Рішення № 123189334, 21.11.2024, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4549/24

Провадження №: 2-а/398/71/24

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" листопада 2024 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі:головуючої судді Голосеніної Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 25.08.2024 року серії ЕНА № 2911843, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу на суму 510 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.

25 серпня 2024 року близько 18 год 30 хв в м. Олександрії по пл. Соборній позивач рухався на автомобілі Renault Sandero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Біля будинку № 7 на пл. Соборній позивача зупинив поліцейський та почав стверджувати, що він порушив Правила дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки, не будучи пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України. На заперечення позивача про те, що він керував транспортним засобом, будучи пристебнутим ременем безпеки, та відстебнув його лише після зупинки транспортного засобу, щоб зручніше було дістати документи, які знаходились у сумці на задньому сидінні автомобіля, поліцейський не звернув увагу та склав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

З наведених підстав позивач просить суд вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою від06.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи відзиву мотивував тим, що порушення позивачем Правил дорожнього руху підтверджується відеозаписом зі службової бодікамери від 25.08.2024 року, на якому зафіксовано, що позивач під час руху не був пристебнутий ременем пасивної безпеки. Поліцейським у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення на місці було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 510 грн, оскільки позивач порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху.

Інспектор СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Мосієнко Д.В., який виніс оскаржувану постанову, надав пояснення, у якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки в діях позивача вбачаються явні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Згідно з ч.3 ст.268КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Тому суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності сторін/їхніх представників.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 серпня 2024 року інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Мосієнком Д.В. винесено постанову серії ЕНА № 2911843 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 510 грн. Згідно даної постанови 25.08.2024 року о 18 год 36 хв водій ОСОБА_1 у м. Олександрії на пл. Соборній, 7, керував транспортним засобом Renault Sandero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери поліцейського вбачається, що 25серпня 2024 року о 18 год 37 хв на пл. Соборній рухався автомобільRenaultSandero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який був зупинений працівником поліції. Водночас, із вказаного відеозапису неможливо однозначно встановити, що на момент керування транспортним засобом Renault Sandero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач був не пристебнутий ременем безпеки.

Відповідно до вимог статті 19КонституціїУкраїни органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В силу вимог п. 2.3 «в»ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними та не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Положеннями ч. 5 ст.121КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки.

Відповідно до вимог ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог частини першої статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини другої статті 77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який грунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визначених доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

В силу вимог ст.62Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові ВС/КАС від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 5ст.121КУпАП не обґрунтовано належними доказами.

З долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамери поліцейського неможливо зробити однозначний висновок про керування позивачем транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки, а тому твердження представника відповідача в цій частині є безпідставними. З вказаного відеозапису вбачається лише факт керування позивачем транспортним засобом RenaultSandero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та те, що позивача було зупинено працівником поліції.

Окрім того, у позові позивач зазначив, що на момент зупинки транспортного засобу він був пристебнутий та відстібнув ремінь безпеки лише після зупинки транспортного засобу, щоб зручніше було дістати документи, які знаходились у сумці на задньому сидінні автомобіля. Вказані доводи позивача представником відповідача не спростовані.

Таким чином, долучений до справи відеозапис з бодікамери поліцейського не підтверджує обставин, викладених в оскаржуваній постанові, зокрема щодо керування позивачем транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки.

Інших доказів на підтвердження наявності в діях позивача адміністративного правопорушення суду не надано.

Сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 2911843 від 25серпня 2024 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови серії ЕНА № 2911843 від 25серпня 2024 року, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2911843 від 25серпня 2024 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

В силу вимог частини першої статті 139КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2911843 від 25серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121Кодексу Українипро адміністративніправопорушення із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121Кодексу Українипро адміністративніправопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 21.11.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Боровський Валерій Антонович, адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Чижевського, 12.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709.

Суддя Т.В. Голосеніна