Рішення № 12314838, 03.11.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-4986/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої - судді Кравчук Т.С.,

при секретарі - Лахматовій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» про повернення грошових коштів, як безпідставно набутого майна, сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» (далі по тексту ТОВ «Жива планета») про повернення грошових коштів, як безпідставно набутого майна, сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, посилаючись на те, що 17.11.2005 року вона уклала з відповідачем договір №166/10 про дольову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - Договір), за умовами якого вона, позивачка, зобовязалася внести у якості внеску на дольову участь у будівництво кошти у розмірі 1112111, 00 гривень, а відповідач - завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку і передати їй квартиру АДРЕСА_1, проектною площею 169,4 кв. м. на десятому поверсі будинку. Виходячи з поетапного внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, вона перерахувала 19.10.2006 року - 117000,00 гривень, 31.10.2006 року - 73000,00 гривень, 05.12.2006 року - 140000,00 гривень, а всього 330000,00 гривень.

Позивачка зазначила, що 05.12.2006 року вона припинила виплачувати пайові внески, а тому відповідач застосував положення п.6.3 Договору, згідно з якими у випадку несвоєчасного, або неповного внесення пайщиком пайового внеску в строки, що перевищує 30 днів, ТОВ «Жива планета» вважає Договір таким, що припинив свою дію. Проте відповідач грошові кошти, які вона внесла в якості частини пайового внеску, відповідач їй не повернув, хоча зобовязання по Договору припинив 04.01.2007 року, тобто після 30 календарних днів після останньої поетапної виплати. Позивачка вважає, що відповідач використовує її грошові кошти у розмірі 330000,00 гривень без достатньої правової підстави, які згідно із законодавством зобовязаний їй повернути та сплатити проценти за користування її коштами у розмірі 62040,00 гривень.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав, 03.02.2010 року ОСОБА_1 змінила позовні вимоги в порядку ст.31 ЦПК України, просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 330000,00 гривень, інфляційне збільшення суми грошових коштів у розмірі 198 660,00 гривень та проценти за користування чужими коштами у розмірі 96 996,28 гривень, а всього 625656,28 гривень.

Позивачка та її представник обґрунтовують позовні вимоги доводами викладеними в позові та положеннями ч. 1 ст. 1212 ЦК України, згідно з якими особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Стосовно стягнення з відповідача сум інфляційного збільшення суми грошових коштів та процентів за користування чужими коштами п озивачка та її представник обґрунтовують свої вимоги положеннями ч.2 ст.625 ЦК України, згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та ч.2 ст.1214 ЦК України, згідно якої у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Представник відповідача позов не визнав, підтвердив наявність укладеного між ТОВ «Жива планета» та ОСОБА_1 Договору та отримання від неї грошових коштів у розмірі 330000,00 гривень, проте посилається на в п.6.4. Договору, згідно з яким ТОВ «Жива планета» має право зберігати у себе гроші, перераховані позивачкою до укладення договору із іншим пайщиком та отримання від нього пайового внеску. Представник відповідача зазначив, що згідно Договору не визначено конкретний термін повернення грошей пайщику. Відповідач вважає, що повернення грошей первісному пайщику можливе лише за умови повного виконання умов договору другого пайщика, з одного боку та ТОВ «Жива планета» з іншого, тобто інший пайщик, залучений замість первісного, повинен повністю внести обумовлену договором суму паю, а ТОВ «Жива планета» повинна закінчити будівництво та здати будинок в експлуатацію відповідно до п.п.3.3, 9.4, Договору і тільки тоді у ТОВ «Жива планета» виникає право на повернення грошей первісному пайщику.

Суд, вивчивши матеріли справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено , що 17.11.2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Жива планета» було укладено Договір №166/10 про дольову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку, відповідно до якого сторони домовилися діяти для досягнення загальної господарської мети будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, і введення його в експлуатацію на підставі Договору.

Згідно п.3.1. Договору позивачка зобовязалася у якості внеску на дольову участь внести у будівництво кошти у розмірі 1112111, 00 (один мільйон сто дванадцять тисяч сто одинадцять) гривень за пятикімнатну квартиру під АДРЕСА_1 на другому поверсі у двох рівнях. Відповідач ТОВ «Жива планета», у свою чергу, зобовязався своїми силами із залученням трудових ресурсів, механізмів, обладнання, а також дольових та позикових коштів юридичних і фізичних осіб завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку і передати в натурі позивачці квартиру АДРЕСА_1 проектною площею 169,4 кв. м. на десятому поверсі будинку (п.3.2. Договору).

Судом зясовано, що ОСОБА_1 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача з призначенням платежу «пайовий внесок для будівництва житла в будинку по АДРЕСА_1, договір № 166/10 від 17.11.2005 року» наступні суми: 19.10.2006 року - 117000,00 гривень (банківська квитанції № 14147043), 31.10.2006 року - 73000,00 гривень (банківська квитанції № 14216872), 05.12.2006 року - 140000,00 гривень (банківська квитанції № 14141833), а всього перераховано коштів у розмірі 330000,00 гривень.

Після 05.12.2006 року позивачка припинила перераховувати відповідачу пайові внески.

Згідно п.6.3 Договору у випадку несвоєчасного, або неповного внесення пайщиком пайового внеску в строки, що перевищує 30 днів, ТОВ «Жива планета» вправі вважати Договір таким, що припинив свою дію.

Відповідач в наданих суду запереченнях від 22.01.2009 року (а.с.49) зазначив, що з причин невиконання ОСОБА_1 умов Договору, а саме неперерахування в повному обсязі суми пайового внеску, Договір №166/10 про дольову участь в будівництві багатоквартирного жилого будинку є неукладеними, а позивачка ОСОБА_1 не набула права на пайову участь у будівництві. В той же час, відповідач вважає, що позивачка повинна дотримуватися умов Договору, а саме п.6.4., згідно з якими ТОВ «Жива планета» має право зберігати у себе гроші, перераховані позивачкою до укладення договору із іншим пайщиком та отримання від нього пайового внеску.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.3.4 Договору ТОВ «Жива планета» зобовязалося завершити будівництво обєкту у строк 4 квартал 2006 рік. Однак в судовому процесі зясовано, що по теперішній час будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 не завершено.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду на вищевикладені обставини та норми матеріального закону, суд дійшов висновку, що грошові кошти ОСОБА_1 у розмірі 330000,00 гривень відповідач використовує без достатньої правової підстави, а відтак її вимога про зобовязання ТОВ «Жива планета» повернути зазначену суму коштів ґрунтується на законодавстві та відповідає встановленим способам захисту права.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що неповернення відповідачем позивачці суми грошових коштів у розмірі 330000,00 гривень в період, який вона зазначила у заяві про зміну позовних вимог (з 01.01.2007 року по 01.02.2010 рік) за своєю юридичною природою є простроченням виконання грошового зобов'язання, а тому ТОВ «Жива планета» повинна сплатити ОСОБА_1 суму інфляційних збільшень щодо грошових коштів у розмірі 330000,00 гривень відповідно до наданого в заяві про зміну позовних вимог розрахунку (а.с.144), що становить 198 660,00 гривень.

В той же час позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами у розмірі 96 996,28 гривень саме виходячи з облікової ставки Національного банку України, та наведене позивачкою правове обґрунтування такого стягнення, суд вважає безпідставними.

Як зазначалося судом вище відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, в даному випадку можливо стягнути з відповідача проценти за користування коштами з обрахунку 3 % річних, проте виходячи з припису ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд може розглядати позов лише в межах заявлених вимог.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Жива планета» на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею витрати, повязані зі сплатою державного мита у розмірі 1700,00 гривень та інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30,00 гривень.

Керуючись ст.ст.625,1212,1214 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» про повернення грошових коштів, як безпідставно набутого майна, сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» на користь ОСОБА_1 суму неповернених грошових коштів у розмірі 330000,00 гривень, суму інфляційних збільшень грошових коштів у розмірі 198 660,00 гривень , а всього 528660,00 (пятсот двадцять вісім тисяч шістсот шістдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива планета» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1730,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис).

Копія вірна.

Суддя: Секретар: