Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/3349/24
провадження №: 2/398/2294/24
РІШЕННЯ
Іменем України
"15" листопада 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Москалик В.В.,
за участі секретаря судового засідання Таран І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.04.2020, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., зареєстрований в реєстрі за №11372, про стягнення з позивача на користь відповідача суми боргу в розмірі 23 684,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначений виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, однак сам факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якимитой звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Позивачка вважає, що зазначений виконавчий напис вчинений без належної перевірки безспірності заявлених вимог та без жодних попереджень щодо стягнення заборгованості, отже виконавчий напис вчинено незаконно.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Нероди Л.М. від 28.06.2024 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 28.06.2024 заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення за виконавчим написом №11372 від 29.04.2020, виданим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду Москалик В.В. від 30.09.2024 року було прийнято до свого провадження в зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 та призначено справу до судового розгляду на 09.30 год. 15.11.2024.
27.09.2024 від відповідача ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначено, що не погоджується з позовною заявою, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Стосовно посилань позивача на невиконання вимоги про встановлення нотаріусом безспірності заборгованості, щодо якої вчинено оспорюваний виконавчий напис, зазначив, що відповідач направив претензію позивачу з вимогою про погашення заборгованості за договором про надання кредиту. Позивач її отримав, але не виконав, будь-яких заперечень не надав, що свідчить про визнання вимоги відповідача в повному обсязі, наслідком чого стало звернення відповідача до приватного виконавця для вчинення виконавчого напису. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, тому відповідач просить суд відмовити в задоволенні вимогах, оскільки незаконність вчинення нотаріусом виконавчого напису, крім тверджень позивача, нічим об`єктивно не підтверджена. Позивач до матеріалів позовної заяви не долучив будь-які докази, які б свідчили про спірність суми заборгованості за кредитним договором, який він не оспорює. Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
На момент вчинення спірног виконавчого напису жодних змін до постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" чи про втрату її чинності внесено не було. Відповідач звернувся до приватного нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису на договорі. Для цього приватному нотаріусу було надано, зокрема оригінал договору про надання кредиту, укладений позивачем та відповідачем з додатками до нього і засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Сума заборгованості зазначена з урахуванням здійснених позивачем платежів (у разі наявності таких). З виписки нотаріусом встановлено, що заборгованість за договором існує, її розмір, здійснення позичальником платежів на погашення суми заборгованості та те, що не минуло три роки з дня виникнення права вимоги. На підставі отриманих документів, які в повному обсязі відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 (яка має статус на офіційному вебпорталі ВРУ чинна) приватний нотаріус вчинив виконавчий напис. Відповідач вважає, що всі вчинені ним дії були здійснені відповідно до положень чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позиція позивача зводиться лише до намагання уникнути виконання кредитних зобов`язань за договором про надання кредиту.
30.09.2024 до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" позивачем було направлено відповідь на відзив, в якому позивач зазначила, що для вчинення напису обов`язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення, а не одержання. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №127/15911/17. Однак, з боку стягувача за оскаржуваним виконавчим написом, тобто відповідачем, не було надано суду доказів, що боржнику така вимога про усунення порушень кредитних зобов`язань направлялася. Відповідач не надає ані рекомендованого відправлення, ані поштового повідомлення, ані опису вкладення або фіскального чеку. Саме ці документи мають бути наявні, на підтвердження, які саме документи були направлені отримувачеві і чи були направлені взагалі. Якщо боржника не було повідомлено про вимогу повернути заборгованість це є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню. Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі №554/6777/17-ц. Так, у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі №639/5752/20 зроблено висновок, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Враховуючи зазначену позицію Верховного Суду, належними доказами для підтвердження відправлення вимоги є опис вкладення та чек. Саме з даних документів можливо встановити, які саме документи були відправлені отримувачу. Однак відповідачем не надано жодного документу, який би доводив, що ним було направлено претензію позивачу з вимогою про погашення заборгованості за договором про надання кредиту та така претензія були отримана.
Крім того, зазначила що, у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №369/8665/17 зазначено, що боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Частиною 1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Позивач будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від відповідача чи від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. не отримувала. Крім того, ОСОБА_1 не була проінформована про існування заборгованості та її розмір, чим в свою чергу, була позбавлена права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове запереченнявідповідачу чи нотаріусу. Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності документів необхідних для стягнення заборгованості, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат». В постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі. Крім того, згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в тому числі в частині кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ«Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017. Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідач не довів наявність законних і обґрунтованих вимог про стягнення з позивача заборгованості на підставі виконавчого напису, тому прошить задовольнити свої позовні вимоги до ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ».
Позивач в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили, будь-яких заяв та клопотань не подали.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Суд встановив, що 19.10.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» було укладено договір №2816579 про надання кредиту.
29.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис №11372 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості за кредитним договором №2816579 від 19.10.2019 у розмірі 21 884,37 грн та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1 800,00 грн.
10.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62302215 щодо примусового виконання виконавчого напису №11372, вчиненого 29.04.2020 Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 23 684, 37 грн.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду (справа № 310/9293/15ц від 23.01.2018) зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Для правильного застосування положень статей87,88 Закону «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата Верховного суду у постанові від 29.03.2019 у цивільній справі №137/1666/16-ц.
В постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Так, для вчинення напису обов`язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення, а не одержання. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 127/15911/17.
Однак, з боку стягувача за оскаржуваним виконавчим написом, тобто ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ не було надано суду доказів, що ОСОБА_1 (боржнику) така вимога про усунення порушень кредитних зобов`язань направлялася.
Якщо боржника не було повідомлено про вимогу повернути заборгованість це є самосійною і достатньоюпідставою для визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню.
Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №554/6777/17-ц.
Згідно ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано. Визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Отже,згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у справі №826/20084 від 20.06.2018, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21.10.2020 у справі №172/1652/18, провадження № 61-16749св19.
Відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу тому, що останній, звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, надав нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 201/4198/17, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17, від 19.03.2021 у справі №750/3781/20).
Крім того, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи були надані банком нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 № 6-158цс15.
Разом з тим, відповідач не надав до суду доказів подання приватному нотаріусу усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
З долученої до матеріалів справи копії договору №2816579 про надання кредиту від 19.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», вбачається, що він не був нотаріально посвідченим.
Також суду не надано доказів направлення на адресу позивачки вимоги про погашення заборгованості за вказаним договором.
Враховуючи викладене сума заборгованості за кредитним договором, яка стягнута з позивачки за оскаржуваним виконавчим написом, не є безспірною.
Отже, на думку суду, у даному випадку, виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а тому не підлягає примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст .ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11372, вчинений 29.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 23 684,37 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області від 28.06.2024 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ», ЄДРПОУ 41346335, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Якова Самарського,12А.
Треті особи:
приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, адреса місцезнаходження: м.Бровари Київської області, вул.Грушевського,15, офіс 6,
приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Окіпкіної Раїси, 4-А, офіс 71-А.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК
Судове рішення № 123189336, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 15.11.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/3349/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: