Постанова № 123232497, 21.11.2024, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1362/24

Номер провадження № 3/371/711/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого, ідентифікаційний номер не відомо,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 року о 18-50 год., в с. Пустовіти по вул. Івана Франка, 57 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування, тобто не маючи посвідчення водія відповідної категорії, вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

В ході підготовки справи до розгляду судом було направлено запит щодо реєстрації місця проживання/перебування ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Карапишівського старостинського округу №7 Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вимог ст. ст.268,277,277-2 КУпАПщодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання, судом направлено виклики до суду за адресою зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Виходячи ззазначеного вище, ОСОБА_1 двічі до суду не з`явився, причину своєї неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього до суду не надходило.

У відповідності до положеньст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 ,при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченогостаттею 38 КУпАП. та вважає за необхідне розглянути справу у відсутність особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наданих суду доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, не є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фото-зйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.ст. 251, 252 КУпАП).

Відповідно до п.2.1аПравил дорожнього рухуУкраїни, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина правопорушника у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується також і сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містить протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №484835 від 11.09.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні правопорушенні визнав, зазначив про те, що не впорався з керуванням та збив дорожній знак і зачепив бордюр. Претензій до працівників поліції не має, перед початком руху вживав алкоголь, а саме пиво; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №484806, ААД №484830 від 11.09.2024 року за ст. 124 КУпАП та ч.1 ст. 130 КУпАП.

Оцінивши зазначені докази в їхній сукупності суд вважає доведеним те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Відповідно до вимогст.23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень. Цей захід є відтворенням головної запобіжної мети цього етапу, а саме: запобігання вчиненню правопорушень з боку самого порушника, а також застереження інших осіб від вчинення адміністративних правопорушень на прикладі порушника, утримання їх від можливості вчинення подібних протиправних діянь.

Суд зауважує, що адміністративне стягнення є лише способом для виправлення протиправної поведінки особи і запобігання вчинення нових порушень.

Санкцією ч.5 ст. 126 КУпАПпередбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд приймає до уваги те, що згідно п. 28Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно бази ІПНП ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії,в зв`язку з чим, суд вважає за необхідне з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією закону про адміністративну відповідальність, у виді оплатного вилучення керованого транспортного засобу, суд вважає за доцільне зауважити таке.

В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 Пленум ВСУ від 23.12.2005 року роз`яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч.2 та 3 ст. 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Слід зазначити, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011 н.з. НОМЕР_1 , належність - ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля марки ВАЗ 21011, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_4 .

Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 керованим ним автомобілем на праві власності, суд вважає, що правові підстави для застосування такого виду стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та наявність обтяжуючих відповідальність обставин, суд приходить до висновку, що до порушника слід застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортних засобів.

Крім цього, відповідно дост. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, розмір якого встановлено законом.

На підставі ст. ст.33,40-1 КУпАП ч.5 ст. 126, ст.ст. 283,284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнативинним вскоєні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП тазастосувати адміністративнестягнення увигляді штрафув розмірідвох тисяччотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян, що становить 40800 гривень (сорок тисяч вісімсот грн 00к.) в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортних засобів.

ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити вказаний штраф у передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП п`ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.

У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП.

Штраф підлягає сплаті за реквізитами: рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300; кодкласифікації доходів бюджету21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605, 60 гривень. Судовий збір перераховувати на номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення постанови до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя М.О. Кириленко