Рішення № 12323889, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/41516.11.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 24342,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Клочай Н.І. представник за довіреністю №326 від 20.04.2010 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення страхового відшкодування в розмірі 24342,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.02.2010 року на вул. Радянській, 229 в м. Лубни сталася дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даного ДТП були: автомобіль «Дачія», д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та застрахований у позивача автомобіль «CHERY T11», д.н. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_2.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 24852,52 грн. для ремонту автомобіля «CHERY N11», д.н. НОМЕР_2.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_1 було застраховано ВАТ «НАСК «Оранта».

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/415, розгляд справи призначено на 16.11.2010 року.

У судове засідання 16.11.2010 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі №33/415 від 04.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №11425708, яке було направлено на юридичну адресу відповідача, а саме: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, та яке було отримане останнім 12.11.2010 року.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду. Підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з довідки відділення ДАІ з обслуговування Лубенського району та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого ГУМВС України в Полтавській області №138 від 07.02.2010 року та постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі №3-1111/10 від 24.09.2010 року, 06.02.2010 року близько 15 год. 10 хв. в м. Лубни по вул. Радянській водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Дачія д.н. НОМЕР_1 при виїзді з прилеглої території на головну не надав перевагу в русі автомобілю Чері Тіго д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у справі №3-1111/10 від 24.09.2010 року встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, проте, адміністративне провадження відносно нього за ст.124 КУпАП закрили на підставі ст.. 247 п.7 КУпАП в звязку з закінченням тримісячного строку на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «CHERY T11», д.н. НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_2 у позивача на підставі договору страхування №098АК-98, що підтверджено страховим сертифікатом №001088/557106/09 від 21.01.2009 року.

Відповідно до звіту №0502 про незалежну оцінку майна від 16.02.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого автомобіля CHERYY TIGGO д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 29013,38 грн. Вартість матеріального збитку, завданого автомобіля CHERYY TIGGO д.н. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, без втрати товарної вартості (ВТВ) складає: 25202,93 грн.

Страховим актом №00038104/1 від 27.03.2010 року подія кваліфікована як страховий випадок та вирішено виплатити 24852,52 грн. страхового відшкодування.

Відповідно до платіжного доручення № 005266 від 21.04.2010 року позивач перерахував страхове відшкодування в розмірі 24 852,52 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 24852,52 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «Dacia Logan»д.н. НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю CHERYY TIGGO д.н. НОМЕР_2, належить ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи (ОСОБА_1), яка керувала автомобілем «Dacia Logan»д.н. НОМЕР_1, та який перебував у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між ВАТ «НАСК «Оранта»та ОСОБА_1 було укладено договір (поліс) № ВС/5704015 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Dacia Logan»д.н. НОМЕР_1 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 00:00 год. 21.08.2009 року до 20.08.2010 року включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу ВС/5704015 передбачено, що франшиза складає 510,00 грн.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу вих. №102 від 11.08.2010 року, в якій просив в десятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги відшкодувати страхове відшкодування в розмірі 24852,52 грн. До вказаного листа були додані необхідні документи для здійснення такої виплати.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу CHERYY TIGGO д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 24342,52 грн. (24852,52 грн. (вартість матеріального збитку) 510,00 грн.(франшиза)).

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 3 статті 55 ГПК України передбачає, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України, державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 24342,52 грн., тому сума державного мита 243,42 грн.

Згідно статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ч.3 ст.55, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, п/р 2650816 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 300335, п/р 26502001006962 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321024, код ЄДРПОУ 00034186) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01601, м. Київ, вул. Рейтерська, 37, п/р 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335; код ЄДРПОУ 20033533) страхове відшкодування в розмірі 24 342 (двадцять чотири тисячі триста сорок дві) грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 42 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 17.11.2010 року.