Рішення № 123160023, 19.11.2024, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4622/24

Провадження № 2/545/2191/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2024 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Путрі О.Г.

при секретарі Литвинову В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу,-, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу. Посилався на те, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, а саме ухиляється від сплати наданих послуг з розподілу природного газу, тому станом на 01.10.2024 року виникла заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 3069,01 грн., 3% річних в розмірі 77,52 грн., та інфляційні витрати в сумі 86,33 грн.

У зв?язку з цим, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 3069,01 грн, 3% річних 77,52 грн, інфляційні витрати 86,33 грн та судовий збір - 3 028,00 грн.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 22.10.2024 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача Заліпа Н.Ю. надала суду заяву, згідно якої прохала розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення на його адресу реєстрації судової повістки, яку він отримав. (а.с.28). Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, причин неявки суду не повідомив. Направив до суду письмові пояснення щодо вказаної справи, згідно яких прохав суд закрити вищевказану справу зв?язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази, якими мережами і на підставі чого володіє АТ «Полтавагаз, не надано письмовий договір із АТ «Полтавагаз», підписаний ним, не надано завірених копій ліцензій та ліцензійних умов АТ «Полтавагаз» на розподіл (доставку) природного газу, не надано доказів наявності в АТ «Полтавагаз» газу,не надано документального підтвердження, що АТ «Полтавагаз» може займатися розподілом природного газу,не надано документа, який засвідчує наявність боргу у відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України «Про ринок природного газу».

Відповідно дост. 1 Закону України «Про ринок природного газу»побутовий споживач - це фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (Закон України «Про ринок природного газу»).

Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу»передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем, затвердженийпостановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.

Встановлено, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» здійснює діяльність з розподілу природного газу.

Відповідач ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , має персональний код ідентифікації споживача (Код ЕІС:56ХМ26І010382744), як суб`єкта ринку природного газу.

Фактом приєднання відповідача ОСОБА_1 до умов Типового договору розподілу природного газу (акцептування договору) є сплата ним коштів за розподіл природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.13).

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №923527453240 від 01.07.2024 року, ОСОБА_1 є одноособовим власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 17-19).

Отже, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу надання послуг з розподілу природного газу та їх оплати, які регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,Законом України «Про ринок природного газу», та Цивільним кодексом України.

За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу природного газу.

Відповідно до ст.6Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг. Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті - виконавцями комунальних послуг, зокрема,послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача.

За змістом пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»- індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу»розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За нормамист.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу - фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

За нормами статей 526,629 ЦК Україниз обов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що АТ «Полтавагаз» надає послуги з розподілу природного газу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що не спростовано останнім. Відповідач скористався наданими послугами, продовжуючи споживати природний газ, натомість, всупереч визначеним законом та умовами договору обов`язкам, свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконував, а саме не в повному обсязі сплачував вартість отриманих ним послуг, внаслідок чого має заборгованість перед позивачем.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (статті12,81,89 ЦПК України).

Як вбачається з позовних вимог, за період з 01.09.2023 року по 01.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 з оплати послуг з розподілу природного газу становить 3069,01 грн.

В ході судового розгляду справи, відповідач заперечував факт, що він є споживачем природного газу, однак не надав суду доказів про те, що останній не користується послугами газопостачання, не споживав природний газ у спірний період чи його домогосподарство було відключено від газопостачання (чи газопостачання було припинено у передбаченому законом порядку), чи він подавав до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу до його домоволодіння.

Також ОСОБА_1 не спростував належними доказами нарахований розмір заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Суд звертає увагу, що відповідач, як споживач послуг, які надає АТ «Полтавагаз», має сплатити їх вартість, що узгоджується, у тому числі, й з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 вересня 2018 року по справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, за змістом якої споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг та підлягає доказуванню.

Твердження відповідача про безпідставність позовних вимог у зв`язку з тим, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів, на підставі чого та якими мережами володіє АТ «Полтавагаз, не надано документального підтвердження, що АТ «Полтавагаз» може займатися розподілом природного газу, суд не бере до уваги, оскільки вони не є такими, що спростовують наявність у відповідача обов`язку щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу, враховуючи вищенаведені у цьому рішенні норми права та встановлені обставини.

Щодо твердження відповідача, щодо не надання позивачем завірених копій ліцензій та ліцензійних умов АТ «Полтавагаз» на розподіл (доставку) природного газу, суд вказує, що ця інформація є загальнодоступною, підприємство здійснює діяльність з розподілу природного газу відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з постановою НКРЕКП від 15 червня 2017 року №778 зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 04 червня 2019 року №941, в межах території Полтавської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Полтавагаз», що оприлюднено на сайті Регулятора (веб-сайт: https://www.nerc.gov.ua).

Згідно частини сьомої статті 14Закону України«Про Національнукомісію,що здійснюєдержавне регулюванняу сферахенергетики такомунальних послуг» рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора,якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг (частина дев`ята вказаної статті).

З вищевказаної правової норми вбачається, що факт оприлюднення на сайті регулятора постанови щодо встановлення тарифу на послугу свідчить про набрання нею чинності та обов`язковості її виконання відповідними суб`єктами господарювання.

Відповідно до ст.525,526,530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороннявідмова від виконання зобов`язань не допускається.

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Згідност. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом,пенею)є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка,що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, ч. 2 ст.625Цивільного кодексуУкраїни визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданогопозивачем розрахункуіндексу інфляціїза періодпрострочення сплатисуми боргута 3%річних відпростроченої сумиборгу,що перевіренийсудом,з ОСОБА_1 підлягають стягненню: 3 % річних в сумі 77,52 грн. та інфляційні витрати в розмірі 86,33 грн.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу 3069,01 грн., 3 % річних 77,52 грн., інфляційних витрат 86,33 грн. (а.с.15).

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача згідно зіст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12,13,81,141,259,263-265,280-282,352 ЦПК України , суд, -

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (юридична адреса:36000, м.Полтава,вул.Козака, буд.2-А, код ЄДРПОУ 03351912) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу 3069,01 грн., 3 % річних 77,52 грн., інфляційних витрат 86,33 грн., судовий збір в розмірі 3028 грн., а всього 6260,86 грн. (шість тисяч двісті шістдесят гривень вісімдесят шість копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г.Путря