Ухвала суду № 12323002, 15.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

15 листопада 2010 р. № 4/29

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді

суддівКролевецьО.А.

ДемидовоїА.М.

КапацинН.В.

розглянувши касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Розмарин"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2010р. та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010р.

у справі № 4/29

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Розмарин"

доАкціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії АКБ"Укрсоцбанк"

за участю третьої особиТовариство з обмеженою відповідальністю "Поляріс компані"

провизнання недійсним договору іпотеки

встановив:

Подана ЗАТ"Розмарин" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно ч.4 ст.111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита. Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про оплату державного мита.

Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито" (надалі –"Декрет").

Листом Державного казначейства України №6-01-08/1191 від 09.02.2007р. встановлені реквізити для сплати державного мита зі скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України: одержувач –УДК у Печерському районі м. Києва; код ЄДРПОУ 26077922; банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Києві; код банку –820019; № рахунку 31113095700007.

З урахуванням даного, додане до касаційної скарги платіжне доручення №3516 від 06.10.2010р. не є документом, який підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку, оскільки одержувачем у ньому зазначено "УДК Шевченівського району", код одержувача –26077968, банк одержувача –"ГУДКУ у м.Києві", код банку –820019, номер рахунку –31110095700011.

Отже, додане скаржником платіжне доручення не може вважатися документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст.86, 111, п.4 ч.1 ст.1113, ст.ст.1115, 1117 ГПКУкраїни, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Повернути касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Розмарин" скаржнику, а справу направити до господарського суду міста Києва.

Головуючий, суддя          О. Кролевець

Судді:          А. Демидова

Н. Капацин