Рішення № 123234206, 22.11.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/787/24

Провадження №2/702/379/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2024 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Карабань З.І.,

Позивач ОСОБА_1 не з`явилась,

представника позивача адвоката Мельника В.В.,

представник відповідача - не з`явився,

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

До Монастирищенського районного суду Черкаської області з вимогою до публічного акціонерноготовариства Комерційнийбанк «ПриватБанк»,третя особаприватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуШвець РусланОлегович,про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню,звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник В.В.

Позов мотивований тим, що вчиняючи спірний виконавчий напис, нотаріус порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та не перевірив безспірність заборгованості і вчинив виконавчий напис на договорі, який не є нотаріально посвідченим.

Позивач просить визнати виконавчий напис №19401 вчинений 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуШвець Р.О.таким, що не підлягає виконанню.

11.09.2024 на електронну пошту суду надійшли складені від імені адвоката Гордієнка В.А. письмові пояснення, які фактично є відзивом на позов. Однак документи на підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів відповідача до пояснень не додані і адвокатом цей документ не підписаний.

Також до пояснень не додані документи, які б підтверджували факт їх надіслання іншим учасникам справи, та мотивів їх надіслання поза межами встановленого судом строку для подачі відзиву.

З урахуванням наведених порушень норм ст.178,183 ЦПК України суд не бере ці пояснення до уваги і при вирішенні спірних правовідносин їх не враховує.

Ухвалою суду від 23.08.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час і місце його проведення повідомлена належним чином.

Відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» свого представника до суду не направив, відзиву на позов, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. У поданому на адресу суду 29.10.2024 клопотанні представник відповідача ОСОБА_2 просив провести розгляд справи без участі представника, покладаючи вирішення спору на розсуд суду.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. в судове засідання не з`явився, витребувані судом копії документів, на підставі яких 09.11.2017 вчинений оспорюваний виконавчий напис, не надав.

Враховуючи відсутність визначених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи, суд продовжив її розгляд по суті спору.

Представник позивача адвокат Мельник В.В. позов підтримав повністю, просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додатково пояснив, що 09.02.2022 Додатковою угодою №1 до Кредитного договору №СSМ0GA0000000107 від 21.03.2008 внесені зміни про те, що Банк зобов`язується здійснити прощення частини заборгованості по сплаті основного боргу на 0,00 грн, процентів на 56041,37 грн, процентів за ст. 625 ЦК України 0,00 грн., по сплаті комісії на 4638,40 грн., пені на 315571,52 грн., судових витрат на 29917,12 грн за умови виконання умов цієї Додаткової Угоди та Договору. Представник стверджує, що станом на день підписання Додаткової угоди заборгованість за Договором складає 108200,00 грн., із них заборгованість за основним боргом 40615,00 грн., процентами 67585,00 грн., судовими витратами 0,00 грн.

Також представник позивача посилається на те, що про існування виконавчого напису ОСОБА_1 дізналась 14.05.2024 внаслідок отримання інформації про виконавче провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши викладені у позові обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст.12,13 ЦПК Українисуд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.11.2017 приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуШвець Р.О.вчинений виконавчий напис, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором №CSM0GA0000000107 від 21.03.2008 в розмірі 309143,39 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту 40615,00 грн, заборгованість за відсотками 81388,73 грн, заборгованість з комісії 1396,34 грн, заборгованість з пені 170784,11 грн., заборгованість за штрафом- 250,00 грн, заборгованість за штрафом 14709,21 грн.

Строк, за який провадиться стягнення 3406 днів з 21.03.2008 по 18.07.2017, а строк пред`явлення виконавчого напису до виконання один рік з дня вчинення.

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №19401 09.11.2017.

На зворотній стороні виконавчого напису міститься відмітка головного державного виконавця І.С. Кольц такого змісту: «21.03.2019 Пов. п.2 ст. 37 ЗУ «Про ВП» (а.с.12-13).

Витребувані судом у приватного нотаріуса Швець Р.О. копії документів, на підставі яких 09.11.2017 вчинений виконавчий напис за реєстровим №19401 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованості, не надіслані з причин їх знищення (а.с.79-80).

Заявою від 12.06.2019 за №201904230224 відповідач звернувся до Монастирищенського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області та просив відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого документа приватного нотаріуса Швець Р.О. від 09.11.2017 № 19401 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 309143,39 грн.(а.с.20-21).

Начальник Монастирищенського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Редька О.О. 26.06.2019 відкрив виконавче провадження №59423678 з примусового виконання виконавчого напису №19401, що виданий 09.11.2017 приватним нотаріусом Київського МНО, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»309143,39 грн. боргу (а.с.22-23).

Виконавче провадження на день вирішення спору перебуває на виконанні в Монастирищенському ВДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) (14-19).

Укладеною позивачем і відповідачем 09.02.2022 Додатковою угодою №1 до Кредитного Договору №СSМ0GA0000000107 від 21.03.2008 внесені зміни про те, що Банк зобов`язується здійснити прощення частини заборгованості, у тому числі по сплаті основного боргу на 0,00 грн, процентів на 56041,37 грн, процентів за ст. 625 ЦК України 0,00 грн., по сплаті комісії на 4638,40 грн., пені на 315571,52 грн., судових витрат на 29917,12 грн за умови виконання умов цієї Додаткової Угоди та Договору.

Сторони встановили, що на дату підписання Додаткової угоди №1 заборгованість за Кредитним договором №СSМ0GA0000000107 складає 108200,00 грн., із них заборгованість за основним боргом 40615,00 грн., процентами 67585,00 грн., судовими витратами 0,00 грн., і позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за Договором до 09.02.2022 (а.с.99).

Копії Кредитного договору №СSМ0GA0000000107 від 21.03.2008 суду не надано.

Відомості про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису у строк з 09.11.2017 по 26.06.2019 також відсутні.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»(тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5(далі - Порядок).

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься углаві 14 Закону України «Про нотаріат»та главі 16 розділу II Порядку.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу II Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172(далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку.

У пунктах 20, 22постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц(провадження №14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі №204/4071/14 (провадження №61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі №547/210/20 (провадження №61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц (провадження №14-557цс19), від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

10 грудня 2014 року набула чинностіпостанова Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 тап. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року, визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусом на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, з моменту її прийняття».

У постанові від 28 березня 2018 року Велика Палата ВС зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦКУкраїни кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦКУкраїни. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч.2 ст.625 ЦКУкраїни, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позовну давність щодо заборгованості за кредитом не можна починати облічувати з дня спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки встановлення такого строку має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

Тому перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з ч. 5 ст. 261 ЦКУкраїни починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності окремо для погашення всієї заборгованості за кредитним договором.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст.1050 ЦКУкраїни кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст.1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх не внесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що виконавчий напис вчинений із порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався в безспірності боргу та порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису.

На спростування аргументів позивача, відповідач розрахунок заборгованості суду не надав. Тобто, нарахована сума заборгованості не може вважатися безспірною, оскільки не надано детального розрахунку, який би підтверджував відповідність нарахованої суми умовам Кредитного договору на момент вчинення виконавчого напису.

При вирішенні спору суд виходить з того, що в порушення вимог ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» та положень Порядку нотаріус виконавчим написом стягнув з позивача заборгованість за Кредитним договором №СSМ0GA0000000107 від 21.03.2008 за 3406 днів, а саме з 21.03.2008 по 18.07.2017, тобто за період понад дев`ять років, і при цьому доказів того, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років суду не надано.

Також не надані суду витребувані копії документів, на підставі яких вчинялась нотаріальна дія, а посилань на них оспорюваний напис не містить.

Крім іншого, Додатковою угодою №1 до Кредитного договору №СSМ0GA0000000107 змінені правовідносини за правочином та боргові зобов`язання позивача визначені у розмірі, які є суттєво меншими від заборгованості за виконавчим написом.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, на підставі якого нотаріус вчиняв виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Матеріали справи не містять даних про те, що Кредитний договір №СSМ0GA0000000107 від 21.03.2008 був посвідчений нотаріально, а отже не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Оцінюючи цю обставину,суд враховує,що Додаткова угода №1 до Кредитного договору№СSМ0GA0000000107 нотаріально не посвідчена,а за приписами ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, відповідачем суду не надано.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що про порушення своїх прав оспорюваним виконавчим написом ОСОБА_1 дізналась 14.05.2024, та вважає доцільним зазначити, що із позовом про визнання вчиненого 09.11.2017 виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач звернулась 13.08.2024, тобто поза межами визначеного ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Однак, враховуючи, що відповідач заяв про застосування наслідків спливу позовної давності не подав, суд, керуючись нормами ч.3,4 ст.267 ЦК України, ці наслідки не застосовує.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.12,81,89,141,263-265,268,354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19 листопада 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем та зареєстрований в реєстрі за №19401, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за Кредитним договором № CSM0GA0000000107 від 21.03.2008 в розмірі 309143,39 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович місцезнаходження: вул. Лютерська, 3, офіс 31, м. Київ, 01001.

Суддя Тетяна БАРСЬКА