Ухвала суду № 123189476, 21.11.2024, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/1372/24

Номер провадження 2-адр/525/1/24

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2024 рокуВеликобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши заяву представника позивача адвоката Смірнова Сергія Івановича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського ВП №3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області капрала поліції Осокіна Едуарда Сергійовича, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього пуху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Поліцейського ВП №3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області капрала поліції Осокіна Едуарда Сергійовича, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ та просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №3286235 від 17.10.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності. Судовий збір позивачем при звернення до суду не сплачувався на підставі ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11 листопада 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Поліцейського ВП №3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області капрала поліції Осокіна Едуарда Сергійовича, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3286235 від 17 жовтня 2024 року, винесену відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУ НП у Полтавській області капралом поліції Осокіним Едуардом Сергійовичем, про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 425,00 гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

15 листопада 2024 року представник позивач адвокат Смірнов Сергій Іванович звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 525/1372/24 про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Необхідність призначення судового засідання для розгляду даної заяви відсутня.

Під час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення встановлено, що судом при розгляді справи по суті було вирішено позовні вимоги, що заявлялися позивачем, а також вирішення питання судових витрат з урахуванням того, що позивач як інвалід ІІ групи був звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення на його користь судового збору було відмовлено.

Суд, зазначає, що до моменту виходу суду до нарадчої кімнати стороною позивача до суду, в тому числі і з поданням позовної заяви, матеріали справи не містять жодного доказу, що стосується судових витрат понесених стороною позивача по справі.

Сам факт того, що зміст позовної заяви в окремому абзаці містить відомості про те, що судові витрати позивача становлять 7000,00 гривень за надання правової допомоги відповідно до договору №60/2024 від 25.10.2024, суд не розглядає, як належне підтвердження доказами понесених позивачем витрати, і як те, що позивач по справі звільняється від обов`язку виконання вимог положень ч. 7 ст. 139 КАС України щодо подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд повторно зазначає, що досліджені матеріали справи не містять відомостей, що стороною позивача долучалися до матеріалів справи письмові докази про понесені судові витрати, зокрема витрати на правову допомогу, до моменту виходу суду до нарадчої кімнати.

При цьому стороною позивача не подавалося ні заяв, ні клопотань про надання доказів про витрати на професійну правничу допомогу та навіть не повідомлялося про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів по справі.

У зв`язку з цим при вирішенні справи по суті суд ухвалив рішення по всіх позовних вимогах, в тому числі судом вирішив питання про судові витрати.

У своїй заяві про винесення додаткового рішення у справі сторона позивача просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп.

На підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу позивач додав до матеріалів справи наступні докази: Договір про надання правничої допомоги №60/2024 від 25.10.2024, який передбачає вартість послуг адвоката у розмірі 7000 грн.; розрахунок витрат до договору про надання правничої допомоги №60/2024 від 25.10.2024; квитанцію про сплату позивачем гонорару адвоката у розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення розгляду справи позивач не надавав суду будь-яких заяв про те, що ним протягом п`яти календарних днів після ухвалення рішення суду будуть надані документи на підтвердження розміру судових витрат.

На підставі викладеного, оскільки при ухваленні рішення у справі судом було вирішено питання щодо судових витрат, підстави для ухвалення додаткового рішення у справі відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Тому в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення необхідно відмовити.

Керуючись ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У прийнятті додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського ВП №3 Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області капрала поліції Осокіна Едуарда Сергійовича, ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього пуху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.І. Ячало