Рішення № 123156850, 14.11.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8483/24

н/п 2/953/3596/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Демченко С. В.,

з участю:

представника відповідача ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання Кошова О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про захист прав споживача,

У С Т А Н О В И В:

13 вересня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до АТ «Райффайзен Банк», в якій просить:

- зобов`язати АТ Райффайзен Банк» припинити нарахування ОСОБА_2 процентів, здійснити перерахунок та зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом (процентів) у суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 19 листопада 2019 року;

- зобов`язати АТ «Райффайзен Банк» закрити кредит по заяві-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/724931 від 19 листопада 2019 року (кредитного договору), укладеного з ОСОБА_2 , у зв`язку з погашенням суми боргу;

- стягнути з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_2 зайво перераховані кошти у розмірі 118415, 45 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате,що 19листопада 2019року міжним таАТ «РайффайзенБанк» булаукладена заява-договірпро відкриттяпоточного рахункута наданнякредиту «Кредитготівкою» №014/380805/82/724931.За умовамивказаного договоруБанк надавйому кредиту розмірі257023,93грн.06червня 2024року усправі №953/8574/23за позовомАТ «РайффайзенБанк» до ОСОБА_2 простягнення заборгованостіухвалено рішенняпро відмовуу задоволенніпозовних вимог.Вирішуючи вказанийспір,суд виходивз того,що начас укладеннязазначеного вищекредитного договорувід 19листопада 2019року,а такожстаном начас ухваленнясудом рішення, ОСОБА_2 має статусучасника бойовихдій,а з03січня 2023року єінвалідом війни,тому нанього поширюютьсяпільги,встановлені п.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовціта членівїх сімей»,у томучислі щодовідсутності обов`язкущодо сплатипроцентів закористування кредитом.15липня 2024року вінзвернувся доАТ «РайффайзенБанк» іззаявою,в якійзокрема просив:припинити нарахуванняпроцентів таздійснити перерахунок,а такожзарахувати ранішесплачені тастягнуті коштиза користуваннякредитом (комісіїза управліннякредитом)у сумузаборгованості затілом кредитуз урахуваннямположень ч.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»,починаючи з19листопада 2019року;закрити кредитпо заяві-договорупро відкриттяпоточного рахункута наданнякредиту «Кредитготівкою» №014/380805/82/724931від 19листопада 2019року,у зв`язкуіз погашеннямсуми боргу;зайво сплаченікошти (процентиза користуваннякредитом,проценти комісій,комісії зауправління кредитом)повернути ОСОБА_2 .Однак,станом на13вересня 2024року відповідьза результатамирозгляду йогозаяви від15липня 2024року вінтак іне отримав.Посилався нате,що вінзавжди бувсумлінним позичальником,вчасно сплачувавпогашення кредиту. Однак,у зв`язкуіз повномасштабнимвторгненням РФна територіюУкраїни таведенням активнихбойових дійна територіїХарківської області,він змушенийбув терміновоевакуюватися.Під часевакуації вінвтратив частинудокументів,у томучислі документи,що стосуютьсяйого кредитнихправовідносин зАТ «РайффайзенБанк».Вказав,що віннеодноразово звертавсядо Банкуз проханнямнадати йомукопію кредитногодоговору,копії реструктуризаціїта випискупо рахункузаборгованості,йому буловідмовлено унаданні зазначеноїінформації.Також віннамагався неодноразовоподавав Банкузаяву-повідомленняпро те,що вінє інвалідомвійни ІІгрупи тазаяву проперегляд умовкредитування (реструктуризації)в умовахповномасштабної війни,йому буловідмовлено уприйнятті заяв,оскільки,як повідомивконсультант Банку, вони немають повноваженьприймати заявивід нього. 23липня 2023року йомубула направленавиписка порахунку,ознайомившись зякою вінвстановив,що єрозбіжності міжквитанціями провнесення готівкидля погашеннякредиту порахунку № НОМЕР_1 та відомостями,що містятьсяу виписці.Окрім того,суми погашеннякредиту тасуми погашеннявідсотків,зазначені урозрахунку заборгованостівідрізняються відсум,наведених увиписці порахунку.Вказав,що Банку порушеннявимог ЗаконуУкраїни «Проспоживчий кредит»та Правилбанківського обслуговуванняфізичних осібздійснював зарахуваннясплачених нимгрошових коштівв рахунокпогашення заборгованостіза кредитомлише впроценти.Зауважив натому,що вінє інвалідомвійни ІІгрупи,рішенням №20/1441/5від 29жовтня 2015року йомунадано статусучасника бойовихдій,а томуна ньогопоширюються пільги,передбачені п.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»,у зв`язкуз чимз ньогоне підлягаютьстягненню процентиза користуваннякредитними коштами.Пільги,передбачені п.15ст.14Закону України«Про соціальнийта правовийстатус військовослужбовцівта членівїх сімей»,у томучислі щодозвільнення відсплати відсотківза користуваннякредитом,розповсюджуються навсіх військовослужбовцівбез виключення,у томучислі іна учасниківбойових дійта військовослужбовців,які сталиособами зінвалідністю внаслідокзахворювання,пов`язаногоз проходженнямвійськової служби,чи внаслідокзахворювання післязвільнення їхз військовоїслужби,пов`язаногоз проходженнямвійськової служби,з 18березня 2014року ідо закінченняособливого періоду,тобто іна часзвернення звідповідною заявою. Станом на час укладення кредитного договору від 19 листопада 2019 року, а також станом на час подання вказаної заяви позивач має статус учасника бойових дій та з 01 серпня 2019 року є інвалідом війни, на нього поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», у тому числі щодо відсутності обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом. З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06 червня 2023 року він сплатив банку у рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором грошові кошти у загальному розмірі 375439, 38 грн, які Банком були розподілені таким чином: 90680 грн у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, 284759, 38 грн у рахунок погашення заборгованості процентів за користування кредитом. Отже, сума зайво перерахованих ним за кредитним договором коштів становить 118415, 45 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

04жовтня 2024року наадресу судувід представникавідповідача АТ«Райффайзен Банк»Науменко О.В.надійшов відзивна позовнузаяву,в якійпросила відмовитиу задоволенніпозовних вимогу повномуобсязі.Зазначила,що 18листопада 2019року ОСОБА_2 підписав заяву-анкетуна отриманнякредиту запрограмою кредиту«Кредит готівкою»№ 014/380805/82/724931.Під часпідписання заяви-анкетидля отриманнякредиту «Кредитготівкою» ОСОБА_2 засвідчив «яне призванийна військовуслужбу підчас мобілізаціїта неволодію інформацієющодо такогопризову»,що підтверджуєтьсявідомостями,зазначеними увказаній заяві. У подальшомуАТ «РайффайзенБанк» запропонував,а ОСОБА_2 прийняв умовидоговірних відносин,вони повністювідповідали внутрішнійволі позичальника,враховуючи,що позивачне бувпозбавлений прававідмовитись відпідписання заяви-договору,у томучислі узв`язку знеобхідністю сплачувативідсотки закористування кредитом.Проте,вказаних дійпозичальник невчинив та19листопада 2019року уклавкредитний договір,висловивши утакий спосібсвоє волевиявленнящодо укладеннякредитного договоруна відповіднихумовах. ОСОБА_2 ,обґрунтовуючи відсутність унього обов`язкущодо сплатипроцентів закористування кредитом,посилається нанаявність унього статусуучасника бойовихдій,який вінотримав щеу 2015році. ОСОБА_2 під часукладення кредитногодоговору неповідомив Банкпро наявністьу ньоговідповідного статусу.З приводудоводів позивачапро наявністьрозбіжностей міжквитанціями,графіком тавипискою порахунку задати:01.04.2021,19.04.2021,26.11.2021,07.02.2022,зазначила,що цепитання вжебуло предметомдослідження усправі №953/8574/23,під часрозгляду якоїсуд вивчавнаданий Банкомрозрахунок заборгованості,а такожвиписки порахунку аналогічнітим,що долученіпозивачем уцій справі.Під часрозгляду цивільноїсправи №953/8574/23суд невстановив жоднихсуперечностей чипомилок удіях АТ«Райффайзен Банк»щодо невірногота/абонеповного зарахуваннякоштів урахунок погашенняборгу.Зауважила натому,що,оскільки ОСОБА_2 у вказанівище періодисплачував грошовікошти урахунок погашеннякредиту урозмірі,який перевищувавплановий платіж,тому виникларізниця,яка залишаласьна рахунку2620та списуваласьу подальшомуна погашеннязаборгованості закредитом внаступних періодах,що відображеноу виписціпо рахунку№ НОМЕР_2 .Звернула увагуна те,що графікпогашення кредиту,підписаний позивачем,є орієнтовниму частинінарахування відсотків.Відсотки закористування кредитомнараховуються нафактичну сумузаборгованості.Що стосуєтьсядоводів позивачапро зарахуванняБанком сплаченихним платежівна погашеннякредиту лишев погашеннявідсотків закористування кредитом,то відповіднодо погодженогосторонами Графікупогашення платежівта п.п1.2.4п.1.2Кредитного договору,датою плановогопогашення є19число.Проте,як вбачаєтьсяз наявнихв матеріалахсправи доказів,позивач здійснювавпогашення кредитуне вдату плановогопогашення,а 19.07.2021та 19.08.2021у розмірі,недостатньому дляпланового погашенняплатежу.У зв`язкуз порушеннямпозивачем строківта сумнеобхідних дляздійснення платежівза кредитнимдоговором,такі коштиу першучергу зараховувалисьна погашенняпростроченої заборгованості,а самепрострочених відсотківза кредитом,сума якихбула більшою,для погашенняпростроченої заборгованостіза тіломкредиту коштівбуло недостатньо.Вказала,що клієнтзобов`язаний самостійноконтролювати станпоточного рахунку,правильність здійсненихБанком операційза поточнимрахунком таповідомляти Банкпро всіпомічені неточності/помилкиу випискахпро рухкоштів запоточним рахункомта іншихдокументах абопро помилковіоперації запоточним рахункомне пізнішетрьох робочихднів здати формуваннявиписки прорух коштівза поточнимрахунком.У разінеотримання Банкому зазначенийстрок відповідногоповідомлення,всі операціїта сальдоза поточнимирахунками вважаютьсяпідтвердженими.До тогочасу покиАТ «РайффайзенБанк» незвернулося досуду зпозовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості завищевказаним кредитнимдоговором відпозивача наадресу Банкуне надходиложодних повідомленьщодо невідповідностіздійснених Банкомоперацій заперіод часуз 26.05.2020по 16.05.2023,а томутакі операціїє підтвердженимита визнанимисторонами кредитнихправовідносин.З приводупосилання позивачана розповсюдженняна ньогост.5,6Закону України«Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту»та п.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»,оскільки вінмає статусучасника бойовихдій тає інвалідомвійни зазначила,що у постановіВерховного Судувід 15липня 2020року усправі №199/3051/14(провадження№ 61-10861св18)викладений правовийвисновок проперелік необхіднихдокументів доведеностістатусу особи,яка маєправо напільги,визначені п.15ч.3ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийстатус військовослужбовцівта членівїх сімей»,який полягаєу тому,що длязвільнення віднарахування штрафів,пені тавідсотків закористування кредитоммобілізовані позичальникиповинні надатибанку перелікдокументів,встановлений листомМіністерства оборониУкраїни від21серпня 2014року №322/2/7142. Такими документамиє:військовий квиток,в якомуу відповіднихрозділах здійснюютьсяслужбові відмітки,або довідкапро призоввійськовозобов`язаногона військовуслужбу,видана військовимкомісаріатом абовійськовою частиною,а длярезервістів -витяг ізнаказу абодовідка прозарахування досписків військовоїчастини,які видаютьсявійськовою частиною.На вказаніпільги маютьправо лишемобілізовані позичальники. Матеріали справине містятьвідповідних доказів,які бстали підставоюдля звільнення ОСОБА_2 від нарахуванняпроцентів закористування кредитому розумінніп.15ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийстатус військовослужбовцівта членівїх сімей»,з урахуваннямтого,що самена цюнорму посилаєтьсяпозивач вобґрунтування своїхвимог.Зауважила натому,що наданапозивачем копіяпосвідчення інвалідавійни серії НОМЕР_3 та копіярішення комісіїМВС України№ 20/1/І/ХХІ/5від 29.10.2015є документами,які можутьпідтверджувати наявністьу ОСОБА_2 статусу учасникабойових дійта правана пільгивідповідно доположень ЗаконуУкраїни «Простатус ветераніввійни,гарантії їхсоціального захисту». При цьому вказаний Закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій. Зауважила, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року встановлено, що у ОСОБА_2 відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом саме з 03 січня 2023 року, тому 12 липня 2024 року АТ «Райффайзен Банк» здійснило припинення нарахування відсотків та провело перерахунок відсотків на суму 124 713,46 грн за період з 03 січня 2023 року по 18 червня 2024 року, що відображено у виписці, як «виправна проводка». Зауважила на тому, що у ОСОБА_2 є обов`язкові платежі по тілу кредиту, що виключає закриття кредиту у зв`язку із повним погашенням.

07 жовтня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що оскільки він у 2019 році не був признаваний на військову службу під час мобілізації, а приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України, тому в анкеті-заяві про надання кредиту він правильно зазначив про те, що не призваний на військову службу. Зазначив, що під час оформлення кредиту він повідомляв спеціаліста Банку про наявність у нього статусу учасника бойових дій, однак співробітник Банку не повідомив йому про пільги щодо звільнення від сплати процентів за користування кредитом, що передбачено ст. 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначив, що про наявність вказаних пільг дізнався лише у 2023 році, після чого він неодноразово намагався врегулювати це питання з Банком. Звернув увагу на те, що посилання сторони відповідача на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14, є недоцільним, оскільки правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги стосується саме мобілізованих позичальників. Разом з тим мобілізовані позичальники та учасники бойових дій це зовсім різні юридичні статуси. Звернув увагу на те, що у рішенні Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зазначено, що оскільки станом на час укладення кредитного договору від 19 листопада 2019 року, а також станом на час ухвалення судом вказаного рішення,відповідач має статус учасника бойових дій та з 03 січня 2023 року є інвалідом війни, тому на нього поширювались пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», у тому числі щодо відсутності обов`язку щодо сплати процентів за користування кредитом. Таким чином у нього взагалі відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом, у тому числі, починаючи з дня укладення кредитного договору.

17жовтня 2024року наадресу судувід представникавідповідача АТ«Райффайзен Банк»Науменко О.В.надійшли додатковіпояснення усправі,в якихзазначила,що позивачу відповідіна відзивпідтвердив тойфакт,що станомна часукладення кредитногодоговору вінне бувмобілізований.З аналізуположень ч.15ст.14ЗУ «Просоціальний іправових захиствійськовослужбовців тачленів їхсімей» вбачається,що пільгащодо ненарахування процентівнадається такимкатегоріям військовослужбовців:призваним навійськову службуза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод,на весьчас їхпризову;іншим військовослужбовцям,під часдії особливогоперіоду,які бралиабо берутьучасть узахисті незалежності,суверенітету татериторіальної цілісностіУкраїни ібрали безпосереднюучасть вантитерористичній операції,забезпеченні їїпроведення,перебуваючи безпосередньов районахантитерористичної операціїу періодїї проведення,у здійсненнізаходів іззабезпечення національноїбезпеки іоборони,відсічі істримування збройноїагресії РФв Донецькійта Луганськійобластях,забезпеченні їхздійснення,перебуваючи безпосередньов районахта уперіод здійсненнязазначених заходів,у заходах,необхідних длязабезпечення оборониУкраїни,захисту безпекинаселення таінтересів державиу зв`язкуіз збройноюагресією РФпроти України.Тобто,відповідна пільгапоширюється натих,хто перебувавабо перебуваєбезпосередньо увідповідних районахта уперіод здійсненняними зазначенихзаходів.Проте,надана позивачем копія рішення комісії МВС України № 20/1/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року є документом, що може підтверджувати наявність у ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій та права на пільги відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо не нарахування відсотків на час здійснення відповідних заходів станом на 2015 рік. Зауважила на тому, що ні рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2024 року, ні Закон не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування процентів за користування кредитом з 2019 року у зв`язку з наявністю у нього саме статусу учасника бойових дій станом на 2015 рік. Відповідна пільга поширювалась би на позивача лише у тому разі, якщо б кредитний договір було укладено в 2015 році, тобто у період участі позивача в АТО. Відсутність у позивача обов`язку перед Банком щодо сплати процентів за користування кредитом він аргументує саме наявністю у нього інвалідності з 03 січня 2023 року, а не статусу учасника бойових дій станом на 2015 рік. Вказала, що доводи позивача з приводу того, що на момент укладення кредитного договору у 2019 році він усно повідомляв спеціаліста Банку про наявність статуту УБД, та що працівник Банку не роз`яснив йому про наявність у нього права на пільги відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правових захист військовослужбовців та членів їх сімей», є неспроможними, оскільки ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів на підтвердження відповідних обставин, у тому числі того, що він звертався до АТ «Райффайзен Банк» із запитом про надання йому відповідного роз`яснення та, що Банк відмовив у наданні вказаної інформації.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовному заяву та у додаткових поясненнях.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

18 листопада 2019 року ОСОБА_2 підписав заяву № 1618485200 про відкриття та ведення карткового рахунку.

Крім того, 18 листопада 2019 року ОСОБА_2 підписав заву № СМDPI-780657 про акцепт публічної пропозиції/угоди.

19 листопада 2019 року між ОСОБА_2 та АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк», укладений заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/724931.

За змістом п.1.1. заяви-договору Банк відкриває поточний рахунок «Для виплат» IBAN UA__380805___2620__ в гривнях на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил та Тарифів Банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб.

Відповідно до п. 2 заяви-договору, проценти сплачуються клієнтом у визначену Графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у Графіку, і розраховуються виходячи з процентної ставки, передбаченої пп. 1. 2. 3 п. 1.2 заяви-договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту.

Згідно з п. 2.2. заяви-договору, відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними платежами. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів та розраховується за формулою, визначеною пп. 3.5.1. п. 3.5. ст. 3 розділу 6 Правил.

Також 19 листопада 2019 року ОСОБА_2 підписав Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», у якому зазначені основні умови кредитування, зокрема: сума кредиту - 257023,93 грн, строком кредитування - 48 місяців, загальні витрати за кредитом - 260299,42 грн, орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 517323,35 грн; реальна річна процентна ставка 39,9% річних.

З долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що сторони погодили та підписали Графік погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів, який є додатком № 1 до заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/724931 від 19 листопада 2019 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/724931 від 19 листопада 2019 року, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен Банк» станом на 17 жовтня 2024 року становить 232994,57 грн - заборгованість за кредитом.

До матеріалів справи долучені квитанції про сплату ОСОБА_2 грошових коштів у рахунок погашення кредиту по рахунку № НОМЕР_1 .

Факт отримання ОСОБА_2 кредитних коштів, користування ними та погашення кредиту підтверджується випискою по рахунку.

З долучених до позовної заяви матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до АТ «Райффайзен Банк» із заявами про реструктуризацію кредитної заборгованості, про повідомлення про належність споживача до захищеної категорії, про припинення нарахування процентів.

З долученої до матеріалів справи відповіді АТ «Райффайзен Банк» № 81-26-4/2610 від 01 грудня 2023 року вбачається, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 та долучених до неї документів встановлено, що на підставі наданих ним документів відсутні підстави для припинення нарахування відсотків за користування кредитом.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв`язку з чим йому на підставі рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України № 20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року надано статус учасника бойових дій.

Зі змісту посвідчення серія НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_2 є інвалідом війни другої групи з 01 серпня 2019 року.

ОСОБА_2 ,звертаючись досуду звказаним позовом,посилається набезпідставність нарахуванняБанком відсотківза кредитом,оскільки вінбезпосередньо бравучасть у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у період з 2015 по 2018 роки, у зв`язку з чим йому на підставі рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України №20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року наданий статус учасника бойових дій, що в свою чергу свідчить про те, що на нього поширюється дія п. 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З рахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з приводу надання банківських послуг, які врегульовані нормами ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Суд встановив та не заперечується сторонами по справі, що між позивачем та відповідачем 19 листопада 2019 року був укладений кредитний договір, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 257023, 93 грн строком на 48 місяці.

Матеріалами справи підтверджується факт того, що позивач перед укладенням договору був ознайомлений у письмовій формі зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту, у тому числі і з тим, що отриманий ним кредит передбачає сплату процентів за користування ним.

Позивач, обґрунтовуючи неправомірність та безпідставність нарахування Банком відсотків за користування кредитом, посилається на те, що він є інвалідом війни та має статус учасника бойових дій, а тому на нього поширюється дія п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що сфера дії цього закону поширюється зокрема на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей, військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України. На них поширюються положення Закону України "Про вибори Президента Української РСР".

У ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано визначення поняттю учасника бойових дій, зазначено, що це особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України» на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.

Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо удосконаленняокремих питаньвиконання військовогообов`язку таведення військовогообліку» № 1357-IXвід 30березня 2021року,який набравчинності 23квітня 2021року,внесено змінидо ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»,яку доповненопунктом 15такого змісту: Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються".

Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо окремихпитань проходженнявійськової служби,мобілізації тавійськового обліку» № 3633-IXвід 11квітня 2024року,який набравчинності 18травня 2024року,внесено змінидо ст.14Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей»,а саме:пункт 15викладено втакій редакції: Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля".

За приписами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Вперше часткову мобілізацію оголошено на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України № 1126-VII.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває на час розгляду справи.

Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.

На підтвердження обставин поширення на позивача положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ОСОБА_2 надав посвідчення серія НОМЕР_4 , з якого вбачається, що він є інвалідом війни другої групи з 01 серпня 2019 року та рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України №20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року, яким йому надано статус учасника бойових дій, у зв`язку з тим, що він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Разом з тим матеріали справи не містять відповідних документів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення ОСОБА_2 від нарахування процентів за користування кредитом в розумінні п. 15 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Надана відповідачем копія рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій працівників органів внутрішніх справ України №20/І/ХХІ/5 від 29 жовтня 2015 року є документом, що може підтверджувати наявність у ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій та права на пільги (з 29 жовтня 2015 року) відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Разом з цим, положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не містить норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій та інваліда війни другої групи.

З аналізу викладено вбачається, що на ОСОБА_2 не поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому позовні вимоги позивача в частині зобов`язання АТ Райффайзен Банк» припинити нарахування йому процентів, здійснити перерахунок та зарахувати раніше сплачені та стягнуті кошти за користування кредитом (процентів) у суму заборгованості за тілом кредиту з урахуванням положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», починаючи з 19 листопада 2019 року, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про правомірність нарахування АТ Райффайзен Банк» позивачу відсотків за користування кредитом, тому вимога ОСОБА_2 про стягнення з АТ «Райффайзен Банк» на користь позивача зайво перерахованих коштів у розмірі 118415, 45 грн також не підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовнівимоги ОСОБА_2 в частині зобов`язання АТ «Райффайзен Банк» закрити кредит по заяві-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/724931 від 19 листопада 2019 року (кредитного договору), у зв`язку з погашенням суми боргу, суд виходить з такого.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/380805/82/724931 від 19 листопада 2019 року, заборгованість ОСОБА_2 перед АТ «Райффайзен Банк» станом на 17 жовтня 2024 року становить 232994,57 грн - заборгованість за кредитом.

З долученої до матеріалів справи виписки по рахунку вбачається, що станом на 17 жовтня 2024 року у ОСОБА_2 відсутня заборгованість за відсотками.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,а такожпідтверджено усудовому засіданніпредставником відповідача,АТ «РайффайзенБанк»на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2023 року здійснило припинення нарахування ОСОБА_2 відсотків та провело перерахунок на суму 124713, 46 грн та 22363, 74 грн за період з 03 січня 2023 року по 18 червня 2024 року, що підтверджується відомостями, зазначеними у виписці по рахунку.

З огляду на те, що станом на день розгляду справи позивач, взяті на себе зобов`язання за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/724931 від 19 листопада 2019 року (кредитного договору), не виконав у повному обсязі та у нього є заборгованість у розмірі 232994,57 грн, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги ОСОБА_2 в частині закриття кредиту у зв`язку з погашенням суми боргу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 є необґрунтованим, недоведеним, тому не вбачає підстав для його задоволення.

Оскільки позивачзвільнений відсплати судовогозбору напідставі п. 9, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про захист прав споживача - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» код ЄДРПОУ 14305909, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 4а.

Повний текст рішення складений 19 листопада 2024 року.

Суддя С.В. Демченко