2009р. сторони підписали додаткову угоду до договору № 01/07/07 від 01.07.2007р., за якою сторони, відповідно до умов п. 7.4.7 договору оренди, прийшли до згоди про дострокове розірвання договору з 16 березня 2009р. Додаткова угода про дострокове розірвання є невід’ємною частиною договору оренди № 01/07/07 від 01.07.2007р.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що на протязі 3 банківських днів з моменту підписання даного договору орендар сплачує орендодавцю гарантійну суму у розмірі 41006,00 грн., яка у разі належного виконання орендодавцем договору, зараховується за останній місяць оренди приміщення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вказаних умов договору позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 41006,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № Л112 від 06.07.2007р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Належне виконання умов п. 4.4 договору, щодо сплати позивачем орендної плати, відповідно до п. 4.5 договору, за період з 01.07.2007р. по 15.03.2009р. свідчать платіжні доручення, що наявні в матеріалах справи та не заперечується відповідачем у справі.

На виконання додаткової угоди від 20.02.2009р. позивач надав копію акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 15.03.2009р. підписаний сторонами та скріплений печатками товариств.

Відповідно до п. 3.5 договору, у разі дострокового розірвання даного договору в порядку, передбаченого даним договором та чинним законодавством України, орендар повинен на протязі 5-ти календарних днів з дня дострокового розірвання даного договору повністю звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю у стані не гіршому ніж визначено в акті приймання-передачі приміщення.

На підтвердження своїх заперечень відповідач зазначив, що орендоване приміщення передане останньому 28.03.2009р., а не 15.03.2009р. як стверджує позивач. Окрім того відповідач повідомив, що 15.03.2009р. позивач не звільнив орендоване приміщення і акт від цієї дати підлягає знищенню, натомість відповідач надав суду акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 28.03.2009р., який підписаний, скріплений печатками сторін, та наявний в матеріалах справи.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що по закінченні строку, на який був укладений даний договір, сторони у 5-денний строк підписують акт повернення-приймання приміщення. День підписання вказаного акту вважається днем фактичного повернення приміщення орендарем орендодавцю у належному стані з врахуванням нормального зносу приміщення.

На пояснення відповідача та наявність акту приймання-передачі від 28.03.2009р. позивач жодних обґрунтованих заперечень та доказів, які спростовують зазначене суду не надав.

21.04.2009р. позивач звернувся з листом до відповідача з вимогою повернути суму невикористаного гарантованого платежу в розмірі 20503,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи зазначене та п. 3.6 договору, суд встановив, що день фактичного повернення орендованого приміщення за договором від 01.07.2007р. є дата підписання акту приймання-передачі від 28.03.2009р., докази, що спростовують зазначене в матеріалах справи відсутні.

Оскільки орендоване приміщення передане орендарем орендодавцю 28.03.2009р. то гарантійний платіж сплачений позивачем за платіжним дорученням № Л112 від 06.07.2007р. підлягає поверненню за період з 29.03.2009р. (наступний день після передачі орендованого приміщення орендодавцю) по 31.03.2009р. включно у розмірі 3968,32 грн., як встановлено судом.

Докази, що підтверджують повернення гарантійного платежу відповідачем в матеріалах відсутні, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частині стягнення 3968,32 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 39,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 45,67 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОН»(04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 17, офіс 86, код ЄДРПОУ 23160657, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства «БГ БАНК»(04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 20717958, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 3968,32 грн. (три тисячі дев’ятсот шістдесят вісім гривень 32 копійки) –невикористаного гарантійного платежу, 39,68 грн. (тридцять дев’ять гривень 68 копійок) –державного мита та 45,67 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Котков

дата підписання повного тексту рішення 17.11.2010р.