Рішення № 12323625, 17.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.10 р.                     Справа № 15/243пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради (код ЄДРПОУ 30500344)

до відповідача комунального підприємства “Гагаріно” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 31534484)

про спонукання відповідача до укладання договору виробництва та постачання теплової енергії в редакції позивача

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк Н.В. за довіреністю № 74-8 від 11.01.2010 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява комунального підприємства по теплопостачанню “Вуглик” Горлівської міської ради до комунального підприємства “Гагаріно” м. Горлівка про спонукання відповідача до укладання договору виробництва та постачання теплової енергії в редакції позивача.

Ухвалою суду від 04.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/243пд, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідач надав до суду клопотання від 15.11.2010 р. про перенесення судового засідання за підписом представника за довіреністю. До клопотання додана незавірена копія довіреності № 395 від 20.05.2010 р. на представника відповідача. Вказана незавірена копія довіреності не приймається судом до уваги як належний письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України. Клопотання суд відхиляє, оскільки воно підписано особою, повноваження якої на представництво інтересів відповідача в суді не підтверджено належними доказами.

У порушення вимог ухвали суду від 04.11.2010 р. відповідач в судове засідання 17.11.2010 р. витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення 09.11.2010 р. рекомендованого поштового відправлення з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що 16.09.2010 р. він направив відповідачу для підписання проект договору № 31 виробництва та постачання теплової енергії. Відповідач підписав спірний договір з протоколом розбіжностей та направив позивачу один екземпляр договору та два екземпляри протоколу розбіжностей за супровідним листом № 668 від 04.10.2010 р. Позивач протокол розбіжностей не підписав, а оформив протокол узгодження розбіжностей за власним підписом, скріпленим печаткою. З боку відповідача протокол узгодження розбіжностей не підписаний. Станом на момент подачі позову до суду залишилися неузгодженими сторонами наступні пункти спірного договору: 1.2, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.7, 2.2.17, 2.2.18, 2.2.25, 2.2.28, 2.2.33, 5.1. За вказаних обставин позивач вимагав зобов’язати відповідача укласти договір виробництва та постачання теплової енергії в редакції позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачений загальний порядок укладання господарських договорів:

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Правовий аналіз чинного законодавства свідчить, що в даному випадку укладення договору № 31 виробництва та постачання теплової енергії від 16.09.2010 р. є обов’язковим для сторін на підставі закону.

З матеріалів справи вбачається, що протокол розбіжностей був отриманий позивачем 04.10.2010 р., про що свідчить зазначення вхідного номеру № 2654 та дати 04.10.2010 р. на супровідному листі № 668 від 04.10.2010 р., за яким протокол розбіжностей був направлений відповідачем позивачу. Крім того, в матеріалах справи міститься завірена копія журналу реєстрації вхідної кореспонденції підприємства позивача, який був розпочатий 26.05.2010 р. та закінчений 04.10.2010 р. У вказаному журналі під вхідним номером № 2654 від 04.10.2010 р. вказано саме про отримання протоколу розбіжностей за супровідним листом № 668 від 04.10.2010 р. від КП „Гагарино”. Оригінал журналу реєстрації вхідної кореспонденції підприємства позивача судом був оглянутий в судовому засіданні 17.11.2010 р., що підтверджується протоколом судового засідання від 17.11.2010 р.

Таким чином, на підставі ст. 181 ч. 5, 7 ГК України позивач протягом 20 днів з моменту отримання протоколу розбіжностей зобов’язаний був розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з відповідачем та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду. Позивач в період з 05.10.2010 р. по 25.10.2010 р. не передав до суду неврегульовані розбіжності, на підставі чого суд дійшов висновку, що позивачем пропозиції відповідача були прийняті.

Позовна заява була направлена до суду 29.10.2010 р. згідно відмітки штампу пошти на конверті, що доданий до позовної заяви. Канцелярією суду даний позов був зареєстрований 02.11.2010 р. Тобто, станом на день подачі позову до суду спірні пункти договору вважалися прийнятими позивачем в редакції відповідача на підставі конкретної норми права – ст. 181 ч. 7 ГК України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що сторони фактично узгодили пункти 1.2, 2.1.8, 2.2.1, 2.2.7, 2.2.17, 2.2.18, 2.2.25, 2.2.28, 2.2.33, 5.1 спірного договору в редакції відповідача до моменту звернення позивача з позовом до суду, у зв’язку з чим позовні вимоги про спонукання відповідача до укладання договору виробництва та постачання теплової енергії в редакції позивача суд вважає необґрунтованими, тому вони задоволенню не підлягають.

У зв’язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12; 33-34; 36; 43; 49; 75; 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 17.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 18.11.2010 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя