Рішення № 12323980, 15.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/44115.11.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «СЗІ Україна»Адміністратор пенсійного фонду до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

про стягнення пені, інфляційних збитків, 3% річних

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Каланча Ю.А. (довіреність № 5/10 від 17.06.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 15.11.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне акціонерне товариство «СЗІ Україна»Адміністратор пенсійного фонду»(надалі ПАТ «СЗІ Україна»Адміністратор пенсійного фонду», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(надалі ВАТ «КБ «Надра», відповідач) суми інфляційних втрат, 3% річних та пені у розмірі 165345, 16 грн., з яких 66428, 52 грн. інфляційні втрати, 33204, 76 грн. 3% річних, 65711, 88 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем прострочено виконання зобовязання щодо повернення вкладу за договором № 007070-2 від 13.12.2007р., спір щодо стягнення суми основної заборгованості з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції та 3% річних, вже вирішено також і в судовому порядку.

Так, у зв’язку з допущенням прострочення в оплаті, з урахуванням обов’язку і по виконанню судового рішення у справі 33/75, з посиланням на положення договору, ст. 625 ЦК України позивач нарахував пеню, 3% річних, інфляційні збитки за період прострочення станом на 31.08.2010р. та просить стягнути їх з відповідача в межах заявленого позову.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 11.10.2010р., що підтверджується поштовим повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 05.10.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно укладеного між сторонами договору банківського вкладу (депозиту) №007070-2, відповідач прийняв від позивача на депозитний рахунок кошти в сумі 2000000,00 грн. та зобов’язувався повернути суму вкладу та нараховані відсотки до 25.12.2008 року.          

По строку повернення вкладу та після закінчення дії мораторію введеного постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р., дія якого продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452, сума депозиту в розмірі 2000000 грн. позивачу не повернута, спір про стягнення зазначеної суми заборгованості з урахуванням пені, інфляційних збитків та трьох відсотків річних, було вирішено Господарським судом міста Києва у справі 33/75 (рішення від 02.03.2009р., додаткове рішення від 26.03.2009р.).

          Судове рішення прийняте за результатами розгляду зазначеної справи набрало законної сили та є достатнім доказом наявного прострочення у виконанні відповідачем зобов’язань по виплаті суми вкладу згідно договору № 007070-2 від 13.12.2007р..

Присуджена до стягнення за рішенням суду сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в загальному розмірі 64774, 19 грн., 10684, 93 грн. - 3% річних та 42739, 73 грн., станом на час звернення позивача з позовом до суду, погашеною не була, рішення суду не виконано а ні у добровільному, а ні у примусовому порядку, у зв’язку з чим позивач за допущене прострочення в періоді з 11.02.2010р. по 31.08.2010р. нарахував 3% річних в розмірі 33204, 76 грн. та інфляційні збитки в сумі 66428, 52 грн., а також пеню за прострочення виплати на 117 днів (з 11.02.2010р. по 07.06.2010р.) стягнення яких і є предметом даного спору.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню, у зв’язку з чим, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов’язань, неповернення у встановлений строк у повному розмірі суми вкладу за договором № 007070-2 від 13.12.2007р., суд визнає вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків за період з 11.02.2010р. по 31.08.2010р. в розмірі 33204, 76 грн. та інфляційних збитків у розмірі 66428, 52 грн. такими що підлягають задоволенню.

Приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення, про що зокрема зазначено і у постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07, Ухвалі Верховного Суду від 12.03.2009 (Судова палата у цивільних справах Верховного Суду).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009р. «Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві Комерційному банку «Надра»прийнято рішення щодо призначення тимчасової адміністрації, та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 по 10.08.2009р.. Дія мораторію продовжена відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 452 з 11.08.2009р. до 10.02.2010р., крім зобов'язань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов'язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Згідно з ч. 5 ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: … нарахування неустойки (штрафу, пені), інших економічних санкцій поновлюється (а щодо зобов'язань, які виникли під час дії мораторію, - розпочинається) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Нарахування пені здійснено позивачем після закінчення дії мораторію та в загальному за період, що не перевищує 6 місяців.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов та документів в підтвердження заперечень на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків з позивачем по заборгованості, щодо якої вирішено спір у справі 33/75 за рішенням суду від 02.03.2009р., додатковим рішенням від 26.03.2009р., в періоді з 11.02.2010р. по 31.08.2010р. у повному обсязі, суду не представлено, у зв’язку з чим позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 1653, 45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) на користь Приватного акціонерного товариства «СЗІ Україна»Адміністратор пенсійного фонду»(04073, м. Київ, пр-т. Московський 9, р/р 2650477108555 в КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ідент. код 34892062) 65711, 88 грн. (шістдесят п’ять тисяч сімсот одинадцять гривень 88 копійок) пені, 66428, 52 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень 52 копійки) інфляційних збитків, 33204, 76 грн. (тридцять три тисячі двісті чотири гривні 76 копійок) 3% річних, 1653, 45 грн. (одну тисячу шістсот п’ятдесят три гривні 45 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 18.11.2010