Рішення № 12323636, 28.10.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2010 Справа № 17/69

За позовом приватних підприємців ОСОБА_1, м. Перечин (позивач-1 ), ОСОБА_2, с. Малий Березний (позивач-2 ), ОСОБА_3, м. Перечин Закарпатської області (позивач-3 ) до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород Закарпатської області

та

за зустрічним позовом Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород Закарпатської області ( далі відділення АМКУ ) до приватних підприємців ОСОБА_1, м. Перечин (відповідач-1 ), ОСОБА_2, с. Малий Березний Закарпатської області (відповідач -2 ), ОСОБА_3, м. Перечин Закарпатської області (відповідач -3 ) ( далі приватні підприємці, ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 )

Суддя господарського суду Ушак І.Г.

представники (за первісним позовом):

позивачів-1,2,3 ОСОБА_1, ОСОБА_3, приватні підприємці, ОСОБА_4, представник за довіреностями

відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6, представники за довіреностями

СУТЬ СПОРУ: про визнання незаконними та скасування рішень адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 6.07.2010р. №№ 44-46 ( за первісним позовом) та про стягнення сум штрафів, які накладені зазначеними рішеннями ( за зустрічним позовом )

Позивачі за первісним позовом звернулися до суду із вимогами про скасування рішень адміністративної колегії відділення АМКУ від 6.07.2010р. №№ 44-46 про визнання дій приватних підприємців порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення у звязку з цим штрафів на ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. У ході судового розгляду позивачі та їх представник наполягають на задоволенні позовних вимог, вважаючи зазначені рішення незаконними, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи.

Відповідач за первісним позовом письмовим відзивом та його представники у ході судового розгляду справи заперечують проти позову, вважаючи, що рішення прийняті правомірно та законно. Подали зустрічний позов про стягнення з приватних підприємців штрафів, які накладені зазначеними рішеннями, однак не сплачені підприємцями відповідачами за зустрічним позовом.

ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відповідачі за зустрічним позовом вимоги про стягнення штрафів не визнають, оскільки вважають незаконними оспорювані за первісним позовом рішення, які є підставою накладення штрафів.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що рішення № 44 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку приватного підприємця ОСОБА_3 та накладення штрафу”, № 45 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку приватного підприємця ОСОБА_1 та накладення штрафу”, № 46 „Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку приватного підприємця ОСОБА_2 та накладення штрафу” (далі оспорювані рішення №№ 44-46 ) прийняті 06.07.2010р. адміністративною колегією відділення АМКУ. Оспорюваними рішеннями дії зазначених приватних підприємців щодо ненадання на вимогу відділення АМКУ інформації та копій документів щодо їх участі у процедурах закупівлі продуктів харчування за державні кошти проведених у 2008-2009 рр. Тур”яРеметівським психоневрологічним інтернатом визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, та на накладено у звязку з цим на підставі ч. 5 ст. 52 цього ж Закону штраф на ПП ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 відповідно у сумах 7990 грн., 14960 грн., 7990 грн., стягнення яких є предметом спору за зустрічним позовом у даній справі.

Дані спірні відносини з огляду на їх субєктний склад та виходячи із предмету спору регулюються відповідними нормами Законів України „Про захист економічної конкуренції” та „Про Антимонопольний комітет України” (далі відповідно Закон № 2210-ІІІ, Закон № 3659-ІІ)

Антимонопольний комітет України (АМКУ), територіальним відділенням якого є відповідач за первісним позовом, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону № 3659-ІІ є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності та основними завданнями якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Повноваження територіальних відділень АМКУ визначаються Законом № 3659-ІІ , іншими актами законодавства та не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом. Очолює територіальне відділення АМКУ голова, повноваження якого визначені ст. 17 Закону № 3659-ІІ . Зокрема, до повноважень голови територіального відділення АМКУ віднесено питання проведення перевірок суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; вимоги від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках; виклику для надання пояснень під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції посадових осіб і працівників суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, інших юридичних осіб, їх структурних підрозділів, філій, представництв, а також фізичних осіб.

Голова територіального відділення має права і виконує обов'язки в межах компетенції, визначеної Законом № 3659-ІІ , іншими актами законодавства, здійснює керівництво діяльністю територіального відділення, забезпечує виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.

Приписами Закону № 3659-ІІ визначено також наступне:

- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов'язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (ст.21);

- р озпорядження, рішення та вимоги голови територіального відділення АМКУ, територіального відділення АМКУ в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання їх тягне за собою передбачену законом відповідальність ( ст. 22);

- суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу голови територіального відділення АМКУ, територіального відділення АМКУ подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції (ст. 22-1);

- з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені, припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зобов'язання виконати рішення органів АМКУ (ст. 25).

Приписами Закону № 2210-ІІІ визначено, що:

- підставами для розгляду органами АМКУ справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є заяви суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; подання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України (ст. 36);

- за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу (ст. 48).

Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до ст. 50 Закону № 2210-ІІІ , зокрема, є:

- неподання інформації АМКУ, його територіальному відділенню у встановлені органами АМКУ, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки (п.13);

- подання інформації в неповному обсязі АМКУ, його територіальному відділенню у встановлені органами АМКУ, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки (п.14);

- подання недостовірної інформації АМКУ, його територіальному відділенню (п. 15);

- створення перешкод працівникам АМКУ, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації (п.16).

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, за приписами ст. 52 Закону № 2210-ІІІ органи АМКУ накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання За порушення, передбачені п.п. 3-16 та 18 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів АМКУ, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається залежно від виду порушення у розмірі до двадцяти, десяти або двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У ході судового розгляду встановлено, що прийняттю відповідачем за первісним позовом - територіальним відділенням АМКУ оспорюваних рішень №№ 44-46 передували такі обставини.

На адресу відділення АМКУ 13.08.09 надійшло звернення управління Служби безпеки України в Закарпатській області щодо виявлення дій з ознаками спотворення результатів торгів (тендерів) при проведенні Тур'я-Реметівським психоневрологічним інтернатом процедур закупівель продуктів харчування за державні кошти в 2008-2009рр., в яких приймали участь ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та необхідності здійснення перевірки зазначеної інформації на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні закупівель, що віднесено до компетенції органів АМКУ.

1.09.09 та 11.09.09 головою відділення АМКУ, у звязку із зазначеним зверненням управління СБУ, надіслано ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги про надання інформації та копій документів щодо їх участі у процедурах закупівель продуктів харчування за державні кошти в 2008-2009рр., що проводилися Тур'я-Реметівським психоневрологічним інтернатом.

10.09.09 та 17.09.09 на адресу відділення АМКУ надійшли листи підприємців без дати та номеру, за змістом яких останні інформували про свою участь у зазначених процедурах закупівель за державні кошти, однак витребуваної інформації та копій документів не надали, посилаючись на необхідність одержання ними копій заяв та справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також копію звернення управління СБУ, як підставу надання відповіді на вимог відділення АМКУ. Крім того, підприємці просили повідомити про наявність підстав для перевірки відділенням АМКУ з огляду на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.09 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року».

У звязку з неподанням приватними підприємцями витребуваної інформації, розпорядженнями адміністративної колегії відділення АМКУ від 17.09.09 №№ 71, 73 та від 28.09.09 № 73 розпочато розгляд справ стосовно приватних підприємців за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону № 2210-ІІІ.

За адміністративним позовом ПП ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду у період з 6.10.09 до 9.06.10 перебувала справа № 2а-4074/09/0770 по оскарженню вищезазначених розпоряджень адміністративної колегії відділення АМКУ, у межах якої дія цих розпоряджень була зупинена. 9.06.10 провадження у справі закрито у звязку з непідвідомчістю спору адміністративним судам.

6.07.10 відділення АМКУ прийнято оспорювані рішення №№ 44-46, за змістом яких дії зазначених приватних підприємців щодо ненадання на вимогу відділення АМКУ інформації та копій документів про їх участь у процедурах закупівлі продуктів харчування за державні кошти проведених у 2008-2009 рр. Тур”яРеметівським психоневрологічним інтернатом визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 13 ст. 50 Закону № 2210-ІІІ, та накладено у звязку з цим на підставі ч. 5 ст. 52 цього ж Закону штраф на ПП ОСОБА_1 у сумі 14960 грн., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - у сумах 7990 грн., що становить 470 та 880 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При визначенні розміру штрафів, оскільки позивачі за первісним позовом не надали інформацію щодо розміру доходу, відповідач за первісним позовом наклав штраф відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону № 2210-ІІІ у встановлених межах розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та врахувавши як те, що порушення вчинено вперше, так і те, що порушення не визнано та не усунуто.

Наведене не заперечується та не спростовується ніким з учасників судового процесу.

Суд, з огляду на фактичні обставини справи та вищенаведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, дійшов висновку про правомірність та законність прийняття відділенням АМКУ оспорюваних рішень, оскільки приватними підприємцями не виконано законні вимоги про надання інформації відділення АМКУ як державного органу зі спеціальним статусом, завданнями якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Ненадання інформації у даному випадку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції за змістом п. 13 ст. 50 Закону № 2210-ІІІ , за яке передбачено штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) приватних підприємців як суб'єктів господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітній рік, що передував року, в якому складається штраф, за відсутності даних про дохід (виручку) субєкта господарювання штраф накладається у розмірі до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

При цьому, суд приймає до уваги, що виконання законних вимог відділення АМКУ, яким є відповідач за первісним позовом, є обовязковим для приватних підприємців як субєктів господарювання за змістом Законів №№ 2210-ІІІ, 3659-ІІ, приписами наведених законів обовязок надання інформації субєктами господарювання на вимогу відділення АМКУ не ставиться у залежність від будь-яких обставин, зокрема, тих, на які посилаються приватні підприємці у своїх листах до відділення АМКУ та у ході судового розгляду справи.

Суд не приймає також заперечення приватних підприємців з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 21.05.09 № 502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до31 грудня 2010року», оскільки її дія не поширюється на органи державного нагляду (контролю), що не підпадають під сферу дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема на відносини, що виникають під час здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції територіальними органам Антимонопольного комітету України.

Таким чином, у ході судового розгляду доведено правомірність та законність прийняття відділенням АМКУ оспорюваних рішень та встановлено відсутність підстав для визнання їх недійсними, отже у задоволенні первісного позову належить відмовити.

Зустрічний позов поданий відділенням АМКУ про стягнення з приватних підприємців штрафів накладених оспорюваними у межах первісного позову та визнаних судом законними рішеннями №№ 44-46 підлягає задоволенню відповідно до приписів ст. 25 Закону № 3659-ІІ, ч. 7 статті 56 Закону № 2210-ІІІ, оскільки зазначені штрафи не сплачені у добровільному порядку. Заперечення приватних підприємців проти зустрічного позову ґрунтувалися на їх твердженнях про незаконність оспорюваних рішень, якими накладено штрафи, що спростовано у ході судового розгляду даної справи.

Судові витрати за розгляд даної справи судом за змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України належить розподілити наступним чином: за первісним позовом судові витрати належить покласти на позивача; за зустрічним позовом стягнути з відповідачів у відповідних розмірах державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У звязку із завершенням розгляду справи заходи належить скасувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень, застосовані відповідно до ухвали суду від 31.08.10.

З огляду на викладене та керуючись приписами Законів України „Про захист економічної конкуренції” та „Про Антимонопольний комітет України”, ст.ст. 49, 60, 66. 67. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

СУД ВИРІШИВ:

За первісним позовом:

1. У позові відмовити.

За зустрічним позовом:

1.Позов задоволити.

1.1. Стягнути до державного бюджету України (одержувач Держбюджет, Перечинський район 21081100, Код: 22107968, банк одержувача: ГУДКУ в Закарпатській області, МФО 812016, номер рахунку 31115106700195, призначення платежу: код 21081100 „Адміністративні штрафи та інші санкції”) штраф накладений рішеннями адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 6.07.10 №№ 44-46 :

-з приватного підприємця ОСОБА_1 на суму 14960,00 грн.;

-з приватного підприємця ОСОБА_3 на суму 7990,00 грн.;

-з приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 7990,00 грн.

1.2. Стягнути в доход державного бюджету України державне мито із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 092 :

-з приватного підприємця ОСОБА_1 на суму 149,60 грн.,

-з приватного підприємця ОСОБА_3 на суму 79,90 грн.;

-з приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 79,90 грн.

1.2. Стягнути в доход державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу із зарахуванням їх по коду бюджетної класифікації 22050003 :

-з приватного підприємця ОСОБА_1 на суму 78,66 грн.,

-з приватного підприємця ОСОБА_3 на суму 78,66 грн.;

- з приватного підприємця ОСОБА_2 на суму 78,66 грн.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

8.11.10.

Суддя Ушак І.Г.