Ухвала суду № 12324137, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 10/5915.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТД»

до Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»

про стягнення заборгованості

За розглядом скарг Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія» на дії Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва

          Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувач): Мельничук Н.О., довіреність № 346/07 від 20.07.2010 року;

від відповідача (боржник): Нєкрасов А.В., довіреність № 01-11/10 від 11.06.2010 року;

від органу виконавчої служби: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.05.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МТД»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»заборгованості задоволені повністю, стягнуто 737700,64 грн. та судові витрати в сумі 7613,00 грн.

Рішення набрало законної сили, залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010 року, Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2010 року.

На виконання судового рішення видано наказ, який направлено стягувачеві для пред’явлення до примусового виконання.

Від ЗАТ «Українська будівельна компанія», яке є боржником у відкритому виконавчому провадженні по виконанню наказу у справі № 10/59 судом отримано скарги у яких скаржник просить:

- скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження № 20792575 від 22.10.2010 року;

- зобов’язати державного виконавця Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва –Черепинчук Я.А., при поновленні виконавчого провадження, вчинити дії –згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 25.10.2010 року по виконавчому провадженню від 11.08.2010 року № 20792575.

В силу положень ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Про розгляд скарги сторін виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби повідомлено ухвалою від 02.11.2010 року, від 03.11.2010 року, а згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органів Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Як про те зазначено, позивачем у скаргах, 11.08.2010 року виконавча служба Святошинського районного управління юстиції м. Києва відкрила виконавче провадження № 20792575.

16.09.2010 року виконавче провадження було зупинено згідно ухвали Вищого Господарського суду України від 15.09.2010 року. При цьому, у матеріалах справи та у наданих відповідачем скаргах відсутні постанова про відкриття виконавчого провадження № 20792575, постанова про зупинення виконавчого провадження від 16.09.2010 року та постанова про поновлення виконавчого провадження від 22.10.2010 року.

Боржник звернувся до суду із скаргами на дії державної виконавчої служби, зазначаючи про неправомірність винесеної постанови про поновлення виконавчого провадження № 20792575 від 22.10.2010року, через порушенням державним виконавцем вимог Закону «Про виконавче провадження», у зв’язку з чим просив також скасувати постанову про арешт коштів боржника від 25.10.2010 року.

Представник позивача (стягувач у виконавчому провадженні) у судовому засіданні проти викладених у скаргах обставин заперечив та зазанчив про відсутність підстав для задоволення поданих скарг.

Вимоги заявлені у скаргах про скасування постанови про поновлення виконавчого провадження № 20792575 від 22.10.2010 року та постанови про арешт коштів боржника від 25.10.2010 року по виконавчому провадженню від 11.08.2010 року № 20792575 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі 10/59 від 21.07.2010 року, з підстав зазначених у скарзі є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що державним виконавцем було правомірно, з дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження»поновлено виконавче провадження № 20792575, так як на момент вчинення вказаних дій, існували підстави для поновлення виконавчого провадження, а саме: Постанова Вищого господарського суду України від 14.10.2010 року, згідно з якою касаційну скаргу ЗАТ «Українська будівельна компанія»залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2010 року без змін. При цьому, необхідно відзначити, що державний виконавець після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження, зокрема, і за власною ініціативою.

Крім того, наявність постанови Вищого господарського суду України від 14.10.2010 року ніким не заперечується, оригінал вказаної постанови міститься у матеріалах справи № 10/59.

Викладені у скарзі обставини, зокрема щодо: відмови державним виконавцем зробити фотокопії документів, що містяться у матеріалах виконавчого провадження, представнику ЗАТ «Українська будівельна компанія»; поновлення виконавчого провадження на підставі неналежним чином засвідченої копії постанови Вищого господарського суду України від 14.10.2010 року; неподання через канцелярію виконавчої служби постанови Вищого господарського суду України від 14.10.2010 року, законом не визначені, як підстави для скасування постанови про поновлення виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника по виконанню судового рішення, яке набрало законної сили та підлягає обов’язковому виконанню.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у скарзі доводів відповідачем (боржником) суду не представлено.

Згідно положень пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»№ 14 від 26.12.2003 у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження»можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Вимога скаржника про зобов’язання державного виконавця, при поновленні виконавчого провадження, вчинити дії –згідно вимог Законом України «Про виконавче провадження», задоволенню не підлягає, оскільки, відповідно до ст. 85 зазначеного Закону до суду лише може бути оскаржено дії чи бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби. Позивачем у скарзі не конкретизовано, які саме дії слід вчиняти державному виконавцю, що в силу обов’язку визначеного в законі ним не вчиняються.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав вважати порушеними права скаржника винесенням постанови про поновлення виконавчого провадження № 20792575 від 22.10.2010 року та постанови про арешт коштів боржника від 25.10.2010 року, з огляду на чинність судового рішення у справі, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.

Як про те зазначено у Роз’ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»(ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє скаргу Закритого акціонерного товариства «Українська будівельна компанія»на дії Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу подану Закритим акціонерним товариством «Українська будівельна компанія»на дії Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції м. Києва відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков