Ухвала суду № 12323064, 08.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

УХВАЛА

08.11.2010Справа №2-30/5261-2010 За заявою Управління Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, 5 «А» (ОКПО 22300435).

До боржника Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Про порушення справи про банкротство.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від кредитора Ховалкина Л.В., представник за дов. від 08.07.2010р. № 5601\08-11, у справі.

Від боржника не зявився.

Суть спору: кредитор Управління Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай (ОКПО 22300435) звернувся до господарського суду АРК з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бахчисарай (ідентифікаційний код НОМЕР_1), згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване тим, що боржник має заборгованість перед ПФУ, не подає до органів пенсійного фонду звітність, не веде господарську діяльність та відсутній за місцезнаходженням.

Представник кредитора у судовому засіданні заяву про визнання банкрутом підтримав та надав в матеріали справи довідку ДПІ у Бахчисарайському районі щодо надання боржником останньої звітності.

Боржник у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, вимоги суду не виконав. Причини неявки суду не відомі.

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак у сукупності, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ст. 52 Закону заява по порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобовязань та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у звязку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Обовязковою підставою для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є визначена ст. 1 та ч. 3 ст. 6 Закону наявність безспірних вимог до боржника.

Управління Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай як ініціюючий кредитор на наявність безспірних вимог до боржника посилається на рішення № 40 від 11.02.2004р. про застосування штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування у строки, які встановлені законодавством та № 451 від 28.07.2004р. про застосування штрафних санкцій за неподання розрахунку зобовязання зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством на загальну суму у розмірі 340,00грн.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність це неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобовязання щодо сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообовязкового державного соціального страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобовязання є зобовязанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобовязань боржника не зараховуються.

Юридичне значення при порушенні справи про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора Пенсійного фонду має факт наявності боргу, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Відповідно до вимог частина 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування» під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.

У ст. 1 вказаного Закону зазначено, що будь-які податки і збори (обовязкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону.

Згідно з положеннями ст. 13 даного Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення пенсійного законодавства, до категорії податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу грошового зобовязання, що складає кредиторські вимоги до боржника (у тому числі безспірні), не зараховуються недоїмка (пеня та штраф).

Відповідна правова позиція викладена в п. 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» та постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2010р. у справі № Б24\87-10.

Отже, оскільки визначені кредитором грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення пенсійного законодавства, такі вимоги не зараховуються до складу грошових зобовязань, що покладаються в основу кредиторських вимог відповідно до ст. 1 Закону.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Управління Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай про порушення справи про банкрутство обґрунтована тим, що боржник Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Бахчисарай (ідентифікаційний код НОМЕР_1) має перед кредитором заборгованість зі штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн.

Отже, при вирішенні питання про склад вимог за податками і зборами (обовязковими платежами) під час порушення справи про банкрутство, суми фінансових санкцій не можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, в судовому засіданні представник кредитора наполягав, що заява ним подана у звязку з неподанням боржником звітності більше року до органів пенсійного фонду.

Проте, ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає як підставу для визнання банкрутом неподання протягом року податкової звітності до органів державної податкової служби.

В судовому засіданні представник кредитора надав довідку ДПІ у Бахчисарайському районі від 24.02.2010р. № 431\10\17, згідно з якою боржник - Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Бахчисарай (ідентифікаційний код НОМЕР_1) останню звітність надав 08.02.2010р., тобто річний термін не сплив.

Отже, суд вважає, що заява Управління Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай є безпідставною.

Як вказано в пункті 36 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, або коли провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, оскільки господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст. 52 цього Закону, суд приходить до висновку про недоведеність Управлінням Пенсійного фонду України Бахчисарайському районі АРК, м. Бахчисарай підстав для визнання Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бахчисарай (ідентифікаційний код НОМЕР_1) відсутнім боржником, а відтак, припиняє провадження у справі.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 1 - 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про визнання банкрутом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Бахчисарай (ідентифікаційний код НОМЕР_1) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.