Рішення № 12323371, 11.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.10 р.                     Справа № 2/248                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Черемшина”, м. Маріуполь

про стягнення заборгованості у сумі 25369,69грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Черемшина”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 25369,69грн., з яких 13578,78грн. – сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 11790,91грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на відпуск теплової енергії № 30 від 01.10.2005р., акт на включення опалення, рахунки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.11.2010р. № 02-62/33637.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2005р. між Комунальним комерційним підприємством “Маріупольтепломережа” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Черемшина” (Споживач), був укладений договір № 30 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1. договору Постачальник подає теплову енергію для об’єктів Споживача, перерахованих в додатку до договору.

Дислокацією до договору № 30 від 01.10.2005р., визначено, що об’єктом теплопостачання є магазин, що розташований по вул. Варганова, 4, загальною площею 106,3м2.

Згідно до п. 2.2. договору нормативна тривалість опалювального періоду 183 дня. Початок та закінчення опалювального періоду визначається погодними умовами та встановлюється виконкомом Міськради. В разі збільшення опалювального періоду понад нормативного Споживач оплачує всю вартість фактично отриманої теплової енергії.

Відповідно до п. 3.1., 3.2. договору Постачальник зобов’язується забезпечити безперебійне постачання теплової енергії об’єктів Споживача в відповідності з умовами договору, а Споживач зобов’язується щомісячно оплачувати послуги теплопостачання у відповідності з об’ємами тепло споживання.

Кількість відпускаємої теплової енергії Споживачу розраховується теплопостачальною організацією відповідно до підключених розрахункових або проектних теплових навантажень опалювальних будівель (споруд) в відповідності з „Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204”, а при наявності засобів обліку – за приладами обліку встановленими на тепловому вводі Споживача (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено що Споживач, за отриману теплову енергію, здійснює оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської Ради, в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, які встановлені з розрахунку споживання теплової енергії в продовж всього опалювального періоду.

Згідно до п. 4.6. договору в разі зміни тарифів, нові є обов’язковими для застосування сторонами.

Відповідно до п. 4.2. договору витрати гарячого водопостачання та тепла визначаються розрахунком, який здійснюється на підставі довідок споживача, проектна теплопостачання споруди.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що в разі не оплати рахунку у вказаний строк Споживачу нараховується пеня відповідно Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня. Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності пеня нараховується в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Договір укладений строком на 2 роки. Умови договору можуть бути змінені або доповнені по взаємній згоді сторін в письмовій формі. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляду (п. 5.1. договору).

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим за висновками суду останній є діючим.

В підтвердження виконання договору з боку позивача надано акти про включення центрального опалення від 15.10.2009р., який підписаний з обох сторін без зауважень.

Позивачем за надані послуги з опалення виставлялися рахунку, зокрема від 26.11.2009р. на суму 3504,21грн., від 24.12.2009р. на суму 2263,13грн., від 25.01.2010р. на суму 2153,62грн., від 23.02.2010р. на суму 2263,13грн., від 24.03.2010р. на суму 2263,13грн., від 26.04.2010р. на суму 1131,56грн., а всього на загальну суму 13578,78грн.

Факт вручення вказаного рахунку підтверджується реєстрами вручення, що доданий до матеріалів справи.

В супереч умовам договору відповідач за отримані послуги з теплопостачання не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 13578,78грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 13578,78 грн. не представив, заявлені вимоги на спростував, у зв’язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню у зв’язку з вище викладеним.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 11790,91грн., які нараховані позивачем згідно пункту 4.3. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 11.12.2009р. по 11.06.2010р. то суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами договору № 30, а саме п. 4.3. сторони домовилися що в разі не оплати рахунку в строк визначений договором Споживачу – суб’єкту підприємницької діяльності нараховується пеня в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги” № 686-ХІV від 20.05.1999р. в розмірі 1% за кожен день прострочки.

Крім того необхідно зазначити що ч. 1 ст. 231 ГК України встановлено що законодавством щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 11790,91грн. за період з 11.12.2009р. по 11.06.2010р. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають частковому задоволенню в розмірі 11790,53грн., у зв’язку з невірним обрахуванням суми пені за період з 11.03.2010р. по 11.06.2010р.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку з находженням представника відповідача у відрядження, то суд виходить з наступного.

За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Позивачем не надано доказів відсутності на підприємстві працівників, які могли би бути присутні в судовому засіданні.

Крім того, виходячи з клопотання позивача про відкладення розгляду справи, останній просить відкласти розгляд справи саме з підстав неможливості бути присутнім у судовому засіданні, а не у зв’язку з наданням додаткових доказів по справ.

Враховуючи викладене, а також достатність наданих до матеріалів справи документів для вирішення спору по суті, клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Черемшина”, м. Маріуполь про стягнення 25369,69грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Черемшина” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, 4, р/р 26004908191 в Укрсоцбанк, МФО 334185, ЗКПО 20330142) на користь Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубовой, 1, р/р № 26006010488100 в ПАТ “Донгорбанк”, МФО 335786, ЄДРПОУ 33760279) заборгованість в розмірі 13578,78грн., пеню в розмірі 11790,53грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 253,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,99грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя