Постанова № 12290767, 03.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 листопада 2010 р. № 6/9-Д Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого)

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24 червня 2010 року у справі № 6/9-Д за позовом відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", за участю третьої особи –закритого акціонерного товариства "Маслозавод Прилуки", про визнання недійсним договору, –

Встановив:

У січні 2010 року відкрите акціонерне товариство "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним договору поруки № 33 від 15 квітня 2008 року, укладеного між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомирі" та закритим акціонерним банком "Маслозавод "Прилуки", поручителем якого є відкрите акціонерне товариство "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 7 квітня 2010 року замінено відповідача –акціонерно-комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомирі" на його правонаступника –публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомирі" та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, закрите акціонерне товариство "Маслозавод "Прилуки".

Рішенням господарського суду Житомирської області від 12 травня 2010 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24 червня 2010 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір поруки № 33 від 15 квітня 2008 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи відхилено за відсутності підстав для його задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 15 квітня 2008 року сторонами у справі та третьою особою укладено договір поруки № 33 від 15 квітня 2008 року, відповідно до якого позивач виступив поручителем закритого акціонерного банку "Маслозавод "Прилуки", зобов'язавшись перед відповідачем відповідати за погашення заборгованості позичальника в сумі 13500000 на засадах солідарного боржника з виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 17 % річних.

Підставою для укладення договору поруки стало рішення спостережної ради позивача від 14 квітня 2008 року, викладене у протоколі засідання спостережної ради про надання правлінню позивача дозволу виступити поручителем за кредитним договором третьої особи і відповідача, та рішення правління позивача від 14 квітня 2008 року про надання згоди виступити поручителем.

Приймаючи рішення про визнання недійсними договору поруки № 33 від 15 квітня 2008 року, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, виходили з того, що спостережна рада і правління позивача при укладенні спірної угоди перевищили свої повноваження.

Балансова вартість активів позивача на кінець звітного періоду станом на 31 грудня 2007 року складала 30164000 грн.

Статутом позивача, а саме, п.п. 4 п. 7.22, визначено, що правління позивача має право приймати рішення про укладення правочинів на суму, що не перевищує 10 –25 % балансової вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності, спостережна рада –на суму від 25 до 50 % балансової вартості активів товариства (п.п. 13 п. 7.15 статуту), а до компетенції загальних зборів відноситься прийняття рішення про укладання правочинів на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів (п.п. 10 п. 7.2 статуту).

Оскільки сума спірної угоди перевищує 50 % балансової вартості активів товариства, попередні судові інстанції дійшли висновку, що укладена угода не ґрунтуються на статутних положеннях позивача та на вимогах матеріального права.

З висновком попередніх судових інстанцій погодитись не можна, оскільки суд, повно встановивши обставини справи, дав їм неправильну правову оцінку та неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Органами управління позивача, відповідно до 7 розділу його статуту, є: загальні збори акціонерів, які є вищим органом товариства; спостережна рада; правління, яке є виконавчим органом товариства; ревізійна комісія.

Відповідно до статутних положень позивача, вимог ст.ст. 159, 160 Цивільного кодексу України питання, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і наглядової ради, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Прийняття рішення про укладення правочину на суму, що перевищує 50 % балансової вартості активів товариства, передбачене п.п. 10 п. 7.3 статуту, не відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства (п. 7.4 статуту).

Цим же пунктом статуту передбачено, що повноваження загальних зборів, які не є виключенням, на період між проведенням загальних зборів акціонерів передані на вирішення спостережної ради, рішення якої підлягають виконанню правлінням товариства (п. 7.18 статуту).

На вказані норми матеріального права та статутні положення про компетенцію органів управління позивача попередні судові інстанції не звернули належної уваги та не врахували, що спостережна рада товариства, крім вирішення питань, які належать до її виключної компетенції, на період між проведенням загальних зборів акціонерів, здійснює також повноваження загальних зборів, які не відносяться до їх виключної компетенції.

Оскільки рішення про укладення спірної угоди, яка перевищила 50 % балансової вартості активів товариства, приймалось спостережною радою в період між проведенням загальних зборів акціонерів, в межах своїх повноважень, і дане рішення підлягало виконанню виконавчим органом товариства, то слід визнати, що попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про невідповідність спірного правочину вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України і, як наслідок, без достатніх правових підстав визнали його недійсним.

З огляду на зазначене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягають скасуванню.

В позові відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним договору поруки № 33 від 15 квітня 2008 року, беручі до уваги достатність матеріалів, що знаходяться у справі, для прийняття такого рішення, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 85, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 12 травня 2010 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 24 червня 2010 року у справі № 6/9-Д скасувати.

В позові відкритого акціонерного товариства "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним договору поруки № 33 від 15 квітня 2008 року відмовити.

Головуючий           Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.