Рішення № 12324009, 29.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/37629.10.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі

Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби

облаштування та утримання зупинок наземного транспорту

загального користування «Київтранссервіс»

Простягнення 76 000,78 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби облаштування та утримання зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»про стягнення 63851, 20 грн. основного боргу, 7699, 15 грн. пені, 3180, 27 грн. інфляційних втрат, 3180, 27 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію не виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 25.08.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 13.09.2010 року, представник відповідача надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 13.09.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 01.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.10.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.10.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 01.10.2010 року розгляд справи відкладено на 15.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.2010 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 67410,84 грн. –заборгованості за спожиту активну електроенергію, 871,77 грн. –заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 6775,94 грн. –пені, 3166,62 грн. –інфляційних втрат та 1277,87 грн. –3% річних.

В судовому засіданні 15.10.2010 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

Крім того, в судовому засіданні 15.10.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/376, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 15.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 29.10.2010 року.

В судому засіданні 29.10.2010 року представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.10.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2004 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс» (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 2083167 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2., 4.1, 4.2 електропостачальна організація зобов’язувалась, постачати електроенергію, як різновид товарної продукції споживачу:

- в межах дозволеної до використання потужності;

- згідно з величинами постачання електроенергії (Додатки 1, 3.1) за умови своєчасної оплати використаної електроенергії, виконання споживачем ПКЕЕ, ПУЕ;

- згідно з категорійністю, гарантованим рівнем надійності схем електропостачання струмоприймачів.

Встановлювати та доводити споживачу договірні величини споживання електричної енергії та потужності в години максимального навантаження енергосистеми за місяцями кварталу письмовими повідомленнями не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного кварталу, які є невід’ємною частиною Договору.

Величини постачання електричної енергії та потужності встановлюються споживачу електропостачальною організацією виходячи з граничних рівнів електроспоживання в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідач в свою чергу, зобов’язувався своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов’язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.

Для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за встановленою формою до енергопостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів з кожної точки обліку окремо згідно з календарним графіком (Додаток 4), а також вести облік електричної енергії в журналі встановленої форми.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, п.п. 1, 2, 3, цього додатку передбачено, що розрахунковий період починається та закінчується першого числа кожного місяця.

Щомісяця 28 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до Постачальника електричної енергії для надання звіту про використану електроенергію та очікуване споживання за розрахунковий період (Додаток 9) і документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім цього, споживач надає завірений акт звірки розрахунків за попередній період.

Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються виходячи з діючих на момент розрахунку тарифів на електричну енергію, враховуючи ПДВ.

Оплата спожитої електроенергії в розрахунковому періоді здійснюється до 25-го числа.

Розрахунок оплат здійснюється у відповідності до очікуваного споживання електроенергії у розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий період.

Додатком 5 до Договору передбачено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення оплати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена Наказом Мінпаливоенерго України № 19 від 17.01.2002 року, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, заяви про уточнення позовних вимог, за період з 01.01.2010р. по 01.08.2010р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 232495, 30 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 165 084, 46 грн., у зв’язку з чим нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 67410, 84 грн.

Крім того, за період з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито реактивної електричної енергії на суму 3480, 61 грн., відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 2608, 84 грн., у зв’язку з чим у нього за поставлену реактивну електричну енергію виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 871, 77 грн.

Отже, загальна сума заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну електричну енергію складала 68282, 61 грн. (67410, 84 грн. + 871, 77 грн.), що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що частина боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 20001, 55 грн. погашено до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електроенергію Комунальним підприємством «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс», яка міститься в матеріалах справи, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну та реактивну енергію складала 48281, 06 грн. (68282, 61 грн. - 20001, 55 грн.), що сторонами не заперечується.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи, відповідач погасив заборгованість в частині основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 47409, 29 грн. та за спожиту реактивну електроенергію на суму 871, 77 грн. що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»в рахунок погашення боргу за спірний період та належним чином завіреною копією платіжного доручення, які містяться в матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

П. 5.1 Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує електропостачальній організації пеню в розмірі 0, 75 % за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 5.1 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6775, 94 грн.

Господарський суд здійснивши перерахунок пені, в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, суд прийшов до висновку, що її розмір визначено позивачем вірно.

Разом з тим, під час розгляду справи, відповідач погасив пеню на суму 2630, 45 грн., що підтверджується довідкою позивача про надходження коштів від Комунального підприємства «Київпастранс» в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»в рахунок погашення боргу за спірний період та належним чином завіреною копією платіжного доручення, які містяться в матеріалах справи, а тому у відповідності до п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України провадження по справі в цій частині підлягає припиненню, решта позовних вимог в цій частині підлягають задоволенню повністю на суму 4145, 49 грн. (6775, 94 грн.- 2630, 45 грн.).

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, згідно уточнень позовних вимог, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 3166, 62 грн. та 3 % річних в розмірі 1277, 87 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 1191, 47 грн. та 3 % річних в сумі 1138, 97 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

          Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 4145 (чотири тисячі сто сорок п’ять) грн. 49 коп. пені, 1 191 (одна тисяча сто дев’яносто одна) грн. 47 коп. інфляційних втрат, 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 97 коп. 3 % річних, 573 (п’ятсот сімдесят три) грн. 87 коп. державного мита, 170 (сто сімдесят) грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 47409, 29 грн. та за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 871, 77 грн.

4. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Служби по облаштуванню та утриманню зупинок наземного транспорту загального користування «Київтранссервіс»пені в розмірі 2630, 45 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

15.11 2010 року