Вирок № 123228447, 22.11.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області

45 м. м. Дружківка Дружківський район Донецька область Україна 84205

Єдиний унікальний номер 229/2923/20

Номер провадження 1-кп/229/214/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2024 року Дружківський міський суд Донецької області

за головуванням судді ОСОБА_1

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

потрепілих ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

захисника ОСОБА_13

обвинуваченого ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020050260000009 від 02 січня 2020 року щодо обвинуваченого:

ОСОБА_14 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мірний Республіка САХА Якутія Російська Федерація , українця, громадянина України, має середню освіту, не працюює, не є інвалідом, на утриманні є неповнолітня дитина, син ОСОБА_15 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимий:

- 14 жовтня 2013 року Київським районним судом м. Донецька за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч.1,2 ст. 190 , ст. 70,72 КК України у вигляді позбавлення волі на 2 роки три місяці;

- 02 грудня 2013 року Київським районним судом м.Донецька за ст. 190 ч.2 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі;

- 25 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого у ч.2 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- 17 грудня 2020 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту,

- 06 грудня 2023 року Шевченківським районим судом м. Києва у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 4. ст. 70 КК України до одного року позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених у ст. 190 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_14 з 02 серпня 2012 року перебуває на обліку як фізична особа підприємець в ІНФОРМАЦІЯ_3 , але фактично підприємницькою діяльністю не займався, звітність до Костянтинівсько-Дружківського управління Головного Управління ДПС у Донецькій області не надавав, має заборгованість в Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

04 вересня 2019 року ОСОБА_14 приблизно о 12.00 год. біля магазину "Штучка" за адресою АДРЕСА_2 , роздавав листівки з рекламою магазину "Креатив", розташованого за адресою АДРЕСА_3 , щодо встановлення пластикових конструкції. До нього підійшла потерпіла ОСОБА_12 , який він надав вищезазначену листівку. Вона повідомила, що їй потрібно встановити веранду у будинку. ОСОБА_14 відповів, що треба проїхати до офісу, який належить ОСОБА_16 . ОСОБА_12 впевнена у сумлінності дій обвинуваченого, прийшла в зазначений офіс, де вибрала зразок металевої конструкції для виконання.

Цього ж дня, приблизно о 13 год. 30 хвл. (конкретний час досудовим слідством не встановлено) ОСОБА_14 прибув до домоволодіння потерпілої ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_4 , виконав заміри для подальших будівельних робіт, після цього, заздалегідь знаючи, що замовлення виконувати не буде, навмисно, зловживаючи довірою, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_12 про те, що треба укласти договір та надати аванс, на що остання погодилася. Між ними був укладений договір № 1017, який був підписаний сторонами. ОСОБА_12 передала ОСОБА_14 аванс 9000 гривень для встановлення металопластикової конструкції на веранді будинку.

07 вересня 2019 року ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що треба ще внести 5000 гривень, які остання добровільно йому передала.

23 вересня 2019 року ОСОБА_14 приїхав за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_12 та повідомив, що треба внести ще за кутову шафу 400 гривень, які ОСОБА_12 йому добровільно передала.

07 жовтня 2019 року ОСОБА_14 знову зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що треба ще внести 5000 гривень, які остання добровільно йому передала.

Таким чином, ОСОБА_14 повторно, навмисно, шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів заволодів грошима ОСОБА_12 на загальну суму 19400 гривень.

28 вересня 2019 року потерпіла ОСОБА_17 на АДРЕСА_3 побачила листівку щодо встановлення металопластикових конструкцій, де був зазначений контактний номер ОСОБА_14 . Вона зателефонувала йому та повідомила, що їй треба виконати роботи по ремонту балкона, після чого вони домовилися про зустріч.

ОСОБА_14 зловживаючи довірою, шляхом обману, навмисно, повторно з корисливих мотивів, заздалегідь знаючи, що не виконає свої зобов`язання по ремонту балкону, 28 вересня 2019 року приблизно о 10 год. 00 хвл (конкретний час досудовим розслідуванням не встановлено), прибув до домоволодіння потерпілої ОСОБА_17 за адресою АДРЕСА_3 для здійснення замірів. Після цього він повідомив ОСОБА_17 про необхідність укладення договору на виконання робіт, на що остання погодилась та між ними було укладено договір №1018 підписаний сторонами.

Після цього ОСОБА_17 передала ОСОБА_14 аванс в сумі 4000 гривень.

29 вересня 2019 року ОСОБА_14 приїхав до потерпілої ОСОБА_17 та повідомив, що треба доплатити ще 1500 гривень, на що остання добровільно йому їх передала.

У результаті навмисних дій, ОСОБА_14 заволодів чужим майном шляхом зловживання довірою, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_17 на загальну суму 5500 гривень.

04 жовтня 2019 року о 11.30 годині ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_5 поблизу магазину "Колос", роздавав листівки з рекламою про встановлення металопластикових конструкцій. Зазначену листівку він передав потерпілої ОСОБА_10 , яка поцікавилась чи може він зробити заміри найближчим часом, на що останній погодився. В цей же день о 12.00 ОСОБА_14 прийшов за адресою АДРЕСА_6 , де проживає ОСОБА_10 , де зробив заміри та навмисно, повторно, зловживаючи довірою шляхом обману з корисливих цілей, повідомив, що треба укласти договір та заплатити аванс. На що остання погодилась і вони уклали договір № 1022 , який обоє підписали.

На виконання договору ОСОБА_10 передала останньому аванс у сумі 11500 гривень, а ОСОБА_14 зобов`язався встановити металопластиковий балкон.

12 жовтня 2019 року ОСОБА_14 прибув за адресою АДРЕСА_6 де мешкає ОСОБА_10 та повідомив, що треба ще 1500 гривень, потерпіла передала йому зазначену суму з якою обвинувачений пішов з місця злочину.

20 жовтня 2019 року ОСОБА_14 прийшов знову до ОСОБА_10 і повідомив, що треба ще 650 гривень, які вона йому передала і він пішов з місця злочину.

Таким чином, ОСОБА_14 заволодів майном ОСОБА_10 шляхом зловживання довірою на загальну суму 13 650 гривень.

04 жовтня 2019 року ОСОБА_14 удень (конкретний час досудовим слідством не встановлено) за адресою АДРЕСА_5 біля магазину "Магнат" роздавав листівки з рекламою щодо встановлення металопластикових конструкцій. У цей час він зустрів потерпілого ОСОБА_11 , якому передав вищезазначену листівку. Потерпілий ОСОБА_11 поцікавився зазначеною інформацією, та спитав чи зможе останній зробити заміри для встановлення металопластикового балкону найближчим часом, на що ОСОБА_14 відповів згодою. В цей же день о 16.00 ОСОБА_14 зловживаючи довірою шляхом обману, навмисно, повторно, з корисливих мотивів, заздалегідь знаючи, що не виконає зобов`язання, прийшов до ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_7 . Зробивши заміри ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_11 , що потрібно передати йому аванс за виконання робіт по ремонту балкону та укласти договір на виконання робіт, на що останній погодився та між ними був укладений договір № 1011.

ОСОБА_11 передав ОСОБА_14 гроші в суммі 4000 гривень, отримавши гроші, обвинувачений пішов з місяця злочину.

22 жовтня 2019 року ОСОБА_14 знову прибув за місцем мешкання ОСОБА_11 , де повідомив останнього, що треба ще гроші у сумі 600 гривень, які йому ОСОБА_11 передав.

30 жовтня 2019 року ОСОБА_14 прийшов за адресою АДРЕСА_7 де повідомив дружину потерпілого - ОСОБА_18 , що треба ще 2000 гривень, отримавши гроші з місця злочину він пішов.

Таким чином, ОСОБА_14 заволодів, шляхом зловживання довірою, майном ОСОБА_11 на загальну суму 6600 гривень.

08 жовтня 2019 року потерпіла ОСОБА_19 за адресою АДРЕСА_5 -26 побачила листівку щодо встановлення металопластикових конструкцій де був зазначений контактний номера ОСОБА_20 . Потерпіла ОСОБА_19 зателефонувала і їй відповів ОСОБА_14 , якому вона повідомила, що їй потрібно встановити міжкімнатні вхідні двері, після чого вони домовилися про зустріч.

У цей же день 08 жовтня 2019 року о 14.00 год., ОСОБА_14 зловживаючи довірою, шляхом обману, навмисно, повторно з корисливих мотивів, заздалегідь знаючи, що не виконає обіцяне прийшов до ОСОБА_19 за адресою АДРЕСА_8 . Зробивши заміри ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_19 про те що спочатку треба укласти договір, на що остання погодилась, після чого було укладено договір № 1023.

ОСОБА_19 передала обвинуваченому 7000 гривень, ОСОБА_14 зобовязався встановити міжкімнатні вхідні двері, отримавши гроші з місця скоєння злочину пішов.

11 жовтня 2019 року ОСОБА_14 продовжуючи свої злочинні дії зателефонував ОСОБА_19 та повідомив, що потрібно ще 800 гривень, які вона йому передала за місцем свого мешкання, після чого він з місця скоєнні злочину пішов.

19 жовтня 2019 року ОСОБА_14 знову зателефонував ОСОБА_19 та повідомив про передачу ще 1200 гривень, які вона йому передала за місцем свого мешкання, після чого він з місця скоєнні злочину пішов.

Таким чином, своїми навмисними злочинними діями ОСОБА_21 . ОСОБА_19 заподіяв матеріальну шкоду у розмірі 9000 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що працювало приватне підприємство, яке встановлювало вікна. Спочатку вони виконували зобов`язання, а потім щось пішло не передбачено, гроші він у замовників брав, але вікна їм не встановлював, тому, що гроші переказували на виконання раніше отриманих замовлень. Він вибачився перед потерпілими, а зараз відшкодовує заподіяну шкоду. Просить його строго не наказувати.

Незважаючи на часткове визнання своєї провини, винність обвинуваченого ОСОБА_14 в скоєнні кримінальних правопорушень при обставинах, встановлених цим вироком, повністю підтверджується такими доказами.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що в 2019 році вона біля магазину "Колос" зустріла ОСОБА_14 , який роздавав листівки з рекламою про встановлення металопластикових конструкцій. Вона взяла у нього зазначену листівку і поцікавилась, чи може він зробити заміри найближчим часом, на що останній погодився. Десь за 40 хвилин він прийшов до неї додому, швидко зробив заміри. При цьому він повідомив, що треба укласти договір та заплатити аванс. Вона погодилась, було укладено договір, який вони підписали.

Після цього вона передала ОСОБА_14 гроші у сумі 11500 гривень як аванс.

В подальшому він пройшов знову до неї додому та повідомив, що треба дати ще 1500 гривень, що вона і зробила.

Потім він ще прийшов і повідомив що треба ще 650 гривень, які вона йому передала.

Таким чином, вона передала йому усього 13650 грн. Вікна так і не були встановлені. Під час розгляду справи він віддав їй 3000 грн. Просить задовольнити її позовні вимоги у сумі 10650 грн.

Потерпілий ОСОБА_11 дав у судовому засіданні такі пояснення. Він побачив, біля магазину "Магнат" ОСОБА_14 , який роздавав листівки з рекламою щодо встановлення металопластикових конструкцій. Він спитав чи зможе ОСОБА_14 зробити заміри для металопластикових вікон на балкон найближчим часом, на що ОСОБА_14 погодився. У цей же день ОСОБА_14 прийшов до нього додому. Після того як він зробив заміри сказав, що йому треба передати гроші, як аванс та укласти договір на виконання робіт. Вони уклали договір і підписали, він передав ОСОБА_14 4000 гривень.

Пізніше, ОСОБА_14 знову прийшов до нього і повідомив що треба ще гроші у сумі 600 гривень, які він йому також дав.

Через деякий час, ОСОБА_14 знову прийшов, дома була дружина, якій останній повідомив, що треба ще 2000 гривень, які вона йому і віддала. Вікна на балконі не були встановлені.

Усього він передав ОСОБА_14 6600 грн. Під час розгляду справи йому повернуто 3000 грн. Підтримує позовні вимоги у сумі 3600 грн.

Допитана усудовому засіданніпотерпіла ОСОБА_12 пояснила,що біля магазину "Штучка" ОСОБА_14 роздавав листівки з рекламою магазина щодо встановлення пластикових вікон. Вона до нього підійшла, він надав їй листівку. Вона сказала, що їй потрібно встановити веранду у будинку, на що останній погодився.

Цього ж дня, ОСОБА_14 приїхав до неї додому, виконав заміри, після цього, повідомив її про те, що треба укласти договір та надати аванс. Між ними був укладений договір, який вона підписала.

Спочатку вона передала ОСОБА_14 9000 гривень.

Через деякий час ОСОБА_14 зателефонував їй та повідомив, що треба ще 5000 гривень, які вона йому знову передала.

Потім ОСОБА_14 приїхав до неї додому та попросив за кутову шафу 400 гривень, які вона знову передала.

В подальшому він знову зателефонував їй та повідомив, що треба ще внести 5000 гривень, які вона йому передала.

Таким чином, вона передала ОСОБА_14 всього 19400 гривень. На 6000 грн. він зробив роботи, закупав якісь матеріали, більше ніяких робіт він не виконав, гроші не повернув.

Просить задовольнити позовні вимоги у сумі 8150 грн.

Показання потерпілого ОСОБА_11 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_18 , яка у судовому засіданні пояснила, що на початку осені 2019 року вона прийшла з роботи. Чоловік їй сказав, що замовив пластикові вікна на балкон та заплатив 4000 грн. Пізніше ОСОБА_14 ще попросив 2000 грн. Коли роботи не були виконанні, вони йому неодноразова телефонували, але він казав, про неможливість виконати роботи, а потім взагалі вимкнув телефон. Вікна їм не було встановлено, гроші не повернуті.

Свідок ОСОБА_22 пояснив у судовому засіданні, що його дружина замовила вікна у ОСОБА_14 , передала гроші всього в сумі 13650 грн. Вікна не були встановлені і гроші не повернули їм.

Показання потерпілих аналогічні показаннями свідків і не суперечать іншим матеріалам кримінального провадження.

Дані показання узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, у суду не має причини не довіряти показанням потерпілих та свідків, тому, що у них не має приводу для обмови обвинуваченого. Вони давали одинакові показання як у судовому засіданні, так і під час проведення з ними процесуальних дій під час досудового розслідування.

28 вересня 2019 року між потерпілою ОСОБА_17 та СПД ОСОБА_14 було укладено договір на встановлення вікон № 1018, в якому зазначена його вартість 4000 гривень, порядок оплати такий - відразу 85%, а саме, 4500 грн., в остаточний розрахунок - 8500 грн. Зазначено, що 29 вересня 2019 року внесено 1500 гривень, решта 3000 грн.(т.2 а.к.п. 60).

Згідно з висновком експерта № 2/22-30 від 26 лютого 2020 року підпис в графі "виконавець" у договорі № 1018 від 28 вересня 2019 року на встановлення вікон, а також рукописні записи виконані ОСОБА_14 (т.2 а.к.п. 63-68).

Відповідно допротоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 24 січня 2020 року потерпіла ОСОБА_17 у присутності понятих на фото № 2 впізнала ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримала аванс, але роботи так і не виконала (т.2 а.к.п.69-70).

30 березня 2020 року під час огляду з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпіла ОСОБА_23 надала для огляду мобільний телефон марки "Самсунг", зазначивши про смс-повідомлення, які надсилав ОСОБА_14 щодо встановлення вікон, що підтверджується відповідним протоколом огляду речей (т.2 а.к.п.72-75).

Згідно із протоколом огляду речей від 16 квітня 2020 року з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпіла ОСОБА_23 надала візитку, щодо встановлення металопластикових конструкцій, де зазначено номер телефону та ім`я ОСОБА_20 (т.2 а.к.п. 77-78).

04жовтня 2019 року між потерпілою ОСОБА_10 та СПД ОСОБА_14 було укладено договір на встановлення вікон № 1022, в якому зазначено, що вартість договору складає 23000 гривень, оплата здійснюється у такому порядку - відразу 85%, що складає 11500 грн., в остаточний розрахунок -11500 грн.; 12 жовтня 2019 року сплачено 1500 грн., решта по договору - 10000 грн., утеплити пінопластом - 1250 грн., 20 жовтня 2019 року оплачено 650 грн., решта 6002 грн.(т.2 а.к.п. 88).

Як вбачається з висновку експерта № 2/22-27 від 02 березня 2020 року підпис в графі "виконавець" у договорі № 1022 від 04 жовтня 2019 року на встановлення вікон, а також рукописні записи виконані ОСОБА_14 (т.2 а.к.п. 91-97).

Відповідно допротоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 10 січня 2020 року потерпіла ОСОБА_10 у присутності понятих на фото № 2 впізнала ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримала аванс за виконання робіт, але роботи не виконала (т.2 а.к.п. 82-84).

Також свідок ОСОБА_22 за фотознімками 10 січня 2020 року у присутності понятих на фото № 2 впізнав ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримав аванс за виконання робіт, але роботи не виконав, що підтверджується відповідним протоколом (т.2 а.к.п. 85-87).

23 березня 2020 року під час огляду з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпіла ОСОБА_10 надала для огляду мобільний телефон марки "Самсунг" з смс-повідомленнями, які надсилав ОСОБА_14 щодо встановлення вікон, що підтверджується відповідним протоколом огляду речей (т.2 а.к.п.99-105).

08жовтня 2019 року між потерпілою ОСОБА_19 та СПД ОСОБА_14 було укладено договір на встановлення вікон № 1023, згідно з яким вартість договору складає 11000 гривень, оплата здійснюється у такому порядку- відразу 85%, що складає 7000 грн., остаточний розрахунок 4000 грн.; 11 жовтня 2019 року сплачено 800 грн., решта по договору 3200 грн., 19.10.2019 року оплачено 1200 грн. (т.2 а.к.п. 109-110).

Як вбачається із висновку експерта № 2/22-26 від 28 лютого 2020 року підпис в графі "виконавець" у договорі № 1023 від 08 жовтня 2019 року на встановлення вікон виконанні ОСОБА_14 , рукописні записи виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою (т.2 а.к.п. 118-125).

Відповідно допротоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 14 січня 2020 року потерпіла ОСОБА_19 у присутності понятих на фото № 4 впізнала ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримала аванс, але обіцяні роботи не виконав (т.2 а.к.п. 111-112).

Свідок ОСОБА_24 за фотознімками 27 січня 2020 року у присутності понятих на фото № 2 впізнала ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, але їх не виконав (т.2 а.к.п. 113-115).

Згідно із протоколам огляду речей від 16 квітня 2020 року з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпіла ОСОБА_19 надала візитку, щодо встановлення металопластикових конструкцій, де зазначено номер телефону та ім`я ОСОБА_20 (т.2 а.к.п. 127-128).

04жовтня 2019 року між потерпілим ОСОБА_11 та СПД ОСОБА_14 було укладено договір на встановлення вікон № 1011, згідно з яким вартість договору складає 8900 гривень, оплата здійснюється у такому порядку: відразу 85%, а саме, 4000 грн., остаточний розрахунок 4900 грн. 22 жовтня 2019 року сплачено 2000 грн., решта по договору 2300 грн. (т.2 а.к.п. 138).

На підставі висновку експерта № 2/22-28 від 24 лютого 2020 року встановлено, що підпис в графі "виконавець" у договорі № 1011 від 04 жовтня 2019 року на встановлення вікон, а також рукописні записи виконанні ОСОБА_14 (т.2 а.к.п. 141-146).

Відповідно допротоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 20 січня 2020 року свідок ОСОБА_18 у присутності понятих на фото № 2 впізнала ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримала аванс, але роботи не виконала (т.2 а.к.п. 132-134).

Як вбачається з протоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 15 січня 2020 року потерпілий ОСОБА_11 у присутності понятих на фото № 1 впізнав ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримала аванс за виконання робіт, але роботи не виконала (т.2 а.к.п. 135-137).

23 березня 2020 року під час огляду з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпілий ОСОБА_11 надав для огляду мобільний телефон марки "Самсунг" з смс-повідомлення, які надсилав ОСОБА_14 щодо встановлення вікон, що підтверджується відповідним протоколом огляду речей (т.2 а.к.п.148-149).

04 вересня 2019 року між потерпілою ОСОБА_12 та СПД ОСОБА_14 було укладено договір на встановлення вікон № 1017, в якому зазначено, що вартість договору 19000 гривень, оплата здійснюється у такому порядку: відразу - 85%, що складає 9000 грн., остаточний розрахунок 1000 грн.; 09 вересня 2019 року оплачено 5000 грн., решта по договору 8 жовтня 2019 року; монтаж 06 жовтня 2019 року; аванс 14000 грн., решта 5000 грн., 23 вересня 2019 року аванс - 400 грн. за кутову шафу 850х1800 (т.2 а.к.п. 153).

Згідно з висновком експерта № 2/22-28 від 24 лютого 2020 року підпис в графі "виконавець" у договорі № 1017 від 04 вересня 2019 року на встановлення вікон, а також рукописні записи виконанні ОСОБА_14 (т.2 а.к.п. 159-164).

Відповідно допротоколу пред`явленняособи длявпізнання за фотознімками від 13 січня 2020 року потерпіла ОСОБА_12 у присутності понятих на фото № 4 впізнала ОСОБА_14 , як особу, яка пообіцяла встановити металопластикові вікна, отримала аванс, але роботи не виконала (т.2 а.к.п. 154-156).

23 березня 2020 року під час огляду з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпіла ОСОБА_12 надала для огляду мобільний телефон марки "Ксиоми редми" з смс-повідомленнями, які надсилав ОСОБА_14 щодо встановлення вікон, що підтверджується відповідним протоколом огляду речей (т.2 а.к.п.166-168).

Згідно із протоколом огляду речей від 15 квітня 2020 року з участю понятих у кабінеті слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області, потерпіла ОСОБА_12 надала візитку, щодо встановлення металопластикових конструкцій, де зазначено номер телефону та ім`я ОСОБА_20 (т.2 а.к.п. 170-171).

Таким чином, суд, вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_14 у заволодінні майном потерпілих шляхом зловживання довірою підтверджена у судовому засіданні, показаннями потерпілих, свідків, договорами на виконання робіт, протоколами пред`явлення особи на впізнання за фотознімками, судовими експертизами, речовими доказами, протоколами огляду тощо.

На думку суду дії обвинуваченого ОСОБА_14 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Такий висновок з того, що обвинувачений ОСОБА_14 під час вчинення зазначених кримінальних правопорушень діяв з прямим умислом, оскільки він усвідомлював, що заволодів чужими коштами зловживаючи довірою та заздалегідь знав, що гроші не поверне потерпілим, роботи по встановленню металопластикових конструкцій не виконає.

Мотивом злочину стали його корисні бажання на заволодіння чужого майна.

Також, суд, вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ознакою повторність, тому що обвинувачений має судимість за умисні злочини.

Відповідно до положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року (в ред. Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 року) призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимоги кримінального закону й зобов`язані звертати увагу на ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, провівши допит обвинуваченого, дослідивши запропоновані докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд переконаний, що вина обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні ним кримінальних правопорушень доведена в повному обсязі.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_14 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_14 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Вивченням даних про особу ОСОБА_14 , судом встановлено, що йому 32 роки, на обліку у лікарів нарколога та психіатра він не перебуває (т.2 а.к.п. 178-180), є працездатною за віком особою, офіційно не працевлаштований, постійних доходів не має, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо (т.2 а.к.п. 181 ); раніше судимий (т2.а.к.п. 182-189).

Зважаючи на те, що ОСОБА_14 вчинив кримінальні правопорушення, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 190 КК України), характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які обтяжують покарання, думку потерпілих, які, вважають, що обвинуваченого не треба позбавляти волі, те, що він частково відшкодував потерпілим матеріальні збитки, має неповнолітню дитину, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, обрати йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією даної статті із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд, вважає, що до обвинуваченого не можливо застосувати покарання у вигляді штрафу та виправних робіт, оскільки він офіційно не працює, та не має постійних доходів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_14 було обрано цілодобовий домашній арешт згідно з ухвалою слідчого судді від 28 травня 2020 року, строк запобіжного заходу сплинув 28 липня 2020 року.

Потерпілим ОСОБА_11 заявлено цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 6600 грн., потерпілої ОСОБА_12 на 11150 грн., потерпілою ОСОБА_10 на 13650 грн. (т.1 а.к.п.43,44,45).

Свої позовні вимоги вони обґрунтували тим, що такі суми вони сплатили ОСОБА_14 за встановлення вікон, і це підтверджується, укладеними ними договорами.

Позови підлягають частковому задоволенню за такого.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За частиною першою статті 129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстави і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У статті 1166 ЦК України зазначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Судом визнано доведеними пред`явлені ОСОБА_14 обвинувачення, а тому треба задовольнити цивільні позови потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 частково, тому що під час судового розгляду обвинувачений відшкодував потерпілим частину збитків.

Таким чином, треба позовні вимоги задовольнити потерпілому ОСОБА_11 у сумі 3600 грн., ОСОБА_12 - 8150 грн., ОСОБА_10 10650 грн.

По справі було проведено судові експертизи, згідно з довідками витрати за проведення експертиз № 2/22-20 від 26 лютого 2020 року, 2/22-27 від 02 березня 2020 року, 2/22-26 від 28 лютого 2020 року, 2/22-28 від 24 лютого 2020 року, 2/22-29 від 25 лютого 2020 року складають 9577,61 грн. (т.2 а.к.п. 62,90,117,140,158).

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

У ч.1 ст.126 КПК України зазначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Відповідно до ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

У ч.2 ст.124 КПК України зазначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Аналізуючи вказані норми права, суд висновує, що з обвинуваченого стягуються процесуальні витрати, в тому числі і ті, що пов`язані із залученням експерта, лише у випадку ухвалення щодо особи обвинувального вироку. При цьому слід зауважити, що такі витрати, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, стягуються на користь держави.

За таких обставин, з обвинуваченого ОСОБА_14 треба стягнути судові витрати за проведення експертизи у сумі 9571,61 грн.

Постановою слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецької області 16 квітня 2020 року смс-повідомлення та візитки -визнанні речовими доказами (т.2 а.к.п 79,106,129, 150,172).

Ну думку суду, відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази треба зберігати у матеріалах кримінального провадження.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_14 покласти такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_14 у вигляді домашнього арешту сплинув 28 липня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_14 на користьдержави вособі ДонецькогоНДЕКЦ МВСУкраїни (р/р31119115700052,ЄДРПОУ 37989721,МФО 834016,УДКСУ ум.Маріуполь/Жовтневийрайон/24060300,код:24060300,ГУ ДКСУв Донецькійобласті,призначення платежу:з № 2/22-20 від 26 лютого 2020 року, 2/22-27 від 02 березня 2020 року, 2/22-26 від 28 лютого 2020 року, 2/22-28 від 24 лютого 2020 року, 2/22-29 від 25 лютого 2020 року судові витрати, які складають 9577 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім ) грн. 61коп.

Стягнути з ОСОБА_14 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мірний Республіка САХА Російська Федерація, РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, мешкає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_11 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9 матеріальну шкоду у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_14 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мірний Республіка САХА Російська Федерація, РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, мешкає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_12 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 та проживає за адресою: АДРЕСА_4 матеріальну шкоду у розмірі 8150 (вісім тисяч со п`ятдесят) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_14 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Мірний Республіка САХА Російська Федерація, РНОКПП НОМЕР_1 , не працює, мешкає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_10 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_10 матеріальну шкоду у розмірі 10650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Речові докази - смс-повідомлення та візитки треба зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпровської області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді, обвинуваченим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок надруковано у нарадчий кімнаті та проголошено 22 листопада 2024 року.

Суддя ОСОБА_1