Постанова № 123228681, 18.11.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1552/24 Провадження № 3/302/683/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарапатської області Повідайчик О.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працює керівником ПП «Беркут-Сервіс»,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.10.2024 о 19 год 55 хв в с. Сойми керував транспортним засобом автомобілем марки «Ауді Q7» державний номерний знак НОМЕР_1 та під час керування не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням та з`їхав в кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

На розгляд справи ОСОБА_1 , будучи завчасно належним чином повідомлений, повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Рішко С.І. в судове засідання на розгляд справи не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності ОСОБА_1 , просить взяти до уваги поданий ним раніше письмові пояснення та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. У письмових поясненнях, поданих до суду 06.11.2024 року захисник Рішко С.І. зазначив, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 керування автомобілем марки AUDI Q7 з номерним знаком НОМЕР_2 , однак у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що насправді рухався на автомобілі марки Q7 з номерним знаком НОМЕР_3 , який належить його брату ОСОБА_2 . Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 «не вибрав безпечної швидкості руху», проте не зазначено швидкість яка була б безпечною, зазначено не правдиву інформацію про те, що автомобіль AUDI Q7 отримав механічні пошкодження, оскільки не підтверджено жодним доказом, додана до матеріалів справи Схема місця ДТП не відповідає зразку форми схеми місця ДТП затвердженої в додатку 8 Інструкцій та вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі, достовірні та достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та його вини.

З`ясовуючи обставини, які підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.

Крім того, у п. 1.5. ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 12.1. ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п. 12.2 ПДР).

Відповідно до п. 19.3 Правил дорожнього руху у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення - зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 657864 від 11 жовтня 2024 року слідує, що ОСОБА_1 11.10.2024 о 19 год 55 хв в с. Сойми керував транспортним засобом автомобілем марки «Ауді Q7» державний номерний знак НОМЕР_1 та під час керування не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням та з`їхав в кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункту 12.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Суддя дослідив долучені до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали з яких слідує таке.

Відповідно до схеми місця ДТП, яка сталася 11.10.2024 о 21:10 в с. Сойми Хустського району, автомобіль марки АUDI Q7 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 та яким керував ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження внаслідок ДТП, а саме: правий поріг, передня права шина. Схема місця ДТП підписана ОСОБА_1 без зауважень.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Рішко С.І. просив провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити, обґрунтовуючи клопотання тим, що: 1). ОСОБА_1 рухався в установлених межах безпечної швидкості руху, а матеріали справи не містять відомостей якою мала бути безпечна швидкість в конкретній обстановці й не містять відомостей який фактор дорожньої обстановки не врахував водій, а також в матеріалах зазначено транспортний засіб з іншим номерним знаком; 2). Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за пошкодження транспортних засобів, а тому пошкодження одного транспортного засобу не містить складу адмінправопорушення, окрім того в матеріалах справи відсутні докази отримання механічних пошкоджень транспортним засобом; 3). схема ДТП, додана до протоколу не відповідає зразку форми місця ДТП, затвердженої в додатку до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкції № 1395), тобто є неналежним, недопустимим і недостовірним доказом; 4). до матеріалів справи не додано доказів наявності повноважень у поліцейського, на складання протоколу про адмінправопорушення; 5) працівниками поліції не було вжито заходів щодо встановлення особи водія, який засліпив дальнім світлом фар ОСОБА_1 , внаслідок чого останній з`їхав у кювет.

Як неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Суддя уважає за необхідне перевірити аргументи сторони захисту, які вона уважає доречними й такими, що мають істотне значення в цій справі й надати їм належну оцінку.

1. Сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_1 рухався з дозволеною безпечною швидкістю руху. Суддя зауважує, що відповідно до п. 12.1 ПДД безпечною є в конкретному випадку така швидкість, яка обрана водієм у межах установлених обмежень та з урахуванням дорожньої обстановки і стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Суддя звертає увагу на тому, що відповідно до п. 12.3. ПДД у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги. відповідно до пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які були надані ним на місці ДТП, після роз`яснень положень ст. 63 Конституції України про те, що він не несе відповідальності за відмову давати показання, зокрема, щодо себе, ОСОБА_1 пояснив, що дійсно він керував транспортним засобом, належним його брату, марки AUDI моделі Q7 номерний знак НОМЕР_3 та на відрізку дороги між санаторієм в с. Сойми та АЗС Тополя на повороті де вузька ділянка дороги йому назустріч їхав невідомий автомобіль на дальньому світлі фар, і оскільки була погана видимість, то ОСОБА_1 «не впорався з керуванням і з`їхав з дороги в кювет». Зазначеним пояснення, наданим безпосередньо після ДТП, ОСОБА_1 підтвердив, що його дії під час керування транспортним засобом не узгоджувались із технічними вимогами положень п. 12.1, 12.2 та 19.3. Правил дорожнього руху, внаслідок чого останній не «впорався з керуванням» транспортним засобом. Відтак суддя констатує, що, в конкретній ситуації, при обранні ОСОБА_1 безпечної швидкості, з урахуванням видимості, кривизни дороги, їдучого назустріч транспортного засобу з дальнім світлом фар останній мав би можливість контролювати рух і траєкторію транспортного засобу, не допускати втрату керування та з`їзду в кювет. Щодо зазначення поліцейським в матеріалах справи державного номерного знаку транспортного засобу НОМЕР_2 , який є відмінним від зазначеного в поясненні ОСОБА_1 індивідуального номерного знаку цього ж транспортного засобу STETS, суддя звертає увагу на тому, що стороною захисту не оспорюється факт керування ОСОБА_1 цим транспортним засобом і вчинення ним ДТП. Зазначення поліцейським в матеріалах справи державного номерного знаку, який був присвоєний цьому транспортному засобу, при фактичному установленні на ньому індивідуального номерного знаку не є обставиною, яка не дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, зокрема й зважаючи на визнання цього факту сторонами.

2. Сторона захисту стверджувала про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП оскільки внаслідок ДТП відбулось пошкодження тільки одного транспортного засобу. Суддя зауважує, що диспозиція зазначеної статті містить перелік фактичних наслідків, спричинених порушенням правил дорожнього руху водієм, зокрема, пошкодження: транспортних засобів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд. При формулюванні диспозиції законодавцем наведено у множині перелік можливих наслідків, настання кожного (будь-якого) з яких (одного залізничного переїзду, однієї дорожньої споруди, одного автомобіля і т.д) є достатньою ознакою наявності цього елемента об`єктивної сторони. Наявна в матеріалах справи Схема ДТП, яка містить відомості щодо механічних пошкоджень транспортного засобу й підписана ОСОБА_1 є належним доказом в підтвердження існування наслідків порушення правил дорожнього руху як елементу об`єктивної сторони його складу.

3. Сторона захисту зауважувала про невідповідність схеми ДТП формі, затвердженій Інструкцією № 1395. Суддя зауважує, що зазначена схема містить відомості щодо усіх обставин, які підлягають з`ясуванню в цій справі. Зазначена схема підписана ОСОБА_1 без будь-яких заперечень. Відтак зазначена схема є належним і допустимим доказом в цій справі, оскільки позаяк містить відомості, які входять до предмету доказування, добровільно підписана ОСОБА_1 за відсутності порушень приписів діючого законодавства. ОСОБА_1 не оспорює фактичних відомостей, зазначених у цій Схемі, які мають значення для справи, відтак суддя уважає за можливе й необхідне взяти їх до уваги, зокрема й в частині підтвердження факту ДТП та наявності механічних пошкоджень транспортного засобу.

4. Щодо наявності в поліцейського повноважень на складення протоколу про адміністративне правопорушення суддя зауважує, що протокол містить відомості щодо поліцейського, який склав протокол, його посади та спеціального звання, що є достатнім для підтвердження не тільки права натомість обов`язку останнього вжити заходів реагування на адміністративне правопорушення на виконання завдань, покладених на поліцію відповідно до положень ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 255 КУпАП.

5. Захисник ОСОБА_1 адвокат Рішко С.І. стверджував, що працівниками поліції не було вжито заходів щодо встановлення особи водія, який засліпив дальнім світлом фар ОСОБА_1 , внаслідок чого останній з`їхав у кювет. Зазначена обставина не має істотного значення, позаяк в цій справі суддя надає оцінку саме діям ОСОБА_1 , який у випадку засліплення його фарами мав діяти відповідно до технічних вимог п. 12.1., 12.2. і 19.3., що дозволило б уникнути ДТП.

Проаналізувавши доводи й пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Рішка С.І., дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази суддя зауважує, що поясненням, наданим безпосередньо після ДТП, ОСОБА_1 підтвердив, що його дії під час керування транспортним засобом не узгоджувались із технічними вимогами положень п. 12.1, 12.2 та 19.3. Правил дорожнього руху, внаслідок чого останній не «впорався з керуванням» транспортним засобом. У системному зв`язку зі схемою ДТП, в якій серед іншого зазначено, що транспортний засіб отримав механічні пошкодження зазначені докази є належними, допустимими й достатніми для визнання встановленим факту вчинення ОСОБА_1 11.10.2024 о 19 год 55 хв в с. Сойми дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої транспортний засіб отримав механічні пошкодження, тобто допущення водієм порушення п. 12.1. ПДД й вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Досліджені суддею докази, наявні в матеріалах справи є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту керування ОСОБА_1 11.10.2024 о 19 год 55 хв в с. Сойми транспортним засобом автомобілем марки «Ауді Q7» державний номерний знак НОМЕР_1 та під час керування не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням і з`їхав в кювет, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Тобто суддя визнає доведеним допущення ОСОБА_1 порушення п.12.1 ПДД, а відтак доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, в межах санкції статті 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.

З наведених міркувань та керуючись ст. 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарп.обл. - 21081300, код ЄДРПОУ37975895, рахунокUA538999980313030149000007001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету21081300.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч.2 ст.308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач - ГУК у м.Києві / м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.І. Повідайчик