Рішення № 123174710, 20.11.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 рокусправа № 380/10683/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, треті особи- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_246 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_271 про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), треті особи- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_246 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_271 , в якому просить (з урахування уточнення):

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку №26307813-2023-301 від 17.11.2023;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти до оплати заяву-розрахунок 26307813-2023-301 від 17.11.2023 подану ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до Заяви-розрахунку №26307813-2023-301 від 17.11.2023;

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку №26307813-2023-303 від 17.11.2023;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти до оплати заяву-розрахунок 26307813-2023-303 від 17.11.2023 подану ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до Заяви-розрахунку №26307813-2023-303 від 17.11.2023;

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку №26307813-2023-304 від 20.11.2023.;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти до оплати заяву-розрахунок 26307813-2023-304 від 20.11.2023 подану ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до Заяви-розрахунку №26307813-2023-304 від 20.11.2023 за виключенням застрахованих осіб: ОСОБА_272 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_273 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку №26307813-2024-102 від 24.04.2024р.;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти до оплати заяву-розрахунок 26307813-2024-102 від 24.04.2024 подану ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до Заяви-розрахунку №26307813-2024-102 від 24.04.2024;

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку №26307813-2024-104 від 24.04.2024;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти до оплати заяву-розрахунок 26307813-2024-104 від 24.04.2024 подану ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до Заяви-розрахунку №26307813-2024-104 від 24.04.2024;

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку №26307813-2024-109 від 30.04.2024;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти до оплати заяву-розрахунок 26307813-2024-109 від 30.04.2024 подану ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести оплату листків тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до Заяви-розрахунку №26307813-2024-109 від 30.04.2024.

Ухвалою від 25.05.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області відмовлено в прийняті Заяв-розрахунків №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2023-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024 про здійснення фінансування-оплати для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, страхових виплат поданих ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» у відповідності до Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105, Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України що затверджений постановою ФСС від 19.07.2018 № 12. Підставою відмови є те, що по підприємству відсутня сплата ЄСВ та не застосовано обмеження виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Вважає відмову необґрунтованою та безпідставною, оскільки періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні. За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси третіх осіб, зокрема, порушувати їх право на належне соціальне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на оплату листка тимчасової непрацездатності в належному розмірі. У позивача відсутня заборгованість по заробітній платі.

Стверджує, що надавачі платіжних послуг приймають від платників ЄСВ грошові чеки та платіжні інструкції на видачу (перерахування) коштів для виплати зарплати, на які нараховується ЄСВ, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником ЄСВ платіжних інструкцій про перерахування коштів для сплати сум ЄСВ, в яких платник в реквізиті «Призначення платежу» зазначив період, за який зарплата нарахована або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум. Отже, ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» при виплаті заробітній плати здійснює сплату ЄСВ, іншого способу виплати заробітної плати не передбачено. Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма ОК-5, ОК-7) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для оплати листка тимчасової непрацездатності не є та не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальну виплату, а саме оплату лікарняного, оскільки остання не може нести за це відповідальність.

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив щодо задоволення позову, мотивуючи тим, що за даними інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України Позивачем на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України сформовано заяви- розрахунки №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2024-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024 для отримання фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

У зв`язку із наявною заборгованістю у страхувальника зі сплати єдиного соціального внеску, страховий стаж у переважній більшості працівників, включених до вказаних заяв-розрахунків №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2023-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024

Позивачем, протягом розрахункового періоду згідно даних індивідуальних відомостей за формою ОК-5, відсутній. Відповідно, розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності таким особам слід було здійснювати із застосуванням обмежень, встановлених частиною 4 етапі 12 Закону №1105: 6700грн. :30,44=220,11грн. (для випадків, які настали в 2023 році) або 7100грн.:30,44=233,25 (для випадків, що настали з січня 2024 року). Однак, страхувальником у заявах-розрахунках в розрахунковому періоді страховий стаж у переважній більшості працівників невірно зазначено 12 календарних місяців та, відповідно, середньоденна заробітна плата для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розрахована із фактично нарахованої заробітної плати, що суперечить нормам Закону.

Стверджує, що позовних вимогах Позивач просить визнати протиправними дії щодо відмови у прийняті заяви-розрахунку, однак Головним управлінням жодним чином не було відмовлено у прийнятті такої, а лише було повернуто на доопрацювання. Дії Головного управління щодо повернення на доопрацювання заяв-розрахунків є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону № 1105.

Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Позивач надіслав суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Червоноградська» проводить заповнення відповідної заяви-розрахунку відповідно до відомостей вказаних в Податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4. При цьому, хочемо зазначити, відповідач не заперечує того факту, що треті особи не повинні нести відповідальність за обов`язок ДП «Львіввугілля» зі сплати ЄСВ.

Підтверджує, що третім особам було нарахована та виплачена заробітна плата, з якої нараховані та сплачені страхові внески у розмірі, більшому ніж мінімальний страховий внесок, що підтверджується податковою звітністю «Про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Таким чином, несплата підприємством страхових внесків, які роботодавець попередньо відрахував із заробітної плати працівника, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання соціальних гарантій

Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що у випадках, коли сплачений страхувальником єдиний внесок зараховується в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, це призводить до не зарахування сплаченого єдиного внеску за той місяць, за який його було нараховано, та водночас до відсутності персоніфікації відомостей про заробітну плату застрахованих осіб, як такої, з якої сплачено страхові внески, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та, як наслідок, відсутності страхового стажу застрахованої особи за такий місяць. У разі, якщо за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку працівник має страховий стаж менше шести місяців, допомога по тимчасовій непрацездатності за таким страховим випадком обмежується розміром допомоги, обчисленого із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Треті особи не скористались правом подання пояснень.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

За даними інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України позивачем на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України сформовано заяви- розрахунки №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2024-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024 для отримання фінансування допомоги по тимчасовій непрацездатності працівників позивача - третіх осіб по справі.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України у Львівській області відмовлено в прийняті Заяв-розрахунків №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2023-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024 про здійснення фінансування-оплати для надання матеріального забезпечення застрахованим особам, страхових виплат поданих ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» у відповідності до Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105

Підставою відмови є те, що по підприємству відсутня сплата ЄСВ та не застосовано обмеження виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Пунктом 3, 4, 11, 12, 14 частини 1 статті 1 Закону № 1105-XIV встановлено, що загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати і розміру єдиного внеску на соціальне страхування, встановлених законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Суб`єкти соціального страхування - застрахована особа, члени її сім`ї або інша особа у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.

Згідно п. 2 ч. 1ст. 9 Закону № 1105-XIVзастраховані особи мають право, зокрема, отримання у разі настання страхового випадку страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

В силу ст. 11 Закону № 1105-XIV, страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Частиною 1 статті 12 Закону № 1105-XIV закріплено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, як допомога по тимчасовій непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною, догляд за дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років на весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків: 1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) догляд за хворою дитиною; … (п. 1, 2 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-XIV).

Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на страхові виплати відповідно до цього Закону в таких розмірах: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку; 2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 4 ст. 12 Закону № 1105-XIV).

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а за періоди до 1 липня 2000 року - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч. 1-3 ст. 14 Закону № 1105-XIV).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з уповноваженим органом управління (ч. 1 ст. 23 Закону № 1105-XIV).

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 25 Закону № 1105-XIV).

Обчислення середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку страхових виплат проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМ України № 1266 від 26.09.2001р.

Згідно 3 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

При цьому, згідно п. 4 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Пунктом 32, 33 Порядку № 1266 передбачено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що основою обчислення середньої заробітної плати (доходу) для цілей визначення розміру нарахування допомоги по вагітності та пологах є база нарахування єдиного внеску в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, та який фактично було сплачено.

При цьому, пунктом 29 вказаного Порядку передбачено, якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку: допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов`язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

У розглядуваному випадку згідно відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування є відсутніми дані про повну сплату ЄСВ в розрахунковому періоді (із дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку оплачені не всі).

У дані й справі має місце ситуація, коли сплачений страхувальником єдиний внесок зараховується в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, це призводить до не зарахування сплаченого єдиного внеску за той місяць, за який його було нараховано, та водночас до відсутності персоніфікації відомостей про заробітну плату застрахованих осіб, як такої, з якої сплачено страхові внески, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та, як наслідок, відсутності страхового стажу застрахованої особи за такий місяць.

Відповідач не заперечує той факт, що позивач нараховує та сплачує поточні страхові внески разом із виплатою заробітної плати, проте наявність недоїмки зумовлює їх зарахування у порядку черговості виникнення платежів та виникнення поточної заборгованості.

Суд з цього приводу зазначає наступне.

Порядок ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування врегульовує Закон України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058, сплачуються їх роботодавцями.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3, 6, 10 статті 20 Закону № 1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.

Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Тобто, із аналізу наведених норм слідує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

На підставі викладеного, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством (роботодавцем) - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для обмеження соціальних гарантій позивача.

Суд зазначає, що треті особи є найманими працівниками підприємства та самостійно не сплачують єдиний внесок. Обов`язок щодо сплати ЄСВ покладено саме на позивача, який здійснив нарахування цього внеску та його сплату одночасно із виплатою заробітної плати працівникам.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач не має заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам, на виплачену заробітну плату був нарахований та сплачений ЄСВ, проте платіж зарахований пенсійним органом у порядку черговості погашення заборгованості.

Відтак, внаслідок несвоєчасного виконання роботодавцем свого обов`язку по сплаті внесків до ПФ України позивач позбавлений соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Щодо інших підстав відмови у прийнятті заяви, суд зазначає наступне.

В заявах-розрахунках №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024 вказується, що електронні листки непрацездатності по застрахованій особі - ОСОБА_274 (РНОКПП НОМЕР_3 ) містять ознаки алкогольного/наркотичного сп`яніння.

Так, 26 серпня 2023 року ОСОБА_275 , будучи пасажиркою автомобіля, потрапила в ДТП.

Із Постанови про визнання особи потерпілою від 30.08.2023, виданої слідчим СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області майором поліції слідує, що ОСОБА_276 визнано потерпілою у провадженні.

Норма п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105 передбачає, що лікарняний лист не оплачується лише у тому випадку, якщо алкогольне сп`яніння стало прямою причиною отримання травми, нещасного випадку. В ГУ ПФ України у Львівській області наявні відповідні документи, що підтверджують не винуватість застрахованої особи.

Також в заяві-розрахунку №26307813-2023-304 від 20.11.2023 причиною відхилення заяви є не лише відсутня сплата ЄСВ а й те, що в електронних листках непрацездатності по застрахованим особам - ОСОБА_277 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_278 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_279 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є ознаки зв`язку із професійною діяльністю.

Суд зауважує, що при настанні нещасного випадку на підприємстві складається акт розслідування нещасного випадку на виробництві, аварії або професійного захворювання. Відмітка про зв`язок непрацездатності працівника з його професійною діяльністю (нещасним випадком на виробництві) з`явиться у медвисновку пацієнта тільки після того, як завершиться процедура розслідування (спецрозслідування) нещасного випадку (гострого профзахворювання).

На відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» не було складено жодного Акта у зв`язку з професійною діяльністю ОСОБА_280 . Лікарем КП "Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради" при відкритті лікарняного листка ОСОБА_281 , помилково було застосовано відмітку про зв`язок медичного випадку зі професійною діяльністю. Тому даний листок непрацездатності немає зв`язку із професійною діяльністю та підлягає оплаті ПФУ.

Позивач стверджує, що на момент подачі заяви-розрахунку листки непрацездатності ОСОБА_282 та ОСОБА_283 не містили відмітки про професійне захворювання або наслідки нещасного випадку на підприємстві. Зазначені ознаки відобразилися згодом, після оновлення порталу ПФУ. Отже, листки непрацездатності ОСОБА_282 та ОСОБА_283 необхідно виключити з заяви-розрахунку 26307813-2023-304 від 20.11.2023, так як вони вважаються пов`язаними з професійною діяльністю та оплачені шахтою.

Відповідно до ч.1ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

Європейський суд з прав людини /ЄСПЛ/ у п.п.52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас, положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст.22 Основного Закону України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно зст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права встановлено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування.

Зокрема, згідно зі ст.12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Отже, застраховані особи, за яких з вини страхувальника не були сплачені страхові внески, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, розмір якої не підлягає обмеженню.

Отже, несвоєчасна сплата або несплата страхованих внесків не може бути підставою для відмови у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності в належному розмірі. Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків покладається на підприємство, а не на працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у прийняті заявок-розрахунків №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2023-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея,10) прийняти до оплати заяви-розрахунок №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2023-303 від 17.11.2023, №26307813-2023-304 від 20.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024, подані Державним підприємством "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля (ЄДРПОУ 32323256, адреса: вул. Промислова, 27, м. Червогоград ,Львівська область,80100) та оплатити листки тимчасової непрацездатності згідно Додатку №1 до заяв-розрахунків №26307813-2023-301 від 17.11.2023, №26307813-2023-303 від 17.11.2023, №26307813-2024-102 від 24.04.2024, №26307813-2024-104 від 24.04.2024, №26307813-2024-109 від 30.04.2024, №26307813-2023-304 від 20.11.2023 (за виключенням застрахованих осіб: ОСОБА_272 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_273 (РНОКПП НОМЕР_2 )).

Стягнути на користь Державне підприємство "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" (ЄДРПОУ 32323256, адреса: вул. Промислова, 27, м. Червогоград ,Львівська область,80100) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ13814885) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 36336 (тридцять шість тисяч триста тридцять шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна