Рішення № 12323993, 10.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/29710.11.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"

доПриватного підприємства "Парк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. Акціонерного страхового товариства "Вексель"

простягнення 6 748,65 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Артюхов Є.С.

від відповідача:Котов С.О.

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2:не з'явився

від третьої особи 3:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" (надалі ПрАТ "СК "АХА Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Парк" (надалі ПП "Парк") про стягнення 6 748,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий альянс" на підставі договору страхування наземного транспорту №098406\05АК від 23.05.2007 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.06.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи відкладено до 23.06.2010 р.

В судовому засіданні представником відповідача подано заперечення, в якому відповідач в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на те, що власником автобусу Богдан є ОСОБА_2, а під час скоєння ДТП, транспортний засіб знаходився у користуванні ОСОБА_1 на підставі виданого йому відповідачем шляхового листа та який зходився у трудових відносинах з ОСОБА_2, а також вказував на те, що цивільно-правова відповідальність власника автобусу Богдан була застрахована у страховій компанії "Вексель".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, розгляд справи відкладено до 26.07.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2010 р. у звязку із клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 16.08.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2010 р. у звязку із неявкою третіх осіб та необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 06.09.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2010 р. у звязку із неявкою представників третіх осіб та невиконання сторонами вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 27.09.2010 р.

В судовому засіданні представником позивача подано додаткові обґрунтування позовних вимог, в яких позивач вказує на недоведеність посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах з ОСОБА_2, а із доданих до матеріалів справи доказів вбачається, що на момент скоєння ДТП транспортний засіб знаходився у володінні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. у звязку із неявкою третіх осіб, невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 18.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. у звязку із неявкою третіх осіб, невиконанням сторонами вимог ухвал суду та необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 10.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Акціонерне страхове товариство "Вексель".

05.11.2010 р. до канцелярії суду від третьої особи 3 надійшов лист, в якому АСТ "Вексель" просило розгляд справи проводити за відсутності його представника.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Представники третіх осіб, повідомленні про час та місце судового засідання належними чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, в судове засідання не з'явилися.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2007 р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Український страховий альянс" (після зміни організаційно-правової форми та назви ПрАТ "СК "АХА Україна") та Цуп Антоном Романовичем (страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №098406\05АК (надалі "Договір"), обєктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом автомобілем Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2, на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 9 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження автотранспортного засобу; стихійні лиха; пожежа чи самозаймання автотранспортного засобу; незаконне заволодіння.

19.07.2007 р. о 08 год. 05 хв. в м. Києві, по вул. Стеценка було скоєно ДТП за участі застрахованого автомобіля Рено, реєстраційний номер НОМЕР_2 та автобусу Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_1, керуючи автобусом Богдан, не вибрав безпечної дистанції, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Рено, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Подільського району при УДАІ ГУМВС України в місті Києві №58/38385 від 09.08.2007р. та постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.09.2007 р. у адміністративній справі №3-26650/07 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

20.07.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля Рено звернувся до позивача із заявою №8345/07 про пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до звіту №1360к про визначення вартості відновлювального ремонту без урахування та з урахуванням фізичного зносу автомобіля Renault Clio Symbol, належного ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 р.в., в результаті пошкодження при ДТП, станом на 14.08.2007 р., складеного 14.08.2007 р. субєктом оціночної діяльності ПП "Аттика Плюс" (сертифікат №5622/07, виданий Фондом державного майна України 30.03.2007 р.) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Рено, р.н. НОМЕР_2, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 10 837,90 грн.

На підставі наказу №9337 від 07.09.2007 р., страхового акту №8396/05/11, затвердженого 07.09.2007 р. та додатку №1 до вказаного страхового акту, позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 6144,82 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №335 від 12.09.2007 р. та відомістю виплат №49 від 13.09.20007 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ "СК "АХА Україна" перейшло в межах суми 6 144,82 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, позивач вказує, що здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ним були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 350,00 грн. та оплату вартості довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн.

Із довідки ВДАІ з обслуговування Подільського району при УДАІ ГУМВС України в місті Києві №58/38385 від 09.08.2007р., інформації Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві (лист №10/19053вх від 16.07.2010 р.), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 04.04.2007 р., нотаріально посвідченої довіреності від 29.05.2007 р., договору користування транспортним засобом №2218 від 31.05.2007 р., вбачається, що транспортний засіб автобус Богдан, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Рено, належить ОСОБА_2, на момент скоєння ДТП знаходився у володінні ПП "Парк" та перебував під керуванням ОСОБА_1. на підставі дорожнього листа №184234 від 19.07.2007р., виданого ПП "Парк".

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП автобус Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився у володінні відповідача, а тому шкода заподіяна внаслідок експлуатації автобуса Богдан відшкодовується ПП "Парк", як володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Посилання відповідача на договір користування транспортним засобом №2218 від 31.05.2007 р., укладений між ПП "Парк" та ФОП ОСОБА_2, як підставу звільнення його від відповідальності за завдану власнику автомобіля Рено шкоду, судом відхиляється з огляду на наступне.

По-перше, визначена ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України підстава встановлення особи, відповідальної за відшкодування шкоди, є відмінною від визначеної ст. 1172 вказаного кодексу підстави (трудові відносини), а оскільки судом встановлено знаходження транспортного засобу (автобус Богдан, р.н. НОМЕР_1) у володінні ПП "Парк", то в даному випадку наявні підстави, передбачені ст. 1187 Цивільного кодексу України.

По-друге, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору всі перевезення і поїздки, які виконуються в рамках даного договору, поділяються на: організовані ПП "Парк" у взаємних інтересах сторін, а також замовників та клієнтів (пасажирів); та виконувані в особистих інтересах ФОП ОСОБА_2 у вільний від сумісної роботи час. Підставою (нарядом) для виконання перевезень, організованих ПП "Парк", є шляхові листи.

Згідно із Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. №176 подорожній лист це документ обліку роботи транспортного засобу та волія.

Пунктом 2.9 Договору передбачено, що у випадку, якщо транспортний засіб тимчасово перереєстровано за ПП "Парк", маючим на нього тимчасовий реєстраційний талон і жовті номерні знаки, поїздки в приватних цілях ФОП ОСОБА_2 здійснюються ним у необхідних випадках на основі шляхових листів з відміткою "Особисте використання".

Наданий сторонами дорожній лист №184234 від 19.07.2007 р., виданий ПП "Парк", не містить відмітки "Особисте використання", а відтак здійснене ОСОБА_1 на підставі нього перевезення організоване ПП "Парк".

Крім того, доказів внесення ОСОБА_1. в перелік осіб, визначений п. 1.4 договору №2218 від 31.05.2007 р., сторонами не надано.

По-третє, твердження ПП "Парк" про звільнення його від обовязку відшкодувати заподіяну ОСОБА_1 шкоду на підставі розділу 7 договору №2218 від 31.05.2007 р. судом відхиляється з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 7.3, 7.5 вказаного договору ФОП ОСОБА_2 є особою, яка експлуатує транспортний засіб в процесі здійснення своєї підприємницької діяльності і несе повну відповідальність по закону за наслідки, повязані з експлуатацією транспортного засобу, як джерела підвищеної небезпеки. ФОП ОСОБА_2 разом із водієм несе повну відповідальність у випадку скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, потерпілий чи особа, яка набула право регресу (ПрАТ "СК "АХА Україна") не є стороною вказаного договору.

Статтею 511 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Таким чином, погоджений ФОП ОСОБА_2 та ПП "Парк" порядок відшкодування шкоди, заподіяний внаслідок експлуатації автобуса Богдан, не створює будь-яких обовязків для потерпілого чи особи, яка набула право регресу (ПрАТ "СК "АХА Україна"), а відтак не обмежує право ПрАТ "СК "АХА Україна" (особа, яка набула право регресу) звернутися до володільця джерела підвищеної небезпеки з регресним позовом на підставі ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України.

Суд відзначає, що зазначені умови договору можуть бути підставою для наступного розподілу між сторонами договору фактично відшкодованої потерпілому шкоди.

Отже, з огляду на викладене, підстави для звільнення відповідача від відповідальності за завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автобусу Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1, власнику автомобіля Рено шкоди, у суду відсутні.

Під час розгляду справи сторонами було надано поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/0676213, відповідно до якого АСТ "Вексель" було застраховано цивільно-правову відповідальність, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автобусу Богдан, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/0676213) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 30.05.2007 р. (00:00) по 29.08.2007 р.

Відповідно до п. 4 полісу № ВА/0676213 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2, судом встановлено, що ПП "Парк" користувалося транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1 (на підставі виданого ПП "Парк" дорожнього листа №184234 від 19.07.2007 р.), належного третій особі 1 автобуса Богдан, р.н. НОМЕР_1, була застрахована АСТ "Вексель".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВА/0676213) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, відшкодування завданої власнику автомобіля Рено шкоди у розмірі 5634,82грн. (6 144,82 грн. 510,00 грн.) повинно здійснюватися АСТ "Вексель", відповідно до визначеного полісом №ВА/0676213 ліміту відповідальності за вирахуванням встановленої франшизи.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок виплати страхового відшкодування страховиком за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Таким чином, грошове зобовязання страховика за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувати завдану страхувальником шкоду виникає через один місяць після отримання регресної вимоги та визначених Законом документів.

Будь-яких вимог до АСТ "Вексель" позивачем не заявлено, матеріалами справи не підтверджується звернення позивача з вимогою до АСТ "Вексель" про відшкодування завданої шкоди, а проти залучення третьої особи 3 в якості співвідповідача позивач заперечував.

Згідно п. 37.5 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відповідальність за заподіяну шкоду в сумі, яка не підлягає відшкодуванню за полісом №ВА/0676213, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння, а відтак ПП "Парк" зобовязано відшкодувати позивачу завдану шкоду у розмірі 510,00 грн. (франшиза за полісом), а також відшкодувати понесені позивачем збитки на оплату довідки ДАІ у розмірі 34,05 грн. згідно ст.ст. 22, 993 Цивільного кодексу України, а всього 544,05 грн.

Підстави для стягнення з відповідача вартості проведеного автотоварознавчого дослідження у суду відсутні, оскільки згідно ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а матеріали справи не містять доказів понесення витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, оскільки позивачем не надано таких доказів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПрАТ "СК "АХА Україна" та стягнення з ПП "Парк" суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. та витрати на оплату за оформлення довідки ДАІ про обставини ДТП у розмірі 34,05 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Парк" (03062, м.Київ, вул.Червонозаводська, 7; ідентифікаційний код 24102067) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м. Київ, вул.Братська, 14; ідентифікаційний код 31235110) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн., витрати на оплату за оформлення довідки ДАІ про обставини ДТП у розмірі 34,05 грн., державне мито у розмірі 8,22грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 19,05грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В.Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 15.11.2010 р.