Рішення № 12323676, 15.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.10 Справа № 22/110/10

Суддя

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості за договором № 211 від 18.11.2002 р. у розмірі 724,80 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача: Сахарова О.О., довіреність № 1 від 04.01.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2 особисто, НОМЕР_1 від 19.01.2002р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.10.2010р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Хортицького району, м. Запоріжжя з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Запоріжжя про стягнення 4133,67 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 391,45 грн. пені, 92,72 грн. 3% річних та 240,63 грн. компенсації від інфляційних втрат, всього 4858,47 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.10.2010р. порушено провадження у справі № 22/110/10, судове засідання призначено на 27.10.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.10.2010р. подав заяву про зменшення позовних вимог у звязку з частковою оплатою відповідачем суми боргу в розмірі 1000 грн. Відповідно до заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3133,67 грн. суми основного боргу; 92,72 грн. - 3 % річних; 240,63 грн. інфляційних втрат; 391,45 грн. пені, всього 3858,47 грн. Заява про зменшення позовних вимог відповідає ст. 22 ГПК України та прийнята судом.

Ухвалою суду від 27.10.2010р. у звязку з неподанням витребуваних судом доказів, що перешкоджає вирішенню спору по суті та у звязку з необхідністю встановлення фактичних обставин справи, витребування у сторін відповідних доказів, які необхідні для розгляду справи по суті, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.11.2010р.

В судовому засіданні 15.11.2010р. позивач звернувся до суду з заявою в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 391,45 грн. пені, 92,72 грн. 3 % річних та 240,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 724,80 грн.

Заява про зменшення позовних вимог мотивована тим, що відповідач сплатив залишок основного боргу у сумі 3 133,67 грн. що підтверджується банківською випискою від 25.10.2010р. на суму 1000,00 грн. та банківською випискою від 10.11.2010р. на суму 2133,67 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, в судовому засіданні 15.11.2010р. судом прийняті до розгляду та розглядаються позовні вимоги про стягнення 391,45 грн. пені, 92,72 грн. 3 % річних та 240,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів, всього 724,80 грн.

Позивач підтримує свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 526, 527, 530, 626, 629, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України та договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 211 від 18.11.2002р.

Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 211, укладеного з відповідачем, свої зобов'язання перед відповідачем виконав. Відповідач зобовязання щодо оплати отриманих послуг за період з вересня 2009р. по серпень 2010р. включно не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 4133,67 грн. Після порушення провадження по справі відповідач сплатив суми основного богу у розмірі 4133,67 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача 391,45 грн. пені, 92,72 грн. 3% річних та 240,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що суму основного боргу він визнав та сплатив її у повному обсязі, щодо стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції відповідач позов не визнає, пояснити чому та обґрунтувати свої заперечення проти стягнення штрафних санкцій відповідач не зміг.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 15.11.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.2002р. Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Хортицького району (надалі теплопостачальна організація) та Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 (надалі субспоживач) уклали договір на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 211 (надалі договір).

Згідно умов договору, теплопостачальна організація зобовязується відпустити субспоживачу теплову енергію у гарячій воді згідно з встановленим планом тепло споживання у період дії договору 228,2 Гкал з максимумом теплового навантаження 0,052111 Гкал/г, з них: на опалення організації 0,031932 Гкал/г; на гаряче водопостачання організації 0,020179 Гкал/г (пункт 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору, основним споживачем теплової енергії є житлово-експлуатаційне підприємство, або власник будинку (надалі споживач), на балансі якого знаходяться внутрішньо будинкові теплові мережі.

Згідно з розділом 4 договору, облік відпускаємої теплової енергії здійснюється по приладах обліку і розрахунковим способом (п. 4.1.).

Прилади обліку встановлюються на межі балансової належності тепломереж між теплопостачальною організацією та субспоживачем. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на мережі балансової належності розрахунок за теплову енергію виконується з урахуванням фактичних втрат тепла й теплоносія на ділянці мережі від цієї межі до місця встановлення розрахункових приладів (п. 4.3.)

При відсутності приладів обліку, виході з його ладу, прострочення держповірки, відсутність клейма або свідоцтва, документації, ненадання звіту про спожиту теплову енергію, кількість теплової енергії, що відпущена субспоживачу, визначається теплопостачальною організацією на опалення і гаряче водопостачання розрахунковим способом по тепловому навантаженню, визначеному договором і фактичному відпуску теплової енергії з джерела теплоти за звітний період (п. 4.6).

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу теплову енергію, в період з вересня 2009 р. по серпень 2010 р. включно, на суму 4133,67 грн., на підставі чого відповідачу були виставлені рахунки за вказаний період, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 5.1. договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів. 70,00 грн. за 1 Гкал теплової енергії; за 1 куб.м холодної води для потреб гарячого водопостачання, влючаючи до вартості користування каналізацією; 4,03 грн. за куб. м хімічно-очищеної води при заповненні системи опалення перед первинним пуском або після ремонту, а також за наявності витікання; 28,86 грн. за відключення (включення) однієї системи тепло споживання.

Згідно з п. 3.2. договору, субспоживач здійснює оплату платіжних документів, предявлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.

Відповідач свої обовязки по оплаті згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 4133,67 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У звязку з тим, що Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 не виконав свої зобовязання належним чином в повному обсязі, позивач 08.10.2010р. звернувся до господарського суду із позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі теплової енергії регулюються Законом України “Про теплопостачання”, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007р. №1198 (далі Правила), які чинні на території України, визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обовязковими для виконання ними (п.1, 2 Правил).

Згідно з п. 4. зазначених Правил, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 24 Закону України “Про теплопостачання” та п.40 Правил встановлено, що споживач теплової енергії зобовязаний додержуватися вимог договору та нормативно-правових актів.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 22, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2. договору, субспоживач здійснює оплату платіжних документів, предявлених теплопостачальною організацією в триденний строк після дати, вказаної в платіжних документах.

Рахунки за період з вересня 2009р. по серпень 2010р. включно відправлені відповідачу, про що свідчать реєстри відправленої кореспонденції позивача.

Заборгованість відповідача за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 211 від 18.11.2002р. за період з вересня 2009 року по серпень 2010р. у розмірі 4133,67грн. після порушення провадження по справі сплачена повністю, що підтверджується банківськими виписками від 14.10.2010р. на суму 1000,00 грн., від 25.10.2010р. на суму 1000,00 грн. та від 10.11.2010р. на суму 2133,67 грн.

За таких обставин, заява позивача про зменшення позовних вимог у звязку з повної проплатою суми основного боргу прийнята судом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 391,45 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.2. договору, який передбачає, що при простроченні оплати вартості споживлюванної теплової енергії, пеня нараховується згідно діючим у період нарахування граничним ставкам, встановленим діючим законом.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що фактично підлягає стягненню більша сума, однак враховуючи те, що суд не може виходити за рамки заявлених вимог, вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних в сумі 92,72 грн. та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 240,63 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції грошових коштів встановлено, що розрахунок 3% річних позивачем виконаний не вірно, фактично стягненню підлягає сума 3% річних у розмірі 89,33 грн. В іншій частині стягнення 3 % річних позовні вимоги задоволенню не підлягають. Що стосується розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то встановлено, що фактично підлягає стягненню більша сума, однак враховуючи те, що суд не може виходити за рамки заявлених вимог, вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 391 (триста девяносто одну) грн. 45 коп. пені, 89 (вісімдесят девять) грн. 33 коп. 3 % річних, 240 (двісті сорок) грн. 63 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 101 (сто одну) грн. 53 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.11.2010р.