Ухвала суду № 123176725, 20.11.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

20 листопада 2024 року справа № 580/10582/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому провадженні заяву у порядку ст. 254 КАС України в адміністративній справі №580/9472/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 суд залишив позовну заяву без руху. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо кожного індивідуального акта; надання копії кожного індивідуального акта з доказом отримання/вручення; повідомити суд: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та надати докази на підтвердження; надати докази на підтвердження обставин спору з урахуванням принципу res judicata; надання обґрунтованого клопотання з доказами на підтвердження про поновлення провадження у справі. Позивач має зазначити форму і суму кожного ППР.

08.11.2024 вх. №52379/24 позивач звернулась до суду із заявою про роз`яснення ухвали від 29.10.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали, проте провадження у адміністративній справі №580/9472/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів не відкрите і справа не розглянута судом.

Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення резолютивної частини.

Заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об`єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення). Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі №400/2839/22 (адміністративне провадження № К/990/26995/23).

Верховний Суд у справі № 580/4217/24 адміністративне провадження № К/990/28630/24 застосував висновки ВС у справах № 520/11767/23, № 640/36713/21, зазначивши: надані процесуальним законодавством особі права кореспондуються із передбаченим обов`язком добросовісно ними користуватися (ЄДРСР 122226765).

Роз`яснення ухваленого судового рішення, яке набрало законної сили (стаття 255 Кодексу адміністративного судочинства України), є одним із способів усунення такого недоліку, як невизначеність (неясність і незрозумілість судового рішення), що створює перешкоди або унеможливлює його виконання, проте провадження у справі не відкрите, а справа залишена без руху для усунення недоліків адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У ст. 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі (постанова Верховного Суду у справі №520/11829/17 від 27.11.2018).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Згідно із ч.2 ст.14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд дійшов висновку, що належить відмовити у задоволенні необґрунтованої штучної за змістом заяви від 08.11.2024 про роз`яснення ухвали від 29.10.2024 як передчасній і безпідставній.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Добросовісною вважається поведінка, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (висновки Верховного Суду у справі № 357/11125/22).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Суд доходить висновку, що позивач у справі - заявник недобросовісно намагається перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору та з датою з якою пов`язує перебіг строку звернення до суду, ініціюючи позови.

Керуючись статтями 2, 14, 45, 248, 254, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали від 29.10.2024 в адміністративній справі №580/9472/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписанню суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали направити заявнику.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА